Домінація захисту “Піттсбурга”, шок від “Кароліни” і нова зустріч Аллена з Махоумсом. Огляд дев’ятого ігрового тижня НФЛ
Домінація тижня: захист “Піттсбурга” розбив “Індіанаполіс”
На попередніх тижнях захист “Стілерс” викликав дуже багато питань. Раніше найбільша чеснота команди цього року виглядала її ледь не найбільшою слабкістю. І зустріч із найкращим нападом ліги багато оптимізму не надавала. Хоча може як раз це і стало необхідною мотивацією для оборони “сталеварів”, щоб зібратися і видати свій поки найкращий матч цього сезону.
Підсумковий рахунок гри не має вводити вас в оману. “Піттсбург” (а точніше його захист) тотально домінував над “Індіанаполісом”. “Кольтс” могли дихати лише на першому драйві. Після нього “Стілерс” міцно перекрили супернику кисень і не відпускали його, аж поки розрив в рахунку не став максимально комфортним. А коли “жеребчики” все ж отримали примарний шанс на порятунок, захист “Піттсбурга” наніс їм фінальний удар. “Стілерс” змогли майже повністю вимкнути з гри найкращого гравця нападу цього сезону. Джонатан Тейлор закінчив матч всього з 57-ма сумарними ярдами в нападі. “Інді” змушено перейшли на пасову гру, чого лише і чекав пас раш “Стілерс”. Деніела Джонса переїхали катком, зробивши на ньому 5 секів і відкинувши до налаштувань часів виступів за “Джаянтс”. Квотербек “Кольтс” був відповідальним одразу за 5 втрат м’яча. Він кинув 3 перехоплення, 2 з яких були цілком та повністю на його совісті, і втратив 2 фамбли. Ледь не кожним відбором м’яча захист “Піттсбурга” встановлював дуже вигідні стартові позиції для свого нападу. А той цього дуже потребував, бо гра в Роджерса та компанії досі не клеїться. Щоб зрозуміти, наскільки цінними були відбори м’яча захистом “сталеварів”, достатньо навести всього один факт - 24 із 27 очок “Стілерс” були набрані після перехоплень та фамблів їхнього захисту. Захист “Піттсбурга”, принаймні на тиждень, ефектно закрив рота всім своїм критикам.
“Індіанаполіс” мав найкращий рекорд в лізі перед цим матчем, але багато хто резонно вказував на рівень опозиції “Кольтс” в першій половині сезону. В них був один з найлегших календарів. В другій половині сезону в “Інді” буде п’ятий найважчий календар за рівнем суперників. “Піттсбург” був першим тестом. “Жеребчики” його провалили. “Кольтс” були собою лише на першому драйві. А потім їхню звичну гру почали ламати. Без допомоги Тейлора виявилось, що Джонс досі не той квотербек, на якого ви можете покласти всю відповідальність за гру. Деніел може скаржитись на власних лайнменів, які дійсно могли би зіграти краще, але це не знімає провину з нього. Занадто багато пасів квотербека викликали питання. “Кольтс” отримали смачний удар в щелепу та нагадування, що розслаблятися зарано. Можливо, “Інді” навіть треба було отримати цей удар, щоб побачити власні слабкості. В “Кольтс” ще буде bye-week, щоб зібратися на вирішальну частину сезону. Тому попри поганий матч, справи в “Індіанаполіса” досі вельми непогані.
Майже камбек тижня: “Атланта” ледь не відіграла 14-очковий дефіцит проти “Нью-Інгленда”, але програла через промазаний екстрапоінт
“Фелконс” підходили до гри проти “Петріотс” в не дуже доброму гуморі. “Соколи” злили два матчі поспіль, при чому один з них безнадійно поганим “Маямі”. Тому треба було щось міняти. Після початку гри здавалось, що на “Атланту” чекає чергова безнадійна поразка. У підсумку ж вийшла дуже болюча і трагічна поразка.
“Фелконс” ожили прямо перед перервою. Все змінив сек та фамбл на Дрейку Меї. Коли “Нью-Інгленд” комфортно вів в рахунку і збирався набрати ще трохи очок, перш ніж йти в роздягальню, сталась абсолютно неочікувана втрата м’яча, яку “Атланта” конвертувала в тачдаун. Це дійсно запалило “соколів” і другу половину гри вони провели в рази краще. Проте в ключові моменти вони все одно не тягнули. Захист знищував Дрейка Мея, зробив на ньому 6 секів і пропустив лише 3 очки у другій половині гри. Але не зміг зупинити ключову конвертацію третього дауну на останньому драйві “патріотів”. Майкл Пенікс та Дрейк Лондон повернулись після травм і утворили майже нестримну зв’язку. Всі три тачдауни були доробком Лондона, а Пенікс провів гру без втрат м’яча та кинув кілька блискучих пасів. Проте напад “Атланти” конвертував лише один третій даун за всю гру, а Пенікс здійснив дуже коштовне порушення за дві хвилини до кінця гри, яке позбавило “соколів” шансів хоча б на філдгол. Ну і вишенькою став виступ кікера Джона Паркера Ромо. Він поклав важливий 38-ярдовий філдгол, щоб скоротити розрив в рахунку до семи очок, а потім промазав екстрапоінт, що у підсумку і стало причиною поразки “Атланти”. “Фелконс” дійсно виглядали краще, ніж в попередніх матчах. І їм дійсно допомогло повернення Пенікса та Лондона, вплив яких на гру складно переоцінити. Але “Фелконс” все ще недостатньо хороші, щоб перемагати. Третя поразка поспіль ставить “Атланту” в дуже складне становище.
“Нью-Інгленд” вирвав перемогу, яку мав би забирати із комфортом. Після майже бездоганної першої половини, “Петріотс” реально довелось виживати в другій. Проблем було кілька, але найбільшою з них була нездатність захистити Дрейка Мея. Саме його фамбл після секу запустив спробу камбека “Атланти”. І він зробив ще один фамбл одразу після перерви, але зумів його підібрати. Загалом Мей прийняв 6 секів і це не пройшло без наслідків. Дрейк помітно здавав протягом гри, коли секи накопичувались. Щастя “патріотів”, що його вистачило на вирішальну конвертацію третього дауну. Проте глобально з цим треба щось робити. За останні три гри Мей відгріб 16 секів. Це забагато, навіть для такого міцного квотербека, як Дрейк. Якщо так триватиме і далі, все це може скінчитися дуже погано. А “Нью-Інгленд” ні за що не може дозволити собі втратити головну зірку в сезоні, де вони впевнено йдуть на місце в плей-офф.
Сенсація тижня: “Міннесота” перемогла “Детройт”
Дивізіонні матчі - завжди окрема історія. Тому можливо для когось підсумок цієї гри і не є сенсацією. Але з огляду на те, в якому стані і після яких матчів команди підходили до очної зустрічі, “Вайкінгс” зробили апсет.
“Міннесота” змогла якщо і не домінувати, то бути помітно кращою в усіх фазах гри. Перш за все, це стосується захисту. “Вікінги” задавили напад “Детройта” і вибили в них з рук головний козир - виносну гру. Джамір Гіббс, який ледь не в соло виграв попередній матч “Лайонс” проти “Тампи”, був повністю виключений з гри. В раннінбека було всього 25 виносних ярдів і 2,8 ярда в середньому за винос. Змусивши “левів” перемкнутися на пасову гру, “Вайкінгс” і тут влаштували їм пекло. Гофф стикався із шаленим тиском. За гру у “Міннесоти” нарахували 30 тисків на квотербека. “Детройт” цілих чотири рази був змушений йти з поля після трьох даунів. Хоч підсумковий рахунок цього і не показував, але захист “Міннесоти” зробив видатну роботу, без якої сенсаційна перемога була б неможлива.
Свою частину роботи виконав і напад “вікінгів”. Після травми в старт пурпурової команди повернувся Джей Джей МакКарті. І повернувся в чудовій формі. Це лише третій матч в старті для квотербека, тому звісно були помилки. Він кинув кілька невдалих пасів і мав проблеми в комунікації зі своїми раннінбеками, через що запоров кілька виносів. Але при цьому він також кинув кілька важливих пасів і заніс тачдаун скремблом. Попри те, що в цій грі “Міннесота” робила ставку на винос (і недарма, бо назбирала 142 ярди землею), в найбільш відповідальний момент м’яч отримав МакКарті. Квотербек кинув ідеальний пас на Джалена Нейлора, яким конвертував третій даун за півтори хвилини до кінця гри. Ця конвертація забезпечила “вікінгам” перемогу. Матч з “Детройтом” пішов в актив МакКарті і має дати йому солідний буст впевненості у власних силах на другу частину сезону.
Нечасто таке побачиш, але “Детройт” банально задавили грубою силою. Особливо це стосувалось нападу “Лайонс”. Частково про це вже було згадано на початку. Гіббса вимкнули з гри. Монтгомері почувався трохи краще, але не настільки, щоб врятувати виносну гру “левів”. А без неї попливла і пасова гра із Гоффом. Квотербек “Детройта” не впорався із пас рашем суперника. Джаред під тиском точно кинув всього 6 пасів із 16-ти. І навіть коли він не перебував під тиском, Гофф все одно промазав кількома важливими пасами. Все це дуже нагадувало матч першого тижня проти “Грін-Бей”. І для “Детройта” знову лунають погані дзвоники. Це вже третя поразка в сезоні і всі три з них були майже без шансів для “левів”. Попереду вирішальна частина сезону і “Лайонс” доведеться докласти дуже багато зусиль, щоб вижити в одному з найбільш конкурентних дивізіонів ліги.
Шок тижня: “Кароліна” на виїзді перемогла “Грін-Бей”
Це була не просто сенсація. Це дійсно був шок. “Грін-Бей” перед цим матчем за одну половину знищив якісний “Піттсбург”, тоді як “Кароліна” без шансів була розбита “Баффало”. З огляду на те, що матч грали ще і на “Лембо”, то “пакувальники” очікувано були фаворитом з величезним відривом. Але НФЛ нічого не дарує фаворитам. І “Пекерс” в цьому переконались.
Таке відчуття, що “Грін-Бей” до самого кінця вірив, що він виграє цей матч лише тому що був фаворитом. “Пекерс” наробили купу помилок в обох половинах гри. В першій вони двічі дійшли до червоної зони і двічі були змушені пробивати філдгол. Але повільний старт в цьому сезоні не є чимось незвичним для “пакувальників”. Схоже, і вони так подумали. От тільки в другій половині розігнатися не вийшло. Їхній єдиний тачдаун стався за дві хвилини до кінця гри і лише зрівняв рахунок. А так був майже повний флеш рояль з усіх типів помилок - незабитий філдгол, перехоплення, провал четвертого дауну в червоній зоні. Лав занадто повірив у свої дальні паси, через що кинув перехоплення, і був банально не готовий до такого рівня опору, який показав захист “Пантерс”. Йому було дійсно складно знаходити відкритих ресиверів. А виносна гра хоч відносно і працювала, проте не настільки, щоб перебити всі невдачі пасової. “Пекерс” мали купу можливостей виграти цей матч, проте не скористались жодною з них. Це була поразка, яку ну ніяк не можна було допускати. І вона ще може зіграти свою роль у фіналі сезону.
“Кароліна”, як не дивно, зробила правильні висновки після розгромної поразки “Баффало” на попередньому тижні. Тоді їх в соло знищив Джеймс Кук, проти виносів якого “пантери” були безсилі. З “Пекерс” вони цього не допустили. Якщо брати суху статистику, то Джош Джейкобс провів хороший матч - 87 ярдів, 5,1 ярд в середньому за виніс і тачдаун. Але це не були ті цифри, яких дійсно потребував “Грін-Бей”. “Пекерс” взагалі набивали собі статистику, а не очки. Коли справа доходила до справді вирішальних розіграшів - захист “Кароліни” стояв. Найбільш показовий момент стався на початку фінальної чверті. “Грін-Бей” грали четвертий даун з 13-ти ярдів “Пантерс”. Їм конче був потрібен тачдаун. Лав скремблив майже 12 секунд, після чого кинув пас в нікуди. “Кароліна” чітко перекрила абсолютно всіх ресиверів і не дала Джордану жодного шансу. Це був дійсно видатний виступ оборони “пантер”. Такий виступ, який може затягнути їх у плей-офф. Особливо якщо Ріко Даудл продовжить вражати та збирати найкращий сезон в своїй кар’єрі (130 ярдів, 2 тачдауни проти “Грін-Бей”).
Шаленство тижня: “Чикаго” та “Цинциннаті” видали божевільний матч із 89-ма очками і шаленою розв’язкою
Пройшла лише половина регулярного сезону, а претендентів на звання найкращого матчу вже хоч греблю гати. Тут вже боїшся давати хоч якісь прогнози, бо сезон виходить дійсно шаленим, але ця зустріч “Беарс” та “Бенгалс” все ж навряд чи випаде з підсумкового ТОП-3 найкращих матчів.
Шаленство цього матчу забезпечила абсолютна безпорадність обох захистів. Здавалось, що вже нікого не здивуєш черговим провальним перформансом оборони “Цинциннаті”. Але минулого тижня вони відкрили нові грані дна. Напад “Бенгалс” із напівживим Флакко, участь якого в грі була під питанням через травму плеча, здійснили дивовижний камбек, набравши 14 очок трохи більше ніж за хвилину. Захисту “тигрів” треба було протриматись 54 секунди. За 37 секунд вони пропустили тачдаун. “Чикаго” на двох розіграшах поспіль спочатку набрали 14 ярдів скремблом Вільямса, а потім тайт-енд Лавленд пробіг 58 ярдів для тачдауну. Найбільше обісрався сейфті Джордан Беттл, який здійснив жалюгідну спробу текла на Лавленді, але загалом це не знімає провину зі всього захисту “Бенгалс”. Неіронічно, ще один такий матч і напад “Цинциннаті” почне бити ногами захист “Цинциннаті”. За останні два сезони це п’ятий матч, в якому “тигри” набрали 38+ очок. І вони виграли лише один матч з цих п’яти. Інколи здається, що у “Бенгалс” будуть вищі шанси на перемогу, якщо вони будуть лупити онсайд-кік після кожного свого результативного драйву в надії, що їхній захист не вийде на поле хоч на один драйв і через це напад зможе відірватись в рахунку.
Епічний колапс захисту “Цинциннаті” перебив собою не менш епічний провал захисту “Беарс”. “Ведмеді” мали комфортну перевагу в два тачдауни і ледь не збільшили її до трьох, чому завадило рішення арбітрів перекваліфікувати пік-сікс Едмундса на звичайне перехоплення. Менш ніж за півтори хвилини вони розтринькали цю перевагу. Флакко зводив захисників “Чикаго” в школу, розбираючи їх ледь не на кожному розіграші дальніми пасами на Хіггінза, Йошіваса та Фента. І загальна статистика квотербека “Бенгалс” показує, наскільки поганим був захист “Беарс” (470 ярдів, 4 тачдауни). Втім, напад “ведмедів” все ж перебив всі проблеми свого захисту. Фани побачили нові фірмові заготовки Бена Джонсона, в результаті яких у Калеба Вілльямса виявилось аж два прийоми на 22 ярди, один з яких був тачдауном. І вони побачили суперматч від зовсім неочікуваного кандидата. Новачок раннінбек Кайл Монангай розвалив “Бенгалс” вхламіну, набравши космічні 176 ярдів на виносі. Це рівно на 130 ярдів більше, ніж весь напад “Цинциннаті” набрав своїми виносами. Очевидно робимо поправку на рівень захисту “Бенгалс”, але “Беарс” показали чудову здатність вижити в нападі без звичних плеймейкерів. В грі, де у “ведмедів” не було Д’Андре Свіфта, а Роум Одунзе мав нуль прийомів, вони назбирали 6 тачдаунів, 576 ярдів в нападі та 30 перших даунів. Ще й при цьому паси кидали чотири різних гравця. Що не кажіть, а за цим “Чикаго” дійсно цікаво спостерігати.
Ювілей тижня: Джош Аллен та Патрік Махоумс зіграли десятий матч один проте одного
Нова серія сучасної класики була однозначно центральним матчем тижня. Аллен з “Баффало” та Махоумс із “Канзас-Сіті” зустрічались вдесяте. Якщо з усіх зустрічей виокремити лише матчі регулярного сезону, то перевага була повністю на боці “Біллз” - чотири перемоги і всього одна поразка. Після цієї зустрічі статистика стала ще кращою для “буйволів”.
“Баффало” відмінно зіграли по обидва боки м’яча. І якщо бездоганна гра нападу не була чимось новим, то захист “буйволів” зумів здивувати. Попри всі втрати ключових гравців та сумнівні перформанси в попередні тижні, “Біллз” зібрались та видали фантастичний матч. Так, без помилок не обійшлось. Допущену конвертацію четвертого дауну, для якої треба було набрати 17 ярдів, захисники “Баффало” навряд чи запишуть собі в актив. Але позитивних розіграшів було набагато більше і вони повністю компенсували будь-які помилки. В цій грі Махоумс вперше за всю кар’єру в НФЛ мав менше 50% точності пасів. На ньому зробили три секи і створювали максимально некомфортні умови для пасової гри. Перед перервою “Баффало” тричі встояли проти розіграшів “Чіфс” в ярді від залікової зони “буйволів”. А в останній чверті вони поставили масну крапку перехопленням від новачка Хейрстона, яке стало для нього першим в НФЛ. Це була чемпіонська гра від захисту “Біллз”. Попереду ще довгий шлях, але така перемога має дати позитивний заряд “Баффало” на всю другу частину, якого вони дійсно потребували. Ну і для “Баффало” завжди приємно піднасрати шансам “Канзас-Сіті” у боротьбі за плей-офф.
Якщо захист “Баффало” був на висоті, то оборона “Канзас-Сіті” показала діаметрально протилежний виступ. Вони майже нічого не могли зробити із нападом “Біллз”. 27 матчів поспіль “Чіфс” не дозволяли жодному раннінбеку суперника набрати 100+ ярдів на виносі. Джеймс Кук закінчив цю серію своїми 114-ма ярдами. Кук отримував шалене навантаження і зробив 27 виносів, але зрозуміло, чому “Баффало” так робили. Бо це працювало. І не сказати, що Куку довелось компенсувати проблеми пасової гри. Адже їх не було. Аллен точно кинув 23 паси з 26-ти. Зверху він ще додав кілька фірмових скремблів, що чудово демонструє рівень гри лінії захисту “Чіфс” в цьому матчі. В оборони “вождів” все ж були проблески надійності. У фінальній чверті вони зробили два секи поспіль, коли це було абсолютно необхідно. Але тут вже підвів Махоумс. Загалом, це був вже звичний матч для “Канзас-Сіті”. Їхній напад зник і головним фактором успіху ставала надійність захисту. От тільки і вона теж зникла. “Канзас-Сіті” не просто програли принциповому супернику. Вони відпустили “Бронкос” та “Чарджерс” в боротьбі за дивізіон і навіть випали з картини плей-офф. Скоріш за все, “Чіфс” в неї все ж повернуться, але загалом вже немає ніяких сумнівів - це найскладніший сезон “Канзас-Сіті” в епоху Махоумса, де вони реально ризикують зробити one-and-done у плей-офф.
Результати дев’ятого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Наступного тижня “Нью-Інгленд” спробує розвинути успіх та виграти сьомий матч поспіль у грі проти “Тампа-Бей”. “Балтимор” продовжить порятунок свого сезону в грі з непоступливою “Міннесотою”. А на солоденьке НФЛ припасла матч двох контендерів НФК, які претендуватимуть на вихід до Супербоулу - “Грін-Бей” прийматиме “Філадельфію”.
Інші пости користувача
