Безнадія “Джетс”, сумне досягнення “Балтимора” та повернення “Канзас-Сіті”. Огляд шостого ігрового тижня НФЛ
Сенсація тижня: “Нью-Йорк Джаянтс” впевнено перемогли “Філадельфію”
“Джаянтс” не перемагали у матчах праймтайм четверга 10 років. Під час їхньої останньої перемоги в ростері “гігантів” ще були такі люди, як Ілай Меннінг та Оделл Бекхем. Мало хто очікував, що серію невдач вдасться перервати у матчі з чинними чемпіонами. Але в НФЛ напрочуд часто стається те, що багато хто не передбачає.
“Нью-Йорк” все ще нестабільна команда, яка навряд чи цього сезону претендуватиме на щось серйозне. Проте в “Джаянтс” з’явилось те, чого не було вже досить давно - надія. Схоже, команда нарешті знайшла потрібні частинки пазла в своїй перебудові і готова закласти надійний фундамент на майбутнє. Перш за все, мова звісно про Джексона Дарта. Квотербек скинув з себе тягар невдалої гри на п’ятому тижні і провів майже бездоганну гру проти “Іглз”. Новачок на першому ж драйві показав свою двосторонність, кинувши пас на 34 ярди і занісши тачдаун 20-ярдовим скремблом. Протягом гри він тримав цей темп, не робив помилок і впевнено керував грою своєї команди. Були і погані драйви, які закінчувались після трьох розіграшів. Але вони не визначали долю “Джаянтс” і не перекреслювали всього того, що робив Дарт. Найбільшим показником цінності новачка для команди є поведінка Браяна Деболла, коли Дарта перевіряли на потенційний струс мозку. Тренер ледь не за руку витягував квотербека з медичного тенту, щоб той скоріше повернувся на поле. Це може бути не дуже добрим фактором для довгострокового здоров’я квотербека, але красномовно демонструє, від кого тепер залежить успіх “Джаянтс”.
Ні в якому разі не можна промовчати про іншу частинку пазла - раннінбека Кема Скаттебу. Хлоп вже став улюбленим раннінбеком не лише в “Нью-Йорку”, а і у всій лізі. Скаттебу у фірмовому безбашеному стилі вихором проносився крізь захист “Філадельфії” та набирав важливі ярди. До першої 100-ярдової гри в НФЛ йому не вистачило всього 2 ярди, але певне досягнення він все ж встановив. Кем заніс 3 тачдауни в своїй шостій грі у лізі. Для порівняння - в Сакуона Барклі досі немає жодної гри із трьома виносними тачдаунами. І в цьому матчі Скаттебу був кращим за Барклі в усіх аспектах. Десь через 3-4 сезони з таким стилем гри мозок Скаттебу перетвориться на кашу, але зараз його грою можна насолоджуватися.
“Філадельфія”, попри рекорд, із самого початку сезону не виглядає чемпіонською командою. Найбільше претензій летить на адресу нападу “Іглз”. І летить цілком заслужено. В певний момент сезону в “орлів” було більше ярдів пробитих пантів, ніж пасових ярдів в нападі. Проти “Джаянтс” Джален Хьортс частково реабілітувався. Квотербек набрав 283 ярди і кинув тачдаун. Але при цьому він також припустився критичних помилок. Він перекинув повністю відкритого ДеВонту Сміта, чим запоров фінальний драйв першої половини, і кинув критичне перехоплення на початку фінальної чверті. Це взагалі був ключовий розіграш всієї гри. Замість того, щоб скоротити розрив в рахунку до трьох очок та повністю захопити ініціативу в грі, “Іглз” подарували супернику володіння на межі власної червоної зони. “Нью-Йорк” такий подарунок не проігнорував. Всього за три розіграші “Джаянтс” занесли тачдаун і виграли матч.
Звісно, не лише Хьортс був винен у поразці. Критикувати можна і Ей Джей Діллона, який зробив фамбл у фінальній чверті, і лінію нападу, яка пропустила три доволі важливих секи, і весь захист “орлів”, який програв битву на лінії скрімміджу та губив зони при захисті проти пасу. “Філадельфія” загалом була доволі посередньою командою. І це не той перформанс, яким треба було відповідати на провальний матч проти “Денвера” тижнем раніше. Повільний старт сезону не є чимось новим для “Іглз”. Вони вміють розганятися із часом. Але завжди існує ризик, що розігнатися не вийде.
Безнадія тижня: “Нью-Йорк Джетс” залишаються єдиною командою в сезоні без перемог
“Джетс” заходять на нове коло перебудови і вже після шести тижнів на їхні зусилля хочеться відреагувати тією самою легендарною фразою Геннадія Кернеса із відосу зі зверненням Добкіна. В “Нью-Йорка” не просто все погано. В них вимальовується справжня катастрофа.
Якщо на старті сезону в “Джетс” ще був якийсь позитив, то зараз все виглядає безнадійно. Достатньо подивитися на статистику Джастіна Філдза. Квотербек точно кинув 9 пасів і прийняв 9 секів. “Нью-Йорк” закінчив матч із мінус 10 ярдів чистими в пасовій грі. Загалом у матчі в “надзвукових” був чистий 21 ярд в нападі. Абсолютне диво, що вони примудрились якось набрати 11 очок. Хоча тут “Денвер” допоміг, який старанно намагався злити цей матч. При тотальній відсутності позитиву, “Джетс” можуть хоч трішки потішитися грою своїх рітернерів, які ледь не самотужки витягували команду на відстань пробиття філдголу, і тому факту, що їхній захист нарешті зробив перший відбір м’яча за сезон. Хоча я не знаю, наскільки можна тішитися тому, що вам вдалось зробити це вперше аж на шостому тижні. В заочному змаганні із “Теннессі” за звання найгіршої команди цього сезону, “Нью-Йорк Джетс” поки перемагають із значним відривом. І після таких матчів, як у Лондоні, цілком можна ризикнути зробити прогноз, що “Джетс” стануть першою командою в історії НФЛ із рекордом 0-17.
“Денвер” ледве уникнув абсолютної ганьби. Для “Бронкос” це виявилась класична гра-пастка, коли на папері все дуже просто, а на полі виходить повна фігня. Напад “жеребців” був відносно ефективним в першій чверті, а потім просто розчинився. На чотирьох драйвах у Нікса був нуль пасових ярдів. Вони також скоїли порушення у власній заліковій зоні, що призвело до сейфті та абсурдного лідерства “Джетс” в рахунку. Зрештою “Денвер” все ж спромігся зібрати драйв на 3 очки, якими і виграв матч. Але це ганебна перемога, яка ледь не рівноцінна поразці.
Втім, важливо відокремити захист “Бронкос” від їхнього нападу. До оборони “жеребців” як раз нуль питань. Власне, які у вас можуть бути питання до групи, яка робить 9 секів, включно із переможним на останніх секундах? Пас раш “Денвера” був бездоганним і зайвий раз ствердився в ролі найкращого в цьому сезоні. А в ті нечисленні моменти, коли він все ж давав можливість Філдзу кинути пас, без проблем відпрацьовувала секондері. Саме захист “Денвера” виграв цей матч для команди, який грав за себе і за того хлопця. І хоч захист виграє чемпіонства, навряд чи “Бронкос” варто повторювати такий трюк, як в Лондоні, якщо вони хочуть отримати путівку до плей-офф.
Трилер тижня: “Кароліна” вирвала перемогу в напруженому матчі проти “Далласа”
“Даллас” тримає марку цього сезону і перетворює кожен свій матч на результативну перестрілку. Фанам “Ковбойс” це навряд чи подобається, але для нейтральних фанів такі матчі завжди цікаві. Гра з “Кароліною” не була виключенням.
Власне, у “Ковбойс” нічого не змінюється. Їхній захист стабільно жахливе лайно і не здатен зупинити жодного суперника. Натомість їхній напад сяє та розносить ледь не кожну команду. До яскравої гри Дака Прескотта фани вже звикли. Квотербек “ковбоїв” грає ледь не на MVP рівні та йде другим у всій лізі за кількістю пасових тачдаунів. Але в грі з “Кароліною” виділяти треба іншого гравця “Далласа”. Джордж Пікенс був абсолютно нестримним. Секондері “Пантерс” не могли нічого йому протиставити ні до прийому пасу, ні після нього. Пікенс наловив 9 пасів на 168 ярдів та показав кілька розіграшів, гідних окремих хайлайтів, типу стрибка через захисника. З такою грою ресивера був навіть не помітний факт повної відсутності виносної гри у “ковбоїв” (всього 31 ярд на 19-ти виносах). Але попри все це, напад “Далласа” зламався в найбільш незручний момент. Він провалив два фінальних драйви, один з яких завершувався в червоній зоні. “Ковбойс” не змогли занести тачдаун і обмежились філдголом, а згодом пішли з поля вже після трьох розіграшів, втративши 8 ярдів за драйв. І в цьому головна проблема такого “Далласу”. Їхній напад має бути бездоганним, щоб вигравати матчі. Якщо щось йде не так - це майже гарантована поразка. Тому робота над захистом буде пріоритетом для “Ковбойс” перед новим сезоном. А в цьому їм залишається хіба що розважати нейтральних фанів шаленою результативністю своїх матчів.
У “Кароліні” в цьому матчі теж був свій герой. І це теж не квотербек. Брайс Янг провів дуже солідний матч із трьома тачдаунами при одному перехопленні, яке і не було його провиною, але звання головної зірки міг отримати лише Ріко Даудл. Раннінбек провів 4 попередні сезони в “Далласі”. Тож цей матч був особистим. Даудл перед грою попередив своїх колишніх партнерів, що їм треба начуватися. І відповів за свої слова. Ледь не на кожному виносі Ріко набирав солідну кількість ярдів. Інколи це був миттєвий перший даун, інколи до нього залишалось всього 2-3 ярди. Раннінбек майстерно уникав негативних розіграшів і витискав максимум з кожного свого моменту. Йому недостатньо було стати лідером команди за виносними ярдами, тому він став лідером “пантер” і за пасовими, прийнявши при цьому один тачдаун. Для Даудла це вже другий поспіль шикарний матч. З “Маямі” він теж був головною зброєю “Кароліни”. Ріко тягне команду не лише своїми стараннями, а й дає можливість Брайсу Янгу почуватися більш комфортно. Що той і зробив у грі з “Далласом”, де ледь не вперше в сезоні в нього пішла гра дальніми пасами. Якщо такий стан речей триватиме і дали, “Кароліна” сенсаційно може увірватися у штовханину за чемпіонство дивізіону.
“Досягнення” тижня: “Балтимор” показав найгірший старт сезону в історії франшизи
Коли Ламар Джексон вилетів із травмою, навіть його повернення через 3 тижні виглядало занадто пізнім для шансів “Балтимора” на плей-офф в цьому сезоні. Пройшло два тижні без зіркового квотербека і “Рейвенс” встановили сумне досягнення, яке ризикує відправити весь цей рік для них на смітник.
“Балтимор” виглядав краще, ніж у ганебному матчі проти “Х’юстона” на п’ятому тижні, але це не було те покращення, яке дає суттєвий привід для оптимізму. Так, захист “круків” тримався набагато краще і зміг повністю перекрити суперника на цілу половину гри. І так, Деррік Генрі ще не списаний матеріал і може тягнути команду на собі. Власне, майже весь план на гру “Балтимора” і будувався на активному використанні раннінбека. Генрі, який цього сезону після першого тижня жодного разу не набрав більше 50-ти виносних ярдів, пробив цю відмітку у грі з “Ремс” ще в першій чверті. Деррік впевнено просував м’яч і тримав напад “Лос-Анджелеса” подалі від поля. І тим дивніше виглядає, що в ключові моменти першої половини “Рейвенс” чомусь не давали м’яча Генрі, а намагались знайти інші варіанти. Це призвело до провалу одразу двох четвертих даунів. Один з них по факту завалив сам Генрі, але дивно, що перед цим “круки” витратили цілих два дауни на коряві спроби туш пушу із Марком Ендрюсом. Якби “Балтимор” витиснув принаймні один тачдаун, можливо в них щось би і вийшло в цій грі. А так в другій половині Генрі елементарно видихнувся і весь напад “Рейвенс” розвалився. “Круки” виглядають безнадійними без Ламара Джексона. Попереду в них bye-week, після якого зірковий квотербек може повернутися в старт. Але від нього буде потрібне справжнє диво, щоб “Балтимор” з рекорду 1-5 якимось чином залетів у боротьбу за плей-офф.
“Ремс” перемогли, але як і “Денвер” не можуть бути повністю задоволені тим, як вони це зробили. До перерви в нападі у каліфорнійців не виходило нічого. Їхній кікер влупив в штангу філдгол зі смішних 26-ти ярдів та ледве забив із 36-ти. Пука Накуа невдало приземлився після спроби прийому пасу і залишив поле через травму ноги. А драйв на половині поля “Балтимора”, який встановив захист “баранців” своїм перехопленням, закінчився на першому ж розіграші після фамблу Стаффорда. На перерву “Лос-Анджелес” йшли всього з трьома очками в активі. На щастя, їм вдалось швидко прокинутися в другій половині і виграти матч двома драйвами, за які рахунок став 17:3. Проте ігнорувати тотальний розлад першої половини не можна. Проти побитого та знекровленого “Балтимора” може вистачити однієї чверті хорошої гри. Проти більш якісних суперників цього точно не буде достатньо. Навіть якщо захист “баранців” стабільно видаватиме такі ж якісні перформанси, як і проти “Рейвенс” (перехоплення, 2 фамбли, 4 секи).
Битва титанів тижня: “Канзас-Сіті” перемогли “Детройт” в центральному матчі тижня
Якби “Чіфс” програли матч “Лайонс”, їх може і було б зарано ховати, але шанси на плей-офф стали б суттєво меншими. Тому важливість матчу в праймтайм неділі було складно переоцінити. “Вожді” це прекрасно усвідомлювали і відповіли мабуть поки найкращим матчем цього сезону.
Напад “Канзас-Сіті” вже давно не вибухає феєрверками, але у матчі з “Детройтом” вони показали дещо набагато важливіше - стабільність та ефективність. “Чіфс” набрали очки на 5 з 7 драйвів і пробили всього один пант. “Вожді” не йшли на зайвий ризик і безпечно брали те, що їм давав послаблений травмами захист “левів”. Майже всі паси Махоумса були на короткі та середні дистанції не більше 15 ярдів. А всі три його тачдауни так взагалі були пасами менше ніж на 10 ярдів (9, 6 та 3). І в “Чіфс” нарешті була виносна гра! Махоумсу все одно довелось багато скремблити, але він вже не був лідером команди за виносними ярдами. Айзая Пачеко зробив свій внесок у вигляді 12 виносів на 51 ярд. В купі з надійною грою захисту, який створив достатньо тиску на Гоффа та компанію, цього вистачило для комфортної перемоги. Як завжди, за одним матчем складно робити далекоглядні висновки. Тому не варто починати говорити про четвертий поспіль Супербоул для “Чіфс”. Рекорд 3-3 виглядає не надто суперово. Але і розмови про крах династії теж можна припиняти. “Канзас-Сіті” ще не скінчились і так просто з картини плей-офф АФК не виваляться.
“Детройт” наче повернувся на перший тиждень, коли зазнав поразки від “Грін-Бей”. В “Лайонс” поки проглядається ледь не пряма залежність між якістю виступів нападу та захисту. Якщо вилітає якась одна ланка, інша теж починає провалюватись. “Детройт” грав із серйозними проблемами в секондері, з якої вилетів Терріон Арнольд, а Кербі Джозеф та Браян Бренч грали через біль. Місцями, вони на диво добре тримались. Але здебільшого - ні. “Детройт” залишав забагато вільних зон для суперника і не встигав швидко накривати ресиверів. Лінія намагалась компенсувати це і створювала тиск на Махоумса, але тиснути весь матч все ж доволі складно. На цьому тлі напад “левів” не зміг показати свою найкращу гру. Вони провалили коштовний четвертий даун в першій половині і остаточно програли матч за 8 хвилин до його кінця, коли віддали м’яч супернику всього після трьох даунів. “Детройт” не може перейти в стан “Далласа” і видавати фестиваль в нападі, коли їх захист відлітає. І так само захист не може замаскувати собою всі проблеми нападу. “Лайонс” мають тримати рівень по обидва боки м’яча. Коли їм це вдається - це команда калібру Супербоула. Коли ні - трапляється те, що трапилось у матчі з “Чіфс”.
Буксування тижня: “Баффало” програли другий матч поспіль і втратили лідерство в дивізіоні
“Біллз” сенсаційно поступились “Нью-Інгленду” на п’ятому тижні. Це не був якийсь відскок, “Петріотс” дійсно були кращою командою.Тож фани “буйволів” чекали реабілітації своєї команди на шостому тижні. Натомість, вони отримали ще більше приводів для занепокоєння.
“Баффало” явно звернули кудись не туди. У команди проблеми на всіх рівнях. Те, що в нападі головна роль відводиться Джошу Аллену - це очевидно і це нормально. Ненормально, що “Біллз” сподіваються вигравати виключно за рахунок Джоша Аллена. Проти “Атланти” гра в квотербека не пішла і “буйволи” припливли. Штаб “Баффало” навіть не намагався знайти альтернативу і продовжував навалювати все на свого квотербека. Дивним рішенням було майже повністю відмовитися від послуг Джеймса Кука у фінальній чверті. Раннінбек проводив хороший матч і хоч частково маскував проблеми в грі Аллена. На вирішальних драйвах Кук отримав всього один винос. На надважливому драйві в середині фінальної чверті, коли доля матчу стояла на кону, Джеймс взагалі не отримав м’яча. “Біллз” потрібно довіряти іншим плеймейкерам і не валити все лише на Аллена. Тим паче, коли в нього ще і поганий день.
Ще більше в депресію фанів “буйволів” вганяє їхній захист. Він був абсолютно беззубим. Окей, частково виправданням може слугувати складна ситуація з травмами. На гру з “Фелокнс” у команди було 2,5 здорових текли, де половинкою був Ед Олівер, який тільки-но повернувся після травми. Тому не дивно, що “Біллз” були жахливими у грі проти виносів. Але ж проти пасу справи були аж ніяк не кращі. “Баффало” в соло розмотав Дрейк Лондон, який був єдиним (!) ресивером “соколів”, що приймав паси. Попри всю очевидність та безальтернативність, “Біллз” ніяк не перекрили Лондона і дали тому набрати 158 ярдів. “Баффало” два тижні поспіль були чисто переграні командами, які вважались відвертими аутсайдерами проти “Біллз”. “Баффало” вже віддали лідерство в дивізіоні “Нью-Інгленду” і поки далекі від статусу реального претендента на путівку до Супербоулу. Bye-week для “Баффало” настав дуже вчасно. За два тижні їм треба розгрібсти своє лайно і зламати негативний тренд.
Якщо ви досі не звернули уваги на Біжана Робінсона, саме час це зробити. Раннінбек “Атланти” сяє в цьому сезоні і робить цілком серйозну заявку на боротьбу за звання найкращого гравця нападу. Проти “Баффало” був його бенефіс. Робінсон встановив рекорд франшизи, набравши 238 сумарних ярдів в нападі. Проти його виносів у “Баффало” не було жодних шансів. Біжан показував елітну здатність знайти шпарину для прориву та скинути текл в другій фазі виносу. Все це він яскраво показав під час свого тачдауну на 81 ярд. Окрім цього, він відігравав ключову роль в пасовій грі. Більшу кількість пасів отримав лише вже згаданий вище Дрейк Лондон. Робінсон може стати джокером для “Атланти”, який виведе всю команду на новий рівень. Поки що Південь НФК виглядає власністю “Тампа-Бей”, але після таких матчів є розуміння, що “Фелконс” нічого легко не подарують “Бакканірс”.
Результати шостого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Наступного тижня “Денвер” спробує здобути більш впевнену перемогу проти іншої нью-йоркської команди - “Джаянтс”. Несподіваний лідер свого дивізіону, “Індіанаполіс”, пройде випробування матчем із “Лос-Анджелес Чарджерс”. А в центральному матчі тижня зійдуться “Детройт” і “Тампа-Бей”.
Інші пости користувача
