Дуель пенсіонерів, незламний “Індіанаполіс” та шалений камбек “Денвера”. Огляд сьомого ігрового тижня НФЛ
Пенсіонери тижня: 40-річний Джо Флакко із “Цинциннаті” переміг 41-річного Аарона Роджерса із “Піттсбургом”
В інеті цей матч назвали “Супербоулом дядьків” (Unc Bowl), а діфенсів текл “Стілерс” Кем Хейворд придумав назву Icy Hot Bowl - від назви популярного бренду знеболювального крему для суглобів. Та й сама НФЛ не соромилась робити особливий акцент на віці стартових квотербеків. Це був лише другий випадок в історії ліги, коли один проти одного грали квотербеки у віці 40+. І дідугани Джо та Аарон видали шикарний матч.
Коли “Клівленд” відправив по обміну Джо Флакко в “Цинциннаті”, Майк Томлін був роздратований цим обміном. Очний матч з “тиграми” показав, чого саме боявся тренер “сталеварів”. Флакко привніс необхідний ветеранський досвід в гру “Бенгалс”. План “Цинциннаті” в нападі насправді ніяк не змінився в порівнянні з матчами, де в старті був Джейк Браунінг - кидай пас на Чейза, а там якось буде. Але давайте відверто - навіщо змінювати план, який полягає в грі на найкращого ресивера ліги? Просто навіть найкращому ресиверу треба кидати нормальні паси. Тут як раз і зіграв свою роль Флакко. Джо постійно знаходив Чейза і забезпечував його нормальними пасами, для прийому яких Джа’Марру не треба було геройствувати. І сюрприз-сюрприз - це працювало! Чейз встановив рекорд франшизи за кількістю прийомів (16) і набрав ними 161 ярд. Міг би прийняти ще більше, але завадили кілька дропів. Інколи доволі шокуючих, бо паси були легкими. Дует Флакко та Чейза був визначальним для тріумфу навіть коли між ними не було прямої взаємодії. Джа’Марр відтягував на себе ледь не всю увагу захисту “Стілерс”, чим відкривав для Джо інші цілі. Саме тому ключові паси ловили також Ті Хіггінз, Андрєй Йошівас та Ноа Фент. Можливо, “Бенгалс” дійсно зможуть дотягнути до повернення Джо, який Бурроу, завдяки Джо, який Флакко.
Якщо зв’язку Флакко-Чейз можна було передбачити, як запоруку успіху “Цинциннаті”, то на виносну гру та захист точно ніхто не ставив. Чейз Браун відігрався за весь невдалий початок сезону і на кожному виносі біг ледь як не в останнє. За шість тижнів його найдовший винос був на 13 ярдів. З “Піттсбургом” він зробив виноси на 27 та 37 ярдів. Загалом зі “Стілерс” Чейз набрав 108 ярдів і це була половина від усіх ярдів, що він набрав за 6 тижнів до цього. Хоч Браун і пішов з поля без тачдауну, але це ніяк не применшує його загальний вплив на перемогу “Цинциннаті”. Так само як вплив захисту не зменшує його не дуже вдала гра проти виносу та кілька провалів при зонному захисту. Свої квіти вони заслужили двома героїчними перехопленнями в другій чверті, після яких напад “тигрів” зміг набрати 10 очок і захопити лідерство в рахунку. Та й Ді Кей Меткаф у підсумку так і не розбігався. Після перших семи хвилин гри, Меткаф прийняв всього один пас на 5 ярдів. І за це захист “тигрів” теж треба хвалити.
А от захист “Піттсбурга” хвалити немає за що. Вони повністю провалили гру. Чейза по черзі крили ледь не всі корнербеки “Стілерс”і ніхто не зміг створити йому хоч якісь проблеми. Більше того - Хіггінз, Йошівас та Фент теж не відчували особливого опору. “Сталевари” провалили захист проти виносу, а їхній пас раш майже весь матч перебував в анабіозі. В головної зірки цієї групи, Ті Джея Вотта, була половинка сека і один текл. І це дуже яскраво характеризує весь виступ захисту “Піттсбурга”. Хоча ні, 12-ярдовий скрембл 40-річного Флакко в останній чверті характеризує ще краще. І тим прикріше Аарону Роджерсу, солідний виступ якого (навіть попри 2 перехоплення) був похерений типу як найсильнішою стороною “Піттсбурга”.
Домінація тижня: “Лос-Анджелес Ремс” розгромили “Джексонвілль”
Потенційно цей матч обіцяв бути жорсткою зарубою. Кожній команді було що доводити. “Ремс” хоч і летіли в Лондон з перемогою над “Балтимором” в кишені, але якість гри “баранців” в цій перемозі залишала бажати кращого. “Джегуарс” потребували успіху, щоб реабілітуватись за поразку проти “Сіетла” і не відстати від “Кольтс” у забігу за чемпіонством дивізіону. Мала бути заруба. А вийшло побиття.
“Лос-Анджелес” з першої і до останньої хвилини був на дві голови кращим за суперника. “Ремс” відносно і не помітили відсутності через травму Пука Накуа, важливість якого для команди в цьому сезоні складно переоцінити. “Баранці” вирішили максимально розпорошити свою пасову гру і це дало результат. Стаффорд точно кинув принаймні один пас на 10 різних ресиверів. Найбільше навантажування очікувано отримував Даванте Адамс, але при цьому квотербек “Лос-Анджелесу” також активно залучав до гри всіх трьох своїх тайт-ендів. Один з них, Терренс Фергюсон, навіть прийняв свій перший тачдаун в НФЛ. Ця різноманітність пасової атаки ввела “Джексонвіль” в ступор. Додати до цього ефективну виносну гру і зовсім не дивно, що “Ремс” занесли тачдауни на трьох з перших чотирьох драйвах. Навіть попри певну пробуксовку в третій чверті, “Ремс” були супер ефективними в атаці. Це підтверджує новий рекорд Метта Стаффорда. Він став першим квотербеком, який кинув 5 тачдаунів у міжнародному матчі. Така гра в нападі виглядає набагато привабливіше за перформанс проти “Балтимора”. “Ремс” йдуть на bye-week у чудовому гуморі та зі статусом фаворита на чемпіонство дивізіону.
В протилежному настрої на свій bye-week йде “Джексонвілль”. Складно сказати, що сталось, але “Джегуарз” виглядали так, наче взагалі не готувались до гри. Із самого початку все полетіло шкереберть. Лоуренс мазав легкими пасами, ресивери дропали все, що можна дропнути, а виносна гра пішла в тінь. Фестиваль фігової гри з ентузіазмом підтримала і лінія нападу “ягуарів”. Вони забезпечили своєму квотербеку нульовий захист, завдяки якому той відгріб сім секів. І це сталось в другому матчі поспіль. “Джексонвілль” сходу загнав себе в критичне положення, з якого так і не вибрався. Аж до останньої чверті у “ягуарів” було нуль очок, які забезпечили промазаний філдгол і три поспіль провали четвертого дауну. Дуже слабкою втіхою, для “Джексонвілля” може бути перший тачдаун Тревіса Хантера в НФЛ. Він також вперше набрав 100+ ярдів на прийомі, перебивши заповітну відмітку рівно на один ярд. Але цей тачдаун і майже половина від цього 101 ярду були набрані у фінальній чверті за рахунку 0:28. Тому таке. “Джегуарс” повністю провалили дві гри і раптово стикнулись з кризою, яку треба терміново вирішити за два тижні. Рубилово в АФК лише набирає обертів і “Джексонвілль” не може дозволити собі нових провалів, якщо хоче вирвати путівку до плей-офф.
Приниження тижня: “Канзас-Сіті” насухо переграли “Лас-Вегас”
Знаєте такі матчі, де є очевидні фаворит та аутсайдер, і ти такий очікуєш, що буде винос тіла, а по факту на полі відбувається прям жорстке рубилово і фаворит ледве рятує свою дупу? Так от цей матч таким не був.
“Канзас-Сіті” познущались над “Лас-Вегасом”. Інакше це описати не можна. Достатньо навести один факт: у “Чіфс” було 30 перших даунів за матч. В “Рейдерс” було 30 розіграшів (!) в нападі за матч. “Вожді” настільки не мали проблем із суперником, що вже в третій чверті Махоумс пішов відпочивати на лаву запасних, а Кріс Джонс в тій же третій чверті десь відкопав пляшку, яка підозріло нагадувала чи то горілку, чи то текілу, і не соромився святкувати перемогу. Своє повернення після дискваліфікації відсвяткував і Раші Райс. Ресивер прийняв два тачдауни в першій половині і заклав основу для подальшого побиття “Рейдерс”. Звучить дивно, але це був перший матч, в якому на полі у “вождів” одночасно були Раші Райс, Маркіз Браун і Ксав’єр Ворсі. Це теж пояснює високу ефективність нападу “Канзас-Сіті” та те, що у Махоумса ще в першій половині було 206 пасових ярдів. “Лас-Вегас” не той суперник, по якому варто судити про силу команди, але “Канзас-Сіті” продовжують свій шлях назад до вершини ліги. Після провального старту “Чіфс” вже вийшли на виграшний рекорд і зрівнялись із “Чарджерс”. А від “Денвера” на першій сходинці дивізіону відділяє лише одна перемога.
Для “Рейдерс” цей матч може слугувати лише нагадуванням про те, як не треба грати у футбол. Ніякого позитиву тут не було. “Лас-Вегас” ганебно провалив матч і зазнав мабуть найбільш однобічного побиття в цьому сезоні. “Атланта” та “Теннессі”, які теж “відзначились” нулем набраних очок в цьому сезоні, принаймні хоч намагались чинити опір супернику. І їхні нулі в тому числі були через промазані філдголи. “Рейдери” навіть мріяти про філдгол не могли. Про що можна говорити, коли між двома точними пасами Джино Сміта пройшло майже дві чверті? Абсолютно добиває “Лас-Вегас” ще і втрата через травму Макса Кросбі. Якщо до цього матчу “Рейдерс” ні на що не претендували, то тепер вони можуть претендувати на звання найгіршої команди сезону (одразу після “Джетс”, звісно. Ті поза конкуренцією).
Реабілітація тижня: “Філадельфія” перемогла “Міннесоту” після двох поразок поспіль
“Іглз” мали неприємну серію з двох поразок поспіль. Ще більш неприємним було те, що своєю грою вони повністю заслужили на ці поразки. “Філадельфію”, а особливо її напад, не критикував лише лінивий. Тож в грі з “Міннесотою” команда потребувала реабілітації. Не так впевнено, як хотілось, але вона її здобула.
Гра проти “Вайкінгс” поки що є найкращою в цьому сезоні для Джалена Хьортса. Квотербек “Іглз” відповів критикам, показавши в усій красі свою здатність грати дальніми пасами. В грі, де Сакуон Барклі майже не мав впливу на напад, саме бомби Хьортса стали визначальними. Джален кинув 5 пасів на 20+ ярдів, якими набрав 216 ярдів. Всі три його тачдауни також вклались в ці 5 пасів. Ей Джей Браун може поставити на паузу своє ниття про те, що його не так використовують, оскільки проти “Міннесоти” його використали на повну. Ресивер прийняв 4 паси, 3 з яких були вирішальними для перемоги “орлів” (2 тачдауни і конвертація третього дауну на фінальному драйві). Не такі вирішальні, але теж важливі паси ловив і ДеВонта Сміт. В нього взагалі було 183 ярди. Пасова гра “Філадельфії” витягнула цей матч. Попри це, їй не завадило б додати трохи стабільності в грі на короткі дистанції. Але про це “Іглз” будуть думати пізніше. Наразі їх цілком влаштовує, що вони зламали негативний тренд і знову повертаються в когорту фаворитів конференції.
Натомість пасова гра “Міннесоти” була далекою від взірця ефективності. Карсон Венц нагадав всім, чому він перестав бути стартером в цій лізі, спіймавши запару в другій чверті. Квотербек кинув пік-сікс і одразу після цього кинув ще одне перехоплення, запустивши дуже дурний і непотрібний пас. Хоч у підсумку Венц і набрав 313 ярдів, це не рятує його від заслуженої критики. “Вайкінгс” в цілому не мали проблем з тим, щоб дійти до червоної зони суперника. Карсон здебільшого і назбирав свої ярди, коли розбирав секондері “Іглз” в середині поля. А от потім починались проблеми. “Вікінги” з шести драйвів у червоній зоні змогли витиснути лише один тачдаун. І саме це прирекло їх на поразку. “Міннесота” завалювала драйви всіма можливими способами. Тут були і неточні паси, і порушення, через які скасовувались результативні розіграші, і неефективна виносна гра. “Вайкінгс” просто не можуть дозволити собі повторити таку гру. За повідомленнями ЗМІ, Джей Джей МакКарті вже готовий до повернення на поле. Тож можливо саме він стане спробою Кевіна О’Коннелла підвищити ефективність команди в червоній зоні.
Сенсація тижня: “Індіанаполіс” переміг “Лос-Анджелес Чарджерс” і має найкращий рекорд в лізі
Це навіть не сенсація тижня, а сенсація сезону. Хто взагалі міг подумати, що після семи тижнів командою з найкращим рекордом в лізі буде “Індіанаполіс, бляха, Кольтс”? І навіть в найсміливіших прогнозах ніхто не наважувався сказати, що головним фактором успіху “жеребчиків” буде Деніел Джонс.
Джонс зайшов в ігрові схеми “Інді”, як діти в школу. Настільки все плавно та безвідмовно запрацювало із Деніелом на чолі. І знову варто повторити - Джонс не геройствує. Він просто добре робить свою справу. Так і має бути. Бо коли треба геройствувати, значить щось пішло не так. “Кольтс” дають своєму квотербеку всі можливості спокійно та впевнено вести гру. Лінія нападу “Індіанаполіса” повернулась до тих часів, коли вона на ізі входила в ТОП-5 ліги. Лайнмени надійно захищали свого квотербека і давали тому купу часу на вибір оптимального пасу. А обирати було з чого! До послуг Джонса елітні ресивери ледь не на кожен тип розіграшу. Короткий пас? Ось тобі Тайлер Воррен. Стрімкий пас через центр? На тобі Майкла Піттмана. Бомба на 20+ ярдів? Алек Пірс, твій вихід. І зверху все це полірує Джонатан Тейлор, який переживає справжній ренесанс. В нього і попередній сезон був непоганий, а цього року він є реальним кандидатом на звання найкращого нападника сезону (навіть MVP, але ж це нагорода квотербеків). Синергія всіх частин нападу “Кольтс” робить цю групу практично нестримною. “Чарджерс” відчули це на собі в повній мірі, ковтнувши три тачдауни на перших трьох драйвах гри та фактично програвши матч ще до перерви.
В комплекті до шикарного нападу “Індіанаполіс” зібрав і надійний захист. Їхній внесок в перемогу над “Лос-Анджелесом” теж був вагомим. “Чарджерс” програли до перерви не лише через успіхи Джонса та компанії. Захист “жеребчиків” двічі перехопив паси Херберта, позбавивши “блискавок” гарантованих очок. Одне перехоплення було на межі червоної зони, а інше - взагалі в заліковій зоні. Коли ж “Лос-Анджелес” здійснив останню відчайдушну спробу камбеку, то її прибив теж захист, а саме ДеФорест Бакнер своїм секом. “Індіанаполіс” виглядає збалансованою та майже довершеною командою. Якщо раніше ви не наважувались це визнати, то зараз час позбутись усіх сумнівів. “Кольтс” - реальний контендер в АФК.
В “Чарджерс” почалась чорна смуга. З останніх чотирьох матчів вони виграли лише один. Та й то була натужна перемога над кризовими “Долфінс”. З “Кольтс” всі шанси на перемогу зникли ще до перерви. Херберт промазав кількома важливим пасами та кинув вже згадані перехоплення. Квотербек має брати на себе провину, але лише частково. Джастін змушений грати за дуже побитою лінією нападу, яка не дає йому майже ніякого захисту. Мало допомоги він отримує і від оборони “блискавок”. Ті виглядали розгубленими і майже завжди давали “Інді” можливість зробити потрібний розіграш. Навіть коли напад “Лос-Анджелеса” зібрався і почав щось показувати на полі, захист так і залишився без відповідей на дії суперника. “Чарджерс” ідеально почали сезон, але зараз команда занурюється в кризу. Із “Денвером”, який знаходить варіанти перемогти навіть в неможливих ситуаціях (про це далі), і з “Канзас-Сіті”, які поступово повертають форму, Джим Харбо має шукати антикризові рішення дуже і дуже швидко.
Камбечище тижня: “Денвер” набрав 33 очки у фінальній чверті і переміг “Нью-Йорк Джаянтс”
Здавалось, що вже на першому тижні ми отримали найбільший камбек сезону, коли “Баффало” врятувались у грі з “Балтимором”. Але на сьомому тижні свою заявку на цю номінацію подав “Денвер”.
“Бронкос” були майже повністю мертві протягом трьох чвертей. Майже, тому що виносна гра у “жеребців” все ж відносно працювала і одного разу вони навіть дійшли до червоної зони суперника, де завалили четвертий даун. Але загальний підсумок був невблаганним - нуль набраних очок. “Денвер” впевнено рухався в напрямку розгромної поразки, поки раптово не згадав, що в нього взагалі-то є досить непоганий напад. Коли втрачати вже було нічого, Бо Нікс вибухнув та набрав більше ярдів, ніж за весь матч до того. Квотербек відкинув всю обережність та валив ризикованими пасами в надії, що його ресивери зможуть їх прийняти. І диво - вони могли! За одну чверть Нікс набрав 174 пасові ярди. “Бронкос” занесли 4 тачдауни поспіль, паралельно з цим ефективно вбиваючи спроби “Джаянтс” втримати лідерство в рахунку. “Денверу” також відверто пощастило в деяких моментах, типу тачдауну Троя Франкліна, але вони заслужили на це везіння. “Бронкос” наче натиснули на якусь чарівну кнопку і за одну чверть врятували провальний матч. Очевидно, це хороші новини. Погані новини в тому, що їм взагалі довелось рятувати його. “Денвер” ніяк не може знайти ігрову стабільність. До захисту “жеребців” ніяких питань. Вони тримають команду в грі ледь не в кожному матчі. І їхній внесок в цей дивовижний камбек також був неоціненим (надважливе перехоплення у фінальній чверті). Питання до нападу, і конкретно до Бо Нікса. Квотербек ніяк не міг знайти свою гру протягом трьох чвертей. Він мазав пасами і не знаходив ресиверів. Гру з “Джетс” фани теж не забули, де “Бронкос” ледь врятувались від ганьби. Шалені камбеки у фінальній чверті - це красиво та ефектно, але занадто ризиковано. Головним завданням “Денвера” було і залишається знайти стабільність в нападі. Якщо їм це вдасться - це буде реальний претендент на путівку до Супербоулу.
“Джаянтс” витратять весь наступний тиждень на те, щоб зрозуміти, як таке взагалі могло статись. Вони тримали гру під повним контролем і примудрились злити її буквально за кілька розіграшів. Ключовим моментом можна вважати перехоплення Джексона Дарта за 5 хвилин до кінця гри. Воно подарувало “Денверу” миттєвий драйв у червоній зоні, чим “Бронкос” і скористались. Але повісити провину лише на Дарта не вийде. Він виправив свою помилку, організувавши тачдаун на останньому драйві (хоч і не без допомоги у вигляді порушень “Денвера”). Питання до кікера, який не забив екстрапоінт, і до захисту, який примудрився підпустити “Бронкос” на відстань легкого філдголу всього за 37 секунд. Але в цілому, як і буває після настільки раптових провалів, провина має лягти на всю команду. “Джаянтс” теж потребують тієї самої стабільності, хоча можуть шукати її в менш напруженій ситуації (будемо чесними - ніхто не бачить “Нью-Йорк” в боротьбі за плей-офф).
Впевненість тижня: “Детройт” без особливих проблем переміг “Тампа-Бей”
“Детройт” зазнав дуже прикрої поразки на попередньому тижні, тому програвати “Тампа-Бей” не мав права. Це здавалось доволі складним завданням. “Бакканірс” були в накаті, а “Лайонс” були змушені грати майже без всієї стартової секондері. Але на практиці все виявилось не таким вже і складним для “левів”.
Якщо сам факт перемоги “Детройта” не можна вважати неочікуваним, то те, як вони її здобули таки можна. Роль першої скрипки зіграв зовсім не насичений плеймейкерами напад “Лайонс” (з певною обмовкою). Матч затащив захист “левів”. Та сама побита секондері, яка ще й під час гри втратила через травму Рок Я-Сіна, вибудувала перед Бейкером Мейфілдом бетонну стіну. Вона не пропустила жодного пасу на 20+ ярдів аж до початку фінальної чверті, коли доля гри майже була вирішена. Резервний корнербек Артур Молет, для якого це була лише друга гра в сезоні, зробив неймовірне перехоплення, а інший резервіст, Амік Робертсон, спровокував фамбл, який підібрав Ейдан Хатчінсон. Лінія “Детройта” теж зробила значний внесок в успіх, зробивши 4 секи та одразу 20 тисків на квотербека. Все це повністю вибило Мейфілда з колії. Бейкер так і не знайшов свою гру, ледве переваливши за 50% точності пасів. В день, коли Джаред Гофф взяв вихідний, перформанс захисту “левів” був рятівним, і перетворив потенційно нервовий матч на спокійну перемогу.
Гофф взяв вихідний, але ніякого відпочинку не було в Джаміра Гіббса. Він вкотре підтвердив репутацію одного з найкращих раннінбеків ліги, здатного витягнути гру ледь не в соло. Головним хайлайтом футболіста став стрімкий 78-ярдовий забіг для тачдауну. Але і за його межами Гіббс назбирав купу важливих розіграшів. Він набрав 218 сумарних ярдів (136 виносом, 82 на прийомі), що є найкращим показником для гравця “Лайонс” з часів неймовірного Мегатрона - Келвіна Джонсона. “Детройт” має бути щасливим, що в його ростері є гравець, здатний робити настільки важливу різницю.
“Тампа” протягом всього сезону знаходила можливість врятуватися останнім драйвом. Але колись це мало скінчитись. З “Лайонс” все було закінчено задовго до останнього драйву. Ледь не вперше в сезоні Мейфілд та його напад виглядали дійсно розгубленими. Квотербек “Бакканірс” перекидував пасами своїх ресиверів та взагалі мав проблеми з тим, щоб їх знайти. А коли з гри через травму вибув Майк Еванс, то завдання для Бейкера стало майже непідйомним. Під постійним тиском лінії “левів” Мейфілд ухвалював не найкращі рішення і виконував не найкращі паси. Насправді, попри все Бейкер грав не набагато гірше за Джареда Гоффа. А захист “буканьєрів” був майже таким же надійним, як і в “Лайонс”. Проблема була в тому, що у “Тампи” не знайшлось свого Джаміра Гіббса. В Мейфілда не пішло, а підстрахувати його не було кому. Та ж виносна гра “Бакс” взагалі не існувала. Тому і вийшло те, що вийшло. Це поганий матч, який “Бакканірс” треба забути, але спочатку - зробити правильні висновки.
Результати сьомого ігрового тижня виглядають наступним чином
Турнірне становище в дивізіонах наступне.
Американська конференція
Національна конференція
Наступний тиждень розпочнеться з гри, в якій кожна команда дуже потребує перемоги - “Лос-Анджелес Чарджерс” прийматимуть “Міннесоту”. “Балтимор” після bye-week спробує розпочати епічний камбек свого сезону в грі проти “Чикаго”. І очікуємо феєрверків та рекорду результативності в грі “Денвера” та “Далласа”.
Інші пости користувача
