«На драйві» – новий український фільм про перегони. КАБи під час зйомок у Харкові та освистана «Труха»

Блогерка Tribuna.com відвідала допрем’єрний показ фільму, де поспілкувалась з акторами та відчула атмосферу картини. Підтримайте її плюсами та коментарями, а також підписуйтесь на блог F1rst Lap – тут регулярно пишуть про перегони.

***

2 квітня у Києві, поки столичні вулиці лише занурювалися у вечірній пік, у Національному палаці мистецтв «Україна» пройшла особлива прем’єра найбільш очікуваного екшну сезону — «На драйві».

Атмосфера завзяття зустрічала гостей ще на підході до будівлі. Прямо перед входом до Палацу було виставлено автівки, які брали участь у фільмуванні найскладніших сцен. Це залізні герої стрічки, з якими кожен охочий міг сфотографуватися, роздивитися деталі тюнінгу та буквально відчути запах паленої гуми, що став візитівкою проєкту.

Мені випала нагода потрапити в епіцентр подій ще до початку офіційної частини, опинившись серед професійної спільноти та перших глядачів. Це був унікальний шанс на власні очі побачити момент, коли українське кіно на повній швидкості вривається на територію великих амбіцій та світових стандартів екшну.

На червоній доріжці цього вечора зібралася вся творча група: від режисера Артема Литвиненка до акторського складу та технічної команди, що працювала над постановкою складних автомобільних сцен. Підтримати вихід стрічки прийшли відомі інфлюенсери, музиканти та медійні обличчя, серед яких були Володимир Дантес, Євген Янович, репер OTOY (чий саундтрек став важливою частиною атмосфери фільму), Ніколас Карма, Григорій Решетнік та багато інших.

Окремою, хоча й заочною, центральною фігурою вечора став Олександр Бондарев. Олександр — перший в історії українець, який став пілотом академії Williams Racing, переможцем престижної серії UAE4 Series. Він впевнено торує шлях до вершини світового автоспорту.

Через насичений графік європейських змагань Олександр не зміг бути присутнім у Києві особисто, проте його професійна присутність відчувалася фізично. У холі Палацу «Україна» був виставлений його автентичний гоночний костюм пілота «Формули-4». Ведучий вечора Євген Янович, оголошуючи спеціальний вступ, присвячений Олександру, акцентував увагу на тому, чому саме Бондарев є сьогодні найважливішим обличчям українського автоспорту. Глядачам продемонстрували добірку кліпів із його найкращих заїздів та яскравих перемог на міжнародних треках.

Значення Бондарева для нашої країни важко переоцінити. Автоспорт часто сприймається як закритий елітарний клуб Європи, проте Олександр доводить, що український талант здатний конкурувати на найвищому рівні. Він – це живий доказ того, що шлях від картингу до болідів світового класу відкритий, і його успіхи дають той самий необхідний імпульс для розвитку всієї нашої гоночної культури.

Те, що творці фільму «На драйві» зробили такий акцент на його постаті, свідчить про їхнє прагнення синхронізувати кіно з реальним спортивним прогресом України.

Чому «На драйві» є іспитом для української кіноіндустрії

Події фільму «На драйві» розгортаються у прифронтовому Харкові, де життя застигло між сиренами та обстрілами. Група друзів знаходить свій спосіб не збожеволіти від війни. Вони перетворюють покинутий торговельний центр на закритий автодром.

Те, що спочатку було лише спробою втекти від гнітючої реальності та відкопати забуті емоції, миттєво переростає у жорстоку гру. Ставки ростуть, перегони стають популярними в соцмережах, а спрага до слави та адреналіну починає випалювати все людське. Тепер кожен заїзд під бетонним склепінням – це іспит на те, чи здатна дружба та совість вижити там, де швидкість стає єдиним сенсом існування.

Підтримка «На драйві» є свідомим визнанням нашого права на масштабну мрію та безкомпромісну якість, яку ми виборюємо разом. Це щирий внесок у спільну перемогу українського таланту на світовій арені. Ця стрічка зараз є зухвалим маніфестом деколонізації нашого сприйняття швидкості.

Десятиліттями ми споживали чужі візуальні коди, захоплюючись дрифтом у Токіо чи вуличними бійками в Лос-Анджелесі, тоді як наш власний, харківський драйв залишався в тіні. Сьогодні цей фільм стає дзеркалом реальності, де війна стає каталізатором відчайдушної жаги до життя тут і зараз. Це жорсткий тест на нашу здатність створювати власний «Hollywood standard» за допомогою технологій, які Україна подарувала світові, як-от легендарні крани U-CRANE.

Як зазначив режисер Артем Литвиненко: «Ми мали секретну зброю. Використовували легендарний кран U-CRANE. Ця техніка, що підкорила Голлівуд, була розроблена саме в Україні спеціально для зйомок автоперегонів. Картинка відповідає найвищим світовим стандартам».

Артем Литвиненко також зазначив, що команда заклала в цю стрічку шифр ідентичності. Ця складна, молода енергія – саме той драйв, що визначає сучасне українське покоління. Тому йдучи в кінотеатр, ви маєте змогу інвестувати в майбутнє, де професійні перегони, тюнінг-культура та автоспорт в Україні стають частиною великого національного медіапростору. Це чесна, місцями незручна, але критично необхідна провокація. Чи маємо ми сміливість визнати свою ідентичність у жанрі екшну, де раніше були лише споживачами?

Для того, щоб зрозуміти справжню ціну цього фільму, варто подивитися на умови, у яких створювався кожен кадр. Виконавець головної ролі Арти, актор Едуард Поляков, наголосив, що робота над екшном у прифронтовому місті вимагала від команди готовності до викликів, які неможливо передбачити жодним сценарієм.

Описуючи атмосферу на майданчику, він зазначив: «Ми знімали в Харкові не просто всупереч технічним обмеженням, а всупереч нашим північним сусідам. Взагалі зараз будь-яка нічна зміна, чи то в Києві, чи в іншому місті, — це ризик потрапити під обстріл або вимушене перенесення зйомок. Це дуже важко і страшно, але в такому світі ми зараз живемо. А в Харкові, коли ми працювали над «На драйві», навіть вдень траплялися страшні моменти. Було й таке, що КАБ прилетів прямо на майданчик».

Така напруга та постійний ризик трансформували особисте життя акторів. Едуард зізнається, що драйв не зник після команди «знято», а переріс у серйозне захоплення автоспортом поза межами майданчика. «Фільм відкрив для мене новий вимір швидкості. Те, що починалося, як робота в кадрі, переросло в щиру любов до картингу. Тепер коли потеплішає, я хочу продовжити цим займатися у вільний час», – ділиться Поляков.

На думку Софії Баюн, яка зіграла Міру, головна відмінність нашого «драйву» від закордонного полягає не в кількості спецефектів, а в автентичності людських зв’язків. «Від голлівудських блокбастерів нас відрізняє глибина родинних зв’язків. Якщо для інших «сім'я» – це сценарій, то для нас – це вибір залишитися вдома, триматися одне одного та підтримувати своїх у найважчі часи», — підкреслює актриса.

Для команди фільму це були не просто слова, адже вони залишилися разом у Харкові, під обстрілами, перетворюючи спільний опір та відбудову на пальне для своєї творчості.

Софія впевнена, що «На драйві» здатний змінити ставлення до українського кінематографу, а також саму культуру автоспорту в країні, зробивши її зрозумілою для кожного.

«Ми показуємо автоспорт не як суху дисципліну, а через призму справжнього життя молоді. Такого рівня енергії та щирості у нас ще не було», – зазначає вона. Для неї український драйв – це спадковість, що йде від коріння, від батька та вміння кайфувати від моменту, попри будь-які обставини.

Репутаційна аварія на прем’єрі: зал освистав медіапартнерство з «Трухою»

Попри блиск софітів і загальне піднесення, вечір не обійшовся без гострого ціннісного конфлікту. Він оголив одну з найбільших проблем сучасної української культури. Йдеться про питання «брудних» грошей та репутаційної гігієни.

Одним із ключових медіапартнерів фільму виступив телеграм-канал «Труха» – медіаресурс із вкрай неоднозначною репутацією. Зрозуміло, що амбітне українське кіно завжди гостро потребує фінансування, і залучення великих майданчиків для просування — це вимушена стратегія виживання індустрії. Проте чи існує моральна межа, коли партнерами стають такі «медіа»?

Криза вибухнула безпосередньо під час офіційної частини. Коли ведучий вечора Євген Янович оголошував спонсорів, зробивши акцент саме на «Трусі», зал відповів миттєвим і гучним свистом. Рівень напруги досягнув межі, коли один із глядачів підійшов до мікрофона і прямо заявив: «Кожен українець знає, що на початку повномасштабного вторгнення «Труха» допомагала наводити ракети на українські будинки».

Ведучий швидко повернувся до сценарію, проте інцидент лише підкреслив прірву між маркетинговим розрахунком творців та принциповістю аудиторії. Коли ж під час самого показу на екрані з’явилося твердження, що ««Труха» — номер один у медіа», хвиля народного обурення стала ще помітнішою.

Це ставить перед нами жорстке і незручне запитання: чи є нормою приймати підтримку від проєктів із сумнівним бекграундом заради реалізації національного продукту? Чи виправдовує мета засоби, коли йдеться про медіагігієну країни, що воює?

Моральний вибір між «грошима на кіно» та репутаційною чистотою — це виклик, який українському кінематографу ще належить осмислити, адже глядач сьогодні чітко дає зрозуміти: він не готовий закривати очі на токсичне партнерство навіть заради найбільш драйвової картинки.

***

Офіційна прем’єра екшну «На драйві» в усіх кінотеатрах країни стартує вже з 9 квітня. Для фанатів автоспорту це унікальний шанс побачити рідні вулиці та знайомі віражі крізь об’єктив легендарних українських технологій. Це фільм про швидкість, яка стала мовою виживання, і про драйв, загартований вогнем.

Підтримати цю стрічку в прокаті — означає підтримати майбутнє українського спортивного кіно та на власні очі переконатися, що наш «голлівудський стандарт» стає реальністю. Зустрінемося біля великих екранів, аби разом відчути цей неймовірний пульс швидкості.

Усі фото до матеріалу зроблені авторкою.