10 речей, які має зробити Шевченко, щоб його прихід в УАФ мав сенс
Одразу має показати, що відрізняється від Павелка.
На Конгресі 25 січня Андрій Шевченко офіційно став президентом УАФ. Хоча його обрання та коронація фактично сталися ще в грудні, коли він залишився єдиним кандидатом, висунутим на вибори. Конгрес лише завершить формальності та затвердить прийняття посади юридично.
До стилю, в якому Шевченко приходить до влади в українському футболі, є багато питань. Як і до його готовності до посади, бо з офіційної інформації, коментарів та інсайдів очевидно, що тільки зараз новий голова УАФ починає збирати інформацію, говорити з людьми футболу та формувати свою команду.
Враховуючи інсайдерську інформацію, що Шевченко начебто довгий час взагалі вагався, чи треба йому приймати посаду та відтягував оголошення рішення до останнього моменту, певну неготовність одразу увійти в роботу зі складним планом та реформами десь можна зрозуміти, хоч це й дещо розчаровує. Роботи в УАФ після періоду руїни Павелка дуже багато – український футбол потребує реформування на всіх рівнях та напрямках.
Що точно має зробити Шевченко дуже швидко – конкретними діями довести всім, чим він відрізняється від Андрія Павелка в кращий бік. Інакше в його приході на посаду не буде ніякого сенсу. Щоб переконати всіх нас, він міг би почати з 10 питань, деякі з яких він вже насправді почав реалізовувати.
1. Створити прозору систему виборів
Так-так, в першу чергу Андрій Шевченко має показати, що не захищатиме своє місце на посаді до останнього дихання. Система виборів президента УАФ налаштована таким чином, що людині зі сторони дуже складно законно змістити з посади навіть найзашкварнішого голову або елементарно виграти чергові виборі. І доклав руку до погіршення ситуації саме Андрій Павелко, який намагався захистити свою посаду з усіх боків.
У 2017-му, коли треба було переформатувати ФФУ з громадської організації в громадську спілку, Павелко скористався ситуацією та просунув зміни в статуті: термін дії президентських повноважень збільшили з 4 до 5 років, а головне – збільшили кількість голосів, яка необхідна для реєстрації кандидатів на наступні вибори. Якщо раніше достатньо було зібрати 7 голосів будь-яких організацій, які входять в конгрес УАФ (тоді їх було 40), то тепер потрібна третина з 27 тільки постійних членів (УПЛ, ПФЛ та 25 регіональних асоціацій).
7 з 40 та 9 з 27 – величезна різниця. Особливо в умовах, коли влада в регіонах вже зачищена та ручні місцеві асоціації голосують за вказівкою. Так робив Павелко. Досить схожий процес відбувався перед приходом до влади Шевченка, коли регіональні асоціації провели вибори, а в деяких з них були замінені найближчі до Павелка люди. Решта погодилась йти за новим президентом.
Власне, саме тому й знадобився серйозний політичний тиск та наявність фігури масштабу та авторитету Шевченка, щоб нарешті забрати в Павелка владу. Ще пів року тому ми пояснювали, що це єдиний спосіб, який спрацює. Так і трапилось.
Але це не нормально, і так не може тривати вічно, якщо Шевченко хоче довести, що УАФ стала прозорішою. Систему виборів треба змінити та зробити значно доступнішою, щоб дати можливість кандидатам зі сторони хоча б взяти участь та показати свою програму. Потрібен демократичний процес, інакше і далі зміна влади в УАФ буде можлива тільки шляхом політичної волі.
2. Скоротити штат та позбавитись від казкових посад
На своїй єдиній великій пресконференції Павелко стверджував, що на момент його приходу в УАФ було «щось там 300 з чимось працівників», а «зараз набагато-набагато менше». Очевидно на це вплинула пандемія, велика війна – тримати такий величезний штат стало складно. Хоча у звіті за 2020-й говориться про 189 працівників на початок року та 214 – на кінець. Тобто не можна сказати, що штат весь час тільки зменшувався.
Що точно можна констатувати: навіть зараз в УАФ 14 (!) віцепрезидентів (6 з яких перші віцепрезиденти) та 16 різних комітетів, структуру та обов'язки яких дуже непросто зрозуміти. А у кожного є керівник та певна кількість людей, які входять до складу.
Андрій Павелко добре відомий тим, що платив щедрі зарплати людям, які були йому лояльні, навіть якщо реальної користі для асоціації, а не прихованих мотивів її голови, вони не приносили. В УАФ чимало незрозумілих, казкових та віртуальних посад. І Шевченку не обійтись від повної ревізії та чистки штату. В першу чергу від людей, які найбільше допомагали Павелку в створенні провальної системи керування українським футболом та активно його підтримували.
Важливо розуміти, що Павелко міг бути таким, яким він був, тільки з мовчазної згоди десятків та сотень людей, які не намагались зробити нічого, щоб щось змінити, і при цьому продовжували отримувати зарплатню в УАФ. Вони мають розділити відповідальність з Павелком – як мінімум залишитись без роботи, як максимум потрапити під повний аудит та за необхідності нести повну відповідальність за законом.
Вже зараз є тривожні сигнали: є шанс, що такі люди, як Вадим Костюченко, можуть залишитись в УАФ. Але Шевченко не може цього допустити, якщо хоче зберегти свою репутацію.
3. Детально представити всю свою команду та чітко пояснити, які в кого будуть обов'язки
З пустими кабінетами Дому футболу керувати УАФ та всіма процесами в українському футболі буде неможливо. Очевидна відсутність розуміння в Шевченка, з ким він приходить в УАФ, – одна з основних претензій до нього зараз. І це треба виправити якомога швидше.
Але недостатньо кинути кістку журналістам та футбольній спільноті у вигляді декількох прізвищ, що, скоріше за все, станеться на Конгресі 25 січня. Команда для такої роботи – це десятки, а може й під сотню людей.
Потрібно показати, що Шевченко налаштований серйозно та час після оголошення рішення в президенти провів не дарма, а готувався до роботи: важливо пояснити скільки людей буде в команді, хто чим займатиметься, чому він підходить для цієї роботи та яка буде її специфіка. А якщо не на кожний напрямок зараз є конкретний кандидат, то чесно це визнати. Краще знати, що є план та структура проєкта, ведеться робота, ніж бути в темряві.
4. Налагодити комунікацію зі ЗМІ
Один з найбільших провалів команди Павелка – комунікація. Це і робота Гливинського в збірній України, і робота пресслужби УАФ, і відношення до спілкування зі ЗМІ самого Павелка, яке перекладалось на всіх його підлеглих. УАФ була максимально закритою організацією, де майже неможливо отримати пояснення щодо будь-якого питання. Маючи 16 профільних комітетів з телефонами у відкритому доступі, які начебто мали б відповідати за свої напрямки роботи та пояснювати проблемні питання, в реальності це все було закрито та непублічно.
Що говорити, якщо сам Павелко лише в січні 2023-го провів перше за майже 5 років спілкування з журналістами. Здається, що комунікаційні провали та намагання замовчати очевидні проблеми тільки погіршили репутацію президента УАФ. Якби він та його підлеглі регулярно виходили у світ та відповідали публічно за помилки, хейту та недовіри до асоціації футболу могло б бути значно менше. Сама необхідність відповідати, готуватись до цих відповідей, можливо, змушувала б працювати ретельніше.
Шевченко має говорити з вболівальниками українського футболу через ЗМІ. Не прісними постами в фейсбуці ні про що, не підготовленими відповідями на прості питання від ручних журналістів, а реальними відповідями живої людини, а не робота, на складні питання від незалежної преси. Зустрічати критику обличчям вперед, а не по-страусиному засунувши голову в пісок, як попередній президент УАФ та його свита.
Такий підхід може виграти Шевченку багато репутаційних балів та певний кредит довіри. Бо помилки обов'язково будуть, важлива правильна реакція на них та публічна комунікація. Навіть на прикладі висування на посаду: якби він раніше вийшов в публічний простір та пояснив свої дії та наміри, якби він говорив з усіма провідними спортивними ЗМІ України, недовіри б зараз було менше, бо прихід би менше нагадував звичайний політичний переворот, де всі хочуть тиші.
5. Налагодити комунікацію з ключовими фігурами українського футболу та затвердити свою рівновіддаленість
Публічне сприйняття фігури президента та роботи всієї УАФ – лише частина проблеми, вирішення якої дозволить почуватись впевненіше та спокійніше працювати. Не забуваємо, що окрім вже й не такої великої кількості незалежних спортивних ЗМІ в Україні є чимала кількість повністю або частково залежних – від власників професійних клубів, ключових фігур українського футболу.
Хоч телеканалів «Футбол» вже і не існує, але їх справа живе в багатьох обличчях – як зі сторони «Динамо», так і зі сторони «Шахтаря». Не говорячи вже й про те, що й інші власники мають чималий медіаресурс: Козловський, Коломойський і так далі. Найбільш показовою є якраз історія відносин Павелка та телеканалів «Футбол», коли канали Аметова, які регулярно розносили президента УАФ, в якийсь момент повністю припинили критику – і почали з ним дружити, кликати на ефіри та робити схвальні сюжети. Але вже було пізно. Та і зашквари Павелка не врятувала б ніяка пропаганда «Футболів».
Шевченку важливо не погіршити конфронтацію в українському футболі та не приймати нічию сторону, щоб умовні Циганик чи Денісов не почали за ним нову охоту за вказівкою. А для цього потрібно переконати власників клубів у своїй рівновіддаленості, що зробити дуже непросто.
По-перше, Шевченко динамівець – він значно глибше пов'язаний з братами Суркісами, тому переконати інших вже задача з зірочкою. По-друге, структура безперервної конфронтації в українському футболі останнім часом суттєво змінилась: немає розподілення лише на два явних табори з відповідною необхідністю триматись десь посередині – є й інші впливові гравці, які можуть суттєво ускладнити життя, якщо їх ігнорувати.
З одного боку, балансувати та утримувати нейтралітет може бути значно складніше. З іншого боку, в жодної сторони все ж немає настільки серйозного впливу та можливостей – і якщо правильно скористатись ситуацією, зуміти затвердити свою рівновіддаленість, то є шанс вирішити чимало багаторічних проблем українського футболу. Телепул та суддівство згадуються в першу чергу, але їх набагато більше.
Є сподівання, що хоч і далеко не кришталево чиста, але потужна репутація та сила бренду Шевченка дадуть йому час, щоб переконати всіх учасників процесу – в першу чергу людей, які витрачають власні гроші на футбол. А подальша необхідність цю репутацію зберегти змусить ставитись до всіх однаково, без фаворитизму. Багато що в роботі Шевченка залежатиме від тонкощів дипломатії. І починати він має вже з першого дня на Конгресі УАФ.
6. Не замикати все на себе, делегувати реальні повноваження – створювати інституцію на роки, а не імперію
Робота УАФ була настільки зав'язана на Павелку, що після його посадки в СІЗО асоціація буквально зупинилась, проводячи лише операційну діяльність. Суддівство, професійний чи масовий футбол – всі повноваження та останнє слово завжди мала УАФ, а в асоціації ні в кого не було реальної влади, окрім Павелка. Це була абсолютна влада, яка не давала розвиватись нічому.
Андрій Шевченко не суперінтелектуал, який здатен контролювати таку величезну кількість різних сфер діяльності в футболі, займатись стратегічним плануванням та ще й самостійно приймати кожне дрібне рішення. Але його робота в збірній України показала, що він вміє довіряти професіоналам та завдяки своєму авторитету може їх знайти та переконати прийти на допомогу.
В УАФ Шевченку ще більше доведеться шукати якісні кадри та делегувати повноваження, якщо він хоче досягнути успіху. А за собою має залишити ключові стратегічні рішення, представницькі функції та відповідальність за загальний результат. Масштаб фігури Шевченка має стати щитом для команди професіоналів, які виконають більшу частину роботи.
Скільки напрямків роботи потребують сторонніх спеціалістів та делегування – належить визначити команді Шевченка. Але вже зараз виглядає необхідним дати значно більше повноважень професійним лігам, УПЛ та ПФЛ, які не можуть розвиватись, бо всі процеси зав'язані на УАФ: атестації клубів та стадіонів, призначення суддів, контрольно-дисциплінарні рішення тощо. Завжди здавалося абсурдним, що власники клубів, які вкладають свої гроші, в рамках своїх ліг не мають майже ніяких повноважень та права голосу, а тільки отримують вказівки зверху з УАФ, що має бути саме так, як вона сказала. Це має змінитися.
Зрештою, мають бути створені такі умови, коли окремі напрямки роботи зможуть самостійно існувати навіть після відходу Шевченка, бо там працюватимуть люди, зацікавлені в результаті. УАФ має бути інституцією, а не імперією одного диктатора.
7. Одразу перейти на прозору фінансову звітність та зробити аудит роботи минулого керівництва
Ніхто не знає, скільки всього грошей отримує УАФ за різними програмами УЄФА та ФІФА. Ніхто не знає, скільки заробляє УАФ від співпраці зі спонсорами та іншої маркетингової діяльності, як продаж білетів на матчі збірної чи бренд головної національної команди. Ніхто не знає, як розподіляються всі отримані УАФ гроші. Ніхто не знає, чи є успішною та ефективною фінансова діяльність УАФ, але вже давно ходять розмови, що грошей в асоціації зараз немає. Останній публічний звіт, який оприлюднила УАФ – за 2020-й рік. І він максимально недетальний та неінформативний, хоч і дає певне представлення про фінанси асоціації.
І тут, звичайно, можна сказати, що громадські спілки не зобов'язані звітувати за фінанси. Вони навіть не можуть вести комерційну діяльність напряму – тому в УАФ є декілька ТОВок, через які й проводять операції. А вони точно не мають обов'язково звітувати.
Але в тому й казус ситуації: під владу президента УАФ підпадає найбагатша спортивна асоціація з великим бюджетом (400+ мільйонів грн за словами самого Павелка), доходами від міжнародних програм та можливостями використовувати бренд національної збірної та всього українського футболу. Фактично вона керує тим, що їй не належить (наприклад, професійні клуби, гравці під час знаходження в збірній або гроші від ФІФА), але вона не має звітувати? Це неправильно, бо дає легкі можливості для зловживань.
Єдиним правильним шляхом є оприлюднювати детальні фінансові звіти: і доходну, і витратну частину. Як мінімум щорічно, а то й щоквартально. Шевченко має почати з повного аудиту роботи УАФ Павелка та публічного звіту – як за 2023-й рік, так і за весь період роботи попередника. Це зробить УАФ значно більш відкритою та хоча б частково поверне довіру.
8. Привести нові гроші в футбол
Шевченко – величезний бренд у світовому футболі. Його ім'я має залучити нові додаткові надходження коштів як всередині України, так і з-за кордону. Це стосується не тільки створення умов для інвестиційних проєктів з іноземним капіталом, а й пошук допомоги для виживання.
Робота УАФ з пошуку фінансової допомоги під час пандемії та війни – це катастрофа. Хоч багато вже втрачено, але Шевченко має змінити тренд.
9. Підвищити авторитет УАФ у світовому футболі та спорті загалом
Своїм особистим брендом Шевченко має покращити авторитет та міжнародну присутність УАФ у світовому футболі. Зараз нас майже не чують, а представницька функція виглядає дуже важливою не тільки для залучення нових коштів, а й для відстоювання інтересів українського футболу в міжнародних організаціях, боротьби з поверненням росіян у світовий спорт, посилення допомоги Україні.
Тепер у Шевченка офіційна посада, широкі повноваження та право говорити від всього українського футболу. Його слово матиме значно більшу вагу у світі спорту та на найбільших медійних майданчиках – і він має це використовувати.
Вже 8 лютого Шевченка чекає перший великий тест – вже як президент УАФ він має бути присутнім на Конгресі УЄФА.
10. Якомога швидше представити план реформ УАФ та програму розвитку українського футболу
Останній пункт тексту – не про завершальну стадію роботи Шевченка, а про необхідність мати своє бачення на роки вперед. Тут справжня робота, яка вимагає комплексних рішень, тільки починається. Окрім вирішення оперативних проблем, які наплодив в УАФ Павелко, потрібне стратегічне бачення, яке виведе український футбол зі стадії занепаду.
Є чимало напрямків роботи, де від команди Шевченка треба вимагати довгостроковий план розвитку:
- професійний клубний футбол;
- інститут збірних;
- дитячо-юнацький футбол;
- масовий футбол;
- навчання тренерів та керівних кадрів;
- інфраструктура;
- суддівський корпус;
- комерційна та маркетингова діяльність;
- та багато іншого.
Шевченко, як новий голова УАФ, має запропонувати стратегію та програму розвитку українського футболу на багато років вперед. І що не менш важливо – якісно все це прокомунікувати публічно. Загальних фраз тут буде замало. Поки слова про «збір інформації» за декілька днів до обрання на посаду дещо насторожують.
Загалом прозорість, планування, комунікація, делегування та дипломатія мають стати ключовими термінами в роботі Шевченка в УАФ.
