Салюк, Твердохліб, Краснопір та ще 20 гравців, яких клуби УПЛ знайшли в нижчих лігах та аматорах
Дослідження 250 гравців цього сезону.
Після повномасштабного вторгення росіян українські клуби потрапили в нові реалії, коли підписувати новачків стало складніше: грошей стало суттєво менше, якісних легіонерів, які дійсно робитимуть різницю, значно складніше запросити, бо як мінімум треба вміти працювати в цьому напрямку, а конкуренція за надійних та відомих українських гравців суттєво підвищилась, бо на ринку їх недостатньо, щоб задовільнити всі потреби в кадрах.
Тому частина клубів змушені шукати зовсім неочевидні варіанти підсилення українцями – і, треба сказати, в деяких випадках підписання гравців з нижчих ліг та навіть аматорів працює. І це явище стало досить масовим після 24 лютого 2022 року.
Для цього матеріалу було проведено досить об'ємне дослідження та проаналізовано близько 250 гравців, які більш-менш стабільно грали в поточному сезоні УПЛ. Обрані прості критерії відбору:
📌 гравець мав дебютувати в УПЛ після 24 лютого 2022-го або повернутись туди після довгого періоду відсутності та мінімально досвіду (наприклад, 1-2 матчі та декілька хвилин на полі на початку кар'єри);
📌 гравець мав виступати на рівні нижчих ліг України або навіть аматорів перед дебютом в УПЛ в минулому або цьому сезоні, а не переходити з академії клубу УПЛ;
📌 дебютанти напряму з клубної академії не брались до уваги, бо це зовсім інша історія;
📌 гравець мав зіграти в першій частині поточного сезону хоча б 500 хвилин, тобто близько третини доступного часу.
Тобто мова лише про гравців, які на досить довгий час випали з поля зору УПЛ, але заграли там після повномасштабного вторгнення (таке обмеження потрібне, щоб відкинути зовсім старі випадки, які безперечно також є, хоч і не такі масові) та дійсно приносять цього сезону користь клубам, а не сидять в глухому запасі.
Як виявилось, з близько 250 гравців, яки зіграли понад 500 хвилин цього сезону, критеріям відповідають близько 25 – тобто 10%.
Оскільки це чимала цифра та не кожен з гравців однаково помітний на рівні УПЛ, то список розділений на дві частини: топ-10 найважливіших та решта, які розбиті по своїх окремих клубах. Річ в тому, що далеко не всі учасники УПЛ займаються пошуком талантів в глибинці – і є лише декілька клубів, які привели в лігу більшість гравців.
Топ-10 українців, яких клуби УПЛ знайшли в нижчих лігах та навіть аматорах
10. Вадим Червак, «Металіст 1925»
Де грав в профі: «Ворскла», «Власім», «Земплін», «Спарта» Прага Б, «Полісся».
У якому віці дебютував в УПЛ: 18 років.
В якому віці заграв в УПЛ: 24 роки.
Центрального захисника Червака більшість пам'ятає через скандал з поштовхом арбітрині Софії Причини ще в першій лізі, який закінчився розірванням контракту з «Поліссям» та довгостроковою дискваліфікацією. Якби не та історія, то, можливо, Вадим зараз грав би в УПЛ не в «Металісті 1925», а в «Поліссі», яке повернуло гравця в Україну після чотирьох років не зовсім вдалих скитань по клубах Чехії та Словаччини.
При цьому Червак на юнацькому рівні встиг побувати і в «Динамо», і в «Шахтарі», але почав грати в УПЛ хоча б в ротації лише у 24 роки. Вадим не є беззаперечно основним в «Металісті 1925», але свої 9 матчів в першій половині сезону зіграв, 8 з яких – повністю. Здається, що він ще може суттєво додавати просто за рахунок достатньої кількості матчів на рівні УПЛ.
9. Микита Безуглий, «Металіст 1925»
Де грав в профі: «Оболонь».
У якому віці дебютував в УПЛ: 27 років.
Центральний захисник, який може зіграти на правому та навіть допомогти закритий лівий фланг оборони. Вихованець «Шахтаря», який дуже довго йшов до УПЛ. Безуглий перейшов в «Металіст 1925» ще на початку 2022-го після 7 сезонів в «Оболоні» в першій лізі, але через повномасштабне вторгнення дебютував в УПЛ лише влітку 2022-го у 27 років.
Хоч захист «Металіста 1925» не відрізняється надійністю (42 пропущених минулого сезону та вже 28 цього), але Безуглий для нього фактично незамінний: за півтора року пропустив лише 4 з 47 матчів в УПЛ, 42 гри відіграв повністю.
8. Вадим Вітенчук, «Минай»
Де грав в профі: «Миколаїв», «Краматорськ».
У якому віці дебютував в УПЛ: 25 років.
Опорний півзахисник Вітенчук чотири сезони відіграв в першій лізі перед тим, як його підібрав «Минай» влітку 2022-го. В нього навіть є тайм за команду УПЛ («Олександрія») в Кубку України ще у 2018 році, але дебюту на найвищому рівні довелось чекати до 25 років.
Вадим одразу став ключовим гравцем «Миная» та допоміг команді зайняти сенсаційне 8-е місце. Він забив два голи та мав 4-те місце за часом на полі у своїй команді, поступившись менше одного повного матчу лише Бандурі, Немчанінову та Твердохлібу.
Цього сезону «Минай» виступає значно гірше, але Вітенчук знову є одним з майже незамінних, поступившись тій самій трійці за ігровим часом.
7. Руслан Черненко, «Оболонь»
Де грав в профі: «Арсенал» Київ, «Десна», «Агробізнес», «Марек Дупніца», «Спартак» Варна.
У якому віці дебютував в УПЛ: 18 років.
В якому віці заграв в УПЛ: 30 років.
Ледь не головний креативщик та виконавець стандартів «Оболоні» Черненко має дуже оригінальну та непросту кар'єру. Руслан дебютував в УПЛ ще у 2010-му (!) у 18 років, але ці 3 хвилини за «Арсенал» залишились єдиними в вищій лізі до 2018-го. Тоді він зіграв ще 6 хвилин за вже реінкарнований «Арсенал», з яким тільки вийшов з першої ліги після двох непоганих сезонів – і більше не грав в УПЛ до 2023-го.
Між цими двома періодами у «Арсеналах» була і «Десна», і період хаоса, коли Черненко у 2014-2015-му понад рік грав взагалі у чемпіонаті Київської області. А так, якщо говорити про Україну, то до 2023-го грав лише на рівні першої ліги та разом з «Оболонню» підвищився й нарешті заграв в УПЛ.
В команді Іващенка, де ротація використовується постійно, центральний хавбек Черненко один з найзатребуваніших гравців – четверте місце по часу на полі, пам'ятні стандарти, дальні удари та 2+1 за 18 матчів. І він пройшов дуже довгий шлях, щоб грати в УПЛ.
6. Олексій Сидоров, «Металіст 1925»
Де грав в профі: «Металург» Запоріжжя.
У якому віці дебютував в УПЛ: 22 роки.
Сидоров мав багатьом запам'ятатись дивною історією трансферу в «Металіст 1925». Влітку 2023-го гравця хотів «Дніпро-1», але він опинився в значно менш заможному і тоді взагалі перебуваючому на межі зникнення харківському клубі (до приходу туди Володимира Носова), ще й начебто за декілька сотень тисяч євро. Навіть підіймались теорії, що то «Шахтар» якось завадив конкуренту отримати гравця. Складно сказати, скільки в цьому правди, але більш ймовірною виглядає агентська історія: Сидоров перейшов з одного клубу, де має вплив агентська компанія MSM Group, в інший.
І насправді поки що перший сезон Сидорова в УПЛ складно назвати феєричним, але і провальним він не є: 1+2, 16 матчів та понад 900 зіграних хвилин. Нормально для перших кроків у вищій лізі. Потенціал гравця, який безперечно можна було побачити ще в першій лізі, тепер зможе розкрити новий головний тренер «Металіста 1925» Віктор Скрипник.
5. Андрій Понєдєльнік, «Кривбас»
Де грав в профі: «Нива» Т, «Кристал», «Буковина», «Калуш», «Полісся», «Гірник-Спорт».
У якому віці дебютував в УПЛ: 25 років.
Залізно основний правий захисник «Кривбаса» лише у 25 років дебютував в УПЛ, коли криворізький клуб підписав його влітку 2022-го на вільному трансфері. Цікаво, що до потрапляння до Юрія Вернидуба Понєдєльнік грав переважно в півзахисті – при чому саме правого та дуже прямолінійного вінгера. Але тренер побачив в ньому гравця лінії захисту.
І хоч «Кривбас» вже підписав на цю позицію 22-річного португальця Бандейру, що може бути сигналом, що саме Понєдєльніка в клубі бачили як ланку складу, яку треба підсилити. Але першу частину сезону Андрій відіграв взагалі від дзвінка до дзвінка: всі 18 матчів з першої до останньої хвилини, 2+2 за системою гол+пас. Вже зараз він зіграв більше, ніж за весь минулий сезон в клубі. Тому точно треба вважати Понєдєльніка дуже корисною знахідкою для «Кривбаса» з першої ліги.
4. Олег Мозіль, «Металіст 1925»
Де грав в профі: «Карпати», «Буковина», «Агробізнес».
У якому віці дебютував в УПЛ: 26 років.
В середині 2010-х зовсім юний Олег Мозіль був в «Карпатах», які грали в УПЛ, але жодного матчу за львів'ян так і не провів. Голкіпер змінив достатньо клубів, але грав лише трохи за «Буковину» та декілька сезонів «Агробізнес» в першій лізі.
Тому, коли Мозіль влітку 2022-го перейшов в «Металіст 1925» та одразу дебютував в УПЛ у 26 років, навряд хтось очікував чогось видатного. Але Олег став відкриттям того сезону та одним з найкращих його голкіперів: +9,45 відведених голів за сезон 22/23 – найкращий показник у всій УПЛ з серйозним відривом від всіх інших на як мінімум понад 2 голи. Оборона «Металіста 1925» завжди давала себе проявити голкіперам – Мозіль хоч і зробив декілька дитячих помилок під таким навантаженням, але врятував та приніс користі значно більше, про що і говорить показник відведених голів.
Нинішній сезон не настільки видатний для Мозіля – помилок стало більше. Але навіть так Олег займає четверте місце в лізі за відведеними голами – +2,32. Тому його трансфер в «Металіст 1925» очевидно давно себе виправдав – воротар дуже сильно допоміг своєму клубу не вилетіти минулого сезону та хоч якось протриматись до приходу Віктора Скрипника та кращого фінансування в цьому.
3. Ігор Краснопір, «Оболонь»
Де грав в профі до «Оболоні»: ніде не грав.
У якому віці дебютував в УПЛ: 20 років.
Навіть на фоні досить унікальних розвитків кар'єр до УПЛ зі цього списку історія Краснопіра виглядає фантастичною. Ігор ніколи не займався в топових академіях, весь час був в Києві: найбільша зі шкіл – «Арсенал» на рівні U16 та U17, а так змінив їх достатньо – ДЮСШ-21, «Моноліт», «Чемпіон». Після U-19 Краснопір взагалі не потрапив в професійний футбол та понад рік був заявлений за «Юніор» та «Макарів» в аматорському (!) чемпіонаті Київської області.
Влітку 2022-го тоді 19-річного форварда підібрала «Оболонь» ще в першій лізі. Там він одразу став основним, зробив 3+2 у 19 матчах, з яких 14 зіграв з перших хвилин, та разом в з командою підвищився до УПЛ. У 2023-му стрибок ще вище – дебют в УПЛ (3+1 в 15 матчах) та навіть за молодіжну збірну України (2+1 в 7 матчах).
Справді фантастична історія розвитку хлопця, який вистрибнув майже нізвідки та дуже швидко спрогресував. Топове надбання для «Оболоні», на якому клуб, скоріше за все, ще й непогано заробить, бо вже є інформація, що один з клубів УПЛ готовий віддати за Краснопіра пів мільйона, а також форвард зацікавив неназваний португальський клуб. І це, здається, не максимум.
2. Єгор Твердохліб, «Минай»
Де грав в профі: «Гірник-Спорт».
У якому віці дебютував в УПЛ: 21 рік.
Твердохліб вже перейшов до лідера УПЛ «Кривбасу», але знайшов універсального гравця групи атаки в першій лізі «Минай». Єгор 2,5 роки виступав в першій лізі за «Гірник-Спорт» в досить юному віці – і вже звідти заслужив шанс спробувати себе в УПЛ, переїхавши до Ужгорода влітку 2022-го.
Твердохліб, можливо, головний символ успіху «Миная» минулого сезону, коли клуб зайняв історично рекордне для себе 8-е місце: ключова роль в атаці, 5+4, топ-3 в клубі за часом на полі. Новий сезон, як і для всього клубу, Єгору вдається гірше (2+1 та не настільки вирішальний вплив на результати), але цього вистачило, щоб отримати підвищення та шанс попрацювати з Юрієм Вернидубом.
При цьому «Минай» заробив як мінімум 200 тисяч з бонусами, які можуть дійти ледь не до 500 тисяч при хороших розкладах, як повідомляє «ТаТоТаке». Непогано для гравця, який до цього не бачив УПЛ та після U-14 в «Динамо» не виховувався в великих академіях.
1. Володимир Салюк, «Чорноморець»
Де грав в профі: «Балкани».
У якому віці дебютував в УПЛ: 20 років.
Салюк – це красива історія повернення в рідний клуб. Володимир після U16 покинув «Чорноморець» та декілька років перебував в місцевому «Атлетику», з якого потрапив до «Балкан» лише у другу лігу. Але виступи там зуміли переконати «Чорноморець» повернути гравця влітку 2022-го – і центральний захисник одразу став ключовою частиною яскравої команди Романа Григорчука.
І хоч перший сезон вийшов в Салюка значно впевненішим (27 матчів, 2+1), але він у свій лише 21 рік став та зараз залишається найбільшим активом «Чорноморця», до якого є серйозний інтерес на ринку: гравцем начебто раніше цікавилось «Динамо», а в контракті прописана клаусула в 1 млн євро.
Звичайно, підвищують інтерес до захисника виступи за молодіжну збірну України: він став бронзовим призером останнього Євро U-21, хоч і зіграв там лише один матч, а в новому циклі є основним в команді Унаї Мельгоси.
4 клуби УПЛ, які систематично займаються пошуком гравців в нижчих лігах
Випадки з Понєдєльніком в «Кривбасі» та Салюком» в «Чорноморці» – виключення для цих клубів. Але в УПЛ є чотири клуби, які чимало приділяють уваги нижчим лігам. І решта гравців, які не потрапили в топ-10, розподілена саме по них.
«Минай»
Хто прийшов з нижчих ліг: Твердохліб, Вітенчук, Гунічев, Дмитрук, Рогозинський (залишив «Минай» цієї зими).
Насправді в «Минаї» засвітилось гравців з нижчих ліг навіть більше, але згадуємо, що за критеріями відбору до списку потрапляли тільки ті, хто дограв за клуб першу частину сезону 23/24 до кінця, провів на полі не менше 500 хвилин та дійсно приносив користь.
Через обмежене фінансування «Минай» змушений дивитись в глибини футболу. Про Твердохліба та Вітенчука вже було вище, Єгора Гунічева насправді знайшла влітку 2023-го «Олександрія» та орендувала в «Минай», а з решти цікавою виглядає історія Тараса Дмитрука. Він був в академії «Динамо» та «Ворсклі», за яку навіть зіграв 3 матчі та 197 хвилин в УПЛ в сезоні 19/20. Але змушений був відкатитись до «Гірняка-Спорту» в першу лігу, щоб потім повернутись з «Минаєм».
«Оболонь»
Хто прийшов з нижчих ліг: Краснопір, Черненко, Мединський, Тарануха, Косовський, Груша, Мороз, Прокопенко, Суханов, Слободян, Федорівський.
Вся стратегія клубу «Оболонь» побудована на використанні гравців, яких клуб знайшов в нижчих лігах. Бо сам клуб багато років грав там та лише цього сезону повернувся до УПЛ. При цьому «Оболонь» не змінювала суттєво склад, не витрачалась на досвідчене підсилення, а вирішила грати в УПЛ складом першої ліги.
І поки що клуб не виглядає найгіршим в лізі. При тому, що в його складі найбільше гравців, які лише цього сезону дебютували або серйозно заграли в УПЛ та отримали вже там понад 500 хвилин.
Окремо стоять син президента «Оболоні» Олег Слободян та голкіпер Назарій Федорівський. Ці футболісти є вихованцями клубу, багато років провели з ним у першій лізі та дебютували в УПЛ у 26 та 27 років відповідно.
Хто прийшов з нижчих ліг: Курко, Шевченко, Вовченко, С. Шарай, Гайдучик.
«Верес», як і «Оболонь», суттєво покладається на гравців нижчих ліг. Відмінність між клубами лише в тому, що «Верес» вийшов до УПЛ ще в сезоні 21/22 та більшість подібних гравців дебютували у вищій лізі тоді, що не відповідає критерію відбору. Наприклад, Михайло Шестаков дебютував в УПЛ у 2021-му у 30 років – і досі залишається в клубі. А багато хто з таких гравців вже навіть не грає за клуб. Тому їх немає в списку.
Але і надалі «Верес» продовжує слідкувати за першою лігою, звідки вже після повномасштабного вторгнення прийшли, почали грати в УПЛ та досі допомагають клубу Курко, Шевченко, Вовченко, С. Шарай. Їх вік дебюту в УПЛ: 25, 23, 27 та 27 років відповідно, що само по собі показово.
Окремо вартий уваги нападник Микола Гайдучик. Він не зовсім відповідає критеріям відбору, бо давно в «Вересі» та зіграв за нього пару матчів в УПЛ у сезоні 21/22, але після того повертався в першу лігу в оренду. І головне не варто забувати, що Гайдучик до «Вереса» грав взагалі за аматорів «Малинськ» та ОДЕК, а за останні 1,5 сезону все ж заграв у вищій лізі та вже зробив 7+7 за команду УПЛ.
«Металіст 1925»
Хто прийшов з нижчих ліг: Сидоров, Червак, Безуглий, Мозіль.
Можливо, зараз «Металіст 1925» не так масово розраховує на гравців з нижчих ліг. Бо, як і у випадку з «Вересом», він підвищився раніше та багато кого заграв тоді.
Але ті окремі трансфери, які дебютували за клуб в УПЛ вже починаючи з сезону 22/23, виглядають досить вдалими. І всі потрапили в топ-10 вище, що заслуговувало на окрему відзнаку.
***
Як видно, пошуком гравців в нижчих лігах та навіть аматорах займаються переважно клуби з низькими бюджетами. Але, можливо, на цю практику варто звернути увагу й іншим, якщо не системно, то хоча б точково. І контролювати хоча б нижчі професійні ліги та найкращих молодих талантів, які грають в обласних чемпіонатах, особливо в Київський області.
Хто відмовиться знайти нового Краснопіра або Салюка? Але для цього треба докласти зусиль та мати хороших місцевих скаутів, здатних просіювати ці неочевидні ринки в пошуку талантів.
Фото: «Металіст 1925»; «Минай»; «Оболонь»; «Кривбас»; «Чорноморець»; «Верес».
