Топ-5 конфліктів у снукері

Коли "гра джентльменів" стає не такою вже й джентльменською

"Ми на милі попереду більшості видів спорту стосовно чесної гри. У нас існує свій кодекс честі. Ми не досконалі, інциденти трапляються, але в турі існує відчуття неприхильності до гравців, що поводять себе недостойно" - казав у одному з інтерв'ю Шон Мерфі. І з цим можна погодитись, снукер це дійсно про fair play, витримку та повагу до суперника. Проте грають у нього все ж живі люди, кожен зі своїм характером і темпераментом, тому без конфліктів обійтися не може.

До вашої уваги 5 випадків, коли за столом та поза ним емоції брали гору.

Кірк Стівенс vs Сільвіно Фрациско

У 1985 році канадець та південноафриканець зійшлися у фіналі British Open. Франциско переміг 12-9, але найцікавіше почалось після матчу. У приватній бесіді з журналістом Сільвіно розповів про сутичку в туалеті під час перерви в матчі. Почалась вона через те, що він нібито застав Стівенса за прийомом кокаїну. Бесіду журналіст записав на диктофон і в перший день Чемпіонату світу 1985 на першій шпальті Daily Star вийшов сенсаційний матеріал. Розгорівся страшенний скандал. Причому першим постраждав саме Франциско. Через відсутність прямих доказів снукерна федерація прийняла це за наклеп і наклала на Франциско великий штраф та зняла рейтингові очки. Проте, розуміючи невідворотність покарання, Стівенс все ж зізнається у багаторічній залежності. Штраф Франциско скасовують та накладають аналогічні санкції тепер вже на Стівенса. На цьому його кар'єра фактично завершилась. Після лікування на батьківщині та кількох спроб повернутись до мейн-туру, на початку 90-их він оголосив про припинення виступів на професійних змаганнях. Що цікаво, через кілька років після цієї історії, Сільвіно Франциско заарештували при спробі ввезення до Великобританії марихуани. Ох вже цей божевільний снукер 80-их!

Шон Мерфі vs Стівен Магвайр

Конфлікт цих двох більше схожий не на суперечку двох дорослих чоловіків, а на сварку в дитсадку. Ну ось посудіть самі.

Перед самим початком стартового фрейму 1/32 фіналу Grand Prix 2004 Магвайр зрозумів, що забув крейду для кия в роздягальні. Починати фрейм випало йому, тому він звернувся до Мерфі з проханням позичити йому свою. Той тактично відмовив. Пояснивши рефері ситуацію, Стівен побіг до роздягальні. Але коли повернувся, на нього чекав неприємний сюрприз - виявляється він вже програє 0-1. Справа в тому, що за регламентом запізнення гравця на матч карається поразкою в стартовому фреймі.

Далі версії розходяться. За словами Магвайра, під час його відсутності, Мерфі звернувся до рефері з проханням дотримуватися регламенту та зарахувати Стівену поразку у фреймі. Та нібито ця розмова навіть потрапила на запис матчу (знайти її мені не вдалось). Натомість Мерфі не заперечує розмови з арбітром, проте наполягає, що вона не стосувалась цього та велась на якісь відстороненні теми, а на дотриманні регламенту наполіг директор турніру, що був присутній на матчі.

І хоча "крейдогейт" не призвів до якогось відкритого конфлікту та ворожнечі (що дивно, зважаючи на непростий характер Стівена Магвайра), вже понад 20 років гравці та експерти згадують його, особливо перед очними зустрічами Мерфі з Магвайром.

"Ми не можемо вирішити цю проблему, бо він завжди говорить, що нічого не казав рефері. Рефері вже не з нами, тому не може підтвердити ці слова. Проте і я знаю, і Шон знає, що він казав... Я не ненавиджу його чи щось таке подібне, але й друзями нас назвати не можна...Якби ви спитали мене про це 20 років тому, я мабуть відповів би щось інше, але наразі це мене не хвилює..." - каже Стівен.

"Не думаю, що можна казати про ворожнечу. Це було дуже давно. Всього лише помилка зі сторони Стівена, нічого більше. Ми занадто старі для ворожнечі" - відповідає Шон.

Думка Алана Макмануса стосовно цього

А той матч Стівен до речі виграв - 5-2

Алекс Гіггінс vs Денніс Тейлор та Кліфф Торбурн

Звісно цей топ не міг обійтися без видатного північноірландця. Головний снукерний хуліган 80-их просто притягував до себе скандали та конфлікти. Можна було б розповісти про його бійки з суддями та журналістами, але ми зупинимось на розбірках з колегами по цеху.

Конфлікт з Деннісом Тейлором стався під час Кубку світу 1990. При чому Денніс був навіть не опонентом, а партнером по збірній (Кубок світу - командний міжнародний турнір між збірними країн, нині вже не проводиться). Достеменно невідомо з чого все почалось, але протягом усього турніру Алекс був дуже невдоволеним тим, як керує командою капітан збірної Тейлор. Ну а після поразки у фіналі канадцям, нерви Гіггінса остаточно здали. "Тебе пристрелять, якщо ти ще колись з'явишся у Північній Ірландії" - заявив Алекс. Все б нічого, емоції зрозуміти можна, але сказано це було публічно і як наслідок - чергова дискваліфікація та зняття рейтингових очок для Гіггінса.

З Торбурном усе почалось не те що під час турніру, а прямо посеред матчу. Під час проведення серії Кліфф невдало вийшов на рожеву і поставив сам собі снукер за червону. Ну що ж, треба відігруватися, що він і зробив на зеленій кулі. За правилами снукеру, гравець що грає кольорову кулю повинен вголос назвати, яку саме кулю він грає. На відео добре чутно, як Кліфф чітко каже "green" і успішно відігрується. Але рефері схоже не почув цього і зараховує фол 7 очок на користь Гіггінса. Торбурн справедливо не згоден : "Я називав колір кулі" - апелює він до рефері. Але той непохитний. Розлючений Торбурн кудись йде, матч призупинено. Повернувшись за хвилину, він звертається тепер до Алекса, щоб той підтвердив, що фолу не було. Але той цього не робить. У відповідь Кліфф забороняє Гіггінсу користуватись своїм подовжувачем для кию (де був подовжувач Алекса залишається лише здогадуватися). На цьому інцидент здавалося б був вичерпаний, матч закінчився без якихось конфліктів.

Проте за деякий час ці двоє перетнулися в якомусь барі. Згадали цей епізод. Слово за слово і розмова почалась на підвищених тонах. Зрештою, Алекс чітко вказав куди може йти Кліфф разом зі своєю зеленою кулею. Кліфф туди йти не збирався та у відповідь провів чіткий прямий правий у щелепу опонента. Бійку розняли оточуючі, проте коли суперники здавалося заспокоїлися та готові були потиснути руки, Торбурн додав ще й з ноги по "кулях" Гіггінса. Ну якось зовсім не по джентльменські Кліффе...

Ронні О'Салліван vs всі довкола

Насправді, цей топ міг складатися виключно з історій про Ронні О'Саллівана. І було б у ньому набагато більше ніж п'ять позицій. Але тут згадаємо найвідоміші.

Конфлікт з Алі Картером

Гравці знайомі з юних років, коли доволі багато часу проводили у спільних тренуваннях. Проте перейшовши в профі, стосунки стали трохи прохолоднішими. А остаточно зіпсувалися після двох очних фіналів чемпіонатів світу, в яких Ронні оформив своє третє (2008) та четверте (2012) чемпіонство відповідно.

Свого піку конфлікт досяг у 2018 році, під час матчу 1/8 фіналу ЧС. Поступаючись у рахунку та демонструючи не надто впевнену гру, Ронні не вигадав нічого кращого, ніж штовхнути ліктем суперника. Треба віддати належне Картеру, який не повівся на провокацію, зберіг холоднокровність та довів матч до перемоги.

Протистояння продовжилось на Мастерс 2024, де обидва дістались фіналу. Картер програв, та на післяматчевому інтерв'ю висловив невдоволення публікою, яка "відверто вболівала проти нього та заважала при нанесенні ударів", а також тим, що "суперник плював на підлогу під час матчу". Тут холоднокровності не вистачило вже Ронні, якого відверто понесло :

"Йому потрібно розібратися зі своїм й*ним життям. Грати проти нього - жах. Він сам суцільний й*ний жах ... Він має проблеми. Але чому ці проблеми пов'язані зі мною? В мене їх немає, мені плювати, відрости вже собі яйця! ... Він повинен розібратися з цим, бо я не розмовляю з ним вже 20 років. Я грав з ним, коли ми були юніорами, та ділився з ним багатьма речами. Якщо після всього цього він виходить та намагається вести зі мною цей трешток, то знаєте що? [демонструє журналістам середній палець].

Але ця історія все ж зі щасливим кінцем. На цьогорічному ЧС жереб зводить "запеклих друзів" вже в першому раунді. Фанати в передчутті - ще б пак, черговий раунд заруби. Але несподівано для всіх (а судячи з реакції Картера, для нього в тому числі), Ронні тепло привітався перед матчем, обмінювався привітними репліками впродовж зустрічі та подякував за гру по завершенні. Тому схоже цей конфлікт вичерпаний.

Мотивація від Хосейна Вафаєя

Цей випадок примітний тим, що суперечку почав не Ронні, а його опонент. Перед очною зустріччю на ЧС 2023, іранець несподівано різко висловився на адресу майбутнього суперника в одному з інтерв'ю. Зокрема звинувативши в неповазі до вболівальників, суперників та наостанок додавши : "Загалом Ронні непоганий хлопець, але тільки коли спить". Це дійсно було несподівано та дивно, адже якихось непорозумінь між гравцями до цього помічено не було. Ронні був спокійний : " Мені подобається коли мене підбурюють, коли в мене тицяють палкою. Мені це в радість."

Щось дивне відбувалось і під час матчу. На що розраховував Хосейн виконуючи такий початковий удар, зрозуміти важко. Погодьтеся, нечасто таке побачиш.

Щоб там не задумував Вафаєй, але очевидно план провалився. Передматчевий трешток тільки змотивував Ронні на сильний персональний виступ. Розгром 13-2, та дружні обійми після матчу. Питаннь до Вафаєя тільки два - що це було і навіщо?

Інцидент з Марком Алленом

У 2020 році на турнірі Champion of Champions Ронні, програючи та вочевидь вже просто з безсилля, на рівному місці причепився до Марка Аллена. Причину він обрав оригінальну - мовляв Марк навмисно рухається під час його удару, тим самим заважаючи сконцентруватися. На Марка ці "mind games" не подіяли - впевнена серія та підсумкова перемога. Пізніше Ронні вибачився за цю ситуацію.

Ще однією цікавою деталлю цього матчу є персона рефері. Марсель Еккард, який обслуговував цей матч, за чутками, дуже сильно не подобається Ронні. А дивлячись на те, як він демонстративно ігнорує вказівки рефері (що взагалі-то є порушенням правил) - в це можна повірити.

"Регламент? Ні, не чув"

Інколи Ронні взагалі ніхто не потрібен, щоб щось утнути. Так у 2015 під час матчу з Крейгом Стедманом він вийшов грати до столу ... босоніж. Снукер дуже консервативна гра, дрес-код тут не порожні слова. Навіть щоб не вдягати краватку-метелик гравцю потрібно надати медичну довідку про подразнення шкіри на шиї чи щось подібне. Тому цей перфоманс точно заслуговує на увагу. Звісно конфлікту тут ніякого немає, але щоб дотримуватись тематики цього посту, давайте назвемо це конфліктом Ронні О'Саллівана з власними туфлями)

Квінтен Ханн vs Енді Хікс

Хоча перше місце нашого списку посіли не найтоповіші гравці, цей випадок цікавий тим, що він чи не єдиний, де конфлікт не обмежився словами, а перейшов до справи.

Жереб звів цих двох у першому раунді ЧС 2004. Ханн на момент початку турніру посідав 14 місце світового рейтингу, тому перемога була потрібна як повітря - загрожував виліт з топ-16. Хікс таких проблем не мав, тому вочевидь підходив до матчу більш розкутішим, що й втілилось у перемогу 10-4. Під час традиційного післяматчевого рукостискання, Хікс чомусь не втримав язика за зубами : "Вітаю з вилітом з топ-16". Ханн був готовий розібратися з суперником прямо біля столу, лише втручання рефері зупинило бійку. "Ти довбаний лисий коротун, ходімо вийдемо" - тільки й но залишалось кричати Ханну в спину Хіксу, який вже покидав зал.

Хікс звісно битися не збирався, проте його друг, також відомий снукерист Марк Кінг, поставився до цих слів серйозно. Вирішивши захистити честь друга, він пристав на пропозицію. "Не дочекаюсь можливості набити йому пику. Енді - класний хлопець. Ханн вважає, що кепкувати з його зросту це дуже смішно, що ж, подивимось як він вистоїть проти мене" - казав в інтерв'ю The Sun Кінг.

Вирішити питання домовились у боксерському поєдинку. До організації двобою підійшли доволі серйозно - влаштовували прес-конференції (на яких не обходилося без штовханини), отримали дозвіл від Асоціації любительського боксу Британії, лікарі та представники якої були присутні на поєдинку, оголосили про благодійний збір та навіть виготовили чемпіонський пояс.

Тож 11 червня 2004 року, у лондонському York Hall, гравці (чи то вже бійці) вийшли на ринг. Ханн першим розбив носа Кінгу, натомість той провів непогану серію хуків по лівому вуху Ханна. Насправді бокс це нагадувало мало, проте недоліки техніки бійці в повній мірі компенсували просто таки звірячою агресією. Бій тривав усі регламентовані 3 раунди, за підсумками яких судді віддали перемогу Ханну - 97-36. Після бою суперники обійнялися, а переможець отримав пояс Чемпіона світу серед снукеристів з рук Ронні О'Саллівана.

У підсумку опоненти не тільки вирішили суперечку як джентльмени, а й зібрали більше 50 тисяч фунтів, які передали до благодійного фонду. Красені, що тут додати...

Фото : Greater Victoria Sports Hall of Fame, Belfast Telegraph, Totally Snookered, The Irish Sun, WST