Окрім братів Галлахерів з Oasis, за «Сіті» вболівала ще одна рок-легенда. Ієн Кертіс пішов з життя у 23
Його гурт подарував світу дуже відому обкладинку.
Вона: «Який твій улюблений колір?»
Він: «Мені подобається колір «звуків музики».
Вона: (сміється).
Він: «Щось ще?»
Вона: «Який твій улюблений колір, скажи. Можливо, наприклад, пурпурний?»
Він: «Голубий. Голубий «Ман Сіті».
Саме так і виглядав один із діалогів головного героя біографічного фільму «Контроль» (2007 рік) про фронтмена легендарного британського постпанк-гурту Joy Division Ієна Кертіса.
Життя якого було трагічне, як і його музика, що залишила по собі значний слід у британський і світовій культурі підпілля, в тому числі й футбольного.
Перша назва його гурту мала ім’я столиці сусідньої нам держави
Ні, мова, на щастя, піде не про столицю наших східних сусідів (тобто не про БНР), а про головне місто Польщі. Саме «Warsaw» — була першою назвою гурту, який сьогодні ми знаємо, як Joy Division, гурт, який було засновано у Солфорді, що під Манчестером.
Історія колективу починається влітку 1976, тоді майбутній гітарист та клавішник гурту Бернард Самнер та басист Пітер Гук відвідали концерт панк-гурту Sex Pistols в Манчестері, після чого, будучи під враженням, вирішили створити й свій бенд. На барабани взяли свого приятеля Террі Мейсона (згодом замінить Пітер Вілсон), а на вокал запросили шкільного друга Мартіна Ґресті, але Ґресті відмовив друзям. Вирішивши сконцентруватись на роботі на місцевій фабриці – більш серйозній справі, яка могла приносити хоч якісь гроші, на відміну від андеґраундної музики.
Тоді хлопці розмістили оголошення в манчестерському магазині Virgin records про пошук нового вокаліста, на яке, власне, і відгукнувся 19-річний Ієн Кертіс з Максфілду. Його взяли без прослуховувань, адже Самнер вже до того був знайомий з талантом вокаліста і не сумнівався в ньому ані скільки.
Перші репетиції гурт розпочинав під агресивною самоназвою Stiff Kittens («Жорсткі котятки»), але трохи погравши разом, хлопці зрозуміли, що назва не дуже їм пасує. Тому було прийнято рішення змінити неймінґ, вибір пав на вже згадане іменування польської столиці. Оскільки Девід Боуї був одним із їх улюблених виконавців, назва була присвячена саме йому та його потойбічній пісні «Warszawa» з альбому «Low», композиції, яка відповідала настрою та тодішній мелодиці молодого гурту.
Але на початку 1978-го, щоб уникнути плутанини з лондонським панк-гуртом Warsaw Pakt, колектив перейменувався в Joy Division. Назва є відсилкою до роману ізраїльського письменника Егіеля Дінура «Ляльковий дім» 1955 року, де так звані «дивизії насолоди» («Joy divisions») були групами єврейських жінок у концентраційних таборах, яких нацисти утримували в полоні задля сексуального задоволення власних солдатів.
Разом із Joy Division започаткував новий жанр, випустив альбом, обкладинку якого ви точно бачили
15 червня 1979 гурт випустив свій дебютний студійний альбом «Unknown pleasure» («Небачене задоволення»). Масовим слухачем платівка була сприйняття з прохолодою, тільки музичне підпілля оцінило старання молодої четвірки. Лише після смерті Кертіса, у 1980 році, альбом вперше увійде в національний чарт. «Unknown pleasure» згодом потрапить й у топи найкращих альбомів в історії за версіями численних видань.
У цьому альбомі Joy Division, на відміну від часто прямолійних текстів тодішніх панк-гуртів, відрізнялися незвичною глибиною текстів, прохолодою та відстороненістю у звучанні. Ну, і, звісно, харизмою вокаліста зі своїм чарівливим бас-баритоном. Власне, ця стилістика і закладе основи пост-панк музики наряду з іншими класиками цього напрямку. З альбому особливо можна виділити композиції: «She’s Lost Control», «New Dawn Fades», «Shadowplay».
Але платівка Кертіса і Ко увійшла не тільки в музичну історію, а й в художню. Вся справа в обкладинці, яка вражала тоді своєю незвичністю. Для культової обкладинки гітарист Бернард Самнер запропонував графічному дизайнеру Пітеру Севіллу використати зображення випромінювання Pulsar CP 1919 (пульсар – нейтронна зоря, яка обертається та має потужне магнітне поле, виділяючи електромагнітне випромінювання, яке періодично можливо зафіксувати й на нашій планеті) з Кембриджської енциклопедії астрономії, на яку випадково натрапив. Севілл відтворив це зображення, змінивши кольори – білий на чорний, а потім надрукував його на текстурованій картці. На обкладинці перша фіксація цього випромінювання людиною – астрофізиком Джоселіном Беллом у 1967 році.
З того часу вона стала справжнім елементом попарту, ким тільки не переосмислюючись, починаючи від «Діснея» з його Мікі Маусом, закінчуючи футболом. Також обкладинка стала популярним принтом для одягу, як і для преміум брендів, так і для масмаркету.
Мав важку хворобу, отримував закиди щодо нацизму та рано пішов з життя
Кертіс з дитинства хворів на епілепсію, на фоні чого розвивалась і депресія. Ця відстороненість на сцені, погляд у нікуди та фірмові епілептичні танці хлопця не були елементом образу, а його сутністю. Іноді це призводило до падінь на сцені, відповідно, й травм. Адже не завжди можна розглядіти, чи то припадок епілепсії, чи всеохопне заволодіння тіла музикою.
Ієн віддався сповна і текстам, які писав для гурту виключно сам, постійно шукаючи нові образ та естетичні категорії. Він ніколи не пояснював свою поезію, адже вважав, що кожен повинен сам шукати й знаходити власні сенси. Йому також була досить цікава тема нацизму, як вже згадувалась – це було відображено й у назві гурту.
Окрім цього, на першому мініальбомі гурту (1978 рік) був зображений білявий член Гітлерюґенду, а назва колективу була класичним німецьким шрифтом. На цьому відсилки до нацизму на цьому EP не закінчилися, оскільки початковий трек Warsaw був по суті гіперболізованою біографією заступника Гітлера Рудольфа Гесса.
Трек починається з «3 5 0 1 2 5 Go!» і містить хорове повторення «31G». «31G-350125» був серійним номером військовополоненого Гесса після того, як він потрапив у полон у Шотландії. За звертання до нацистської естетики Кертіс отримав чимало закидів у свою адресу щодо симпатій тоталітарній ідеології, які потім приклеяться і до гурту, і до жанру загалом.
З часом хвороба та внутрішні переживання Ієна призвели до самогубства (повішання) у 1980 році. Йому було всього 23 роки. Випуску свого другу альбому він так і не дочекався, вийде з два роки після його смерті у 1982 році. У нього увійде і легендарний трек «Love will tear apart again». Після відходу Кертіса з цього світу інші учасники Joy Division створили новий гурт New Order. Він мав трохи інакше звучання, менш депресивне та обтяжливе, згодом цей стиль закладе фундамент нового жанру, який ми сьогодні знаємо, як інді-рок.
Кертіс і «Ман Сіті». Чи справді він був фанатом «містян»?
Нотаріальних підтверджень цьому факту ми не маємо. Але маємо свідчення знайомих та родичів, які говорять про те, що Кертіс вболівав саме за «Сіті», без сумнівів.
Наприклад, про це говорить Кевін Каммінс – автор легендарних серій світлин гурту. «Ієн був єдиним учасником гурту, який активно цікавився футболом, – каже він. – Раніше ми говорили з ним про це, він був справжнім «блюз». Дебора (дружина Єна – прим.) якось сказала мені, що вони шукали будинок неподалік саме від «Мейн-роуд» (старий стадіон «МС» – прим.), оскільки він хотів бути ближче до «місця сили».
Найвідоміше зображення Joy Division є роботою саме Каммінса, світлина була знята на мосту Еппінґ-Уолк у Манчестері, вона змогла ідеально відобразити холодну та незвичну естетику гурту.
Проте Каммінс пояснює, що якби не зміна графіка матчів «Сіті», зйомка могла б ніколи не відбутися.
«Звичайно, ми жартували про те, що сесія не відбулася б, якби «Ротергем» грав із «Барнслі» у 2-му раунді кубка – переможці мали зіграти з «Сіті» у 3-му раунді 6 січня 1979 року, але через сніг їхня гра постійно відкладалася і мав бути зіграний 9 січня. Тож ми мали вільну суботу (6 січня 1979 року), щоб зробити фотографії», – каже він.
А ось слова доньки рок-легенди – Наталі.
«Колись мій друг Кріс та його брати запросили мене подивитися з ними матчі «Сіті», які транслювалися по телебаченню. Я пам'ятаю, як старший брат Джон пояснював, що, оскільки мій батько виріс у районі Гердсфілд у Маклсфілді, то він, мабуть, підтримував саме «Ман Сіті», – розповідала донька легенди.
«Незабаром після цього Роб Ґреттон (менеджер Joy Division і New Order) сказав мені: «Твій прадід підтримував «Сіті», твій дідусь підтримував «Сіті», твій батько підтримував «Сіті», я підтримую «Сіті», тож і ти повинна підтримувати «Сіті». Я дражнила його, адже в той момент вболівала за «Евертон», а «Манчестер Сіті» грав у третьому дивізіоні, у тому ж дивізіоні, що й «Маклсфілд».
Але єдина фотографія Кертіса у футбольній формі, яка зберіглась, саме у формі «МЮ».
«Сім'я моєї бабусі по батьківській лінії підтримує «Юнайтед», я думаю, що його бабуся та дідусь просто купили йому футболку «Юнайтед», не запитавши у нього. Але я точно знаю, що він оьравикоманду свого батька. Я знаю, що дідусь водив мого батька на матчі «блюз», – казала Наталі.
Опосередковано підтверджує прихильність Ієна до «Сіті» й вже згаданий діалог з фільму «Контроль», який був заснований на автобіографії дружини Дебори.
Чант на його пісню співав Ерлінґ Голанд, а Зінченко вдягав футболки «Сіті» з відсилкою до нього та гурту
Елементом боротьби «Сіті» і «Юнайтед» за Манчестер є й битва за культурну спадщину Joy Division. І обидва клуби мають на це моральне право, адже і «Юнайтед» має двох фанів клуба у бенді. У сезоні 2020/21 «червоні» презентували резервний комплект форми з елементи зображення «Unkown Pleasure», в в 2022 випустили лінійку одягу разом з Adidas та автором цієї обкладинки Севіллом.
Містяни теж мали вбрання, пов’язане з гуртом та Кертісом. Сталося це у сезоні 2020/21, тоді Puma у свій першій рік роботи з клубом випустила одразу дві таких форми, домашню та резервну. Домашній комплект відсилав до Північного кварталу – хіпстерського району Манчестера, який прикрасили мозаїки художника Марка Кеннеді, в тому числі й зображення Кертіса.
А резервний комплект – відсилка до інтер’єру легендарного манчестерського клубу Huceinda, який заснували учасники Joy Division.
Фанати обох клубів також мають чанти (кричалки) за мотивами пісні «Love will tear as part again». Фанати МЮ співали про Раяна Гігза: «Giggs will tear you apart, again» («Гігз розірве тебе на шматки, знову»). А ось фани «Сіті» на цей же мотив співають про розрив «кокні», тобто «Тоттенгема». Цього сезону й Ерлінґ Голанд вирішив приєднатися до виконання адаптації цієї пісні (відео за посиланням).
А ось стилізоване «Небачене задоволення» на трибунах «блюз» під час матчу ЛЧ.
Чи отримають нарешті титул цього турніру гравці та фани «Сіті»? Дізнаємось вже незабаром. В будь якому випадку, головне – не втрачати контроль.
Фото: Behance
