«Треба менше говорити, що це матч життя, і більше робити». Вроцлав перед матчем збірної України
Репортаж із міста, яке так схоже на Львів.
Коли почались останні 10 хвилин збірної України з Боснією та Герцеговиною, хотілося плакати. Але вже за декілька хвилин несамовито кричала, коли Роман Яремчук спочатку зрівняв рахунок, а за декілька хвилин Артем Довбик забив боснійцям переможний мʼяч. Сліз таки не стримала.
Ще ніколи в житті я настільки заздалегідь не готувалась до жодних поїздок. Вже на момент матчу з боснійцями на пошті було підтвердження бронювання житла у Вроцлаві і замовлені квитки. Була на всі 100% впевнена, що поїду саме на фінал плей-оф, а не на звичайний товариський матч.
Сьогодні відбудеться і надвідповідальний поєдинок для збірної України, і надважливий момент особисто для мене – перший матч збірної України, на якому буду журналісткою, а не лише вболівальницею. І, щоб додати цьому репортажу більше емоцій, зізнаюсь, що мріяла про цей момент все своє свідоме життя.
***
Навіть 30 годин виснажливої дороги не зіпсували настрій на день. І дощ, який тривав майже весь день, також. Маючи час до початку медіазаходів на «Тарчинський арені», вирушили досліджувати місто.
У Вроцлаві раніше не була, але перша реакція – як же сильно він нагадує наш Львів. Зловила себе на думці, що дуже хочеться, щоб вболівальники порадували збірну України таким же рівнем підтримки, як завжди у Львові.
Гуляючи старенькими вуличками Вроцлава, ви обов'язково натрапите на фігурки гномів – вони на кожному кроці. У одному з сувенірних магазинів пояснили, що перші фігурки з'явилися в місті в 1980-х і були символом «Помаранчевої альтернативи» – антикомуністичного руху.
Тепер політичний аспект фігурок зник, але вони залишились символом міста. Говорять, що скільки гномів у Вроцлаві знайдеш, у стільки разів примножиш своє щастя.
Власне, декілька таких гномів привели до одного з костьолів, з якого відкривається неймовірний краєвид на місто. Довелось туди забратися. 300 сходинок! Саме стільки треба здолати, щоб побачити Вроцлав з висоти. Шукала поглядом стадіон, на якому завтра зіграє збірна, але ж.. Ні, розгледіти не вдалось.
Насправді складно зосередитись на чомусь іншому, окрім думок про майбутній матч. Зайшла купити води і дещо зависла, коли відповідала на повідомлення в робочому чаті. Коли зайнята, то зазвичай виглядаю занадто серйозно. Можливо, трохи злою. У цей момент звернувся польський хлопець, і я, певно, зміряла його ще злішим поглядом. Подруга, яка розуміє польську, аж пирхнула від сміху.
– Що він від мене хотів? – запитую.
– Він сказав тобі усміхнутись.
А. Ну добре. Вибач, хлопче, за той погляд, яким тебе зміряла. Я таки усміхнулась.
До прибуття у Вроцлав мене попередили, що в центрі міста набагато складніше знайти поляків, ніж українців. Переконалась в цьому сама. На кожному кроці чутно українську мову. Тож навіть і не здивувалась, коли почула від таксиста «Добрий день».
Пан Ярослав згадав, що був на матчі збірної України з Англією, тож впевнений, що завтра у Вроцлаві буде шалений ажіотаж. «Думаю, що маємо перемагати ту Ісландію. Головне, щоб завтра на полі команда була, а не кожен сам за себе», – сказав чоловік.
«Виїжджайте на гру заздалегідь, щоб точно встигнути, – застерігає мене. – Завтра тут все буде стояти». На прощання Ярослав побажав переможного футболу. Всім нам дуже хочеться, щоб він таким і був.
«Треба менше говорити і завтра показати на футбольному полі, що ми не на словах хороші футболісти, а на ділі»
«Тарчинський арена» повільно наповнювалась журналістами. На відкритому тренуванні було лише декілька журналістів з України, решта – представники Ісландії. Тренер збірної Ісландії Оґе Гарейде спокійно собі походжав полем, контролюючи своїх підопічних.
Так само врівноважено Оґе зайшов і в зал для пресконференції разом з капітаном команди Йоганн Ґудмундссон. Пресаташе одразу зазначив, що футболіст не знає англійської, тож відповідатиме на запитання винятково ісландською.
Не можу не відзначити, як тренер Ісландії спокійно реагував на будь-які запитання журналістів, постійно усміхався, а ще постійно повторював, що вихід на Євро буде важливим для всього ісландського футболу. Оґе, а можна, будь ласка, не цього разу?
Тренер ісландської збірної спочатку поділився думками про значення цього матчу в контексті війни в Україні.
«Останнім часом мене всі питають, як я ставлюся до ситуації в Україні. Звичайно, ми як демократична країна, як країна, яка дійсно розуміє, що відбувається, ми всі бачимо ситуацію, ми всі дуже співчуваємо. Ісландія, як і багато європейських країн, приймає біженців з України, і нам дуже шкода людей. Звичайно, це дуже жахлива ситуація», – сказав Гарейде.
А тоді віджартувався на запитання, чи не хоче зіграти з трьома центральними захисниками, як це зробила Боснія та Герцеговина.
«Я не скажу вам цього, вибачте. Ви побачите це завтра. Ми дивились цю гру і знаємо, як грала Боснія. Вони добре зіграли проти України».
Згодом у конференц-зал зайшли Сергій Ребров та Роман Яремчук. Футболіст одразу ж видав сильну цитату: «Нам потрібно менше говорити, що це матч нашого життя, і більше робити на футбольному полі. Всі ми розуміємо, що це важливий матч для нас.
Всі хлопці виступають на досить високому рівні у своїх клубах, і представляти свою країну – це зовсім інакше. Тому треба менше говорити і завтра показати на футбольному полі, що ми не на словах хороші футболісти, а на ділі».
Сергій Ребров відповідав у найкращих своїх традиціях – прагматично та лаконічно.
🔹На запитання, чи є можливість побачити схему з двома форвардами: «Так, є можливість».
🔹На запитання, чи готовий зіграти Віктор Циганков: «Сподіваємося. Він тренується декілька днів, тому завтра безпосередньо приймемо рішення».
🔹На запитання, наскільки Зінченко готовий провести два матчі поспіль: «Я не знаю, наскільки Олександр готовий провести 2 матчі. Подивимося завтра. Тому це запитання таке. Ми ще не вирішили, буде Олександр грати чи ні. Я вважаю, що Олександр заслуговує грати. Він – патріот. На жаль, він дуже багато часу пропустив в «Арсеналі». Завтра приймемо рішення. Тому я не знаю, як він зіграє 2 гри».
Найулюбленіший момент всієї пресконференції – як Роман Яремчук порівняв матч проти Ісландії з фіналом плей-оф за вихід на ЧС-2022 з Уельсом:
«У нас був досвід, що у нас була велика ейфорія від того, що ми за крок від чемпіонату світу. І в матчі проти Уельсу ми розчарували всю країну і потім ходили плакались, витирали соплі один одному. Була така розмова, щоб цього не повторилось. Всі дуже серйозно віднеслись, забули цей матч з Боснією, відправились у готель вже з настроєм на майбутній матч. Ситуація у країні зараз не дозволяє святкувати. Потрібно втішити наших вболівальників і хлопців, які тримають фронт».
Цілий день у Вроцлаві періщив дощ. На декілька хвилин вщухав, на секунду виходило сонечко, а тоді знову дощило. Як тільки збірна приїхала на «Тарчинський Арена», дощ вщухнув. Не вірю в знаки, але хочеться вірити, що цього разу до добра.
Фото: Дарина Калінчук / Tribuna.com, УАФ
