«Моя італійська на рівні української». 18-річний українець, який вже тренувався з основою «Ювентуса»
Андрій Фірман – про збірну України та вибір між «Юве» та «Сассуоло».
Мало хто знає, що в системі «Ювентуса» вже близько пʼяти років грає українець Андрій Фірман. Ба більше, 18-річний футболіст у вересні підписав з туринським клубом професійний контракт – угода діє до 2025-го.
Дарина Калінчук поспілкувалась з Андрієм. Виявилось, що він скромний хлопець, який досягає всього своєю працею та вірить у здійснення своїх мрій.
«Подумав, що в «Сассуоло» можна піти коли завгодно, а от в «Ювентус» запрошують один раз»
Коли Андрію було 11 років, він приїхав в Італію до своєї мами. Зізнається, що їхав не заради футболу, а – заради життя. «Але почали всі говорити, що я хороший гравець, що маю талант. Кажуть, пробуй в хороших командах зі своєї зони», – розповідає Андрій.
Починав Фірман з команди, яка грала у сьомому дивізіоні Італії, а через рік опинився в «Чезені», яка на той час грала в Серії В. Саме в цій команді за українцем і почали активно слідкувати скаути, надходили перші пропозиції та дзвінки. «Нам телефонували з «Парми», «Болоньї», «Аталанти», «Сассуоло».
Мама футболіста в інтервʼю для «Футбол 24» розповіла, що вона була на боці «Сассуоло». «На 90 відсотків ми були впевнені, що залишимось в цьому клубі. Але в останній момент надійшов дзвінок від «Ювентуса». Я була на боці «Сассуоло», бо це всього лише 150 кілометрів від нашого дому, хороші умови, директор школи мешкає поряд».
Але Андрій, як футболіст, обрав для себе туринський клуб. Каже, що така можливість буває лише раз в житті. Спочатку поїхав з «Ювентусом» на турнір, непогано проявив себе і команда вирішила взяти його.
«Ну, ви розумієте, коли вам телефонує «Сассуоло» і коли вам телефонує «Ювентус», то трошки є різниця, – каже мені Андрій. – Я подумав, що в «Сассуоло» можна піти коли завгодно, а от в «Ювентус» запрошують один раз. Якщо не скористаєшся цією можливістю, то потім шкодуватимеш. Як бачу зараз – зробив правильний вибір».
«Сказали, що є талант, але в Україні ти його не використаєш»
Андрій Фірман – вихованець «Карпат». У львівському клубі хлопець провів три роки. Ще в розмові з pressing рік тому Андрій сказав, що саме у Львові помітили його здібності і порадили розвиватись за кордоном. «Сказали, що є талант, але в Україні ти його не використаєш».
Хлопець зізнається, що умови в Україні та в «Ювентусі» дуже-дуже-дуже різняться.
«Футбольні поля, медичні структури, тренери – величезна різниця. Тут є школа, психологи, гуртожитки. Одним словом «Ювентус» – це топ. Немає навіть до чого причепитись. А в «Карпатах» я грав весь час під керівництвом одного тренера на полях з не дуже хорошою якістю».
Андрій грав за «Карпати», коли був зовсім маленьким, і продовжує слідкувати як за українським футболом, так і за львівським клубом.
«Звісно, вболіваю за «Карпати». З дитинства ж за них грав. Дивлюсь їхні результати, бачу, що вони йдуть на першому місці в першій лізі, рвуться в УПЛ. Стежу за ними в інстаграмі і завжди в курсі всіх новин про клуб.
«Моя італійська, певно, на рівні української. Може, навіть ліпша»
У системі «Ювентуса» українець знаходиться з 2019 року. Пройшов шлях до команди U19, хоч минулий сезон провів у оренді за СПАЛ. На жаль, наприкінці минулого року хлопець травмував ногу, а на початку цього сезону на тому ж місці була мікротравма. Тож з ігровим часом все було не надто круто, але зараз ситуація покращується. Головне, що футболіст відчуває довіру тренера.
«Перші три тури я пропускав. Але зараз почав виходити і грати – брав участь у двох матчах, що були. Але тренер довіряє, завжди спілкується з нами всіма. Дуже хороша людина».
Запитую в Андрія, як 11-річний хлопчик звикав до Італії, наскільки складно йому було адаптуватись. Знаєте, що здивувало? Наскільки швидко він вивчив італійську мову.
«Коли я приїхав, то думав, що буде важко. Я ж не знаю нічого і нікого. З ким говорити, а головне – як? Я ж не знаю мови. Але мама одразу записала мене в такий центр, де дітки вчаться та граються, ніби садок. Тоді дуже допомогла школа. Ми не хотіли йти в школу для іноземців, тож я вчився з італійцями. Перші місяці було важко, а потім, десь через пів року, я вже добре розмовляв – недосконало володів, але італійців розумів, а вони мене».
Зараз питань з мовою взагалі немає. Зізнається, що навіть отримує компліменти щодо своєї італійської.
«Моя італійська, певно, на рівні української. Може, навіть ліпша. Я щодня розмовляю нею, тож добре виходить. Всі кажуть, що навіть акценту не чути, роблять мені компліменти».
«Аллегрі запитував мене про війну в Україні»
Андрій вже декілька разів тренувався з першою командою – навіть встиг поговорити з Аллегрі.
«Десь 7-8 разів з ними тренувався. Тренер добре до мене ставиться, гравці також, – розповідає футболіст. – З Аллегрі декілька разів говорив. Він запитав мене, звідки я. Відповів, що з України. Він запитував про війну, чи залишились в мене родичі тут».
Але були епізоди, в яких тренер туринців піджартовував над українцем: «Коли я якийсь поганий пас віддавав, то він жартував наді мною. Коли добре щось робив, також піджартовував».
З гравцями першої команди доводилось перетинатись не лише на тренуванні: «З капітаном Даніло був діалог. З Влаховичем перекинулись парочкою слів. З Міліком та Періном їли за одним столом в їдальні».
Зараз «Ювентус» проживає не найкращі часи, сезон без єврокубків. Моя колега Діана Бестужева вболіває за туринський клуб, тож поставила Фірману декілька запитань і від неї:
– Зараз в клубу не найкращі часи. Повернеться «Ювентус» на рівень гранда?
– Думаю, так. Цього року відбудеться перебудування команди. Вони сконцентруються на чемпіонаті і, я думаю, що в четвірці найкращих команд наприкінці цього сезону опиняться без проблем.
(Діана, видихай).
– Як італійські фани ставляться до цієї кризи? Змінилось ставлення до команди?
– Так. Наприклад, у старших людей, які завжди вболівають. Кажуть, що треба міняти тренера. Але попри все вболівають за «Ювентус», дивляться всі матчі.
– Фанати навіть запрошують Зідана. Як ви гадаєте – необхідно змінювати тренера чи варто дати шанс Аллегрі?
– Думаю, треба довіритись Аллегрі. Коли він вперше тренував «Юве», в команди було два фінали ЛЧ, чемпіонства, хороші результати. Вважаю, що він хороший спеціаліст.
– В останній час бачимо, як Аллегрі залучає в основну команду все більше вихованців. Відчувається через це конкуренція в молодіжці?
– Звісно, всі хочуть зіграти за першу команду, потрапити в Серію А. Є конкуренція, але вона здорова. Також наш тренер говорить, що мусимо мати амбіції, щоб потрапити в першу команду.
– Як думаєте, вписалися б в схему футболу Аллегрі?
– Цього року мені змінили позицію. Раніше я був футболістом більш атакувального плану, а зараз – граю зліва у півзахисті. Наша команда U19 грає за тією ж схемою, що й Аллегрі. Думаю, я підійшов би йому.
«Хочу грати лише за збірну України»
Андрій запевняє, що збирається грати лише за збірну України. У січні 2022-го в інтерв’ю для pressing хлопець зізнався, що тренер U-17 Олег Кузнєцов, виявляється, навіть не чув про нього.
«Завжди хотів грати за збірну України. Навіть якщо покличе Італія, я виберу Україну. Багато агентів говорили, щоб я готувався до того, що мене викличуть до збірної U-16. Але не покликали.
Потім мені сказали, що в збірну U-17 точно викличуть на турнір, але я також не поїхав. Потім мені сказали, що буде кваліфікація на Євро U-17. Мені подзвонив скаут Алекс Великих. Він сказав, що зробить все, щоб мене викликали. Але знову не вийшло.
Він сказав, що тренер вперше почув про мене. А мені перед цим інший агент говорив, що він розмовляв з тренером, що все окей. Я трохи розчарувався. Образився, що мене за дурня тримають».
Зараз його думка з приводу збірної не змінилась: «Хочу грати лише за збірну України. Я там народився, я прожив там 11 років. Я відчуваю себе чистим українцем».
У квітні 2022-го хлопець нарешті отримав свій дебютний виклик до збірної на кваліфікацію до Євро U-17. Зіграв три матчі.
«Мене гарно прийняли. Подружився хлопцями. Хотілося б ще раз отримати виклик – побачитися зі всіма. Хоч з деякими підтримую зв'язок – з сином Гусєва, з Балабою, з Лисенком, з Маткевичем».
«З сином Роналду зіграли пару раз на полі в гуртожитку»
У перші роки перебування в Турині Андрій подавав мʼячі на матчах першої команди «Ювентуса». У нього є навіть особлива історія, повʼязана з цим:
«Я подавав мʼячі на матчі, стояв за воротами, і тоді поставили пенальті у ворота Щенсного. Він підходить до мене і запитує: «На твій погляд, куди вдарить Мората?». Я сказав: «Думаю, що в правий кут». А він мені: «А я думаю, що в лівий». Потім подивимось. Ну, і вгадав я – Мората вдарив в правий».
А ще українець навчався в одній школі з сином Роналду. До речі, саме португалець – улюблений футболіст Андрія Фірмана. Коли Андрій був меншим, то йому навіть говорили, що за стилем гри він нагадує Кріштіану.
«З сином Роналду зіграли пару раз на полі в гуртожитку – понабивали мʼячика. Хлопець точно має талант. Не знаю, чи буде, як тато, але може стати класним гравцем».
На аватарці Фірмана на старій сторінці в інстаграмі стоїть логотип «Мілана». Запитую в нього, що це означає. «Я фанат «Мілана». З дитинства мріяв грати в «Реалі», «Мілан» або в «Ювентусі».
***
Ну і на завершення нашої розмови, звісно ж, обговорили шанси збірної України вийти на Євро-2024. Андрій каже, що стежить за всіма матчами і вболіває за національну команду.
«Завжди дивлюсь всі матчі. Думаю, що вихід на чемпіонат Європи вирішить гра з Італією. Хто виграє той матч, той пройде».
Жартує, що італійці по-доброму підколювали після першого матчу. «Коли Італія виграла 2:1, то партнери по команді жартували наді мною. Підколювали».
Фото: «Ювентус»
