«Шахтарю» та «Динамо» потрібно об’єднатись. Виїзд за кордон для підтримки України – правильно, але йому не вистачає єдності
Олександр Сажко – про найобговорюванішу тему в українському футболі.
\
Вже декілька найбільш впізнаваних людей в українській спортивній журналістиці заявили, що випускати «Шахтар» та «Динамо» за кордон під час війни – це неправильно і створює небезпечний прецедент. Не хочеться по колу повторювати аргументи з минулого тексту на цю тему, але тезово доведеться згадати та доповнити, щоб пояснити, чому колеги абсолютно не праві.
Вся аргументація проти побудована на принципі рівності: чим футболіст «Шахтаря» чи «Динамо» кращий за футболіста першої ліги або програміста, щоб одних випускати за кордон, а іншим йти в армію та гинути на полі бою? З точки зору цінності людського життя – нічим. Бо втрата будь-кого з українців на фронті – трагедія.
Але для боротьби України за своє існування такий підхід є зовсім неконструктивним. «Уравніловка» – це хибний принцип совка, який довів свою неефективність. Використовувати його для розв’язання будь-якої проблеми, щоб просто «все було чесно і ніхто не образився» – найбільша помилка з можливих.
Відмінність футболістів «Шахтаря» та «Динамо» від решти гравців українських ліг та представників більшості інших професій – у високому рівні публічності. Він дає можливість голосно говорити про злочини Росії на весь світ та приносити значно більшу користь для перемоги, ніж з автоматом в руках.
І це вираховується не тільки в сумах грошей, зібраних за конкретний матч за кордоном. Вони можуть і не вражати в масштабах великої війни, хоч і також дуже потрібні Україні. Але непорівнянно більшим є ефект від акцій, як з унікальними ігровими футболками з назвами найбільш постраждалих українських міст та іграшками на трибунах в пам’ять про загиблих через агресію Росії дітей.
Ефект неможливо порахувати конкретними цифрами, хіба що в кількості світових спортивних (і не тільки) ЗМІ, яким зазвичай нецікава Україна. Всі написали про матч і особливо акцентували саме на акціях «Шахтаря». Ось тільки верхівка айсбергу: Sky Sport, Eurosport, CNN, Goal.com, France24, Los Angeles Times, Record та багато інших.
Про війну в Україні говорять і у світових спортивних ЗМІ з потрібними нам акцентами. Ніхто не може пропустити злочини Росії. Умовний «Минай» або навіть «Зоря» не здатні добитись такого ефекту. Як би ми не критикували «Шахтар» та «Динамо», але вони роками будували свою європейську репутацію та є впізнаваними брендами в Європі.
Не використовувати їх, коли це найбільше потрібно – нерозумно. І це проблема інших клубів, що вони не мають можливості бути настільки ж корисними за кордоном. Добре старе: «Спочатку ти працюєш на залікову книжку, а потім вона на тебе». Звичайно, хотілося б більше матчів та акцій на підтримку України, але більше ні в кого немає такої публічності.
Хоча це не означає, що деякі інші українські клуби не роблять все, що дозволяють їх можливості (не тільки фінансові, а й репутаційні). Повинен працювати єдиний правильний принцип: кожен має займатись тим, що найбільше наближає Україну до перемоги. Треба бути ефективними, а не намагатись всюди досягнути рівності. Це цинічно, але чим ефективніше буде Україна, тим менші втрати для перемоги.
Інша справа, що це працює в обидва боки: так, граючи за кордоном, «Шахтар» та «Динамо» приносять більше користі, ніж в Україні, але це не означає, що не можна зробити ще ефективніше. Найбільше впадає в око відсутність загальної скоординованості та планування.
«Шахтар» та «Динамо» щось роблять самі по собі, дозволи на виїзд отримують всі окремо, УАФ займається гуманітаркою в Україні, Павелко робить тисячі фото, інші клуби роблять хто що може поодинці або невеличкими окремими групами. Острівки співпраці є, але вони зовсім несистемні, через що може страждати результат.
Так і виникають історії з критикою виїзду за кордон «Шахтаря» та «Динамо». Суспільству не показати його необхідність правильною інформаційною кампанією та скоординованими діями. Виїзд «Динамо» взагалі виглядав як втеча, бо про нього стало відомо не з офіційних джерел, а з інсайда журналіста. Виїзд «Шахтаря» – реакція на виїзд головного конкурента.
Клуби можна звинувачувати, але насправді загальна координація дій – не їхня зона відповідальності. На відміну від мінспорта, яке видає дозволи на виїзд та відповідає за весь спорт в країні, та УАФ, яке керує всім українським футболом.
Зараз кожен існує окремо та виконує свої задачі, що наштовхує на думку, що, можливо, випускати в першу чергу потрібно було не клуби, а саме збірну. Яка могла так само грати товариські матчі в Європі. Хоча і ситуацію з виїздом «Шахтаря» та «Динамо» можна було б зробити набагато менш контроверсійною та більш корисною для збірної України.
Достатньо було зробити декілька простих дій:
1. Заздалегідь оголосити про синхронний виїзд для проведення товариських матчів на підтримку України. Детально все пояснити.
2. Зробити все, щоб об’єднати «Шахтар» та «Динамо»: спільна інформаційна кампанія та акції, проживання та тренування в одному місці, по можливості товариські матчі між собою в головних столицях Європи на головних стадіонах Європи.
3. Запросити на виїзд Олександра Петракова та тих гравців УПЛ не з «Динамо» та «Шахтаря», на яких головний тренер збірної України потенційно може розраховувати. Їх одиниці, тому це точно не проблема.
Уявіть матч «Шахтар» – «Динамо» на «Вемблі», «Стад де Франс» та «Сантьяго Бернабеу» з тими ж чудовими акціями з футболками та іграшками. Тут навіть не потрібна участь топ-клубів Європи – ефект і так був би значно більшим.
І все це посилене історією допомоги збірній підготуватись до матчу відбору ЧС проти Шотландії, що також в інтересах України та значно зменшує градус дискусії про виїзд чоловіків за кордон. Петраков мав би можливість бути поряд з гравцями та, можливо, хоча б періодично, за домовленістю з клубами, працювати з ними. Або навіть грати ті ж спаринги проти європейських клубів об’єднаною командою «Шахтаря», «Динамо» та потрібних Петракову українців з інших клубів УПЛ, що фактично і є збірна України без легіонерів.
Підготовка так би суттєво полегшилась, а бренд збірної допоміг би зібрати додаткові кошти та отримати додаткову увагу ЗМІ.
В нинішній ситуації в клубів не повинно бути секретів один від одного, якщо вони поїхали за кордон не вивезти гравців та награвати нові склади, а тільки для підтримки України. Все інше зараз не має ніякого значення. Об’єднання таких давніх ворогів, як «Шахтар» та «Динамо», могло б стати символом єднання України.
Фото: «Шахтар»
