Насолоджуєтесь яскравим Чемпіонатом світу з футболу? Катар, шейхи та ФІФА перемогли
Олександр Сажко нагадує про ганьбу цього турніру.
Днями від колег почув думку, що цей Чемпіонат світу в Катарі в плані драми та цікавості футболу чи не найяскравіший за дуже багато років. Можливо, навіть року з 2006-го. А це вже масштабна заявка на успіх.
З цим твердженням можна сперечатись з багатьох причин – навіть з точки зору якості гри та тактичних цікавинок в Катарі. Але це занадто довга розмова.
Турнір в Катарі скоріше підпадає під одне з дурних правил культового героя популярного ситкому Барні Стінсона: «New is always better» (нове завжди краще). Звичайно, не завжди. Але для людського мозку дійсно нове часто виглядає яскравішим та потужнішим, якщо є за що зачепитись. Просто тому, що воно відбувається та головне – відчувається саме зараз. А старі емоції давно вщухли.
Нашому мозку було за що зачепитись в Катарі. Заперечувати наявність достатньої кількості яскравих моментів на ЧС-2022 безглуздо. Цей турнір як мінімум цікавіший, ніж минулий, що проводила країна-терорист.
Якби не постійні відключення світла та прильоти ракет, немає сумнівів, що ще більше українців ним би насолоджувались. А дехто кайфує та втікає від реальності у футбол і зараз. Але складні обставини в Україні можуть відкривати й іншу перспективу погляду на ЧС.
У п'ятницю, після чергового цілого дня без електроенергії, тепла та води через обстріли росії, думка, яка жевріла в голові весь грудень, остаточно оформилась: якщо ми навіть в таких умовах здатні сприймати цей Чемпіонат світу як настільки цікавий та яскравий, то Катар, шейхи та ФІФА перемогли – вони досягли своєї мети. Ми занадто захопилися та вже майже забули, як Катар отримував цей турнір та наскільки він ганебний. Всі протести та обурення були дарма.
І не подумайте, це не намагання когось пожурити, принизити та протиставити собі, наче всі погані, а я д'Артаньян. В тому й і найбільша біда, що захопились майже всі, кому не байдужий футбол. І я також.
Нічого дивного – наш ескапізм зрештою переміг обурення. Це «важливий захисний механізм людської психіки, характерними для якого є бажання ухилитися, втекти, сховатися від безрадісних фізичних і психічних аспектів реального життя у світі примарному, вигаданому». У цьому вигаданому світі в наших головах футбол на полі існує окремо від тих поганих сил, які його організовують та отримують вигоду. І ми ним насолоджуємось. І з цим нічого не поробиш.
Починали ми з критики країни-організатора, викриття корупції в ФІФА, що дозволила Катару отримати турнір, висвітлення неадекватних витрат (230 мільярдів – попередній рекорд менше ніж 20 мільярдів), підтримки блідих спроб протестів цивілізованих країн та історій про неможливість виступу на ЧС таких держав, як Іран. А до фіналу підходимо з насолодою від прориву Марокко, аплодисментами Модричу з Хорватією та обговоренням історичної значущості вирішального протистояння Мессі та Мбаппе.
Навіть тут шейхи перемогли. Бо не тільки всі вже майже забули ганебність отримання ними турніру, а й в його фіналі зійдуться дві чи не наймасштабніші зірки минулого, сьогодення та майбутнього. Які ще й грають обидві за клуб, що належить Катару. Найкращої вивіски для головного матчу неможливо вигадати.
У ФІФА вже оголосили рекордний прибуток з цього Чемпіонату світу – 10,5 мільярдів доларів. На додаток Джанні Інфантіно назвав цей турнір «найкращим в історії», хоча тут треба визнати, що офіційні обличчя ФІФА так говорять ледь не на кожному ЧС. Але з чим не можна сперечатись – для набиття кишень особисто Інфантіно та ФІФА цей турнір точно став найкращим. Як і в плані досягнення своїх нефутбольних цілей країною-господаркою.
Легенда збірної США Алексі Лалас (майже 100 матчів за національну команду) у відповідь на питання, що він думає про Катар, написав: «Катар – молода, недосконала країна, що розвивається, з величезними ресурсами, амбіціями та потенціалом, яка прагне рости та розширюватися, щоб стати частиною глобальної економіки та дискусій. Чемпіонат світу мав приголомшливий успіх і став позитивною рекламою у світі, що й було метою».
Як би не було неприємно читати такі заяви, але Лалас правий. Катар досяг всіх своїх цілей, хоча й на шляху до цього отримав рекордну кількість критики та спроб цьому завадити. Все це, на жаль, не допомогло.
Доки світовий футбол даватиме таким країнам, як Росія чи Катар, можливості реалізовувати свої нефутбольні цілі, вони будуть його використовувати. А ФІФА зароблятиме рекордні гроші та далі удаватиме, що футбол поза політикою. Хоча без зацікавленості в отриманні величезних політичних дивідендів жодна з цих країн ніколи б не вкладала такі гроші в ЧС. Для них це не про футбол.
Все ще є сподівання, що турнір в Катарі все ж таки стане точкою неповернення для ФІФА та футбол зміниться. Наприклад, Данія може вийти з організації якраз через її ганебну політику. В теорії це може стати каталізатором цілої хвилі змін.
Але зараз Катар, шейхи та ФІФА святкують перемогу.
Фото: football365.com
