Ден Осман - засновник роупджампінгу та людина, яка підкорювала скелі без альпіністської страховки
Страх висоти це не про нього
Скелі з романтичною назвою «Lover`s leap», Каліфорнія. Людина з довгим волоссям та в стильних захисних окулярах стоїть перед цими каліфорнійськими бескидами, що розкинулись біля озера Тахо. Серед цих кам’яних брил є маршрут, що зветься «Bear`s reach», який має певну популярність в спільноті скелелазів. Людина в синій майці та червоних шортах знаходиться саме якраз перед цим маршрутом. На вулиці гарна сонячна погода. Ця людина має певну схильність до досить екстремальних видів фізичної активності. Одне з них – підкорення таких вершин на час без використання усілякої страховки. Саме це зараз і повинно відбутись. Ден Осман натискає старт на своєму годиннику і починає з шаленою швидкістю здиратись по скелі.
Опинившись через 4 хвилини та 25 секунд на найвищій точці, він просто ще раз натиснув на свій годинник, зафіксувавши час, та крикнув «Йее». Хоча більш доречно після того, як ти піднявся на 125-метрову скелю, не використавши при цьому жодної страховки – це після сходження встати, розвернутись, кинути погляд на мальовничу природу перед тобою, розкинути руки і крикнути на увесь світ «Я ЖИВИЙ».
Американець з домішкою японської крові - Денієль Юджин Осман, народився у 1963 році у Неваді, що в якомусь сенсі зумовило його захоплення підкоренням різноманітних вершин, бо в цьому штаті є місця де можна полазити. Хоча свою кар’єру та усі свої найвизначніші здобутки він все ж таки отримав на теренах Каліфорщини. На англійській сторінці Вікіпедії присвяченій Осману написано, що Ден вів «bohemian lifestyle». Далі речення продовжується тим, що він працював неповний робочий день теслею в підсумку заробляючи рівно стільки, щоб вистачало на життя та на його улюбленні заняття. Поселившись біля Тахо – другому з найглибших озер у США, Денієль отримав шикарні скелелазні маршрути та команду таких самих відчайдухів.
На широкий загал серед шанувальників скелелазіння постать Дена вийшла після низки документальних фільмів Еріка Перлмана «Masters of Stone». Саме у 4 серії цих певною мірою біографічних картин Осман став живою легендою, оскільки було знято як він проліз без страховки за 4 хвилини та 25 секунд «Bear`s reach» - 125-метрову скелю, встановивши таким чином рекорд цього маршруту та ставши головним популяризатором «free solo» сходжень.
Одного разу перебуваючи у місцевості Cave Rock, звісно з метою добряче повидиратись на місцеві камінюки, Ден Осман під час проходження однієї з трас зірвався. Це відчуття вільного падіння захопило розум Дена, тож йому спало на думку відтворити його, проте на цей раз вже не через свої невдачі. Існує ще певна кількість легенд створення роупджампінгу, але всі вони зводяться до одного – Ден Осман зривався, пролітав під силою земного тяжіння десятки, а то й сотні метрів, а від закономірного фіналу цієї пригоди його страхувала мотузка. Тож саме цей американській зірвиголова є винахідником цього напрямку отримати гострі відчуття. У жовтні 1998 Осман стрибнув з 335 метрів, що стала найвищої для нього точкою.
Колись це мало трапитись.
23 листопада 1998 року Денієль Осман у віці 35 років розбився з висоти 305 метрів під час чергового стрибку з «контрольованого вільного падіння». Сталось це в національному парку Йосеміті. Взагалі, Ден займався тим, що розбирав вежу для стрибків, але не втримався від своєї пристрасті. Служба національних парків пізніше дійшла висновку, що до трагедії призвела помилка самого Дена. Він не врахував, що при зміні кута стрибка, мотузка, яка складалась з кількох зв’язаних разом інших альпіністичних шнурів, перетнулась і один з цих вузлів просто розплавився від тертя. Майлз Дейшер, який був з Османом, в день його смерті, казав, що ці страхувальні мотузки не слід було використовувати, бо вони довгий час були піддані впливу несприятливих погодних умов, зокрема дощу та снігу, хоча за добу до цього і в самий роковий день вони стрибали та послуговувались саме ними.
28 листопада в Cave Rock відбулась панахида. Прах Османа було розвіяно над озером Тахо. Понад 200-т друзів Дена стояли на холодному сніжному вітрі, промовляючи теплі слова та намагаючись якось втішити його єдину доньку Емму.
Зараз Ден Осман живе на цій шаленій світлині, що була зроблена під час його легендарного сходження.
