Як Мішель Платіні за збірну Кувейту грав
Останній матч легенди
В минулому сторіччі виступ за декілька збірних не був непересічною подією. Взагалі до 60-х років регламенту щодо зміни спортивного громадянства як такого не існувало. Який в тебе паспорт був - за ту збірну граєш. Якщо два - то можеш і за дві. Або як Ладіслао Кубала можеш пограти і за три країни. Після низки таких випадків ФІФА ввело просте, але ефективне правило: за яку національну команду провів перший офіційний матч - за неї повинен грати всю кар'єру. Але на зламі тисячоліть шейхи з країн Персидської затоки зрозуміли, що в них дуже багато грошей і "хакнули" систему. Почали масово запрошувати до власних збірних гравців з Південної Америки та Африки. Особливо цим відзначались Катар та Кувейт. Так перші, в 2004-ому пропонували нападнику "Вердера" - бразильцю Аїлтону, громадянство та півтора міліона євро від чого він із вдячністю відмовився. Звичне нам сучасне регулювання таких ситуацій з'явилось тільки в 2004 році. Основою залишось правило стосовно першого офіційного матчу, але до нього ще додались, що футболіст має народитися чи протягом п'яти років проживати на території тієї країни, гравцем якої хоче стати або мати біологічних батьків чи предків, які є уроженцями цієї держави.
Дивлячись сторінку Мішеля Платіні в Вікіпедії можна натрапити на цікавий та неочевидинй факт. Він не тільки кращий французький гравець ХХ сторіччя за версією France Football, 3-разовий володар Золотого м'яча та гарний корупціонер. Platoche входить до унікального списку футболістів, які відіграли за дві чи більше різних збірних. Ось лише декілька прізвищ кому це досягнення теж підкорилось: Луїс Монті, Ференц Пушкаш, Альфредо ді Стефано. Яким чином там примудрилась опинитись легенда збірної Франції?
25 червня 1988-ого СРСР програла нідерландцям фінальний матч на Чемпіонаті Європи 1988, а вже 31 серпня розпочала відбір на Чемпіонат світу 1990 року в Італії. В рамках підготовки до весняних поєдинків у групі, восени радянська збірна нанесла дружній візит до країн Близького Сходу. Важко сказати скільки спортивної складової було в цьому турне бо СРСР всіляко підтримував Хафеза Асада тодішнього очільника Сирії в його боротьбі проти Ізраїля. Та як відомо, спорт і політика ніколи не пересікаються. Під час цього вояжу були заплановані зустрічі зі збірною Кувейту, а сама заявка скаладась без гравців «Спартака» та «Дніпра», які проводили свої власні закордонні турне. "Щодо гри зі збірною Сирії, то ми пішли назустріч бажанню сирійців, які просили нас дорогою до Кувейту заглянути до них у Дамаск" - казав стосовно тієї поїздки головний тренер національної команди Валерій Лобановський.
Для Сирії та Кувейту це були товариські матчі з підвищеною відповідальностю адже у грудні стартував Чемпіонат Азії у Катару в якому вони приймали участь. В підсумку з 21-29 листопада було зіграно 4 гри.
В першому поєдинку сирійці були обіграні з рахунком 2-0, відзначились Дем'яненко та Горлукович. Через два дні на стадіоні "Адаїлія" при 20.000 глядачах перемогли Кувейт завдяки єдиному голу Олексія Михайличенко. 27 листопада вже на іншому стадіоні, але знову забитому вщент - «Аль-Садака Валсалам», відбувся ще один матч між цими збірними. Цікавості грі надавало появлення у складі кувейтців Мішеля Платіні. На той час легенда світового футболу вже завершив кар'єру футболіста та розпочав тренерську діяльність очоливши національну команду Франції. Проте це не завадило йому відгукнутись на пропозицію кувейтського еміра зайнятися трохи популяризацією футболу. Та і взагалі Мішель був запрошений відкривати вищезгаданий Чемпіонат Азії у Катарі Тому було поєднано приємне з корисним, а зверху ще присипано чималим гонораром за участь у товариській грі.
Хай там як, але не дивлячись на товариський характер матчу, вона була офіційно визнана ФІФА, а 20.000 глядачів, які зібрались на трибунах стали свідками входженню Мішеля Платіні до клубу гравців, які за свою кар'єру пограли за дві чи більше збірних. Французький футболіст зіграв перші 20 хвилин та був замінений. Поєдинок виявився доволі жорстким, можливо через те, що головним тренером збірної Кувейту був Джордж Армстронг - легенда лондонського "Арсеналу" 60-70-х років. У першому таймі арбітру довелося видалити кувейтського гравця, у другому видалення отримав Олег Протасов - автор голу на 45 хвилині. На 80-й Алейніков подвоїв перевагу. Кінцевий результат 2-0 на користь СРСР. Ось таким останнім матчем в якості футболіста підсумував власні виступи на професійному рівні видатний французький півзахисник. На наступний день радянська збірна зіграла із молодіжною збірною Сирії, яку виграли 3:0. Дубль на рахунку Литовченка, ще один забив Протасов.
В підсумку збірна СРСР вийшла на Чемпіонат Світу 1990 року, де зайняла останнє місце в групі. Мішель Платіні пропрацював головним тренером до 1992-ого після чого побудував успішну кар'єру футбольного функціонера. Сирія та Кувейт які грали в одній групі на Чемпіонаті Азії не змогли пройти в плей-офф турніру.
