Tribuna/Інші/Блоги/моє бложенятко/Чанконабе - традиційна страва японських сумоїстів

Чанконабе - традиційна страва японських сумоїстів

Автор — Сapibarych
7 квітня, 21:30
Чанконабе - традиційна страва японських сумоїстів

Що треба їсти, для того щоб набрати вагу

Подивіться на себе у дзеркало. Ви, як завжди, чарівні та прекрасні. Хоча, можливо, вам потрібно набрати декілька десятків кілограм? Тоді терміново відкладайте усі свої справи та мершій рушайте готувати улюблений суп борців сумо - чанконабе. А взагалі що це таке та з чим його їдять?

Перші згадки сумо

Сам ти товстий Я - сумоїст Пійду поїм...

Хайку невідомого автора

Чи замислювались ви колись, як сумоїсти стають сумоїстами? Тобто, як саме вони перетворюються на величезних дядьків, що з усієї сили штовхаються між собою? Звісно, ця метаморфоза розтягнена у часі та починається ще з дитинства. Таємниці тут ніякої нема, все до банальності просто: щоденні багатогодинні тренування, повноцінне відновлення, що включає в себе гарний сон та правильну дієту. Ну і трошки генетики, куди ж без неї. Та все ж таки, виснажливі вправи під час занять сумо на то і виснажливі вправи, що забирають усю енергію. То звідки брати нові сили та ще при цьому набирати таку потрібно для кожного борця вагу?

Сумо має величезний вплив на історію країни вранішнього сонця, адже згідно Кодзікі - історичній хроніці, одній з перших письмових пам'яток японської літератури, яка датується 712 роком, - саме в сумоїстському бою зійшлись Такемікадзуті і Такемінаката. Два боги у такий спосіб вирішували хто з них буде володіти Японським архіпелагом. Перемогу в першому зареєстрованому матчі святкував Такемікадзуті, що в сінтоїстській релігії відповідав за грім та фехтування.

Життя (бентежне) рікісі

Традиціїність та ритуали просочують сумо. Починаючи від церемоніального танцю, в ході якого рікісі (борець) розкидує сіль та присідає виганяючи злих духів з дохьо (майданчик, на якому відбувається сутичка) та закінчуючи забороною сумоїстами водити транспорт. Тож, усі спортсмени традиційно живуть в хеї. Це більше, ніж гуртожиток, щось на кшталт комуни.

Побут в них досить суворий і наявність жорсткої ієрархії в них сприймається як даність. Вважається, що саме вона допомагає новачкам та рікісі нижчих рангів загартувати характер на шляху до успіху. Кількість бійців переважно сягає до 30 осіб. Трансферної системи в сумо немає - рікісі закріплений, за декількома винятками, за своїм хея до кінця кар'єри. Окрім, власне борців, в цьому осередку перебувають гьодзі (судді), йобідасі (помічники з багатьма обов'язками) та токоями (перукарі).

І всі ці голодні роти потрібно прогодувати! Чи хоча б своїх колег-борців.

Дієта на 10.000 калорій

Йокодзуна - це найвище звання, яке тільки існує в сумо. Хітатіяма Таніемон став 19-им рікісі, якому підкорилось це досягнення.

Видатний борець початка ХХ сторіччя, розширив свою популярність за межі Японії відправившись з серпня 1907 по березень 1908 року разом зі своїми учнями в турне по США де, зокрема, організовував показові виступи в Білому домі для Теодора Рузвельта. Вийшовши на спортивну пенсію, згодом очолив своє рідне хея Деваноумі. Окрім таланту борця, він ще виявив в собі нетривіальні навички тренера, в підсумку підготувавши трьох йокодзун. В якийсь момент кількість бійців, що перебували в Деваноумі сягала двохсот осіб. Хітатіяма розумів, що готувати для кожного окремо це величезна морока. Тож вирішив провести кулінарну реформу, а саме почати варити для всіх суп під назвою чанконабе.

Тепер він міг нагодувати всіх охочих та ще й виконати об'єднувальну роль, адже їжа розподілялась зі спільного казану. Звісно здебільшого куховарінням займаються сумоїсти нижчих рангів. Секіторі - борці, що входять до складу двох найвищих дивізіонів з шести наявних в сумо, мають низку привілеїв, один з яких це відсутність необхідності готування їжі.

Звичайний день борця сумо приблизно виглядає так: ранкове тренування, яке для рікісі нижчих рангів розпочинається о 5:00. Секіторі, як більш авторитетні бійці, мають можливість прийти о 7:00. Заняття триває до 11 години. Далі йде перше за день приймання їжі, після цього вільний час, тож можна трошки поспати. Ближче до вечора або ще одне тренування, або виконання зобов'язань щодо спонсорів, що звісно стосується більш успішних сумоїстів. Після цього друге приймання їжі та сон.

Тож, борці їдять тільки двічі в день. В середньому звичаний рікісі споживає 10.000 калорій за добу. Так, наприклад, рекомендована кількість калорій для середньостатистичного дорослого чоловіка сягає 2.000 калорій, для жінки 1.800. Всі ці потреби для борців покриває вищезгаданий чанконабе.

Рецепт

Щоб власноруч приготувати чанконабе потрібен один великий масмаркет вашого міста. Якщо такого немає, то імпровізуйте!

Інгридієнти щоб приготувати чанконабе:

Куряче м'ясо або риба. Тут акцент саме на пташках, бо м'ясо від чотирилапих тварин ніколи не використовується. Пояснення полягає в самих правилах сумо, де якщо рікісі опиняється на всіх своїх чотирьох кінцівках - він програє. Часник, пророщений лук, імбир, дайкон, морква, тофу, паста місо, гриби енокі або ерингі, курячі яйця, соєвий соус, кунжутна олія, крохмаль, спеції за смаком. Ще щоб збільшити калорійність додають до бульйону картоплю або локшину. Саме такий великий вміст високобілкових компонентів сприяє такому бажаному для борців масонабору.

Вся ця краса в хеях зазвичай подається з рисом та пивом. Першими їдять більш поважні сікірі. Справжньою легендою вважається Такамісугі на прізвисько "залізний шлунок". Одного разу він з'їв 65 порцій цього супу чим забезпечив своєму імені безсмертя. Зупинили його тільки власні щелепи, які просто втомились все це пережовувати.

Набивши руку під час професійної кар'єри, більшість борців після її закінчення відкривають власні чанканобні. Здебільшого вони розташовані в Токіо в районі Рьогоку, своєрідному центрі сумо в Японії. В 1937 році з'явився перший ресторан, де був чанканобе від колишнього рікісі.

Дивлячись на борців сумо, може скластись хибне враження, що вони всі страждають на ожиріння. Насправді це не так. Дослідження 2004 року в якому порівнювали частку жиру між професійними бійцями та студентами-неатлетами показало, що показники у цих двох груп приблизно рівні і що більшість ваги сумоїста складають саме м'язи.

Проте зворотня сторона медалі завжди присутня. Очікувана тривалість життя рікісі становить 65 років, що на 15 років менше, ніж у середньостатистичного японця. Багато борців страждають на діабет 2 типу, високий кров'яний тиск, мають високу схильність до серцевих нападів та проблеми з суглобами через свою надмірну вагу.

Squeeze it. Spoon. Boom.

Другие посты блога

Все посты