У факті вильоту «Шахтаря» від «Марселя» немає сорому, але як це сталося – привід для клубу задуматися
Олександр Сажко – про дивні рішення Марино Пушича.
Не бачу нічого жахливого в вильоті «Шахтаря» від «Марселя» після матчу на «Велодромі». Навіть не бачу нічого жахливого в вильоті від такого ніякого, розібраного та хаотичного «Марселя». Не той зараз стан українського футболу, щоб вимагати перемоги в кожному євроматчі.
Але те, як цей виліт відбувся – має стати неприємним сигналом для «Шахтаря».
Загалом симпатизую Марино Пушичу, він дуже харизматична та приємна людина, і, здається, дійсно перспективний спеціаліст, хоч і межу його потенціалу поки складно зрозуміти. Але все ж таки ось цей результат – повністю його поразка. Який був план на цю гру – загадка. Як він хотів використовувати слабкості «Марселя», яких купа – загадка. «Шахтар» був сірою масою з вкрапленням іноді цікавих рішень Судакова, індивідуальний клас якого просто суттєво вище, ніж рівень організованості команди.
Можливо, дійсно «Велодром» занадто складний стадіон для такої молодої команди та такого недосвідченого головного тренера:
«Шахтар» начебто всю зиму готувався до цих матчів, підписував дуже дорогих новачків, награвав оригінальні схеми в спарингах, а на «Марсель» вийшов так, наче зараз ще літо 2023-го – і ніяких спроб змін та тактичних перебудов не було.
І зараз залишається лише гадати:
– чи то «Шахтар» був таким важким та хаотичним, бо просто не ставив собі основною ціллю пройти «Марсель» та готувався цілеспрямовано до УПЛ, перемога в якій, скоріше за все, принесе пряме потрапляння в наступну ЛЧ та купу грошей;
– чи то сам тренер не готовий поки до таких нервових задач та загубився на лавці для запасних;
– чи то склад «Шахтаря» досі не здатен дати не те що рівень гри кризового «Марселю» (це якраз – не так дивно), а навіть рівень його самовіддачі (а ось це – дуже погано).
Можна поступитись, бо немає ресурсів перемогти. А можна поступитись, бо не видно плану, що тренер планує робити з цими ресурсами, а самі ресурси явно на полі не хочуть вмирати, але дати хоч надію на результат. І це дзвіночок тривожний. Зовсім вже кризовим виявився «Марсель», а Пушич не запропонував навіть натяків на рішення, як його пройти, та не зміг налаштувати команду. Рішення, які б може не спрацювали повністю, але хоча б були видні неозброєним оком та дали шанс. Чарівною посмішкою, на жаль, «Марсель» не пройти.
Що напрягло найбільше: Пушич мучив на полі 34-річного Степаненка на травмі, який ледь пересувався та очевидно не встигав за грою, та до рахунку 3:1 та 83-ї хвилини не зробив жодної заміни. Він навіть не ризикнув надовго опробувати варіант без опорника, який команда найбільше награвала на зборах. Можливо, це і справді все готувалося лише під УПЛ, але коли тренер обирає жертвувати здоров'ям ветерана замість варіанту гри, який відпрацьовувався на зборах – це також дзвіночок. Особливо, коли це не приносить результату.
Подивимось, скільки матчів пропустить Тарас після того, як відпахав на травмі, як дійсно «залізна людина». На жаль, в «Шахтаря» досі немає тактичного плану заміни Степаненка або гравця, який може його замінити хоча б частково. Та і загалом: за останні чотири трансферні вікна «Шахтар» підписав 20+ футболістів, а, виходить, грати нема кому.
Треба купити ще 10 гравців? Здавалось, цей етап розвитку, де ключовим є кількісне накопичення кадрових ресурсів, «Шахтар» вже давно пройшов, але тренер і зараз не бачить, кого випустити, хоча має повну лавку футболістів, яких навпаки зараз забагато та нема куди дівати. Гочолоішвілі, Назарина, Кевін Келсі, навіть 15-мільйонний Кевін так і не виходять навіть на заміну в матчі, де мало що виходило і підсилення критично було потрібне. На всіх не вистачає навіть замін. Навіщо тоді ще когось купувати?
Це явно проблема.
І при цьому генеральний директор клубу розповідає, що війна не заважала їм підписувати жодного гравця, а директор по футболу – що трансфери, як Кевін, доказ, що вони будують найсильніший «Шахтар».
Клуб безперечно активно рухається, це в нього не відняти. Але чи точно це вперед – багато в чому залежить від того, чи вгадав він з Пушичем. Бо такі матчі закладають в голову сумніви. Не можна, щоб такі безвольні поразки стали системою.
Фото: «Шахтар»
