Україна стартує на ЧС з хокею: сила суперників, унікальність нашої збірної, шанси на вихід в еліту

Це прев’ю підготував користувач Tribuna.com Євгеній Роговченко. Підтримайте автора плюсами, діліться прогнозами в коментарях, а також підписуйтесь на блог «Лід», щоб не пропускати круті тексти про хокей.

***

З 2-го по 8-ме травня триватиме чемпіонат світу з хокею у Дивізіоні 1А, де виступить і збірна України. Усе про участь «синьо-жовтих» у світовій першості 2026 року — далі у цьому матеріалі.

Де і з ким граємо, де і коли дивитися?

Україна гратиме другий рік поспіль у другому за силою дивізіоні 1А. Минулого року ми посіли 3-тє місце серед 6 команд, пропустивши збірні Великої Британії та Італії в еліту. Сталося це через прикру поразку в останньому турі від Японії з рахунком 3:2 (хоча для промоушену було достатньо лише не програти в основний час).

Однак, попри невихід у світовий топ минулого року, ЧС в 1А вже є для нас нетривіальною подією, адже до цього наша збірна перебувала у третьому за рангом дивізіоні аж 8 років.

Цьогоріч на світовій першості ми зіграємо зі збірними Польщі, Казахстану, Франції, Японії та Литви. Турнір відбуватиметься у Польщі, на «Арені Сосновець» місткістю 3052 глядачі. Це вже другий чемпіонат поспіль, який українські збірні проведуть на польській землі: напередодні наша юніорська збірна грала на ЧС у курортному місті Криниця-Здруй, де посіла 3-тє місце.

Розклад матчів збірної України з хокею на чемпіонаті світу 2026 року у Дивізіоні 1A (календар усіх ігор ЧС можна переглянути тут):

2 травня (субота), 20:30: Польща — Україна

3 травня (неділя), 17:00: Україна — Литва

5 травня (вівторок), 17:00: Франція — Україна

7 травня (четвер), 17:00: Україна — Казахстан

8 травня (п'ятниця), 17:00: Україна — Японія

Трансляції: телеканал «Суспільне Спорт», регіональні канали «Суспільного» («Суспільне Київ», «Суспільне Рівне» тощо) та сайт «Суспільне Спорт».

Як змінився склад збірної України?

У порівнянні з минулим роком команда Дмитра Христича зазнала змін, хоч і не глобальних. Насамперед склад трохи омолодився. Цьогоріч навіть до розширеного списку збірної на турнір не увійшли: захисники Олексій Янішевський (33 роки) і Філіп Пангелов-Юлдашев (32 роки) та нападник Ілля Коренчук (31 рік) — всі вони грали на попередньому ЧС. Також із тих, хто грав тогоріч, до списку не були включені два Гліби — Варава та Кривошапкін. Відсутність останнього несподівана, адже Кривошапкін є одним із найкращих форвардів ЧУ.

Натомість на тренувальний збір було запрошено достатньо молоді (назвемо так гравців до 23 років включно), однак більшість із них не потрапила до фінального списку, а саме: захисники Володимир Волков (22 роки), Гліб Петров (19 років), Іван Кородюк (22 роки) та нападники Богдан Панасенко (23 роки), Михайло Сімчук (21 рік) й Ілля Шибінський (18 років).

Особливо дивує відсутність у ростері останнього – Шибінський провів прекрасний сезон у топовій юніорській лізі Канади ОХЛ, де набрав 44 очки (19+25), що дозволило йому потрапити до фінального списку скаутського бюро НХЛ перед драфтом.

Але хто все-таки залишився — це 18-річний захисник Микола Косарев та 20-річний нападник Олексій Євтехов. Є також і більш вікові новачки ЧС — це форварди Артем Бузоверя (26 років) та Микита Олійник (27 років). А от захисник Денис Матусевич та нападник Фелікс Морозов повернулися до виступів за збірну на світових форумах (обидва не брали участь у ЧС-2025).

Також відбулася суто формальна зміна на позиції третього кіпера: 33-річний Олег Петров вперше їде на великий турнір (замість Сергія Писаренка).

Заявка на чемпіонат світу від ФХУ:

Воротарі: Богдан Дьяченко («Полонія Битом», Польща), Олег Петров («Сокіл», Україна), Олександр Левшин («Прінс-Джордж Куґарс», Канада),

Захисники: Ігор Мережко («Плзень», Чехія), Артем Гребеник («Кан», Франція), Денис Матусевич («Кременчук», Україна), Олексій Дахновський («Кошице», Словаччина), Євгеній Ратушний («Сокіл», Україна), Іван Сисак («Фельтре», Італія), Микола Косарев («Ставанґер Ойлерз», Норвегія),

Нападники: Олександр Пересунько («Унія», Польща), Даниїл Трахт («Лукко», Фінляндія), Андрій Денискін («Торунь», Польща), Олексій Ворона («Торунь», Польща), Віталій Лялька («Кременчук», Україна), Станіслав Садовіков («Берані Злін», Чехія), Іларіон Купріянов («Дукла Їглава», Чехія), Євген Фадєєв («Снекпоінт Ітерс Лімбурґ», Нідерланди), Фелікс Морозов («Морзін-Аворіаз», Франція), Віктор Захаров («Сокіл», Україна), Денис Бородай («Сокіл», Україна), Микита Олійник («Сокіл», Україна), Артем Бузоверя («Ковентрі Блейз», Велика Британія).

Гравці з внутрішньої першості теж є важливим елементом для збірної, хоч їх і всього 7 людей. Той же Віктор Захаров став найкращим бомбардиром попереднього ЧС 1А, а Бородай, Лялька і Ратушний — відігравали значну роль. Від стану цих гравців буде багато чого залежати. І тут є певні побоювання, адже рівень чемпіонату впав. Реальна опозиція була лише в очних матчах «Сокола» і «Кременчука» — власне, це єдині українські клуби, представлені в збірній.

Наскільки сильні наші суперники? Від балтійського андердога – до збірної-учасниці Олімпійських ігор-2026

Як уже зазначалося, суперниками збірної України у дивізіоні 1А цьогоріч стануть Франція, Казахстан, Польща, Японія і Литва. У порівнянні з минулим роком у дивізіон опустилися Франція і Казахстан, які замінили господарів минулих зимових ОІ Італію та збірну Великої Британії. А от чемпіон 1B Литва замінила Румунію – з неї ми й розпочнемо наш огляд.

Литва

Минулого року балтійська команда впевнено виборола підвищення у класі, вигравши всі 5 матчів (один в овертаймі), пропустивши за турнір лише 3 шайби. І це без своєї головної зірки — голкіпера Мантаса Армаліса, який цього сезону виступав у фінському «Ільвесі» (у ролі бекапа, але зіграв майже 30 матчів). Цьогоріч його теж не буде.

Тож у литовців можна виділити хіба що 34-річного захисника Неріюса Алішаускаса («Спішска Нова Вес», Д1 Словаччини). Проте склад цієї збірної базується насамперед на гравцях з клубів аутсайдерів Балтійської ліги та хокеїстах другорядних європейських чемпіонатів. Проте є і кілька молодих талантів із топових молодіжних ліг Північної Америки, як-от 19-річний захисник Сімонас Валівонас.

Хоч ця збірна на папері й виглядає аутсайдером ЧС, недооцінювати литовців не варто. До 2024-го вони три сезони поспіль грали в дивізіоні 1А, поки Україна перебувала рангом нижче. Якраз коли вони опустилися в 1B у 2024-му, ми змогли їх перемогти (4:1), але останню календарну зустріч українці литовцям програли.

Не так давно, у лютому цього року, наша команда поступилася Литві з рахунком 1:2. Щоправда, тоді у нас був склад, далекий від оптимального (переважно з гравців ЧУ), а за литовців грав і забивав 18-річний проспект швейцарського «Серветта» Сімас Іґнатавічюс. Він є однією з головних цілей клубів НХЛ у Європі на майбутньому драфті, проте на цьому ЧС його не буде.

Польща

Далі говоримо про господарів чемпіонату — збірну Польщі. Їхній склад базується насамперед на гравцях доволі міцного місцевого чемпіонату (де грають і 4 наші збірники). Лише четверо виконавців грають за кордоном, а точніше — у Чехії та Словаччині. Троє з них представляють елітні ліги цих країн: це Павел Валеґа («Жиліна», Словаччина), а також двоє представників чеської Екстраліги — Павел Зиґмунт («Літвінов») та Кшиштоф Масіас («Вітковіце»).

Саме вони мають стати головною ударною силою наших західних сусідів. Однак минулого року цього не сталося: тоді ще 20-річний Масіас взагалі не набрав очок, а у Зиґмунта було лише 2 асисти за 5 ігор, Валеґа ж взагалі був відсутній на ЧС-2025.

До того ж склад «кадри» є віковим (найстаршим на турнірі – середній вік 28,4 року), а якісної свіжої крові цій збірній не вистачає, щоб знову піднятися в еліту (куди поляки заскочили на рік у 2023-му, вперше за два десятиліття).

Зокрема, брак виконавців став проблемою і на попередньому ЧС проти України. Тоді наша збірна впевнено перемогла з рахунком 4:1, а у поляків чітко проглядалася відсутність яскравих індивідуальностей. Але цьогоріч на боці команди фінського тренера Пекки Тіркконена буде заповнена трьохтисячна арена в Сосновці. Попри численну українську діаспору, трибуни все ж повинні бути переважно у кольорах польського прапора.

Японія

Тепер перейдемо до каторги, прокляття та справжнього «криптоніту» — тобто збірної Японії. Насамперед нас турбує не так глибина складу цієї азійської команди, як сам факт наявності «самураїв» на чемпіонаті. Бо зі швидкісним хокеєм цієї низькорослої команди нам історично важко впоратися.

Україна не може обіграти Японію в офіційних матчах з 2012 року (2:1, перемога в ОТ), а невдала серія налічує вже 8 матчів. Як уже було раніше сказано, саме поразка від них у 2025 році не дозволила нам піднятися в еліту.

Проте скажемо кілька слів і про ростер японців. Він, як завжди, загадковий, адже складений переважно з гравців далекої Азійської ліги. Однак є і 5 представників топових юніорських та студентських ліг Канади й США, ще один хокеїст грав в німецькому Д2, також є і гравець з російської ВХЛ Ю Сато. Такий склад японців напередодні двічів зумів переграти Угорщину (4:3, 4:2), яка виступає в еліті. Це додає побоювань.

Середній вік збірної Японії нині вищий за наш на півтора року (26,67 у японців проти наших 25,08). Є гіпотеза, що, можливо, саме тому ми не викликали кількох вікових гравців — щоб додати у швидкості та спритності проти «самураїв». Однак наскільки це допоможе? Враховуючи тривалість життя в Японії, де 50-річна людина — це ще юнак.

Казахстан

У Казахстану серйозний ростер, як для 1А. Особливо зважаючи на те, яких гравців збірна із Центральної Азії не включила до фінального списку. Це, наприклад, Андрій Буяльський — 92-й номер драфту 2021 року та один із найкращих бомбардирів чемпіонату Польщі. Не потрапили до збірної і молоді дарування: найкращий бомбардир фінської молодіжної ліги Олександр Кім, а також Корній Корнєєв із Канади, який (як і Ілля Шибінський) потрапив до списку скаутського бюро НХЛ.

Не буде і двох лідерів: Микити Михайліса та Валерія Орєхова, які наразі виступають за «Металург» у плей-оф геополітичного проєкту Путіна КХЛ. Також не зміг приєднатися основний кіпер збірної із системи «Піттсбурга» Максим Павленко.

Казахстанці зробили ставку на досвід та гравців, які знаходяться в полі зору, тобто грають у місцевій лізі або в російських КХЛ і ВХЛ — інших у ростері в них просто немає. Саме астанинський «Барис» із КХЛ є базовим клубом збірної, але тепер уже без натуралізованих канадців, які колись були важливим елементом «яструбів». Тепер «казахських канадців» можна помітити лише у якості моральної підтримки — як-от Даррена Діца, який побував на зборі команди перед ЧС у Мінську.

Однак, попри все, Казахстан все одно розглядають одним з двох фаворитів турніру. Цікаво, що це єдина країна, з якою ми цього року зіграємо у всіх вікових групах (U18, U20 та дорослі). Поки рахунок у цьому протистоянні 1:1 (перемога України 3:2 на рівні U20 та поразка 3:5 на юніорському ЧС).

Франція

Закінчимо огляд головним фаворитом турніру — збірною Франції. Це команда, яка без перерв грала у вищому дивізіоні з 2008-го, прийшовши якраз на зміну Україні, яка востаннє виступала там у 2007 році. Хоч у 2019-му французи і вилетіли з еліти, але зіграти в другому за рангом дивізіоні їм тоді так і не судилося. У 2020–2021 роках ЧС скасовували через ковід, а у 2022-му через повномасштабне вторгнення в Україну було відсторонено збірні Росії та Білорусі, що і зберегло «трикольорових» в топі світового хокею.

Попри торішній виліт «мушкетерів», ростер команди все ще виглядає елітним. Більшість гравців представляють місцеву і доволі конкурентну Лігу Маґнус. Для наочності: у розширеному списку нашої збірної ми знайдемо одразу двох представників Д2 Франції (Гребеник та Морозов) та Богдана Панасенка із клубу «Ґап» — аутсайдера Ліги Маґнус. А от у французів у складі — лідери провідних клубів країни. Та це не найгірша новина: чимало виконавців представляють і топліги Європи: Фінляндії, Швейцарії та Чехії.

У половини складу команди за плечима ще й досвід виступів на нещодавніх Олімпійських іграх. До речі, якраз у кваліфікації до Ігор у 2024 році французи перетнулися з нашою збірною і декласували її з рахунком 7:2, що вкотре підтверджує рівень опонента.

Проте цього разу в складі французів не буде єдиного представника НХЛ Александра Тексьє (його «Монреаль» якраз грає в серії проти «Тампи»). Також приємно не бачити у ростері Стефана Да Кости з КХЛ. Під час підготовки до ЧС ці втрати не завадили двічі розібратись з представником еліти Італією (5:2, 4:2), але напередодні французи несподівано програли Польщі 2:3.

Які шанси на підвищення у класі? Чому збірна України — унікальна команда

Попередньо здається так: Україна стала сильнішою (принаймні за ростером), але й суперники тепер грізніші, особливо це стосується команд, які понизилися у класі. Як бачимо, Франція і Казахстан виглядають солідніше, ніж Велика Британія та Італія — як за складом, так і за результатами протягом останніх років (зокрема в очних поєдинках).

Але є один козир у збірної України, якого немає в інших, зокрема й у фаворитів. Це загадковість. Минулого року Україна була в такому ж статусі, адже вийшла до 1А після довгої перерви. У 2026-му причина інакша — відсутність офіційних спарингів.

Наша збірна – єдина, яка їх не проводила перед змаганнями: на сайті ФХУ наразі можна знайти лише три новини про підготовку до ЧС, і одна з них — це гра «жовтих» проти «синіх», тобто двостороння зустріч. На цьому все. Також ходять чутки, що на тижні команда все-таки провела спаринг, але й той проти збірної Угорщини U23, де нібито перемогла з рахунком 7:1.

Навмисна це конспірація тренерського штабу чи неспроможність федерації знайти спаринг-партнерів — поки незрозуміло. Але таких проблем чомусь не було минулого року (перед ЧС-2025 зіграли три «товарки»), не було їх і у збірної України U18, яка напередодні у квітні мала два контрольні матчі перед ЧС.

Але одне можна сказати точно: інтрига щодо виступу України максимально підігріта, й очікувати можна будь-що. Особливо це стосується дебютного матчу із Польщею, яка обрала полярну стратегію і зіграла аж сім спарингів (найбільше серед усіх учасників ЧС).