11 екзотичних країн, де грали українські хокеїсти цього сезону: від ОАЕ і до Португалії

Підписуйтесь на блог «Лід», щоб не пропускати круті тексти про хокей.

Після жіночого ЧС IIB у Гонконзі (де брала участь збірна України, зігравши з Мексикою, Новою Зеландією, Бельгією, Литвою та господарками турніру) — саме час продовжити тему хокейної екзотики, але тепер вже у чоловічому хокеї.

Тож пройдемося незвичними для цієї гри маршрутами, де цього сезону грали (або ще грають) українські легіонери.

Уточнення: до переліку потрапили тільки ті гравці, які мають українське громадянство та виступали у клубах із країн, чиї національні першості не належать до учасників перших двох дивізіонів ЧС та не претендують на це (як-от Румунія чи Естонія). До списку включені лише представники дорослих ліг.

Інформація взята зі статистичних ресурсів, сайтів ліг та клубів, які є доступними та оновлюються.

Об'єднані Арабські Емірати

Хто і де: Юрій Ковальов ("Дубай Майті Кемелс", Д1, перейшов в інший клуб), 41 рік, нападник

Це був другий сезон Ковальова в чемпіонаті ОАЕ. Торік він представляв кольори іншого клубу з Дубая — "Вайт Беарс", а за "Майті Кемелс" розпочав уже нинішній сезон.

За "верблюдів" він зіграв лише три поєдинки (набрав 4 очки, 2+2), а в листопаді покинув клуб — ще задовго до подій в Ормузькій протоці (попри все, хокейна першість ОАЕ продовжується), перейшовши до команди з іще однієї екзотичної країни, про яку — трохи згодом.

Цікаво, що професійну кар’єру Юрій відновив лише у 2023 році (у Д4 Франції), до того не гравши майже 15 років (у сезоні 2008–2009 він виступав за івано-франківську "Ватру").

Ізраїль

Хто і де: Валерій Златін (38 років) і 40-річний Валентин Мякшин ("Петах-Тіква Вінґс", Д2), Микола Коломіза (42 роки) і 53-річний Сергій Юрченко ("Ватакім", Д2) — усі нападники

В Ізраїлі грали одразу чотири українські нападники, які всю свою кар’єру провели саме на Землі обітованій. Усі вони представляли другий за силою дивізіон країни. Двоє з них, Златін та Мякшин, захищали кольори лідера чемпіонату "Петах-Тіква Вінґс".

Ще двоє нападників представляли другу команду ліги — "Ватакім" (перекладається як "Ветерани"), яка, що очікувано, була найстаршою командою Д2 Ізраїлю (середній вік складав майже 48 років): це 42-річний Юрченко та 53-річний Коломіза. Останній, попри свій вік, став одним із найкращих бомбардирів регулярки (у 5 матчах набрав 16 очок, 5+11). Обидві команди майже повністю складаються з вихідців із колишніх республік СРСР, тобто є російськомовними.

Туреччина

Хто і де: Денис Туткавул ("Зейтінбурну Беледієсі", Стамбул, Д1), 18 років, нападник

Першим професійним клубом для 18-річного криворіжця в Туреччині був стамбульський "Буз Адамлар", до якого він приєднався в сезоні 24/25. Там він і зіграв вперше за дорослу команду, але в "Зейтінбурну Беледієсі", до якого він приєднався цієї осені, йому вже довіряли більше. Проте за чотири гри результативними діями він там не відзначився, однак "срібло" чемпіонату з командою здобув.

До Туреччини, окрім України, Денис встиг пограти й в юніорській німецькій лізі.

Болгарія

Хто і де: Артем Бишляга (НСА Софія, Д1), 21 рік, нападник

Якщо подивитися на загальний медальний залік нещодавніх зимових ОІ-2026, то не скажеш, що Болгарія не зимова країна (дві здобуті бронзи), проте хокей у цій країні все ще є екзотичним явищем. Однак кількість команд у чемпіонаті така ж, як і в Україні — тобто п’ять.

В одній із них, а саме в НСА Софія, виступав уродженець Дніпра Артем Бишляга, який і є вихованцем цього столичного клубу. З НСА Артем у 2022 році навіть виграв національний чемпіонат, згодом взявши участь у Континентальному кубку, а цьогоріч здобув і бронзові медалі першості країни. В Артема 3 закинуті шайби в чемпіонаті та 2 асисти в плей-оф.

Хорватія

Хто і де: Богдан Панасенко (КХЛ "Сисак", Італія Д1, перейшов в інший клуб), 22 роки, нападник

До Хорватії молодий харків’янин Панасенко добряче подорожував хокейним світом, погравши не в одній країні (окрім України, це були Естонія, Латвія, США, Чехія та Словенія). А цьогоріч він опинився у складі вже хорватської команди в Альпійській лізі (тут грають кращі клуби Італії, Словенії, Хорватії та деякі австрійські).

І там у кандидата до національної збірної були прекрасні цифри: він набрав 32 очки (16+16) у 26 матчах за "Сисак", після чого пішов на підвищення до елітного французького дивізіону , в клуб "Ґап".

Нідерланди

Хто і де: Євген Фадєєв ("Лімбурґ", Д1), Родіон Подолянюк ("Кепіталз Леуварден", Д2), Ілля Попутняк ("Ґелен II", Д2) — 28, 27 і 21 рік відповідно, усі нападники

А от збірник Євген Фадєєв після успішного сезону 24/25 за "Бреґенцервальд" у тій же Альпійській лізі, навпаки, несподівано пішов на пониження, обравши екзотичну Центральноєвропейську лігу (об’єднана ліга найкращих клубів Бельгії та Нідерландів). Він повернувся до "Лімбурґа", за який уже грав до Австрії. Там Фадєєв став найкращим бомбардиром регулярки: 73 очки (18+55) у 33 матчах, але не став чемпіоном ("Лімбурґ" вилетів у 1/2 плей-оф).

А от у винятково нідерландській Ередівізі, де грають клуби другого ешелону країни, теж брали участь українці — Подолянюк і Попутняк, але результативністю вони не відзначились навіть на цьому рівні.

Бельгія

Хто і де: Олександр Шмельов ("Антверпен Фантомс", Д2), 21 рік, захисник

У Бельгії та ж система, де національна ліга виступає фактично другим дивізіоном країни. Власне, тут і бере участь "Антверпен Фантомс" — клуб, у якому грає вихованець київської "Крижинки" Олександр Шмельов. Виступи за "Фантомс" він поєднує зі студентством та роботою в IT. Виходить як мінімум непогано: клуб українського захисника є одним із лідерів чемпіонату.

Люксембург

Хто і де: Дмитро Даниленко ("Торнадо" Люксембург, Франція Д3), 25 років, нападник

У третьому французькому дивізіоні грає колишній збірник Дмитро Даниленко, який представляє "Торнадо" з Люксембургу. Цей клуб є флагманом хокею в країні, будучи чинним чемпіоном Великого Герцогства.

Проте такий статус не допоміг клубу цьогоріч далеко дійти у третій за рангом французькій першості: виліт у першому раунді плей-оф. На рахунку донеччанина 20 очок у 18 матчах регулярки та 3 очки у двох іграх плей-оф.

Іспанія, Андорра і Португалія

Хто і де: Андрій Безхлібний ("Порту", Іспанія Д1, покинув клуб), 36 років, голкіпер; Юрій Ковальов і Данило Пангелов-Юлдашев ("Андорра", Іспанія Д1) — 41 і 16 років, обидва нападники; Станіслав Дідковський ("Барселона", Д1), 25 років, нападник

Наступні три країни не випадково об’єднані в одному блоці. Що Андорра, що Португалія не мають власних ліг (як і збірних), тому представники цих країн беруть участь в іспанській першості. За португальців цього сезону дві гри провів 36-річний український голкіпер Андрій Безхлібний, який майже всю свою кар’єру віддав чемпіонату України (ще позаминулого року грав за "Сокіл" і "Тризуб"). Однак наразі гравець відсутній у ростері на сайті клубу, де, наприклад, значиться колишній гравець НХЛ і "Донбасу" часів КХЛ Оскар Бартуліс. Сам же Андрій нині зосереджений на розробці сайтів.

А от за клуб із маленької гірської країни виступали вже двоє українців: згаданий уже 41-річний Ковальов, який цей сезон починав у далеких ОАЕ, та 16-річний Данііл Пангелов-Юлдашев, який має іспанське громадянство та вже виступав за збірну Іспанії U18. Для останнього це сімейна історія, адже його батько — легендарний форвард "Сокола" та збірної Раміль Юлдашев — у другій половині нульових також виступав в іспанській лізі за "Пучсерду" (а з 2023 по 2025 рік був її головним тренером). Ну а брат Данііла, Пилип, є нинішнім гравцем збірної України.

Ще одна історія, якій би респектнув Домінік Торетто, пов’язана з хокейною "Барселоною", де виступає Станіслав Дідковський (він також має іспанський паспорт) — син головного тренера "Андорри" Данила Дідковського. Дідковський-старший провів у структурі "Барси" 16 років (з 2008 по 2024-й) і як гравець, і як тренер. Покинув він клуб через те, що каталонці відмовилися від участі в розіграші 2024/25. А от Станіслав повернувся до "синьо-гранатових", щоправда, камбек для клубу став не надто успішним: 5-те місце з 8 команд (до плей-оф виходять перші чотири). Без ігор на виліт залишилися також й інші команди з українцями: "Порту" та "Андорра" — 6-те та 8-ме місця відповідно.

Варто також згадати, що ще двоє українців були у тренерських штабах Іберійської ліги: асистент Сергій Земченко з "Пучсердою" вилетів в 1/2, а от "Лоґроньйо", який очолював Віталій Куліков (що теж не без хокейних родинних зв’язків), знявся посеред регулярки через проблеми з міграційною службою, зокрема через трьох гравців із Китайського Тайбею.

Бонус: Австралія і Нова Зеландія

На зеленому континенті хокейні чемпіонати стартують у другій половині весни (17 квітня в Австралії, 8 травня у Новій Зеландії). Команди ще комплектуються, а отже, ще існує можливість побачити там наших.

Адже такі прецеденти вже були: до Австралії останнім приїжджав захисник Олександр Воронін у клуб "Аделаїда Адреналін" у 2024 році. А от у 2018-му у Новій Зеландії грав ексзбірник та нинішній захисник "Сокола" Всеволод Толстушко. Він приїхав до хокейного Середзем’я на запрошення українського тренера Анатолія Хорозова до клубу "Кентербері Ред Девілз", за який Хорозов раніше грав і сам. Цікаво, що за крок до подібного вояжу був і один із лідерів нинішньої збірної Віктор Захаров: новозеландський клуб навіть оголосив про його підписання, але Віктор отримав травму і залишився в Україні.

Тож шанси на те, що хтось з українців захоче провести літні збори на краю світу й підзаробити, усе ще є, хоч вони й невеликі.