Дякую, «Шахтар», за повернення забутого відчуття задоволення від футболу
Олександр Сажко дивується непохитності гірників.
Перед стартом єврокубкової кампанії мало хто давав в прогнозах «Шахтарю» навіть пару очок в цій групі Ліги чемпіонів. І навіть коли гірники почали дивувати та показувати результат, завжди після матчу виникала думка: «Не треба робити ніяких висновків, почекаємо наступного матчу». Обережно, йти від матчу до матчу.
«Шахтар» наче проходив рівень за рівнем у грі з життям на мінімумі. І кожного разу дивував все більше, хоча задача ставала все складніше:
- розібраний «Лейпциг» виносили з долею фарту та зручних обставин;
- з агресивним та міцним тренерським «Селтіком» долали наслідки автоголу та змушені були знаходити ресурси відігруватись - також не без долі фарту;
- терпіли у першому матчі з чинним переможцем ЛЧ «Реалом» - тільки диво та топовий перфоманс Трубіна дозволили програти з пристойним рахунком, - але не посипались;
- підготувались до другого матчу з «Реалом» - і взяли нічию, яка навіть могла бути перемогою;
- нарешті, під тиском повних виїзних трибун в Шотландії знову були змушені відіграватись з «Селтиком», але цього разу не програли, навіть коли, на відміну від минулих матчів, вже «Шахтарю» не пощастило у двох ключових епізодах (пропущений гол з випадковим відскоком м'яча форварду суперника та жахливий промах Сікана, який з такими гравцями трапляється максимум 2-3 рази за всю кар'єру).
«Шахтар» з кожним кроком тільки міцнів і жодного разу так і не просів до нуля, здавшись. Дивував незрозуміло звідки виникаючою кожен раз енергією після довгих відрізків тиску суперника. Завжди стояв на своєму та намагався використати свої сильні сторони (Мудрик - легенда, але йому створили для цього всі умови партнери та тренер).
Навіть по ходу майже кожного з матчів «Шахтар» доводив, що здатен тримати удар: витримав перші голи «Селтика» у двох матчах та зрівняні суперником рахунки з «Лейпцигом» та «Реалом». І це, напевно, найбільше дивує у цій команді. Вона якась занадто непохитна та стійка для нинішнього етапу розвитку і досить недосвіченого складу та тренера.
Навіть промах Сікана команда перенесла ідеально: партнери підбігли та підтримали Данила, що йому було дуже потрібно. Уявляєте, яка там зараз атмосфера, що на ТАКИЙ фейл і в такій напруженій ситуації команда здатна відреагувати настільки правильно. Важливо, щоб в цьому випадку і вболівальники взяли приклад з гравців «Шахтаря».
Схоже, давно час сказати, що «Шахтар» таки був готовий до Ліги чемпіонів, наскільки він міг бути готовий. Звичайно, якщо не бути сліпим, не оцінювати груповий етап у вакуумі, а враховувати обставини.
Парадоксально, але навіть зараз, коли «Шахтар» 5 турів поспіль демонструє, що може грати в Лізі чемпіонів, заздалегідь можеш уявити склад, тактику команди та приблизний хід гри, до останнього матчу з «Лейпцигом» доведеться підходити з тією ж обережністю в оцінці шансів, як було з кожним попереднім. Ніяких вимог та сподівань - тільки надія на ще одне диво.
Але тепер, навіть якщо провал, якого майже всі продовжували чекати від туру до туру, станеться, це не матиме значення. Бо «Шахтар» в євровесні, він все всім довів, і зробив значно більше, ніж можна було чекати навіть у найсміливіших очікуваннях.
Зараз доведеться говорити тільки за себе, але, здається, у багатьох може бути схоже відчуття. Після 24 лютого дуже складно було отримувати задоволення та емоції від зазвичай улюбленого спорту. УПЛ настільки загрузла у чварах, що дивитись її все противніше (і зовсім не через якість гри), навіть матчі топ-ліг та топів в Лізі чемпіонів майже не викликали емоцій. Але «Шахтарю» вдалось це зламати: його матчі хочеться дивитись та співпереживати, навіть якщо вони майже завжди - справжній валідол.
Дякую, «Шахтар», за повернення забутого відчуття задоволення від футболу. Навіть якщо далі щось піде не так, воно залишиться.
Пригода продовжується.
Фото: ФК «Шахтар»
