Чому Мудрик – гравець для Ліги чемпіонів та великих матчів, а не УПЛ
Олександр Сажко – про вінгера «Шахтаря».
Від редакції: Вперше текст був опублікований на сайті перед першим матчем з «Реалом».
Торішній матч на «Сантьяго Бернабеу» (1:2) чи не найбільше запам'ятався грою Михайла Мудрика та тим, як стадіон проводжав його після заміни. Українець справді видав хороший матч.
Додайте сюди:
- прохід в матчі з «Монако», який хоч і завдяки випадковому рикошету, але вивів «Шахтар» в групу Ліги чемпіонів;
- і навіть пару дійсно небезпечних забігів в останньому матчі з «Реалом», які цілком могли завершитися хоча б одним голом;
- лідерство в Лізі чемпіонів після другого туру по системі гол+пас.
Тенденція стає очевидною: які б Мудрик не мав проблеми в УПЛ, він вже став для «Шахтаря» ключовим гравцем для великих матчів. І це на фоні невдалих історій цього сезону в чемпіонаті: вилучення, не забитий пенальті, жодного голу. Хоч і чотири асисти, правда три з них в одному матчі з «Металістом», який дуже сильно вибився з загальної картини гри та результатів команди.
Розберемо детальніше, чому Мудрик вже став гравцем для великих матчів, звідки такий контраст з УПЛ та що це означає для його потенційних покупців.
1. Світовий рівень гри на відкритому просторі
Це вже перетворилось на дуже заїжджений шаблон, який нескінченно повторюють буквально всі, але так і є – Мудрику потрібен простір, щоб показувати свій найкращий футбол. І цей простір він отримує як раз у великих матчах, бо там більшість суперників грають як мінімум з середнім, а то й високим блоком оборони з активним пресингом.
У вінгера «Шахтаря» потужне поєднання найсильніших якостей, які без перебільшення знаходяться на світовому рівні: різкість (стартовий ривок), дистанційна швидкість, таймінг відкривань, контроль м'яча на високій швидкості та дриблінг на просторі.
Останнє навіть складно назвати дриблінгом. Михайло скоріше безхитрісно пробігає повз опонентів, користуючись своїми надзвичайними різкістю та технікою контролю – і ті нічого не можуть зробити. Фактично Мудрик швидше біжить з м'ячем, ніж більшість навіть топових захисників – без нього.
Ще минулого сезону серйозно ставилось питання витривалості, бо велика кількість ривків на 30+ метрів виснажить будь-кого, а Михайло ще і явно робив багато зайвої ривкової роботи. Але зараз, коли Мудрик почав стабільно грати повні матчі, складається враження, що він додає навіть не в витривалості, а у вмінні розподіляти сили якщо не на весь матч, то на значно більшу його частину, ніж минулого сезону.
2. Тіло топового атлета, якісна «неробоча» нога та поставлений удар
А от про що говорять значно менше або не говорять взагалі: вміння швидко та вчасно бігати з м'ячем та без нього – не єдині сильні якості Мудрика, які роблять його гравцем для великих матчів. А дарма.
Втекти за спини захисників, щоб навести паніку в обороні суперника та змусити його захищатись обличчям до своїх воріт (а це найгірший сценарій для опонента) – тільки перша частина дій, необхідних для створення гольових можливостей. Далі потрібно довести ситуацію до вирішального пасу або удару.
І тут Михайло навіть в порівнянні з минулим сезоном серйозно додав. Зараз його не так просто передбачити, бо він не є типовим гравцем, який тільки зміщується з широкої позиції на фланзі та пробиває з правої ноги.
Так, останній елемент в нього сильний в тому числі завдяки дуже добре поставленому удару. Мудрик багато над ним працює: він хльосткий, чіткий та добре контрольований, що дозволяє якісніше реалізовувати моменти в великих матчах, яких ніколи не буває багато. Придивіться, як Михайло ставить ногу, таку техніку удару дуже рідко побачиш в українських гравців, бо вона потребує великого обсягу додаткових індивідуальних тренувань.
Але й одночасно вінгер не є одноногим футболістом, що значно ускладнює життя захисників. Його ліва нога стає все краще – і зараз досить якісно працює як на передачі, так і на удари. Рівень володіння настільки впевнений, що Михайло не боїться її використовувати у великих матчах. І робить це регулярно.
Гол в товарняку «Аяксу»: ВІДЕО.
Асист на Траоре проти «Лейпцига»: ВІДЕО.
Гол «Селтику»: ВІДЕО.
Ідеальна передача на Ярмоленка в збірній, коли той мав забивати Шотландії: ВІДЕО.
Таким чином в захисників немає легкого сценарію для захисту. В який бік не вичавлюй Мудрика з м'ячем – він там все одно може створювати небезпеку, якщо в нього є простір. Показовим тут є відео з «Аяксом», коли захисники навмисно закривали праву ногу, змушуючи зміщуватись ліворуч – і отримали гол з лівої. Та й останнє наведене відео з матчу збірної, коли, здавалось, вінгера вже загнали в кут та явного моменту немає.
Додаткова перевага Мудрика – фізична потужність. Справа не тільки в швидкості та різкості. Фернандо також надшвидкий, але дуже легкий та вразливий в єдиноборствах. В Михайла тіло топового атлета, що дає суттєву перевагу в боротьбі. Видно, що він дуже багато працює в тренажерному залі та суттєво додав в цьому компоненті за останній рік-півтора.
Це також тепер допомагає в топ-матчах проти найкращих захисників. Гравців з такою мишечною масою та низьким центром тяжіння дуже складно відтіснити чи збити з ніг як при володінні м'ячем, так і при боротьбі за нього.
Єдине опасіння, щоб Мудрик не перекачався, бо це може відбитись на його координації та гнучкості. Україні точно не потрібен аналог Адами Траоре.
3. «Шахтар» докладає додаткові зусилля, щоб розкрити Мудрика
Специфічність поєднання якостей Мудрика потребує і особливого до нього ставлення. Так, ти можеш багато отримати, але для цього потрібно створити умови.
Про це говорив Ігор Йовичевич в інтерв'ю Tribuna.com:
«Яка роль тренера в тому, що зробив Мудрик проти Аякса? Це чисто його талант. Ти біжиш за центр поля, витримуєш єдиноборство, бо суперник хоче зробити фол, ще робиш два «велосипеди» і забиваєш такий гол. Так можуть одиниці. Тому він коштує грошей і багато клубів стежать за ним. Але Міші потрібна команда, яка б грала за нього».
Якщо по конкретному голу з «Аяксом» хорват правий, що там вирішили тільки індивідуальні якості Мудрика, то загалом саме від команди залежить, чи отримає він достатньо простору хоча б 3-4 рази за матч. Такі ситуації потрібно штучно створювати. І тут як раз роль вказівок тренера має величезне значення: як щодо інструкцій партнерам, в які зони відкриватись та куди потім спрямовувати м'яч, так і до ступенів свободи та позиціювання самого Мудрика.
Легко порівняти використання Мудрика Петраковим в збірній в ключових матчах з Шотландією та Йовичевичем в «Шахтарі» в Лізі чемпіонів. Перший так і не зміг системно залучити швидкість гравця, створити йому або ізоляції один в один, або ситуації для забігань за спини захисників.
В «Шахтарі» ж на цьому роблять особливий акцент. І навіть жертвують іншими компонентами гри.
Як тільки «Шахтар» отримує можливість для контратаки, Мудрик вже знаходиться дуже високо та в широких позиціях:
В цій конкретній ситуації (другий гол «Лейпцигу») Михайло розташовується на одній висоті з Зубковим. Але нерідко в цій ЛЧ був і ще екстремальніший сценарій, коли він взагалі був найвищим, щоб отримати м'яч у найзручніших умовах. А Зубков при цьому страхував потім фланг Мудрика при атаці суперника у відповідь, якщо йшла втрата. Можливо, саме тому Олександр виходив в обох матчах ЛЧ на позиції форварда, бо класичні нападники не займались би такою неприємною для них чорновою позиційною роботою.
Такими епізодами можна частково пояснити претензії до гри Мудрика в обороні. Його дійсно часто не буває на своєму місці на початку стадії позиційного захисту «Шахтаря». Багато хто вважає це небажанням відпрацьовувати на команду, що цілком може бути присутнім.
Але також не варто забувати: щоб створювати ситуації з відривами Мудрика, «Шахтарю» потрібні його високі позиції в момент перехоплення командою м'яча. Одночасно знаходитись на своєму місці в захисному блоці та у найвищій позиції в команді для відриву майже неможливо. Тому Йовичевич може навмисно жертвувати структурною цілісністю та придумувати підстраховки з Зубковим та правим захисником Коноплею зліва задля максимізації використання сильних якостей свого найкращого гравця. А вболівальники це бачать як лінивість Мудрика (хоча і такі епізоди справді іноді присутні).
Та ж сама історія і з інструкціями партнерам: відкривання поміж лініями, швидкий розворот з м'ячем та розрізна передача під діагональне забігання Мудрика з флангу – проста на словах, але не в реалізації комбінація поступово стає класичною для «Шахтаря» в Лізі чемпіонів. Не можна сказати, що гірники виконують її стабільно та легко – зіграності та якості гравців їм досі не вистачає. Але паттерн ідеї простежується.
Четвертий гол «Лейпцигу». Правий захисник (!) Конопля приймає м'яч поміж лініями в напівфланзі, Мудрик знаходиться широко та в високій позиції:
Швидке розвертання Єфима та готовність віддати передачу стає тригером для діагонального забігання Мудрика з ідеальним таймінгом. Конопля знає, що він обов'язково буде туди бігти:
Далі в Мудрика стільки простору та часу, що він легко віддає гольову лівою на Траоре.
Гол «Селтику». Майже ідентична ситуація. Судаков входить в простір поміж лініями внаслідок вдалого прийому м'яча в дотик вперед, Мудрик знаходиться високо в широкій позиції:
Вдалий прийом та готовність віддати передачу врозріз стають тригером для діагонального ривка Мудрика:
Далі Михайло вже вмикає найсильніші якості – спокійно обганяє захисника на дистанції та цього разу забиває сам.
Ключове – «Шахтар» намагається штучно знаходити подібні ситуації, створюючи максимально зручні умови для Мудрика. В комбінації з фактом, що в Лізі чемпіонів більшість суперників грають з досить високою лінією оборони (в групі гірників – так точно), це також дуже сильно допомогло вінгеру стати найпомітнішим гравцем саме в важливих матчах.
4. Психологія «космонавта» грає не тільки у мінус, а й у плюс
Ще Паулу Фонсека та Луїш Каштру говорили про особливий характер Мудрика, через який вони не змогли знайти з гравцем спільну мову, хоча навіть в його 17 років всі знали, який там потенціал. Показовим було й те, що він завжди відмовлявся грати в фармі «Шахтаря» «Маріуполі», на відміну від більшості одноліток. Останнє – не погано, а лише показує, що гравець думає зовсім по-іншому та не піддається тиску навіть свого клубу.
Через свою поведінку на полі та поза ним Михайло іноді виглядав таким собі «космонавтом» одинаком. Як і його гра – одиночні забіги, ізоляції та нерозуміння гри в позиційному нападі. Тоді вінгер був ще не на тому рівні розвитку, щоб тренери мали можливість зробити на нього повноцінну ставку, як на головну зірку команди. Бо щоб виділити сильні якості, потрібно було як раз дати певну свободу від командних дій, а він ще не був здатен дати достатньо взамін.
Негативу довгий час від поведінки Мудрика було більше, ніж позитиву. Але зараз відкрився інший бік його так званого «космонавтизма».
По-перше, умови в «Шахтарі» (пішли легіонери, сам Мудрік поступово прогресував) дозволили відкинути все та максимально виділити сильні якості вінгера в грі. І з'явились тренери, які це готові робити: спочатку Де Дзербі, зараз Йовичевич.
По-друге, і про це майже не говорять – здається, ті самі особливості характеру Мудрика дозволяють йому бути готовим до великих матчів з психологічної точки зору. Він людина в собі, не визнає авторитетів. На даний момент виглядає так, що Михайлу абсолютно не важливо, проти кого грати - Мілітао та Карвахаля чи Пороха та Романюка.
Так, ігрові якості йому і так це дозволяють, бо створюються зручні умови на полі для їх використання. Але лише психологічна стійкість до великих матчів дозволяє грати на максимумі саме в них. Бо там завжди тиск: очікувань від вболівальників, великого стадіону чи найкращих захисників в світі. І це дуже рідка якість для українських гравців. Згадайте суперталановитого Циганкова, який до того ж ще й значно балансованіший гравець.
Що це означає для потенційних покупців Мудрика
Все сказане вище описує, яку приблизно картину бачать скаути умовних «Арсенала», «Баєра», «Брентфорда» чи «Евертона». Та пояснює, чому немає ніякого здивування, що бажаючих отримати українського вінгера дійсно може бути так багато. Навіть якщо велика частина інсайдів – придумані.
Там, де скептично налаштовані українські вболівальники (да я й сам раніше тільки так дивився на Мудрика) бачать проблеми в позиційному нападі, недопрацювання в захисті та специфічність характеру, клуби, яким потрібно зробити крок уперед, бачать шанс отримати когось дійсно неординарного та розуміють, що це ризик, який можна собі дозволити. Тому їм не так цікаво, що відбувається з Мудриком в УПЛ, особливо в нинішній, як те, що він робить в Лізі чемпіонів.
Можна отримати гравця, який в теорії вже зараз готовий до великих матчів та стабільної гри проти рівних чи навіть значно сильніших суперників. А з контекстом УПЛ Мудрик навряд буде так часто стикатись в тій же АПЛ, де більшість команд грає як мінімум з середнім блоком і простір є.
Да і не можна сказати, що Михайло миттєво перетворюється в нуль проти «автобусів». На фоні його феєричних виступів, коли є простір, все інше завжди буде виглядати мляво. Якщо що, то в Мудрика 11 результативних дій за 15 матчів УПЛ в останніх двох сезонах або одна результативна дія на 85 хвилин гри.
Насправді при переході до автобусів він з гравця світового рівня просто стає нормальною людиною, яку цілком можна використовувати та ще й до того ж довчити, бо розуміння та деякі інші аспекти гри можна тренувати коли завгодно. І це значно простіше робити, коли кожен тижень граєш проти сильних суперників та з сильними партнерами, щоб тягнутись до них. А не в цій УПЛ, де часто доводиться страждати, а не грати у футбол.
Звичайно, завжди залишаться питання адаптації, характеру та загальної незбалансованості гравця. Чи гарантований успіх в топ-лізі? Ні. Це хоч і не рулетка з 50 на 50, але ставка з відчутним шансом програти. Трохи зменшує його хороше здоров'я Мудрика, що важливо на такій позиції та з таким фізичним стилем гри. Воно є суттєвою перевагою в порівнянні з тим же Циганковим.
І тут повертаємось до беземоційного математичного підрахунку ризиків для потенційних покупців. За яку суму та хто готовий спробувати вирішити ребус Мудрика.
Сума в 25-30 мільйонів вже зараз виглядаює цілком адекватною тому, що можна отримати, взявши на себе певні ризики. І кожен хороший виступ у Лізі чемпіонів додаватиме потенційним покупцям впевненості, що Мудрик вартий того.
Тому всі чекають, що він покаже проти «Реала», але цей матч не буде єдиним визначальним. В українця вже вистачає позитивних виступів, а саме в цьому протистоянні сили занадто нерівні, щоб очікувати обов'язкової феєрії.
