Дежавю. Чому не варто робити драми з вильоту «Динамо»
Дмитро Літвінов резюмує виступ киян в ЛЧ.
Кияни не зіграють цього сезону в груповому етапі Ліги чемпіонів. Головною причиною цього стали не матчі з «Бенфікою», вчорашній чи минулого тижня, а, скажімо, гра з «Інгульцем» ще восени минулого року. Саме тоді «Динамо» втратило 2 очки та можливість бути попереду «Шахтаря» у таблиці чемпіонату України за різницею голів. Можна згадати, скажімо, матчі із «Ворсклою» чи «Зорею», але нехай буде «Інгулець» - там втрата точно була необов'язковою.
У Лісабоні ж було просто оформлення того, що було зрозуміло й до цього. Знову без голів в чужі ворота, знову з вирішеним підсумком гри ще до перерви, навіть безглузда помилка перед другим м'ячем - така сама, тільки прізвище автора змінилося з «Циганков» на «Сирота». Треба ще дякувати португальцям, що кинули грати у другому таймі, лише наприкінці трохи пожвавившись. Але й три голи різниці виявилося достатньо, аби встигнути побачити після матчу чимало слів від фанів зі стажем, що це ганьба і треба змінювати все. Скажімо, гнати Луческу (про Суркісів не пишуть навіть найбільші оптимісти) та запрошувати Реброва.
Даруйте, але це «Динамо» - не рівня «Бенфіки» за всіма показниками. За складом, за рівнем фінансів, за рівнем ліги, де виступає, за рівнем менеджменту. І цього не змінить жоден тренер у світі. До заявки «Бенфіки» з цього складу «Динамо» потрапили б Бущан, Забарний, Циганков і, можливо, Шапаренко. Все. Грав би в основі один Забарний і те, певно, лише коли Отаменді вже зовсім постарішає. Цього трохи замало для виступів на рівні із командою, котра минулого сезону була в чвертьфіналі Ліги чемпіонів.
А у того ж Реброва вже були свої дві сухі поразки від португальців в останньому його сезоні у «Динамо». Так само без шансів. І склад тоді був помітно кращим за теперішній. Ярмоленко, Віда, Мораєс, Хачеріді, Гонсалес, Антунеш, Рибалка, Сілва, молодші на 6 років Буяльський та Сидорчук, ще не «кришталевий» Циганков… І все одно - 0:2 і 0:1.
Ребров тоді показав, що його не надто цікавить тренувати команду, котра втрачає своїх лідерів, тих, хто виводив «Динамо» у чвертьфінал Ліги Європи та 1/8 фіналу Ліги чемпіонів. Драгович, Велозу, Теодорчик, Ленс, Мбокані, Кравець, Ленс, Бетао - не повний список тих, хто до ігор з «Бенфікою» залишив «Динамо» з обойми, яку Сергій Станіславович успадкував від Блохіна. Можна додати Гусєва та Шовковського, котрі пішли вже на спад і мало грали восени 2016-го, але мета нагадування про ті ігри - не в детальному відновленні хроніки втрат киян, а у тому, щоб нагадати: див зараз нема.
У того ж Реброва простежується трирічний цикл роботи з клубами. Такий, як був у раннього Моурінью чи у Лобановського, котрий не даремно за радянських часів не вигравав чемпіонат СРСР тричі поспіль, хоча дуже хотів. Три роки - це дійсно реальний термін, коли можна бути успішним з одним кістяком. Звісно, є винятки, але у Реброва поки виходить так, що він полишає свої команди саме після трьох сезонів. Так було у «Динамо», так було у «Ференцвароші», можливо, так буде і на теперішньому місці роботи.
І Ребров не перетворить цих гравців на якихось інших. Просто немає ресурсу на це, ані в нього, ані в футболістів. А інших йому не куплять - певно, що найближчими роками трансферний бюджет «Динамо» кожного року буде меншим, ніж сума, яку «Бенфіка» зараз витратила на одного лише придбаного зі скидкою Нереса. І треба дякувати Луческу, що з тими, хто є, пройшли «Фенербахче» та «Штурм». Чи міг би Ребров не втратити, на відміну від румуна, очки з «Інгульцем»? Так, звісно. Чи є це гарантією, що він їх не втратив би в інших матчах? Звісно, ні.
Хтось згадує, що от до Лобановського так саме, як зараз, вилітали без шансів від ксамаксів та рапідів. А потім прийшов Тренер, поцілував сплячу красуню і почалася суцільна казка з перемогами над «Барселоною» та «Реалом». От і зараз треба лише взяти когось іншого - і все зміниться. Ні, не зміниться.
По-перше, футбол зараз занадто вже інший, починаючи зі схеми відбору до Ліги чемпіонів. У 1998-99 роках у вирішальних раундах «Динамо» грало з «Брондбю» та «Спартою», зараз - з «Бенфікою». Команди рівня тих суперників зараз виступають у «шляху чемпіонів», де «Динамо» не могло опинитися в принципі. Чи пройшли б вони «Вікторію» та «Маккабі», що вчора вийшли в групу? Шансів точно було б більше, ніж з португальцями.
По-друге, змінилося багато чого ще. Ти вже не можеш здивувати суперника, бо зовсім інші можливості з перегляду ігор будь-якого клубу рівня відбору ЛЧ - можна подивитися 10-15 ігор на будь-який смак. Ти не можеш виграти конкуренцію за топ-таланта, бо вони ще в тінейджерському віці потрапляють якщо не у топ-5 ліги, то в клуби рангу «Бенфіки». Справа Босмана значно посилила розшарування в футболі - і якщо наприкінці 90-х до цього ще пристосовувалися, то згодом різниця в грошах та можливостях стала критичною.
По-третє, навіть у того ж Лобановського після успіхів з «Барселоною» та «Реалом» були матчі, де команда без шансів програвала ПСВ, «Андерлехту», «Боавішті». Бо втративши Шевченка, Реброва, Лужного, Каладзе, Калитвинцева, рівноцінної заміни їм не знайшли, а ресурс тих, хто залишився, був не таким і великим. У тому числі й через той самий цикл Лобановського - втома психологічна та фізична із завантаженнями від ВВЛ була занадто значною.
І зараз «Динамо» повертається не до часів ксамаксів чи рапідів, а навіть ще раніше - в часи одразу після здобуття незалежності (коли, як не сьогодні, писати про це). Коли з тією ж «Бенфікою» грали в сезоні 1991-92 - і програвали на виїзді з рахунком 0:5, хоча у складі й були окремі гравці з потенціалом чи навіть статусом зірки.
Яковенко, Саленко, Цвейба… Але загальна маса була такими саме, як зараз, середняками. І домашня перемога над тією ж «Бенфікою», коли Саленко впіймав захист суперника на такій саме недбалій передачі назад воротарю, як робили кияни в 2022-му, видавалася максимумом мрій.
Ну так от - була ж перемога над «Бенфікою» в Києві минулого року. Тільки тоді судді в кінцівці гол не зарахували. А так - знову повторення минулого.
Критикувати цю команду можна буде, якщо такий саме виступ буде у групі Ліги Європи. Але там, якщо не буде флюктуацій із жеребом, буде один колектив рівня «Бенфіки» з квартету та пара команд калібру «Фенербахче», з котрим команда матиме шанси - і це вже буде приємним дежавю.
Фото: Динамо
