У футзальній ЛЧ буде київське дербі: ще 15 випадків, коли українські клуби перетиналися в єврокубках

30 жовтня відбудеться історична для українського футзалу подія: чемпіон та віцечемпіон нашої Екстраліги проведуть очну зустріч тепер уже на міжнародній арені.

Коли минулого року вітчизняні вболівальники читали радісні новини про те, що Україна вперше в історії матиме дві команди у футзальній Лізі чемпіонів, більшість із них, певно, навіть не здогадувалися, на якій тонкій волосинці висіло таке щастя.

У грудні 2023-го наша збірна піднялася на необхідне для цього 5-те місце в рейтингу УЄФА, вдало завершивши відбір на чемпіонат світу. Однак до контрольної дати (кінець квітня 2024-го) офіційних матчів у команди Олександра Косенка вже не було, натомість Хорватія, яку ми випередили, ще мала провести дві гри плей-оф проти Польщі.

Дивлячись на хитру формулу нарахування балів у рейтинг, прокручувати в голові всі розклади було не так просто, але Excel помилятися не може: після введення всіх даних автоматика чітко показала, що в разі двох перемог хорвати нас обійдуть і мрію про два клуби в ЛЧ доведеться відкласти принаймні на рік.

Поляки мінімально поступилися в домашній грі, двічі пропустивши в кінці. Чотирма днями пізніше Хорватія тотально домінувала на своєму майданчику і вигравала 2:0 в середині 2-го тайму.

За таких обставин лише диво могло забезпечити потрібний для нас результат – і воно таки трапилося: Польща якось примудрилася звести матч до нічиєї на останній хвилині. Ці 2:2 не допомогли їй пройти на ЧС, але стали великим подарунком для України, яка зберегла мінімальну перевагу в рейтингу над Хорватією.

А вже в липні цього року радість від наявності двох команд в ЛЧ змінилася шоком, гнівом і розчаруванням від результатів жеребкування Основного раунду: столичні ХІТ і «Аврора» (яка пізніше перейменувалася на «Київ Футзал») потрапили в один квартет! Спрацювала імовірність у 25 відсотків…

Це не було б великою проблемою, якби не один нюанс: з кожної групи Шляху Б (звідки цього разу стартуватимуть наші команди) до наступного раунду вийдуть лише ті, хто посядуть перші місця. Тобто принаймні одного з двох представників України ми точно не побачимо в 1/8 фіналу.

Чемпіони Словенії та Північної Македонії, які також присутні в цьому квартеті, на папері не виглядають серйозною перешкодою для українських топів – тож чекаємо когось із київської пари в плей-оф.

Розклад матчів і трансляцій – за посиланням.

***

А поки ХІТ і «Київ Футзал» готуються до великої битви на словенському майданчику, пригадаємо решту випадків, коли українські команди потрапляли одна на одну на міжнародній арені.

Не стверджуємо, що в цьому дописі перелічені абсолютні всі подібні протистояння у всіх видах спорту – все ж таки в настільки великому масиві даних щось та й могло промайнути повз увагу. Але таку мету й не переслідували – знайти все, що було.

Для аналізу бралися чоловічі та жіночі євротурніри в 6 найпопулярніших на наших теренах командних видах спорту (футбол, баскетбол, волейбол, гандбол, хокей, футзал), які проходили після 1991 року. Всі зустрічі, про які розповідається нижче, розставлені в хронологічному порядку.

Волейбол, жінки, Кубок ЄКВ 1993/94, матч за 3-тє місце: «Іскра» (Луганськ) – «Олександрія» (Біла Церква)

На початку 90-х жіночий волейбол в Україні мав досить непогані позиції. Бронза українок на Євро-93 стала нашою першою медаллю за часів Незалежності в командних видах на великих турнірах збірних. На клубному рівні в ті часи теж були певні успіхи.

Наприклад, у сезоні 1993/94 чемпіон України запорізька «Орбіта» дійшла до 1/4 фіналу Кубка європейських чемпіонів, а в другому за рангом турнірі (Кубок Європейської конфедерації волейболу) одразу двоє наших представників дісталися Фіналу чотирьох.

«Іскра» в 1/32 фіналу пройшла польський «БКС Сталь» (3:0, 3:2), в 1/16-й – російський «Метар» (3:0, 3:1), в 1/8-й – турецький «Вакифбанк» (2:3, 3:0), в 1/4-й – французький «Мюлуз» (3:0, 3:0).

«Олександрія» в 1/32-й здолала білоруську «Мастру» (3:0, 3:0), в 1/16-й – турецький «Єшильюрт» (2:3, 3:0), в 1/8-й – італійську «Теодору» (0:3, 3:0, очки 69:66), в 1/4-й – румунський «Амічі» (3:1, 3:1).

У півфіналах, що складалися з одного матчу, обидві українські команди програли: «Іскра» – італійському «Агрідженто» (0:3), «Олександрія» – німецькому «Мюнстеру», який приймав Фінал чотирьох (1:3).

Регламент передбачав гру за 3-тє місце – відповідно, на цій стадії і відбулося протистояння між клубами з Луганська та Білої Церкви. «Іскра» перемогла в трьох сетах (15:13, 15:9, 15:13) і потрапила до числа призерів того розіграшу.

Пізніше у луганчанок було ще кілька хороших сезонів на євроарені. Увійти до топ-3 вдавалося не тільки в Кубку ЄКВ (2-ге місце в 1999-му), а й у КЄЧ (3-тє місце в 1995 і 1996 роках).

Баскетбол, чоловіки, Європейський кубок ФІБА 1994/95, 3-й раунд: «Будівельник» (Київ) – «Київ-Баскет» (Київ)

Віцечемпіон України «Київ-Баскет» у перших двох раундах пройшов нідерландський «Мустанг» (89:63, 70:89) і німецький «Хаген» (77:70, 92:90), а в 3-му до нього доєднався чемпіон «Будівельник», який програв «Панатінаїкосу» боротьбу за путівку в груповий етап більш престижної Європейської ліги ФІБА (87:79, 68:83).

Українські клуби потрапили за жеребом один на одного, і в обох зустрічах сильнішим був «Київ-Баскет» – 118:91, 101:95. Далі у киян була група з 6 команд, у якій виграти вдалося тільки 2 з 10 матчів – підсумкове 5-те місце.

Хокей, чоловіки, Континентальний кубок 1998/99, 1-й груповий етап: Сокіл» (Київ) – «Беркут» (Київ)

Чемпіон і срібний призер України стартували в другому за рангом євротурнірі. «Беркут» почав з попереднього раунду, де не мав проблем у своїй групі з естонським «Тарту» (9:1) і югославськими «Црвеною Звездою» (9:0) та «Войводіною» (9:4).

А вже у наступному етапі українські команди опинилися в одному квартеті, де також були естонська «Нарва» і білоруський «Полімір» (господар раунду).

У 1-му турі «Сокіл» розгромив естонців (8:1), а «Беркут» програв білорусам (2:6). У 2-му турі відбулося київське дербі, в якому «Сокіл» не залишив шансів супернику (6:0).

В заключній грі «Беркут» відігрався на «Нарві» (11:2), а чемпіон України програв «Поліміру» битву за 1-ше місце (3:5). Далі проходив лише переможець групи, тож на цьому євросезон для наших команд завершився.

Волейбол, чоловіки, Кубок топ-команд 2001/02, 1/4 фіналу: «Локомотив» (Харків) – «Азот» (Черкаси)

Чемпіон України 2001 року «Локомотив» та володар національного Кубка «Азот» розігрували між собою доволі цінний приз – путівку в Фінал чотирьох другого за рангом єврокубка (за кілька років він стане третім). Для обох клубів це міг бути найкращий на той момент результат в історії.

Стартували наші команди з кваліфікації. «Локо» мав певні труднощі з естонським «Пярну»(2:3, 3:1), «Азот» значно спокійніше впорався зі шведським «Гілте» (3:0, 3:2).

Далі був груповий етап. Черкасці по два рази обіграли іспанську «Нумансію» (3:2, 3:0) і швейцарський «Лютрі-Лаво» (3:0, 3:0), обмінялися перемогами з угорським «Капошваром» (0:3, 3:2) і пройшли далі з 2-го місця.

Харків’яни стали переможцями свого квартету, вигравши всі 6 матчів – у югославської «Будучності» (3:2, 3:1), македонської команди «Работнічкі» (3:0, 3:1) і румунського «Петрома» (3:2, 3:1).

Успішно подолавши групову стадію, наші представники вийшли один на одного у чвертьфіналі. Перший матч у Харкові відвідало, за офіційними даними, 4500 глядачів – це більше, ніж було на кожній з попередніх домашніх ігор команди. «Локомотив» виграв у 4 партіях (25:15, 13:25, 25:22, 25:14).

Ну а в Черкасах на всіх домашніх євроматчах був аншлаг – 2000 вболівальників. Домашня підтримка допомогла «Азоту» забрати 1-й сет, але не більше. «Локо» знову виграв 3:1 (21:25, 25:17, 25:17, 25:18) і вийшов у Фінал чотирьох, який відбувався на майданчику польської «Галаксії».

З першої спроби підкорити цю стадію харків’янам не вдалося – поразки від португальського «Ешпінью» (2:3) у півфіналі та від господарів (1:3) у матчі за 3-тє місце.

Роком пізніше обидва наші клуби покращили свій результат в цьому турнірі. І «Локо», і «Азот» пробилися до Фіналу чотирьох, але цього разу не перетнулися. Харків’яни поступилися в фіналі, черкасці програли обидва матчі і стали 4-ми (це їхній personal best у Європі).

А ще за рік «Локомотив» став переможцем Кубка топ-команд – наразі цей євротрофей залишається єдиним на клубному рівні для українського волейболу.

Баскетбол, чоловіки, регіональний Кубок виклику ФІБА 2002/03, 1/2 фіналу: «Азовмаш» (Маріуполь) – «Хімік» (Південне)

У такому форматі цей єврокубок існував тільки один сезон, а чемпіонів того турніру було двоє – кіпрський АЕЛ (Південна конференція) і «Азовмаш» (Північна).

Українські клуби дуже легко дійшли до очного протистояння в півфіналі, в якому маріупольці так само легко перемогли – 95:62. У вирішальній зустрічі «Азовмаш» здолав леверкузенський «Баєр» (88:61), «Хімік» програв матч за 3-тє місце угорському «Капошварі» (59:86).

Баскетбол, чоловіки, Кубок Європи ФІБА 2004/05, груповий етап: «Одеса» – «Сумихімпром»

Продовження тієї ж історії, тільки вже з трохи іншою назвою й форматом. У цьому розіграші стартували аж 4 українські команди (ще були «Дніпро» і «Миколаїв), двоє з них потрапили в одну групу, де були також ростовський «Локомотив» і естонська «Далкія». Грали у 2 кола.

Одесити виграли обидві зустрічі проти земляків й обидві команди пройшли далі – з 2-го і 3-го місця.

У чвертьфіналі «Одеса» двічі програла єкатеринбурзькому «Євразу» (64:80, 80:91), а сумчани ще два рази поступилися тому ж самому «Локомотиву» (86:97, 64:91).

Баскетбол, чоловіки, Єврокубок виклику ФІБА 2006/07, 1/4 фіналу: «Черкаські Мавпи» – «Дніпро»

І це теж по факту той самий турнір. Черкасці пройшли свою групу з 4 перемогами в 6 матчах (2-ге місце), у дніпрян в їхньому квартеті було 5 виграшів і 1 поразка (1-ше місце).

Потім було цікаве українське протистояння у чвертьфіналі. У першій грі в Черкасах господарі виграли з мінімальною перевагою (89:87), однак у матчі-відповіді «Дніпро» взяв реванш (88:80) і пройшов далі. Півфінал проти кіпрського «Керавноса» став заключною зупинкою (67:72, 71:91).

Футбол, чоловіки, Кубок УЄФА 2008/09: 1/8 фіналу, «Динамо» (Київ) – «Металіст» (Харків); 1/2 фіналу, «Динамо» (Київ) – «Шахтар» (Донецьк)

Коли «Дніпро» ще в серпні сенсаційно вилетів від швейцарської «Беллінцони» (3:2, 1:2), навряд чи хтось міг уявити, що саме та єврокубкова кампанія стане найуспішнішою (на цей момент) у нашій футбольній історії. Ну а передбачити на тверезу голову аж два українські протистояння тоді точно ніхто б не ризикнув. Однак троє інших представників України здійснили фурор і зробили той розіграш Кубка УЄФА по-справжньому легендарним для нас.

У лютому 2009-го три українські клуби мали продовжити свій єврокубковий шлях в 1/16 фіналу другого за престижністю турніру. Жеребкування 1/16 та 1/8 фіналу відбулося в один день – і вже тоді стало ясно, що «Динамо» й «Металіст» мають шанс зустрітися між собою. Але для цього потрібно було здолати «Валенсію» та «Сампдорію» відповідно.

Два голи 19-річного Кравця на «Местальї» так і залишилися найважливішими в кар’єрі Артема й дозволили киянам святкувати доволі неочікуваний успіх (1:1, 2:2). Ну а команда Маркевича продовжила суху серію і спокійно вибила італійців (1:0, 2:0). Отже, всі пазли склалися.

«Шахтар» тим часом впорався з «Тоттенгемом» (2:0, 1:1) та приєднався до земляків.

«Динамо» підходило до 1/8-ї в статусі фаворита: команда Юрія Сьоміна на той момент випереджала «Металіст» на 12 очок у чемпіонаті, а за 8 днів до першої гри в Кубку УЄФА перемогла в Харкові 2:0. Власне, перебіг подій у київській зустрічі підтверджував ці розклади: господарі мали дуже солідну перевагу, але виграли тільки 1:0 завдяки голу Вукоєвича невдовзі після перерви.

Волею календаря «Металісту» між двома євроматчами з «Динамо» (12 і 19 березня) ще й довелося грати з «Шахтарем» у чемпіонаті (15 березня). Після сумних домашніх 0:3 якось не дуже вірилося в камбек в 1/8-й, але він ледь не відбувся. Харків’яни вели 2:0 і 3:1, однак фатальний автогол Березовчука за 15 хвилин до кінця все вирішив – 3:2, «Динамо» знову пройшло далі за правилом гостьових голів.

За пів години надійшли приємні новини з Донецька: «Шахтар» після 0:1 у Москві взяв реванш вдома у ЦСКА – 2:0. Маємо два клуби у чвертьфіналі!

Далі нашим грандам дісталися французькі топи. Уся ця четвірка була в одній половині сітки, тож у півфіналі могло бути ще одне мононаціональне протистояння. І знову все склалося ідеально для нас.

У «ПСЖ» ще не прийшли шейхи, тому шанси «Динамо» виглядали цілком робочими. Після 0:0 у Парижі були впевнені 3:0 у Києві. Зараз такий рахунок у цій парі виглядав би сюрреалістичним, але тоді – зовсім ні.

За гірників теж особливо хвилюватися не довелося: 2:0 вдома з «Марселем» і 2:1 на виїзді. У півфіналі мало бути щось легендарне…

«Шахтар» провалив початок сезону 2008/09, через що про боротьбу за чемпіонство на внутрішній арені вже не йшлося. Проте в контексті Кубка УЄФА це не мало жодного значення, адже навесні команда Мірчі Луческу набрала чудовий хід.

«Динамо» енергійно почало матч у Києві та вийшло вперед у середині 1-го тайму, коли м’яч після штрафного у виконанні Алієва зрикошетив від Чигринського в сітку. По перерві «Шахтар» вирівняв гру, а потім і рахунок – відзначився Фернандінью після пасу Вілліана. 1:1 – результат, який навряд чи задовольнив господарів.

Домашню гру гірники розпочали зі швидкого голу: помилка Бетао, скидка Луїса Адріано та невідпорний удар Жадсона під поперечину. Кияни відігралися на старті 2-го тайму: Алієв вивів Бангура віч-на-віч з Пятовим, і гвінеєць скористався своїм шансом. А коли до кінця основного часу залишалися лічені хвилини, героєм «Шахтаря» став Ілсінью, який на дриблінгу увійшов у штрафний і чітким ударом поклав м’яч у дальній лівий кут. 2:1.

Цікаво, що вже за 6 днів команди знову зіграли в півфіналі на тому ж стадіоні – тепер уже в Кубку України. І знову мінімальна перемога «Шахтаря» з голом на останніх хвилинах, який забив Маріуш Левандовський. 1:0.

Реваншуватися кияни зуміли за 2 тижні в останньому турі чемпіонату (1:0), довівши завдяки цьому перевагу над 2-м місцем аж до 15 очок. Втім ця зустріч уже нічого не вирішувала, а свій головний матч сезону «Шахтар» виграв у Стамбулі за 6 днів до того, здолавши в овертаймі «Вердер» (2:1). Потім трішки змазали останній штрих, програвши фінал Кубка «Ворсклі» (0:1).

Гандбол, чоловіки, Кубок володарів кубків ЄГФ 2011/12, 1/16 фіналу: «Мотор» (Запоріжжя) – «ЗТР» (Запоріжжя)

Запоріжжя протягом майже усіх 30+ років Незалежності було столицею українського чоловічого гандболу. Лічені рази національний чемпіонат вигравали команди з інших міст, а у двох сезонах (2016/17, 2018/19) навіть увесь п’єдестал ЧУ був запорізьким. До початку 2010-х домінував «ЗТР» (14 титулів), який якраз у 2011-му здобув своє останнє чемпіонство, далі лідерство перехопив «Мотор».

В Лізі чемпіонів «ЗТР» того року не виступав – як пише видання «Полтавщина», через те, що жоден український телеканал вже багато років не купляв права на трансляцію цього турніру, і такий стан речей набрид ЄГФ, яка почала допускати в ЛЧ слабші команди, але з країн, де готові заплатити за картинку.

Зрештою наш чемпіон стартував з 2-го раунду другого за значущістю єврокубка. А з 1-го етапу там же розпочав свій шлях «Мотор». Зі своїм першим суперником («Беса Фамілья» з Косова) «Мотор» легко впорався (35:19, 44:22), а вже в наступному колі жереб додав вогню, звівши два запорізькі клуби в одну пару. І дербі, судячи з усього, вдалося на славу.

У першій грі, де формальним господарем був «Мотор», переможця не виявили (25:25). Тижнем пізніше фінальна сирена теж зафіксувала рівний рахунок (31:31). Але ніяких овертаймів та серій пенальті не було – «ЗТР» на цьому завершив свій євросезон.

… Пам’ятаєте найбільший легендарний кейс із застосуванням правила виїзних голів? Футбольна ЛЧ-2002/03, міланське дербі в півфіналі. Перша гра, де господарем був «Мілан», завершилася нульовою нічиєю, а в матчі-відповіді підсумковий рахунок – 1:1. У фінал пройшов «Мілан» – і здобув трофей після вирішального пенальті Шевченка в післяматчевій серії.

А легендарність і парадоксальність полягає в тому, що обидва матчі відбулися не лише в одному місті, а й на одному стадіоні – «Сан-Сіро». Однак усе вирішив гол Шеви саме «на виїзді». Натомість «Інтер» не забивав «у гостях» – і через це вилетів без овертаймів і пенальті.

Ось і тут через 8,5 років ситуація повторилася. Обидві битви між нашими гандбольними топами пройшли на майданчику запорізького Палацу спорту «Юність». До речі, відвідуваність була дуже гарна, як для гандболу – 2300 глядачів на першій грі та 3200 на повторній, якщо вірити даним Вікіпедії.

Далі «Мотор» пройшов ще один раунд – в 1/8-й двічі здолали сербську «Войводіну» (30:26, 35:19). А от у чвертьфіналі проти німецького «Фленсбурга» шансів було небагато. Хоча після домашньої поразки 30:39 навіть зуміли відіграти кілька м’ячів на виїзді (32:27).

Гандбол, жінки, Кубок виклику ЄГФ 2013/14, 1/8 фіналу: «Галичанка» (Львів) – «Дніпрянка» (Херсон)

Незмінний чемпіон України останніх 11 сезонів має певні успіхи у третьому за статусом єврокубку – зокрема, три півфінали (2014, 2015, 2022). Шлях до першого з них «Галичанка» почала з матчів проти землячок, які перед тим вибили в 1/16-й грецький «Артас» (25:21, 17:16).

Перевага львів’янок в обох зустрічах була відчутною (27:20, 24:17). Далі вони в рівній боротьбі пройшли в 1/4-й сербський «Міленіум» (29:28, 24:24) і двічі програли в 1/2-й шведському «Х65» (22:29, 25:29).

Баскетбол, чоловіки, Єврокубок ФІБА 2019/20, 1-й груповий етап: «Київ-Баскет» (Київ) – «Дніпро» (Дніпро)

У четвертому за силою клубному турнірі Європи зустрілися 2-га та 4-та команди України. Віцечемпіон «Київ-Баскет» опустився сюди, програвши у 2-му раунді кваліфікації Ліги чемпіонів майбутньому, як з’ясувалося, переможцю – іспанському «Бургосу» (83:86, 62:96). «Дніпро» пройшов у 1-й груповий етап, двічі здолавши білоруський «Борисфен» (101:76, 81:71).

Українські клуби потрапили в один квартет, де також були білоруський «Мінськ» і болгарський «Левські», і в матчах між собою обмінялися домашніми перемогами – 95:88 у Києві та 79:76 у Дніпрі. «Київ Баскет» виграв 4 з 6 зустрічей і пройшов далі з 1-го місця. «Дніпро» переміг тільки двічі та фінішував останнім у групі, завершивши на цьому євросезон.

У 2-му груповому етапі кияни грали проти латвійського «Вентспілса», угорського «Корменда» та нідерландського «Хаммерса» і знову виграли 4 рази – цього було достатньо для виходу з 2-го місця в 1/4 фіналу. А там уже турецька «Каршияка» виявилася занадто складним суперником – 71:89, 67:88.

Баскетбол, чоловіки, Єврокубок ФІБА 2020/21, груповий етап: «Київ-Баскет» (Київ) – «Прометей» (Слобожанське)

Наступний розіграш Єврокубка відбувався за скороченою програмою через Ковід. Тепер «Київ-Баскет» потрапив у компанію до дебютанта єврозмагань «Прометея», також у групі були австрійський «Капфенберг» і болгарський «Рілскі» (господар раунду). Цього разу грали в одне коло.

«Прометей» виграв усі 3 зустрічі, зокрема й українське дербі – 72:66. Інші команди здобули по одній перемозі, кияни фінішували 2-ми у квартеті завдяки кращій різниці очок.

На стадії 1/8 фіналу, яка складалася з 1 матчу, «Прометей» поступився бельгійському «Монс-Ено» (81:88), а «Київ-Баскет» – ізраїльському «Іроні» (76:90), який у підсумку виграв турнір. Ну й «Дніпро» за компанію теж програв у цьому раунді – 72:78 з румунською «Орадєю».

***

Окремим пунктом згадаю 2 випадки, коли українське дербі не відбулося через те, що одна з команд знялася з турніру.

Гандбол, жінки, Кубок виклику ЄГФ 2004/05, попередній раунд: «Мотор» (Запоріжжя) – «Карпати» (Ужгород)

У третій за престижністю євротурнір заявилися дві українські команди. Вони мали стартувати з попереднього раунду, який проходив у форматі групових мінітурнірів – в одне коло, всі зустрічі на одному майданчику.

Жереб відправив наші клуби в один квартет, господарем якого був італійський «Терамо», також туди потрапив кіпрський «Паннелініос». Однак «Карпати» так і не зіграли жодного матчу – у протоколах фігурують три технічні поразки 0:10.

«Мотор» обіграв кіпріотів (35:19), програв італійцям (24:31) і вийшов в 1/8-му з 2-го місця, де двічі переміг португальський «Коледжіо» (37:25, 30:21). У чвертьфіналі запорізька команда двічі поступилася німецькому «Баєру» (15:21, 23:25).

Волейбол, чоловіки, Кубок ЄКВ 2014/15, 1/16 фіналу: «Хімпром-СумДУ» (Суми) – «Локомотив» (Харків)

Жереб звів чемпіона та віцечемпіона України вже в першому раунді, однак протистояння між ними на міжнародній арені так і не відбулося – керівництво сумського клубу відкликало заявку на участь у турнірі, посилаючись на складну економічну ситуацію на підприємстві. У внутрішніх змаганнях команда при цьому продовжила виступати.

Ну а для «Локо», який пройшов далі без боротьби, в наступному колі все завершилося – дві поразки від бельгійського «Ассе-Ленніка» (2:3, 1:3). При цьому обидва матчі довелося грати на майданчику суперника, оскільки ЄКВ не дозволила проводити гру в Харкові з міркувань безпеки.

9 з 12 чемпіонів України з футзалу зникли – припиняв існування навіть чинний переможець

Фото: Getty Images, УЄФА, Eurosport, Zapsport.zp.ua, Асоціація футзалу України, БК «Київ Баскет», ГК «Мотор», Aleksandr Osipov