2015 рік в українському футболі: як це було
Урок історії для зумерів.
Оскільки за правилами змагання серед найкращих блогерів України ми повинні були написати ретро-пост про події, що відбулися до 2014 року, то я вирішив піти шляхом найменшого спротиву і написати пост про те, що відбулося всього за рік до цього «дедлайну». А саме у році 2015-му. До нашої ери, звісно. Ніхто не буде писати про 2013 рік до нашої ери – ми ж не ньюфаги якісь, ті часи всі памʼятають, та й порушувати правила не хочеться.
Інша справа – 2 роки до того. Саме тоді підходив до кінця бронзовий вік місцевої культури, що мешкала на берегах Дніпра. Після того бронзовий вік почнеться у скіфських племен, що населяли територію сучасної Луганщини. А от культура мешканців Придніпровʼя за кілька років зовсім зникла і саме після того зʼявилися ті самі дніпровські «тємки», які нічого спільного з культурою не мають.
Історія має властивість повторюватися. Події, описані в цьому огляді футболу в пік розвитку Трипільської культури, можуть здатися вам знайомими, але це лише ілюзія. Ексклюзивні кадри тих подій збереглися завдяки ідеальній роботі трипільських художників, які увіковічнили ті події в наскельному живописі.
«Дніпро» у фіналі Ліги Європи
Ніякої сенсації у цьому досягненні тоді не було. Трипілля розташовується на березі Дніпра, тож команда з цього поселення так і називалася. У 2015 році до нашої ери інших країн у Європі, крім Трипілля, не існувало, тож «Дніпро» залишився єдиним учасником тогорічної Ліги Європи, вийшовши одразу у фінал.
Україна вийшла на Євро-2016
Але Євро-2016-до-нашої-ери відбулося за рік до того, тож це сталося занадто пізно. Трипільська команда провела роботу над помилками і почала готуватися до кваліфікації ЧС-2014, щоб цього разу встигнути на відбірковий турнір вчасно. А в таблиці Євро-2016 нашу збірну так і записали без жодного голу, адже і матчів на турнірі, щоб їх забивати, команда не провела.
«Шахтар» програв усі трофеї
У 2015 році до нашої ери не була відкрита Америка, і, відповідно, Бразилія. Та й гірництво ще не було надто розвинене й було дано лише обраним. Тож єдиний на все Трипілля шахтар нічого не зміг зробити в боротьбі проти більш багатолюдних команд і продовжив свою роботу з видобутку корисних копалин. Зате переїхав жити зі своєї шахти на Новопечерні Липки.
Зірковий час «Метеора»
У 2015 році до нашої ери на Землю впав метеор. У памʼять про це вже в наші часи «Іллічівець» та «Сталь» грали свої домашні матчі на однойменному стадіоні, куди приземлився цей космічний болід – на газоні навіть нині, 4 тисячі років потому, залишилися кратери.
Виліт «Іллічівця» з УПЛ
Команда кочівників з берегів Азовського моря змагалася за виживання з левами з «Карпат». Оскільки тоді на території Карпат ще не було поселень, то за «Карпати» грали справжні леви – відповідно, «Іллічівець» був без шансів у цьому протистоянні. Не допомогли навіть орендовані молотки в того самого шахтаря.
Зникнення донецького, а потім і запорізького «Металургів»
У бронзову добу з природними ресурсами було дуже важко. На всю Трипільську культуру лише двоє людей вміли обробляти руду, але й вона швидко закінчилася, оскільки «Шахтар», як ми памʼятаємо, програв чемпіонську гонку «Динамо», а динамівці не дуже вміли працювати в шахті. Тоді ці відважні двоє металургів один за одним пішли в степ у пошуках сировини, але кудись пропали і більше їх ніхто не бачив.
Довгоочікуваний перехід Коноплянки з «Дніпра»
Того року річка Дніпро вийшла з берегів, залишивши на протилежному березі домашнього птаха місцевого князя. Як тільки рівень води влітку спав, коноплянка змогла вбрід перейти річку та повернутися до власника. Іноді трансферні події відбуваються не так, як нам хочеться.
«Динамо» віддало чимало гравців у «Говерлу»
Якщо у давній Спарті некрасивих хлопців скидували з гори, то за тисячу років до того їх, навпаки, на гору відправляли. Ще й на яку – найвищу в Україні. Та цей виправний табір не допоміг більшості з тих гравців, тож після цієї карпатської експедиції вони зникли з українського футболу так само, як і їхні колеги-металурги.
Відсутність договірних матчів в українському футболі
В це важко повірити, але таке справді було, хоч і дуже давно. У 2015 році до нашої ери ще не було ні грецького міста Олімпія, ні, відповідно, Олімпійських Ігор. Тому футбольного клубу «Олімпік» не існувало, а, відповідно, і договорняки грати було нікому.
Заснування спортивного клубу «Дніпро-1»
З назвами у Трипіллі було туго – крім річки Дніпро, нічого цікавого у поселенні не було. Але футбольний клуб з назвою «Дніпро» вже існував, тож новій команді довелося трошки змінити назву, аби не плутати ці абсолютно різні команди. Покажіть цей абзац тим, хто вважає, що у «Дніпра-1» немає історії. Саме через те, що клуб було засновано у від'ємний рік, він досі носить мінус у назві.
Початок епохи аграрних клубів
Трипільська культура розвивалася невпинно, і на родючому чорноземі тогочасної України її жителі змогли розвинути землеробство. Однією з перших професійних команд городників Трипільщини став «Колос», гра якого не змінилася ще з тих кустарних часів. Також один зі степових царів, який побудував першу на Трипільщині каналізацію, заснував свою команду на берегах Інгульця. Його нащадок нині продовжує традицію роду і досі дотримується подібних печерним людям манер.
За матеріали для посту я вдячний газеті «Чотиритисячолітній Васильків», яка писала про український футбол ще в часи Трипільської культури.
Якщо ви справжній олд, то маєте пам'ятати усі ці події. Пишіть у коментарі, якщо ви теж у дитинстві бігали копати сечовий міхур мамонта у своєму дворі в перервах між полюванням на птеродактилів.
Фото: особистий архів Сергія Барановського
