По життю з девізом: «не словом, а ділом». Ультрас «Дніпра» прикрив побратимів ціною власного життя
Пам'яті Юрія Коротова.
Tribuna.com і фонд «Трибуна Героїв» розповідають історії героїв війни. Найменше, що ми можемо зробити – це зберегти пам'ять про тих, хто віддав своє життя за Україну.
Ви можете долучитись до допомоги сім'ям загиблих героїв ультрас. Вся інформація про фонд та можливість підтримки буквально в один клік є на його сайті. Ми також вже розповідали про «Трибуну Героїв»:
Ця розповідь про Юрія «Філа» Коротова – фаната «Дніпра», волонтера та бійця ССО «Азов», який прикрив своїх побратимів та віддав своє життя у боях за Бахмут.
***
Юрій Коротов народився у місті Дніпро 2 листопада 1996 року. Юнак з дитинства був чесним, мудрим, слухняним та цілеспрямованим хлопчиком, знав, чого хоче. Дуже прагнув грати у футбол. Просив тата, щоб той допомагав йому, возив його по клубах, одягав його в спортивних професійних магазинах. Юрій виступав за юнацькі команди «Дніпро», «Інтер» та футбольний клуб з міста Володимиро-Волинськ.
«Мій син з самого малку був сміливою та відважною дитиною, був справедливим та завжди захищав слабших за себе, особливо дівчат», – згадує дитинство сина батько Юрія Коротова.
У Володимирі-Волинському Коротов навчався у військовому ліцеї. Згодом Юру запросили до футбольного клубу «Львів». По поверненню до рідного Дніпра він долучився до фанатського руху. «Дуже вболівав за команду «Дніпро», любив її всією душею», – зізнається батько.
Хлопець завжди прагнув нових знань. Навчався із задоволенням. У 2015 році вступив в Енергобудівельний технікум у Дніпрі на факультет «Будівництво та експлуатація будівель та споруд. Потім навчався у Міжрегіональній Академії Управління Персоналом на факультеті «Фінанси та банківська справа».
«Мій син був дуже справедливою людиною, мотивований, на все мав свою думку. Був сильний духом, дуже прагнув відкрити сімейну справу та до війни мав кафе-бар», – згадує мама героя. Відео на згадку про Юрія:
Коротов цікавився громадським життям та займався волонтерством і до повномасштабного вторгнення: допомагав військовім та дітям. Юрій опікувався хлопчиком з онкологією, дарував йому іграшки та допомагав зі спеціальним харчуванням, якого потребував малий. «У нього була така фраза «Не словом, а ділом», – говорить мама Коротова.
З мамою у Юри були надзвичайно теплі стосунки. Родина Коротових не очікувала повномасштабного вторгнення та зовсім не була готова до цього. Юрій дуже хвилювався за матір, наполягав, аби вона виїхала за кордон на деякий час, щоб він міг спокійно захищати Україну без зайвих хвилювань за її безпеку.
«Він дуже кохав мене і переймався за мене», – говорить мама героя. «Для кожної матері своє дитя – найкраще», – додає Тетяна Коротова. Мамі Юрія досі дуже важко змиритися з тим, що її найрідніша людина загинула, що тепер їй доводиться говорити про сина «був», у минулому часі.
***
На початку повномасштабного вторгнення Коротов приєднався до лав 3-ї окремої штурмової бригади. Мав позивний «Філ». Як зазначають побратими, Юра мав авторитет серед бійців, був дуже мотивованим.
У бою визвався піти на допомогу та ціною власного життя прикрив побратимів. Потім вони говорили: «Якби не Філ, ми б всі залишилися б там».
Юрій завжди приходив на допомогу рідним, близьким та друзям. «Він був небайдужим до чужого горя», – охарактеризував його батько. Так і загинув, рятуючи інших, бо не міг вчинити по-іншому.
Мама згадує, що її син дуже прагнув звільнити місто Маріуполь, бо там жили їх рідні. Указом Президента України 11 серпня 2023 року Коротова Юрія Євгеновича було посмертно нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Юрій Коротов надзвичайно сильно любив Україну, хотів бачити її вільною та незламною. У боротьбі за досягнення цих цілей і поклав своє життя. Загинув герой 17 січня 2023 року у боях за місто Бахмут у Донецькій області. Йому було лише 26 років.
Інші історії про фанатів-героїв, які загинули, захищаючи Україну:
