Який склад збірної України вийде на Бельгію: з Миколенком? Судаков чи Шапаренко? Скільки захисників?
Знайшли оптимальний варіант.
Перемога збірної України над Словаччиною продемонструвала дієздатність нашої національної команди на рівні фінальної частини Євро-2024, що було поставлено під серйозний сумнів після поразки Румунії.
Успішний підсумок другого матчу мав би не залишити особливих варіантів Сергію Реброву у виборі стартового складу на поєдинок проти Бельгії, адже очевидним кроком було б залишити усе так, як є.
Втім, насправді ж сама перемога, певні зміни в кадровій ситуації та особливості суперника створили протилежну картину, де в головного тренера, можливо, навіть занадто багато варіантів.
З Миколенком чи без?
Відповідь на це питання насправді очевидна – з Миколенком. Віталій без сумніву є найкращим чистим крайнім захисником країни, особливо в тому, що стосується дій в обороні. Якщо він здоровий та в нормальній формі, то має виходити в старті. А слова Миколенка та той факт, що він провів перше тренування в загальній групі ще до матчу проти Словаччини, вказують, що з ним усе добре.
Присутність захисника «Евертона» є особливо важливою саме у матчі проти Бельгії, адже справа у команди Доменіко Тедеско може діяти надагресивний швидкісний дриблер Жеремі Доку (у стартових матчах Бельгії на Євро представник «Манчестер Сіті» грав переважно зліва, однак дискваліфікація правого вінгера Доді Лукебакіо через перебір жовтих карток відкриває й інші варіанти).
Проти нього буде потрібна надзвичайно якісна персональна гра, яку навряд змогли б запропонувати Олександр Зінченко та Микола Матвієнко. Миколенко ж на цьому буквально спеціалізується.
Судаков чи Шапаренко?
Поява у старті Миколенка змушує прибирати когось із трійки Зінченко – Судаков – Шапаренко (про Бражка не йдеться, адже опорник потрібен обов'язково, і конкретно Володимир провів дуже сильний матч проти Словаччини).
Враховуючи цінність Зінченка як гравця на м'ячі, його здатність виконувати гібридну роль (про яку піде пізніше) та лідерські якості, він одразу відпадає, і вибір зводиться до двох гравців.
Якби йшлося про відбірковий цикл, то подібне питання було б навіть дивно підіймати, адже Судаков став ключовим гравцем для Реброва, зігравши найбільше хвилин в команді. Зараз же ситуація прямо протилежна.
Півзахисник «Шахтаря» поки виглядає на Євро не надто виразно, на відміну від свого партнера з «Динамо». Шапаренко адекватно відіграв проти румунів, видав суперматч проти словаків та здатен давати більший об'єм в обороні, що дуже цінно конкретно проти бельгійців. Тому вибір тут також виглядає досить очевидним.
Ще дві спірні позиції – це центральний нападник та правий вінгер. В першому випадку важко проігнорувати фантастичний вихід на заміну Романа Яремчука, але Артем Довбик все одно видається більш вдалим виконавцем з погляду загального впливу на гру.
Нападник «Жирони» краще чіпляється за м'ячі, краще пасує, є швидшим та технічним, що він в тому числі демонстрував проти Словаччини. Його вихід в основі здається логічнішим, а Яремчуку краще залишити роль джокера на 25-30 хвилин матчу, з якою він чудово порається.
Схожа ситуація і з Віктором Циганковим. З тим лише нюансом, що взагалі не зрозуміло, чи буде він доступний – вінгер «Жирони» займався індивідуально за 3 дні до матчу. В тому числі через це вихід з перших хвилин Андрія Ярмоленка, який був надзвичайно корисним в п'ятницю, також напрошується. Циганков же, у разі нормального фізичного стану, зможе замінити капітана на традиційній 60-й хвилині та дати неабиякий креативний імпульс проти вже дещо втомленого суперника.
Також не тренувався перед Бельгією Мудрик, але сподіваємось, що в нього все буде гараз. Принаймні Ребров сказав, що з Бельгією всі мають бути готові.
Чотири чи п'ять захисників?
Ще одна дилема, яка стала актуальною саме перед матчем проти Бельгії. Вона великою мірою спровокована спарингом проти Німеччини, де Ребров застосував 5-2-3, натякаючи, що це якраз варіант під найсильніших суперників. І в цьому безсумнівно є сенс, беручи до уваги фланги Бельгії, про які вже йшлося вище.
Особливо доречним вибір на користь такої формації виглядає зі здоровим Миколенком та Зінченком у гібридній ролі, в якій він буде спускатися на фланг під час оборони та підніматися в центр під час розіграшу. Тобто, так вийде і максимально насити гравцями домашню третину, і принципово не втратити у якості організації атак.
Також трійці центральних захисників буде явно простіше стримувати потужного Ромелу Лукаку. Питання «Судаков чи Шапаренко?» тут відпадає саме собою, адже об'єм та оборонні якості Миколи значно зростають у ціні.
Ще одним цікавим моментом, на який можна було звернути увагу вже на попередній ілюстрації, є можливість залучення Олександра Сватка. Феномен захисника, який напередодні змінив колапсуючий «Дніпро-1» на «Остін» з МЛС, в тому, що він чимало грав за збірну саме у топматчах (проти Італії, Англії та Німеччини) та в усіх виглядав дуже пристойно зокрема і в п'ятірці.
Враховуючи нестабільність Матвієнка та відносну некомфортність для нього розташування в самому центрі оборони – вихід Сватка видається цілком робочим варіантом.
Остаточний варіант
Попри меншу награність саме цієї формації, здається, що Ребров таки обере схему з п'ятьма захисниками та Зінченком у гібридній ролі.
З одного боку, це дещо суперечить консерватизму Реброва, але з іншого – тренер вже показав, що здатен йти на радикальні кроки на цьому турнірі.
Наповнення гравцями ж має бути без особливих сюрпризів, за виключенням хіба що Судакова, жертвування яким є необхідністю (плюс Ребров якраз вдавався до такого кроку у матчі проти Німеччини).
В експеримент зі Сватком не надто віриться, адже Сергій Станіславович не замінив Матвієнка після провалу проти Румунії (та довіряв йому й до цього попри цілий ряд сумнівних виступів). Проти Словаччини ж Микола загалом виглядав нормально та нагадав, як якісно може розпочинати атаки довгими передачами.
Фото: УАФ
