Епоху Мессі та Роналду повторити неможливо. Чвертьфінали ЛЧ ще раз це довели
Сумуємо за старими часами.
Краса у футболі буває різною. Це може бути музейний шедевр, зроблений в єдиному екземплярі, як гра Роберто Баджо. Може бути стильною та модною, але недовгою, як гра Едена Азара. А може бути вічною та постійною, наче споглядання на заходу сонця на березі річки – ти точно знаєш, що буде красиво, і щоразу, прийшовши на те саме місце, пересвідчуєшся в цьому. Саме такими були Мессі та Роналду, які привчили нас, що кожного сезону, попри статус матчу та суперника, вони виходять на поле і роблять те, чого від них всі очікують.
В якийсь момент це навіть стало набридати, бо сонце заходить щовечора, а Кріштіану стає всесильним, кожного разу із настанням плей-оф ЛЧ. Та чим ближче генії наближалися до вінця своєї кар'єри, тим гучніше лунало питання «Хто наступний?». Шоу потребувало нових героїв для сиквелу, але футбол – це не «Реслманія», де можна ввести нових персонажів та час від часу робити камео старих для підняття рейтингів.
На роль нових героїв найбільше пасували б Кіліан Мбаппе та Ерлінґ Голанд. У обох за плечима крутий бекграунд та мінімум десять років зіркової кар'єри попереду. А ще вони виступають у найбагатших клубах із майже безлімітними бюджетами, які навіть попри 115 звинувачень у порушенні ФФП, готові купувати своїм зіркам найкращих партнерів. Це схоже на ідеальну мізансцену для початку нової дії знайомого серіалу.
Та й самі герої чудово розуміють, чого від них чекає публіка: «Настав час великих гравців, і я до цього готовий. Як завжди, я не збираюся ховатися», – говорив Кіліан Мбаппе перед матчами з «Барселоною». В результаті 0 ударів в площину воріт та місце в кишені у 17-річного тінейджера, про існування його до Нового року знали лише тренери молодіжної команди «Барселони». Можна скільки завгодно захоплюватися тим, як Голанд працює на команду, в'яжучи оборону суперника, але справа супергероїв – вирішувати матчі, а не вказувати на коефіцієнт корисної дії.
Це ні в якому разі не применшує талант та заслуги обох, просто навіть на фоні таких зірок ми знову бачимо, наскільки далеко від всіх інших знаходились Мессі та Роналду. Чвертьфінали ЛЧ-2024 стали найрезультативнішими з часів Пушкаша та Ді Стефано, а в матчах за участю Мбаппе та Голанда було забито 11 м'ячів – у головних зірок нуль ударів у площину на двох. У минулій ЛЧ Ерлінґ теж не забивав на вирішальних стадіях, а Мбаппе взагалі вилетів в 1/8-й, не забивши «Баварії». Як на форвардів, що мали б започаткувати нову еру найбільшого протистояння, якось слабенько.
Зрештою, справа навіть не у статистиці, яка із великим запасом говорить на користь ветеранів, а у глобальному впливі на гру своїх команд, у здатності ставати геймчейджерами. У Мбаппе є досвід великих матчів за збірну на ЧС, чого немає в Роналду, а Голанд – стабільний топ у різних чемпіонатах, чого не було в Мессі. Але вони поки не можуть вийти на той рівень, коли можна було б сказати: є ці двоє та всі інші.
Зводити футбол до протистояння двох людей, можливо, надто інфантильно, але саме так пишуться легенди. Нас точно ще чекають круті сюжети попереду, але про повторення протистояння двох на тому ж рівні, який був у Кріша та Лео, схоже, варто забути.
Фото: Irina R. Hipolito/Global Look Press
