У Сімеоне велика спадщина в «Інтері»: сварився з Роналдо, узяв КУЄФА та позбавив чемпіонства в 2002-му
І багато разів обіцяв їх тренувати.
Дієго Сімеоне приїде на «Сан-Сіро» із «Атлетіко». Свого часу він провів тут два роки, запам'ятався яскравою грою у «Інтері» Луїджі Сімоні. Аргентинець неодноразово повторював, що одного дня він очолить «нерадзуррі»: «Я говорив 2000 разів про своє повернення до цього клубу. Немає потреби говорити про це знову. Це обов'язково станеться», – відповідав «Чоло» виданню As ще у 2018 році.
Але поки ще не прийшов тренувати «Інтер», тож ми вирішили згадати, як він грав у складі команди наприкінці 1990-х.
Був тренером на полі та ледь не побився з Роналдо за преміальні
Літо 1997-го видалося дуже неспокійним для президента «Інтера» Моратті, адже він вихопив у «Барселони» Роналдо, з Уругваю приїхав Альваро Рекоба, а з Мадриду Дієго Сімеоне. Прихід останнього, звісно, не виглядав так яскраво, як трансфер Феномена, але вже на перших тренуваннях стало зрозуміло, що в тепер в роздягальні буде два нових лідери.
Бразилець Зе Еліас, який також перейшов того трансферного вікна в «Інтер» із «Баєра», так згадував про Дієго: «Ми знали, що він стане тренером. Вам навіть не потрібно було з ним грати, достатньо було жити поруч. Дієго дивився футбол з шостої ранку до півночі, спав з півночі до шостої, прокидався і знову дивився футбол.
Ми виходили на матч, і він уже знав, як буде грати суперник. Через п'ять хвилин після початку він змінював манеру гри. Дієго казав: «Зе, побудь трохи ліворуч або трохи правіше, поміняймося позиціями»
Також бразилець згадує, як перед другим сезоном в «Інтері» Роналдо та Сімеоне ледь не побилися через призові: «На початку сезону завжди ідуть розмови про призові. Роналду, який був лідером команди, попросив слова і сказав: «Гроші повинні бути виплачені повністю тим, хто грає, 50% тим, хто залишиться на заміні, і 25% для тих, хто не в заявці». Але Сімеоне був проти.
Дієго сказав, що не вважає справедливим, якщо гравці поза заявкою будуть отримувати 25% призових. Роналду відповів, що якби не вся команда, то не було б жодної можливості грати на дистанції, а склад, який гратиме, повністю залежить від тренера, оскільки здебільшого гравці не грають у кожній грі сезону».
Ніхто не очікував від Сімеоне такої позиції, але врешті перемогла думка Роналдо. Загалом перші місяці Дієго в «Інтері» не були аж надто успішними, власні вболівальники навіть освистували футболіста. Луїджі Сімоні спочатку бачив його на позиції атакувального півзахисника, хоча аргентинець більше любив грати ближче до воріт.
З часом їхні погляди зійшлися, а вже у березні Дієго зробив дубль у дербі з «Міланом» і фанати визнали його геній. «Россонері» з Клюйвертом, Веа та Бобаном програли 0:3.
Цей матч дозволив дуже близько підійти до омріяного Скудетто, але потім була гра проти «Юве» зі знаменитим пенальті, яке так і не поставив суддя Чеккаріні після фолу на Роналдо. Туринці виграли Серію А, натомість «Інтер» привіз додому Кубок УЄФА.
У фіналі обіграли «Лаціо», а початок розгрому поклав геніальний пас Сімеоне на Івана Саморано: «Думаю, перший гол, коли я асистував Саморано, відображає те, як я бачу і розумію футбол. Коли я був гравцем, то шукав практичні, а не красиві рішення. Я намагався знайти простір після його чудового забігання», – згадує Дієго.
У 1999-му Дієго покинув «Інтер», відігравши усього два сезони. Тодішній голкіпер «нерадзуррі» Джанлука Пальюка має свою версію, чому так сталося. Річ у тім, що він, Сімеоне, Бергомі та Саморано найбільше протестували після того самого пенальті на Роналдо від Чекаріні. Дійшло навіть до словесних перепалок із технічною зоною «Юве», де тренером був Марчело Ліппі.
А у 1999-му Ліппі очолив «Інтер». «Наступного року, коли Джіджі Сімоні звільнили і вже стало відомо, що приїде Ліппі, було вирішено, що з клубу піду я та Сімеоне», – Пальюка впевнений, що Марчело просто тримав на них зуб з того часу та боявся, що не наведе лад у роздягальні.
Не грав пів року через розрив хрестів, а потім позбавив «Інтер» шансів на Скудетто
Дієго пішов у «Лаціо», де став чемпіоном Італії, забив «Інтеру» у фіналі Кубка, а згодом зіграв важливу роль у «найчорнішому дні в історії «Інтера». Напевно, кожен вболівальник «нерадзуррі», який народився до середини 1990-х, чітко пам'ятає, що він робив в той день. Команда Ектора Купера підходила до останнього туру Серії А лідером, все що було потрібно – обіграти немотивований «Лаціо». «Ювентус» відставав на одне очко, «Рома» – на два.
Проти «орлів» топили навіть власні вболівальники, адже поразка «Інтера» могла подарувати чемпіонство «Ромі». Вдруге поспіль їхні серця такого б не витримали.
«Лаціо» Дзаккероні закінчував той чемпіонат на шостій позиції, чемпіонський склад Ерікссона потроху розходився, крах імперії Краньйотті був близько. Римляни боролися лише за потрапляння в зону КУЄФА. Але в тій команді грали два тренери, які тепер зійдуться в ЛЧ: Сімоне Індзагі та Дієго Сімеоне. Обоє відзначились у воротах «Інтера».
Ектор Купер на той час бут топовим тренером, два роки поспіль він виводив у фінал «Валенсію», а тут міг нарешті виграти чемпіонат, який «Інтеру» не підкорювався із 1989 року. Навесні нарешті почав грати після довготривалої травми Роналдо, черговий потужний сезон проводив Вієрі. Хоч Крістіан і вийшов на вирішальний матч на уколах, але свій гол забив. Після першого тайму було 2:2, які не влаштовували «Інтер».
В другому сталась справжня трагедія. Після подачі кутового забив Дієго Сімеоне. Побачивши м'яч у сітці, він вже розумів, що сталося. Після забитого голу він виглядав так, наче це його команда пропустила. «Чоло» взагалі міг не зіграти у тому матчі, у вересні він порвав хрести і майже весь сезон лікувався. Лише у квітні він вперше вийшов на заміну в матчі проти «Лечче».
«Коли наприкінці вересня я порвав хрестоподібні зв'язки, то намагався всіляко передбачати своє повернення. Якось мама подзвонила мені з Аргентини і порадила їсти свинячі хрящі. Я сказав: «Це огидно, хто тобі рекомендував це?». Вона сказала, що це старий індіанський засіб. Я блював від них, але їв.
Через шість місяців я був на полі. Все це збіглося з тиим голом, який ніколи не хотів забивати. Той самий гол 5 травня, коли рахунок став 3:2, який символічно відібрав у «Інтера» Скудетто. Для мене це була трагедія, після голу мені хотілося зникнути з поля, але я був професіоналом і грав за кольори «б'янкочелесті».
Ніхто не думав просто віддавати «Інтеру» Скудетто. У другому таймі вони попливли, в їхніх очах не було злості. Можливо, вони були переконані, що вже перемогли», – виправдовувався Дієго. Це був єдиний його гол у тому сезоні. Четвертий гол у ворота «Інтера» забив нинішній тренер «нерадзуррі» – Сімоне Індзагі.
Камери показували Роналдо в сльозах, а перед поєдинком підтримати «Лаціо» приходив сам Лучіано Моджі. У паралельних матчах «Юве» легко розібрався із «Удінезе», а «Рома» обіграла Торіно. «Інтер» став третім, а Ектор Купер підтвердив репутацію невдахи у ключових матчах.
Чи зможе аргентинець знову розчарувати фанатів «Інтера»?
Фото: Inter.it
