Годі марити безплатними трансляціями УПЛ - це утопія. Комусь доведеться платити

4 серпня повинні відбутись загальні збори клубів УПЛ, де, скоріше за все, вирішиться, хто буде транслювати чемпіонат наступного сезону. Претендентів два: Setanta Sports та MEGOGO. Перший - явний фаворит, бо, за всіма інсайдами, запропонував значно більшу суму.

Питання вже здавалося майже вирішеним, але за день до голосування включився президент «Руху» Григорій Козловський - і закликав віддати безплатно права комусь з національних трансляторів замість платних сервісів:

«Наскільки мені відомо, в УПЛ є дві пропозиції щодо купівлі телеправ. MEGOGO запропонував 100 тисяч доларів на рік усім клубам – це приблизно по 4,5 тисячі доларів на кожного. А Setanta запропонувала 1,5 мільйона. З вирахуванням того, що йде на УАФ, це по 60-70 тисяч доларів на клуб.

Я не сприймаю це інакше, як подачку. Вважаю, що клуби мають мати гідність та проявити свою позицію. Якщо завтра наш клуб і буде голосувати за щось, то тільки за телепул безплатної трансляції матчів для українців.

Я розумію, що медіаплатформам зараз також важко платити гроші за чемпіонат України, що клубам потрібні кошти для існування, але такі пропозиції – це ніщо інше, як подачка. Футбольний клуб «Рух» у цьому фарсі брати участь точно не буде. Це наша офіційна позиція. Ми знаємо собі ціну.

Тому я закликаю усі клуби відмовитись від таких пропозицій і безплатно віддати права на трансляції національним каналам. Нехай люди дивляться футбол та отримують задоволення».

Такі слова Козловського багатьом подобаються, бо багато хто дуже хоче дивитись футбол безплатно та не враховує наслідки.

З одного боку, в цьому є сенс, бо під час війни складно отримати серйозні для бюджетів клубів кошти за трансляції. І було б дуже добре, якщо зараз всі мали можливість дивитись матчі в вільному доступі. Не для комерції, а для соціального ефекту.

Але проблема в тому, що справжні безплатні трансляції - утопія. Їх не існує.

1. Виробництво трансляцій потребує серйозних вкладень. Навіть якщо транслятор нічого не заплатить клубам, йому потрібно покрити інші витрати. Для транслятора права все одно не будуть безплатними.

Олександр Денисов говорив про 10-12 тисяч доларів витрат на одну трансляцію. Євген Дикий також називав суму в 10 тисяч доларів. 240 матчів в сезоні - це 2,4 мільйона тільки на виробництво.

Додайте сюди 1,5 мільйона клубам - отримаєте повну суму, яку потрібно відбити Setanta Sports.

2. Якщо транслювати матчі безплатно, немає механізму, як відбивати витрати на виробництво.

Setanta Sports принаймні може розраховувати на платну модель розповсюдження контенту. Навіть якщо не відіб'ють напряму гроші - в цьому все одно може бути бізнес-інтерес, щоб розширити свій пакет телеправ спорту, прорекламувати нову платформу та збільшити кількість її платних підписників. Ефект може навіть не рахуватись в прямій вигоді.

Національний транслятор у вільному доступі може відбивати витрати тільки рекламою. І без повномасштабної війни цей ринок не був ніколи прибутковим, а зараз - тим більше.

3. Якщо не платить глядач, то за виробництво та «безплатну» трансляцію повинна заплатити або держава, або хтось з олігархів. В Україні не так багато загальнонаціональних каналів у вільному доступі.

Брати 2,4 мільйона доларів (близько 90 мільйонів гривень) з бюджету країни на футбол під час війни - це повний нонсенс. До того ж обидва державні загальнонаціональні канали «UA: Перший» та «Рада» транслюють марафон, який точно не припинять заради УПЛ. Хтось хоч спитав, чи потрібно їм це?

Всі інші загальнонаціональні канали так чи інакше належать олігархам. Чим це відрізнятиметься від трансляцій всі ці роки на «плюсах»?

Якщо хтось з олігархів буде готовий взяти на себе витрати, то тільки заради якихось шкурних інтересів. Бо рейтинги будь-якого низькосортного серіалу вищі за середньостатистичний матч УПЛ.

І ми знову повертаємося до заангажованих трансляцій та пропаганди. Інакше просто немає сенсу братись за виробництво та витрачати кошти. Виходить, глядач насправді також платить, тільки не грошами, а споживанням такого контенту та його впливом на нього.

***

Тому, як би привабливо та корисно не виглядала ідея безплатних трансляцій футболу під час війни, реалізувати її - потрапити в ту ж пастку, в якій український футбол був всі ці роки.

Враховуючи обставини, зараз клубам логічно погодитись на будь-яку пропозицію, щоб отримати незаангажованого транслятора, готового взяти на себе всі витрати на виробництво, та створити єдиний телепул.

Хай там як, але справжніх бізнес-пропозицій для українського футболу більше немає. Все інше - популізм, за який все одно комусь доведеться платити.

Хіба що клуби замість отримання грошей готові їх навпаки віддавати. Бо може дійти до того, що витрати на себе не візьме жоден транслятор - і клубам доведеться витрачати ці гроші та організовувати все самім. Замість того, щоб отримати хоч щось та скинути з себе зайві витрати на виробництво.

Телеграм-канал автора про український футбол. Підписуйтесь!