Що занадто - то не здраво. Ребров і збірна.
Мої думки з приводу триллеру українського футболу: Ребров і контракт зі збірною
"У мене в ОАЕ робота, але як тільки сезон закінчиться, повернуся додому зі своїми людьми. Приїду, як тільки зможу. Я буду битися. Звісно, я візьму в руки зброю. Ми виживемо. Виграємо", - ось такими впевненими та красивими словами Ребров висловлювався в інтер'ю ірландському Independent
Дата цього інтерв'ю - 4 березня 2022 року.
Сьогодні ми маємо на календарі 2 травня 2023 року. Вже понад 14 місяців повномасштабної війни України з рф. А де Ребров і в якому стані наша Головна футбольна команда країни?
1. Збірна України у вирішальному матчі рауну плей-офф проти Уєльсу програла 0:1 і як наслідок - не поїхала на Чемпіонат Світу.
2. "Патріотично-мотиваційні" слова Сергія Станіславовича на початку березня 2022 року 25 червня того ж року трансфомувалися у новий! контракт з клубом з ОАЕ ще на рік.
3. Петракова (якого вже критикувати усі, навіть ті, хто ніколи не дивився футбол) звільнили, а національна збірна до сих пір не має головного тренера без абревіатури "в.о.".
Як висновок(це суто моє оціночне судження): здивувала діаметральна протилежність Реброва у словах і діях.
-----------------------------------------
Так, безперечно, запросити тренера до національної команди - взагалі складно. Бо останнім часом більшість коучів обирають працювати у клубах, де матчі - кожен тиждень. Збірна це про 2-3 матчі за 7-10 діб, а потім - місяць-другий перерви.
Запросити тренера в збірну, де в країні повномасштабна війна, потужності якої можна співставити до Другої Світової - це також виклик.
Запропонувати тренеру роботу, де не буде "контракту на мільйон" - ну, тут бзе коментарів, усі люблять гроші, а в УАФ їх мало.
Виходячи з вищеперерахованих проблем, найкращий та найбільш правильний варіант - запросити тренера-українця. І тут ми маємо один, дуже цікавий момент: хто захоче працювати в організації(спортивній), чий голова фігурує в українських і, навіть, іноземних судах?
Кому потрібна токсична асоціація на свою персону? І взагалі, як можна довіряти словам людини, яку підозрюють у справах щодо "розкрадання коштів"?
Аналізуючи усі проблеми та виклики, яке зараз є в нашій країні, можлива домовленість з Ребровим вирішує багато питань(знову ж таки, попри токсичність персони Павелка). Талановитий, розумний тренер, який попрацював(досить успішно) за межами України, знає більшість футболістів Головної Команди особисто.
Але, але, але....
Маючи усі проблеми в нашому українському футболі, від "уголовника" керівника УАФ і до напівживого/напівмертвого футболу в країні через війну - маємо багато "але", яка б новина не була б опублікована на сайті УАФ.
І до всього цього - додається якась нервова невпевненість Реброва щодо роботи у збірній іхня з Павелко "Санта Барбара" вже трохи затягнулась.. І треба вже якось визначитися, хто, куди і коли. І не на словах, а на ділі! Бо таке відчуття, що Ребров на початку війни хотів повернення в Україну, далі - новий контракт з клубом з Еміратів, а зараз - то вже якась "незрозуміла тягомотина".
Одна фраза спадає на думку щодо цієї "незрозумілості" довкола збірної:
"Хотів би - знайшов би можливість, не захотів - знайшов причину"
А які Ваші думки з приводу Реброва, Павелка та Головної команди? Пишіть у коментарях, цікаво буде подискутувати.