Україна-Італія. 0:0. Навіть шалена мотивація не переб'є клас.
Матч, де вирішувалася доля прямої путівки на Євро-2024.
Збірна України у 8-му турі грала проти чинного чемпіона Європи - збірної Італії. І, водночас, проти команди, яка перед цим матчем була головною перепоною до отримання прямої путівки на Євро. В цьому матчі Італії згодиться і нічийний результат, нашим же - потрібна була лише перемога.
_________________________________________________
5 хвилина: перший удар в цьому матчі - за Україною! Довбик поборовся в центрі поля після передачі Трубіна(скрін 1), скинув на Судакова, який в один дотик віддав у вільну зону Циганкову (скрін 2), Віктор протягнув м'яч і пробив(скрін 3,4) - Доннарумма на місці!
7 хвилина: момент у Італії! Італійці розіграли кутовий, подали до штрафної(скрін 1), Дзаньоло скинув головою в центр штрафної(скрін 2), де один К'єза стоїть без підстраховки і пробиває дуже небезпечно, але вище воріт(скрін 3).
14 хвилина: перший класний гольовий момент у збірної України! Судаков прийняв м'яч в центрі поля(cкрін 1), класно віддав на Циганкова(скрін 2), Віктор в 3 дотики віддав на Георгія(скрін 3), Судаков протягнув "круглого" до карного італійців і сильно пробив(скрін 4) - Доннарумма тягне!
(Хочеться відзначити, що до 28 хвилини статистика ударів була - 3:1 на користь України!)
28 хвилина: момент у збірної Італії! Знову кутовий, знову подача(скрін 1), і знову гравця збірної Італії ніхто не накриває, цього разу - Ді Лоренцо(скрін 2). Мимо воріт, але небезпека зі стандартів насторожувала...
29 хвилина: перший 100% момент у Італії! К'єза поборовся проти Коноплі на правому фланзі(скрін 1,2), протягнув м'яч з правого флангу метрів на 30 і віддав класно на Фраттезі(скрін 3) - Трубін робить перший сейв у цьому матчі(скрін 4)!
Після 25 хвилини Італія перехопила ініціативу і почала створювати як гольові, так і напівгольові моменти. Слабкі сторони нашої команди були стандарти(у Італії було 7 кутових в 1 таймі!) і правий фланг оборони. К'єза добряче накручував Коноплю.
З тих, кого хотілося б відзначити: Миколенко, Трубін, Судаков, Забарний - топ.
58 хвилина: знову К'єза. Отримав м'яч на правому фланзі від Дімарко, пробіг до штрафної(скрін 2), прибрав під праву ногу і пробив - неточно(скрін 3).
65 хвилина: Мудрик!!! Останній 100% момент в цьому матчі - за гравцем Челсі! А створили його наші з вкидання! з-за бокової. Конопля вкидає м'яч аж до центру штрафної(скрін1), Доннарумма виходив перехопити передачу, але чи то не вирішив: ідти чи не йти на м'яч(скрін 2) і "круглий" відскакує до Мудрика, який пробиває(скрін 3) - Джанлуїджі Доннарумма рятує "Скуадра Аззуру" від пропущеного!
І на цьому саме гольові моменти в цьому матчі закінчилися. Були напівмоменти, небезпечні простріли, боротьба, непризначений пенальті на 90+3 хвилині, але рахунок не змінився - 0:0 і Італія - на Євро, а ми до плей-офф.
_______________________________________________
Чи вірив хтось, коли пройшло жеребкування відбору, що ми до останньої хвилини останнього туру будемо боротися з Італією за 2-ге місце? Навряд чи.
Мали шанси пройти? Так. Мали змогу забити? Звісно.
В нас відібрали цю можливість? Частково так, бо довбні на ВАРі сидять.
Чи пристойно ми грали проти діючих чемпіонів Європи. Абсолютно.
Але є одне "але"!
Жодне шалене бажання чи неймовірна мотивація не переб'є клас виконавців та італійську школу футболу. Як злагоджено грали вони в захисті останні хвилини матчу, як класно грали на атаку, коли це їм було потрібно. Це все - клас, який закарбовується ще змалечку.
А в нас талановита збірна з класними виконавцями. Але їх поява - це не заслуга видубованої системи футболу в країні, але збіг обставин в кожній окремій ситуації з кожним окремим футболістом. Посудіть самі:
Трубін - якби не ковід у 2020 році і не класна його гра проти мадридського Реалу(тоді Шахтар Каштру переміг "королівський клуб" 3:2), то не знаємо, де був би зараз Трубін.
Зінченко - стільки років був в академії Шахтаря і його ніхто не бачив - якби не його пробивний характер збіги обставин у Ман Сіті, не факт, що в нас був би такий гравець у збірній.
Сваток - гравцю 29 років, і він лише зараз отримує шанс на те, аби грати проти Італії у стартовому складі. В 29 років! Погодьтеся, ще 5 років тому 8/10 фанатів не сказали б, де Олександр на той момент грає.
Мудрик - дебютував при Фонсеці, але португалець вірив більше у Тайсона та Марлоса. До цього - бігав по арендам у Десну та київський Арсенал(обидва клуби вже не існує). Де б зараз був Михайло, якби не "батьківська опіка" Де Дзербі - невідомо.
Судаков - теж саме, як і з Мудриком - підпускати до стартового складу Шахтаря почав італієць. Певен, що за пів року роботи надав їм інформації більше, аніж вони отримали за всі попередні роки разом узяті.
Довбик - перший вояж до Європи - максимально невдалий. Перехід до данського Мідтьюлланну - і череда травм. І лише після перезапуску кар'єри у Дніпрі-1 і грою під орудою Йовічевіча та Кучера отримав другий шанс у Європу, де зараз в топі по забитим голав у Ла Лізі.
Конопля - якби не повномасштабна війна і не проджа легіонерів - не факт, що він би був основним у Шахтарі.
Тому висновків в нас три після матчу проти Італії:
1) Коли буде вібудована система футбольна в нашій країні - тоді будемо вимагати перемог над топ-збірними.
2) Результат у цьому відборі - хороший.
3) Якщо через плей-офф не вийдемо на Євро - буде питань багато, а головне: чим тоді Ребров кращий за Петракова як тренер?)
