Де Дзербі і Шахтар: 6 місяців досягнень та провалів

Підведемо підсумки роботи італійського фахівця за перші півроку у донецькому клубі.

Перші півроку для другого в історії донецького Шахтаря італійця - суцільна неоднозначність. Були як і хороші ігри/результати, так і провальні епізоди/моменти, в яких вболівальники гірників чекали лише одного - тріумфу. Але усе по порядку

Досягнення Роберто Де Дзербі

1.Вихід до групового раунду ЛЧ

Пройти 2 раунди плей-оф в ЛЧ - справа не з легких. Особливо коли тобі потрапляють досить міцні і потужні клуби, як от Генк і Монако. По грі в цих двох протистояннях( і в 4 матчах вцілому) вистачало питань: з Генком грали епізодично добре/погано, з "монегасками" можна згадати лишень фантастичні перші 30 хвилин у виїздному матчі(дійсно, супер грали), а потім з 35 хвилини першого матчу і аж до фантастичного голу/асисту/рикошету ім. Мудрика вже у матчі в Харкові - максимальний фарт та нульова гра. Але переможців не судять. Пройшли в групу - і це було на той момент головне

2. "Чистка" складу

Особисто я на продаж Хочолави відреагував так: "поки ще не знаю, який він тренер, але тішить що він бачить, де гравці хорошого рівня, а де - ні". Давід веселий і гарний хлопець(так про нього принаймі одноклубники говорили), але вболівальникам ШД, впевнений, це не дуже цікаво(як і українським вболівальникам у єврокубкових матчах гірників). Бо гарний хлопець - то не є професія. Футболіст він може, і непоганого рівня, але точно не для ЛЧ.

Дентіньо підписували як "мега таланта", а пішов у якості "2 голи Реалу, важливий гол у ворота ДК і душа бразильского колективу". Малувато, як для 10 років, але "шо маємо, те маємо".

Коноплянці, мабуть, італійські максималісти дали зрозуміти - або на 101% викладаєшься, або бувай. 2 матчі в ЛЧ(кваліфікації), а точніше - 49 хвилин і нуль! хвилин в УПЛ - яскрава картина того, що Євгену натякають на те, що "взимку можеш шукати інший клуб".

Сіпріано - підписували в якості атакувального півзахисника - намагалися перепрофілювати у крайнього лівого захисника - не вийшло. Віддали в оренду, і судячи з того, скільки і як грають Ісмаїлі та Корнієнко, після оренди буде зроблено наступний крок - продаж.

Безперечно, у клубі ще є ті, яким не місце в Шахтарі(через занадто низький рівень гри як для команди, що хоче грати в ЛЧ): Кривцов, Витао(в оренду бажано), Шевченко. Але ж і Рим будувався не за один день. Побачим, що буде далі.

3. Трофей(СуперКубок України)

Після минулого сезону, коли гірники програли усі трофеї Динамо, для Шахтаря матч за СКУ, чи не вперше за декілька років, був неначе фінал Кубка України чи "золотий матч" за 1-ше місце ЧУ. Команда була вкрай вмотивована, аби здобути трофей. Це було видно як по самій грі(по бажанню гравців), так і під час вручення СуперКубка - гравці і тренерський штаб були "на сьомому небі від щастя". На той момент Шахтарю ця перемога була дуже потрібна, аби молода команда, з новим тренером(який не вигравав взагалі трофеїв за свою кар'‎єру) повірили в свої сили і в те, що цей сезон може стати для них успішним.

4. Робота над прогресом молодих гравців

Судаков, Бондаренко, Сікан, Фернандо - це ті футболісти, яким РДД почав довіряти більше, аніж два попередні тренери(Каштру почав лише в ковідний сезон, там іншого вибору не було). Але на першому місці як щодо підвищення рівня гри молодого гравця, так і тим, наскільки головний тренер по-футбольному любить його - це, звичайно, Мудрик. Вже не перший рік усі говорили про шалений потенціал цього футболіста, і що йому потрібно працювати над тим, аби навчитися грати на команду, а не на кількість переглядів в соцмережах.

Емоційний, запальний і суворий італієць, здається, знайшов підхід до молодого гравця. Дай Боже, у нас з'‎явиться футболіст топ рівня на позиції лівого атакувального півзахисника(першого після раннього Коноплянки). Не кожному, до речі, на Бернабеу аплодували!

Провали Роберто Де Дзербі

1. Марлон

"Подписание Марлона — это прерогатива Де Дзерби". Ось таку заяву зробив Палкін після підписання контракту з 25-річним центральним захисником. 10 мільйонів віддавати за цз, легіонера(особливо коли у ШД в центрі захисту здебільшого українці через ліміт), який пограв у Європі, досвідчений - ну це повинен був бути гравець під основу і з досить високим рівнем гри. А маємо гру проти Минаю(непотрібні 2 жовті), ігри проти Олександрії, де при стандартах просто губив і позицію, і гравця, з яким грав, маємо забитий м'‎яч у ворота Шахтаря у грі проти Десни, де далеко не найспритніший Безбородько просто на спринті на раз-два обігнав Марлона і забив, і, звісно, перший пропущений проти Реалу на Бернабеу. Його подписували через "божевільну, шалену, класну гру у пас", ну от він і видав "шалений гольовий пас на Бензему. Поки що він дуже нагадує мені мого "улюбленця" Кривцова - габаритний, але погано грає на другому поверсі, не швидкий, легко суперники "прибирають" на замасі і має проблеми в позиційний грі - ось це "підсилення"...

2. Ліга Чемпіонів(Шеріф)

Я вже описував у своєму блозі про те, в яких матчах і з ким ШД провалився, де міг щось взяти, а де "дякую, що не більше отримали". Але знову ж таки, при всій повазі до Юрія Вернидуба, 40 мільйонів доларів на трансфери - і 1 заліковий бал у матчах з командою з Тирасполя - це жах. Це дно. Поки що так.

3. Досить піздно почав роботу над своїми помилками

Коли потрібно було ставити Степаненко в гру проти Реалу, він вирішив пограти "у тікі-таку", і врешті-решт, отримував "атаку-за-атакою" і як результат - 5:0. Коли було видно усім, що Соломон вже n-ну гру провалює, він продовжує його ставити і по суті, з первих хвилин, команда грає вдесятьох, замість того, аби випускати Мудрика, що він і зробив, але вже у матчі проти Реалу на Бернабеу. Замість довіри молодому Бондарю, ставить вже "перевіреного Кривцова", який на досвіді привозив голи. Хай помилається молодий і отримує досвід, аніж вже 31-річний захисник, який буде лише на собі негатив збирати.

На початку осені вже лякало те, що, здавалося, що він хоче грати лише у свій футбол і ніякий інший. Чи він не хоче, чи він боїться, чи може не вміє бути "гибким" і підлаштовуватися під обставини/суперника. Але у матчі проти Динамо за СКУ ми побачили, что РДД вміє і може, коли хоче. Мабуть, просто не любить цього, хоче "гнути свою лінію", так би мовити. Але ЛЧ показала, що може статися, якщо бути впертим в команді, в який не в кожній лінії підбір виконавців для сучасного, атакувально/контрпресингувального футболу.

4. Опосередкована гра в матчах УПЛ

Обидва матчі з Олександрією, матч з Минаєм, перші 60 хвилин зі Львовом(у першому колі), матч проти Чорноморця, гра проти Інгульця(друге коло) і Руху(обидва матчі), Ворскла - це усі ті матчі, де "тотальним футболом, домінування на м'‎ячі, торнадо небезпечних атак і тд" моментами і не пахло, а десь якщо і були(Минай, Ворскла), то дуже мало і виглядали досить сиро, навіть жалюгідно. Так, саме жалюгідно втрачати очки з командами, где гравців збирали за 2 тижні до початку сезону, або ж так "впевнено" здобувати вікторію, що після матчу усі будуть говорити "не перемогли, а відскочили". І це вже не єврокубки, це вже наша УПЛ.

--------

Керівництво клубу повністю довіряє тренеру, ба більше, воно РДД захоплюється тим, яку гру хоче поставити и вже ставить команді італієць. Ну, окрім як матчу з Інгульцем(перше коло), 35 хвилин матчу з Монако, матчу з Інтером, Десною, Зорею, першим таймом з Реалом(на Бернабеу) і матч з Шерифом у Києві(фак-ап про Шевченко намагаємося не згадувати) більше якось нічого і не згадується, аби можна було сказати "супер гра". Бо у всіх інших вона була або ж опосередкована, або взагалі жахлива.

Особисто моя оцінка - тверда "трійка", але...

Але там зима, збори, трансфери("яких трансферів вам ще не вистачає"), боротьба за золото ЧУ, Кубок України, все найцікавіше тільки починається)