Чому оцінка «Шахтарем» Мудрика в 100 мільйонів не відповідає трендам ринку
Порівняння з Антоні та Ґрілішем – недоречні.
Трансферна сага Михайла Мудрика, здається, далека до свого завершення попри декілька позитивних звісток від іноземних джерел. Узгодження особистого контракту та прогрес «Арсенала» у перемовинах з «Шахтарем» – це, звісно, добре, але ще на початку тижня актуальною була інформація щодо чітких фінансових вимог гірників – 85 мільйонів фунтів або ж близько 100 мільйонів євро.
Осінню слова представників клубу до останнього видавалися піар-ходом для привернення уваги, аж поки провідні інсайдери Європи не почали писати про реальне бажання керівництва виторгувати вищевказану суму.
Не вдаватимемося до суб’єктивних суджень, а просто спробуємо оперувати трендами футбольного ринку, щоб пояснити – така ціна на Мудрика не була й не є виправданою у сьогоднішніх умовах попри дійсно унікальний талант. Михайло – без сумнівів винятковий гравець з особливим ставленням до роботи та своїх цілей, але він поки знаходиться не у тому середовищі, щоб претендувати на тризначні цифри.
Твердження, що футболіста УПЛ можна продати за 100 млн євро – «копіум»
Серед великої кількості заяв директора з футболу Дарійо Срни про вартість Мудрика та повагу потенційних покупців до президента Ріната Ахметова знайшлися і максимально влучні фрази:
💬 «Ринок визначає ціну, а не я, він показує, які гравці коштують такі гроші»
💬 «Якби у Мудрика був бразильський паспорт, він коштував би 100 мільйонів»
Це – абсолютна правда, однак хорватський фахівець вкладає тут інший сенс, намагаючись плисти проти течії та дивуватись, чому його відносить від берега.
Так, ринок дійсно визначає ціну. Тому молодий бразилець може коштувати такі великі гроші, а українець з УПЛ – скоріш за все, ні. Бразилія давно зарекомендувала себе як країна, яка розвиває юних талантів з подальшою яскравою кар’єрою у Європі.
Ризик вкладень у бразильців значно менший, ніж в українців. На жаль, досвід останніх 10-15 років відштовхує європейські команди – Євген Коноплянка приїхав в Іспанію без знання іноземних мов та постійно мав проблеми з тренерами, Андрій Ярмоленко став травматичним через непристосованість до інтенсивності, а інших яскравих гравців придбати було не так вже й легко.
У той час, коли «Реал» переживає позитивний досвід великих інвестицій у Родріго та Вінісіуса Жуніора (обидва – по 45 млн євро), цілком логічно, що він не побоїться віддати 72 млн євро з урахуванням бонусів за 16-річного Ендріка.
У той час, коли бразильські футболісти знаходяться у складі ледь не кожного топклубу, цілком логічно, що скаути продовжуватимуть робити на них ставку.
У той час, коли вистачить пальців однієї руки для наведення позитивних прикладів освоєння українців у топлігах, цілком логічно, що до цього регіону ставитимуться скептично.
«Шахтар» це, вірогідно, чудово розуміє, адже став ледь не першим клубом у Східній Європі, який вигідно перепродавав… саме бразильців.
Авжеж, це несправедливо, адже Михайло може бути значно талановитішим за багатьох перспективних бразильців. Однак це – тенденція, з якою марно боротися, бо так побудований ринок.
Передбачаючи заперечення, що Мудрик проявив себе не тільки в УПЛ, а ще у ЛЧ – так, проявив, але теж не на 100 мільйонів.
З-поза топ-5 ліг тепер дорого продають лише португальські та нідерландські клуби
Неймар, Мбаппе, Дембеле, Коутінью, Фелікс, Грізманн, Ґріліш, Роналду, Азар, Лукаку, Погба, Бейл, Мудрик, Антоні – знайдіть зайвих серед гравців, чиї трансфери сягнули (або можуть сягнути) компенсації у 100+ млн євро.
Питання виникають з приводу Антоні, Фелікса та потенційно Мудрика, але вінгера «МЮ» зарано оцінювати після 4 місяців у команді, а щодо Фелікса є логічне пояснення. «Бенфіка», як і «Аякс», дорого продає своїх футболістів, бо потенційні покупці регулярно спостерігають за успішним досвідом інших клубів.
Де Йонг та Де Лігт на момент трансферів були чинними півфіналістами ЛЧ та вважалися лідерами того колективу Еріка тен Гаґа, Бруну та Діаш зараз стали основними у манчестерських командах, Діас та Лісандро теж встигли добре зарекомендувати себе, а до переліку сумнівних угод відносимо… єдиного представника УПЛ у цьому списку, Фреда.
«Шахтар» раніше також претендував на входження до цієї когорти, але з сезону 2015/16 продав тільки одного футболіста дорожче 15 млн євро – ним і був Фред. Доцільним є висновок, що це пов’язано саме зі спадом рівня чемпіонату України.
Порівнювати португальські та нідерландські чемпіонати з нашою першістю – марно. Їхні команди, на відміну від гірників, до сьогодні зберегли хорошу репутацію в плані трансферів на вихід, а нещодавня ситуація з Енцо Фернандесом (найкращим молодим гравцем ЧС-2022, на секунду) та 120 млн євро підтверджує тенденцію. Футболістів належним чином виховують у конкурентоспроможному середовищі (позиції в таблиці коефіцієнтів є чітким доказом цього), готуючи їх до наступних викликів.
Порівняння з Антоні та Ґрілішем недоречні – їхні трансфери відбувалися при зовсім інших умовах
Чергове улюблене заняття представників «Шахтаря» – порівнювати Мудрика з Антоні та Джеком Ґрілішем. Тут слід аналізувати не стільки тренди ринку, як окремі внутрішні фактори.
Наприклад, передумови до рекордного переходу Антоні:
⚫️ трансфер відбувався в останні дні серпня, коли вболівальники тиснули на керівництво «МЮ» після двох поспіль поразок на старті сезону;
⚫️ на цій кандидатурі наполягав новий головний тренер, який чудово знав Антоні по роботі в «Аяксі»;
⚫️ на ту мить Антоні вже був гравцем збірної Бразилії (Мудрик, до слова, у національній команді себе поки не проявив);
⚫️ менеджмент «МЮ» на чолі з Джоном Мерто, який тиждень спілкувався з мамою Рабйо, щоб почути відмову – набагато слабший від менеджменту «Арсенала», який почав вести помірну політику без значних ризиків;
⚫️ в Антоні навіть була краща статистика в ЛЧ, ніж у Мудрика (2+4 за 577 хвилин та вихід в плей-оф проти 3+2 за 519 хвилин та виліт в ЛЄ).
Також є аргументи, чому виправданими можна назвати витрачені гроші «Ман Сіті» на Ґріліша:
⚫️ у Джека був серйозний досвід виступів на рівні АПЛ;
⚫️ йому не знадобилася адаптація;
⚫️ «містяни» змушені дотримуватися ліміту у мінімум 8 гравців в заявці, які три роки тренувались в Англії до свого 21-річчя, це і є причиною високих цін на місцевих виконавців.
Виникає зустрічне питання: «А чому не порівнювати Мудрика з умовними Луїсом Діасом та Коді Ґакпо?». Перший встиг пофеєрити в ЛЧ, а інший почав конкурувати з Голандом за кількістю результативних дій у сезоні та засяяв на ЧС-2022. Їхні трансфери обійшлися «Ліверпулю» у 47 та 42 млн євро відповідно.
Ерлінґ, до речі, після своїх 8+1 у групі ЛЧ 2019/20 переїхав з Австрії у «Боруссію» всього за 20 млн євро (проте такою була клаусула у контракті).
З чемпіонатів рівня сьогоднішньої УПЛ ні за кого не платили понад 32 млн євро
Якщо ж зазирати у чемпіонати рівня УПЛ, тобто другого ешелону, то ситуація стає ще більш показовою.
Тренди немов прямим текстом говорять – гравець з посередньої або слабкої ліги не коштує великих грошей, яким би талановитим він не був.
Тут, правда, слід зазначити, що навіть найдорожчий з переліку Ааронсон й близько не стоїть з Мудриком. Винятки можуть бути.
Михайло може навіть коштувати вдвічі більше американця, якщо пощастить з покупцем, бо має шалений потенціал. Однак річ у тому, що повинна існувати якась адекватна межа. Цифра у 100 млн цю межу явно перетинає. 70 млн, які начебто готовий віддати «Арсенал» з урахуванням бонусів – і так вже успіх та деякою мірою порушення (хоч і справедливе) принципів сучасного футбольного ринку, про що свідчить наведена інфографіка.
Оперувати історіями Тейшейри, Фернандіньо та Дугласа Кости не зовсім правильно – це було до 2015 року, коли УПЛ ще не ввійшла у піке, а наші клуби з-поза топ-2 хоча б чогось досягали на євроарені.
Що стосується фінансових проблем «Шахтаря» після введення нового правила ФІФА, то вони, на жаль, у світі нікого не хвилюють, як би цього не хотілося.
***
Є тут і зворотний бік. «Шахтар» не зобов`язаний продавати Мудрика. У нього є право вимагати за футболіста яку завгодно суму, адже, можливо, клуб просто хоче зберегти свого лідера та таким чином відлякує покупців. І в нього є чинний довгостроковий контракт.
Але вважати, що Михайла сьогодні справді варто оцінювати у 100 млн – надто амбітно.
Фото: «Шахтар», Andy Buchanan/AFP, Mateusz Slodkowski/DeFodi Images via Getty Images, Oli Scarff/AFP via Getty Images
