Як змінилися склади топзбірних після ЧС-2018: перебудова імені Енріке, апгрейд Аргентини, все ті ж обличчя у бельгійців
Зміна поколінь невблаганна.
4 роки – здається, не надто великий відрізок часу. Однак у житті футбольних збірних цього цілком достатньо, щоб майже повністю змінити свій вигляд. На ЧС-2022 світ побачить зовсім інші команди, ніж це було на попередній міжнародній першості. Демонструємо, як змінилися склади 6 з 8 чвертьфіналістів 2018 року, а також топових збірних, які не подолали першу стадію плей-оф. А хтось навіть груповий етап, як от Німеччина.
Бразилія
Виявляється, ЧС-2018 був настільки давно, що тоді високий рівень ще тягнули Марсело та Вілліан. Та й про Пауліньо, який неочікувано запалював у плей-оф, зараз теж мало хто згадує. Хибна думка, що цього року бразильці везуть значно молодший склад – Сілва, Маркіньос, Каземіро та Неймар компенсують втрати в плані досвіду. Може з’явитись і дідусь Алвес, але Мілітао/Даніло справа у захисті загалом повинні впоратися без нього.
Франція
Чинні чемпіони світу їдуть на турнір з величезними втратами. Особливо це стосується середини поля, де місце гарантоване лише Чуамені. Гендузі, Камавінга та Фофана натомість боротимуться за другий слот, що звучить не так солідно, як трикутник Погба-Матюїді-Канте. На лівому фланзі Тео замінить брата Люку, а проблеми з травмами залишають невизначеними позиції у центрі захисту. Зате в атаці все стабільно, і Бензема на свій ЧС поїде.
Португалія
Лише троє з усіх учасників минулої першості очікуються у стартовому складі команди Сантуша. Зміна поколінь у «селесао» проходить доволі успішно в усіх ланках. Патрісіу поступився місцем Кошті, Фонте – Діашу, а Моутінью своїм непотраплянням у фінальну заявку створив неймовірну конкуренцію у центрі поля. Тільки от Пепе досі цілиться на основу, а ще з величезними амбіціями на свій останній ЧС відправляється Роналду. Йому в атаці тепер допомагатимуть не Маріу та Ґедеш (хоча з лавки круто виходив ще Куарежма), а Бруну та Леау.
Аргентина
Погляньте на склад Аргентини у 2018-му та поясніть, як ця збірна змогла вибратись бодай з групи. За 4 роки блакитно-білі побудували потужну команду, яка вже встигла відчути смак перемог. Тепер в аргентинців є надійний воротар, декілька варіантів у центрі оборони та динамічна середня ланка (не пенсіонери Маскерано та Банега). Та й сумнівних прізвищ а-ля Меса, Павон та Перес стало менше.
Іспанія
Найбільших змін зазнали іспанці. На це є одразу декілька причин. Перша – тоді «червона фурія» відверто провалилася та потребувала масштабної перебудови. Друга – збірну очолив Луїс Енріке, чиї кадрові рішення й по сьогодні часто дивують.
Піке, Рамос, Іньєста, Давід Сільва – вам віриться, що це було ще відносно недавно? Бускетс та Карвахаль у Катар полетять, але не факт, що матимуть ігровий час. Зараз на авансцену виходять інші потенційні зірки – Ґаві, Сарабія, Пау Торрес, Педрі, Карлос Солер, Маркос Льоренте. Прочитати думки Енріке неможливо, тому сміливих прогнозів щодо стартової 11-ки не даватимемо.
Німеччина
Ще одні невдахи минулого розіграшу. Сьогодні ключові ролі у «бундестім» виконують лише 3 представники тієї збірної, і то Мюллера активно підсиджує молодий Мусіала. За іменами колектив Фліка все ж поступається тим, хто безславно вилетів від Кореї, Швеції та Мексики – Боатенг, Гуммельс, Кроос, Хедіра, Ройс, який знову пропускає великий турнір через травму. Тож Ґнабрі, Сане, Гаверцу та іншим є що доводити.
Англія
Більш стабільною у плані збереження кістяка команди здається Англія. Кардинальних змін зазнав центр поля, де у 2018 році грали… Аллі та Лінгард. Сьогодні це схоже швидше на якийсь жарт, як і наявність Ешлі Янга на лівому фланзі. Беллінґем та Райс значно омолодили та збалансували збірну, а Саутґейт має величезний вибір гравців на кожну з позицій. Щоправда, Ґарет є досить прагматичним тренером, тому запасайтесь попкорном перед матчами за участі Маґвайра.
Бельгія
Золоте покоління не таке вже й золоте. Цікавий факт – якщо порівнювати склади бельгійців на попередніх 10 першостях, то лінія оборони так і залишатиметься незмінною. Якщо серйозно, то історія Вертонгена та Алдервейрелда у збірній надто затягнулася. Добре, що хоч Компані нарешті пішов тренувати. У нападі та сама історія – усі сподівання на Едена Азара, Лукаку та Де Брюйне. У заявці нових облич достатньо, але місце у старті періодично довіряють лише Тілемансу та захиснику «Андерлехта» Дебасту.
Уругвай
У 2018-му уругвайці під керівництвом Табареса дійшли до чвертьфіналу, а цієї зими можуть розраховувати навіть на щось більше з молодим та амбітним тренером Алонсо. Вальверде, Араухо та Нуньєс – топове підсилення у порівнянні зі складом 4-річної давності. Муслера ж у Катар їде уже в статусі талісмана та лідера роздягальні.
Хорватія
Чинні фіналісти ЧС також суттєво змінилися. Лідери відправляються у свій останній рейс – через 4 роки ми навряд чи побачимо Модрича та Перишича. В обороні тренерський штаб вже встиг провести омолодження, але впевненість поки викликає хіба що Гвардіол. Проблемною є позиція форварда, адже рівноцінну заміну Манджукичу хорватська школа ще не виховала.
Італія
Фото: інфографіка Tribuna.com, Getty Images
