Tribuna/Футбол/Блоги/Троєщинський їксперґ/Єдиний хороший Єльцин. Тіньовий герой легендарної Коста-Рики-2014

Єдиний хороший Єльцин. Тіньовий герой легендарної Коста-Рики-2014

Легенда №17 по-костариканськи.

Єдиний хороший Єльцин. Тіньовий герой легендарної Коста-Рики-2014

Збірна Коста-Рики настільки пишається своїм виходом у чвертьфінал ЧС-2014 з групи смерті, що й досі у її складі грають головні ковалі того успіху. Не лише в українському біатлоні не можуть розпрощатися з досягненнями восьмирічної давнини.

Кейлор Навас, Хоель Кемпбелл і Брайан Руїс були головними зірками тієї команди Хорхе Луїса Пінто, та, як завжди це буває у футболі, постать опорника-руйнівника незаслужено залишається на других ролях. Залишалась би, якби це цікавий атрибут основного плеймейкера збірної Коста-Рики на бразильському мундіалі – його дивне ім‘я.

Єльцин Техеда запам‘ятався більшості вболівальників саме завдяки ньому, дякуємо безглуздому рішенню його батьків – знайшли, на честь кого називати сина. Так, до чемпіонату світу-2014 Коста-Рику знали хіба за те, що в ній грав такий незвичний персонаж – Техеда став одним із головних мемів перед мундіалем. Дійшло навіть до жарту в нашому «Кварталі», що Єльцин попросить заміну з фірмовою фразою «Я устал, я ухожу». Проте вже після вдалого виступу костариканців на турнірі стало зовсім не до жартів. Особливо італійцям, уругвайцям, англійцям, грекам і частково нідерландцям.

У столицю з Лимона і без лимонів

Народився Єльцин у 1992 році – власне тому він і отримав таке ім‘я, адже постать новоспеченого президента однієї з новоспечених країн новоспеченої СНД була доволі популярна у всьому світі. Яке щастя, що Техеда не народився на 10 років пізніше, інакше страшно уявити, яке б у нього було ім‘я тоді й як би він зараз з ним жив.

Історія дитинства та ранньої кар‘єри Техеди до неможливого банальна, типова для більшості латиноамериканських футболістів. Народжений на березі Карибського моря в містечку Лимон, яке прославилося на весь футбольний світ безглуздою емблемою місцевого клубу, у 14-річному віці Єльцин переїхав до столиці Сан-Хосе. Там Техеда вступив до університету, де вже навчався на інженера його старший брат Ігнасіо (йому з ім’ям пощастило більше). Саме у Сан-Хосе в академії «Депортиво Сапрісси» Єльцин почав свої перші футбольні кроки.

Зрештою, вже у статусі основного і одного з найбільш перспективних гравців «Сапрісси» 19-річний Техеда в 2011 році дебютував у збірній Коста-Рики. Перед цим Єльцин зарекомендував собі в молодіжній збірній, яка того ж року вийшла до фіналу молодіжного Кубка КОНКАКАФ та до 1/8 фіналу чемпіонату світу. Що цікаво, найкращим бомбардиром збірноі Коста-Рики на тому молодіжному мундіалі став такий собі Джон Хайро Руїс, який у 2015 році встиг пограти за «Дніпро».

Першим дорослим турніром збірних для молодого Єльцина Техеди став Центральноамериканський Кубок, який став для Коста-Рики домашнім і відбувся на початку 2013 року. Господарі виграли той турнір, ставши найкращою з семи збірних Центральної Америки (Мексика участі в змаганні не брала).

Щоправда, там Техеда не провів жодного матчу, і дебютував на великих турнірах уже влітку того ж 2013 року на Золотому Кубку КОНКАКАФ, що відбувся в США. Там збірна Коста-Рики поступилася в 1/4 фіналу Гондурасу, а Техеда зіграв у трьох матчах своєї команди. Лише у матчі 2 туру проти Белізу Єльцин не виходив на поле – у всіх інших 21-річний гравець відіграв від свистка до свистка.

Мундіаль, що змінив усе

Пройшовши відбір на ЧС-2014 разом зі своєю збірною дуже якісно й посівши підсумкову другу сходинку у фінальній групі кваліфікації, Техеда їхав у Бразилію з чіткою метою змінити домашній чемпіонат на Європу. Такі ж плани мав і його клуб – «Сапрісса» ще до ЧС отримала по Єльцину кілька цікавих пропозицій, але чекала завершення мундіалю, щоб продати перспективного гравця якнайвигідніше.

Завадити цьому мала група, в яку потрапила збірна Коста-Рики. Так, суперниками «Лос Тікос» на мундіалі стали Уругвай, Італія та Англія – справжня група смерті. Всі, навіть найвідданіші костариканські фани, розуміли – навіть одне очко за три матчі в цій групі буде за щастя. Букмекери були не менш песимістичними – віддавали Коста-Риці друге місце з кінця після Ірану за шансами виграти чемпіонат світу.

Проти костариканців грав іще той факт, що майже всі її лідери, включно з Техедою, були представниками нетопового навіть за мірками КОНКАКАФ домашнього чемпіонату. Так, цілих 9 гравців з 24 у заявці Коста-Рики на ЧС-2014 їхали туди в статусі гравців місцевої ліги. Цим досягнення «Лос Тікос» на мундіалі стає ще пам’ятнішим.

Нагадаю, Коста-Рика стала головною сенсацією того чемпіонату світу, дійшовши до чвертьфіналу. Все почалося з сенсаційної перемоги над Уругваєм у першому турі – ті грали без травмованого Луїса Суареса, та все одно вважалися беззаперечними фаворитами матчу. Перший тайм для Коста-Рики у Бразилії завершився цілком прогнозовано і без сенсацій – Уругвай вів 1:0. Проте вже в другому таймі почалася головна казка того мундіалю, адже Коста-Рика переламала матч, забила три голи і з перемогою в першому матчі готувалася в наступному створити найбільшу сенсацію у своїй історії. Тоді від них постраждав не хто-небудь, а збірна Італії, окрилена перемогою в першому турі над принциповими суперниками з Англії.

Та фіналіст Євро-2012 не зміг зробити нічого ані з захистом Коста-Рики, ані з Кейлором Навасом, чим допоміг йому перейти після ЧС з «Леванте» в «Реал», ані з блискавичними контратаками костариканців, одна з яких завершилася голом Брайана Руїса. Звичайно, без Техеди в тому матчі не обійшлося, адже саме його впевнена гра в центрі поля допомогла Коста-Риці втримати мінімальну перемогу й достроково вийти з групи уже в другому турі. А Єльцин, судячи з післяматчевого фото, на тлі успіху змінив громадянство і перейшов зі збірної Коста-Рики до гранда світового футболу. Дарма, адже Коста-Рика останнім часом частіше за Італію грала як на самих ЧС, так і у плей-оф.

На щастя, Техеда вчасно оговтався і повернувся до 3 туру в збірну своєї Батьківщини. Там була нічия з Англією – той матч нічого не вирішував, адже «Три леви» до цього програли ще й Уругваю і безславно вилетіли з мундіалю достроково. Тож у останньому турі родоначальники футболу змогли задовольнитися здобутим заліковим пунктом в матчі проти беззаперечних фаворитів з Коста-Рики, яка цим результатом закріпилася на 1 місці й вийшла у 1/8 фіналу ЧС вдруге у своїй історії – на Грецію.

Втримати перемогу завдяки єдиному голу все того ж таки капітана Руїса (справжній експерт у боротьбі з південноєвропейськими збірними) не вдалося – греки зрівняли рахунок на останніх хвилинах основного часу, використавши вилучення Борхеса. Тож Коста-Риці вже без Техеди на полі довелося грати додаткових 30 хвилин та серію пенальті, де Навас потягнув останній удар від Гекаса та вивів свою команду в історичний чвертьфінал.

Єдиним, хто зміг зупинити зухвалих костариканців на тому чемпіонаті світу, став резервний голкіпер збірної Нідерландів Тім Крул, котрий вийшов тоді на поле лише одного разу – для серії пенальті якраз проти Коста-Рики. Проте найкращий сейв того матчу належить далеко не йому, а саме нашому герою.

90+3 хвилина, рахунок 0:0. Коста-Рика провела весь матч у захисті, не давши Нідерландам створити багато небезпечних моментів. Дейлі Блінд забігає по лівому флангу, прострілює у воротарський майданчик, м‘яч проходить повз усіх гравців і на протилежного краю штрафного знаходить Ван Персі, Навас відіграний… І тут на лінії воріт з’являється Єльцин Техеда і відбиває в поперечку удар Робіна, який всі вже бачили у сітці. Не було б і подвигів Тіма Крула в післяматчевій серії пенальті, якби не розкішний сейв від півзахисника.

Загалом Єльцин Техеда був одним із лідерів легендарної Коста-Рики-2014. Він провів на полі усі 5 матчів, хоча лише один – проти Англії – провів повністю. В інших же матчах Єльцин «устал и уходил» на лаву запасних в другому таймі або – проти Нідерландів – у додатковий час, поступаючись місцем на полі досвідченішому 27-річному Хосе Куберо.

Клубні зльоти та падіння

Після дуже вдалого чемпіонату світу мрія Техеди здійснилася, і він поїхав у Європу. Мав статися перехід у «Свонсі», що тоді грав в Прем‘єр-Лізі, проте в останній момент головний тренер валлійського клубу відмовився від Єльцина, тож той перейшов у «Евіан» з Ліги 1.

Костариканець став основним опорником команди з французьких Альп – за два сезони він провів за «хрестоносців» 53 матчі в Лізі 1 та відзначився єдиним голом у матчі проти «Бордо». На жаль, Техеда був однією з єдиних світлих плям у «Евіані» – його гра нагадувала оркестр на «Титаніку». В перший сезон він вилетів з клубом до Ліги 2, а в другому серед фінансові проблеми «Евіан» знову вилетів та був змушений розформувати команду.

Тому вже на ЧС-2018 Єльцин Техеда їхав на батьківщину свого імені у статусі гравця «Лозанни». Проте в сусідній Швейцарії у гравця не пішло – за два сезони він провів лише 28 матчів, тож на мундіалі в країні-терористі не був основним. Коста-Рика не зуміла повторити свій успіх чотирирічної давнини, набравши всього один заліковий пункт у заключному матчі проти Швейцарії. Техеда з‘явився на полі лише одного разу, в матчі другого туру проти Бразилії на 83 хвилині – і за його участі Коста-Рика пропустила прикрі 2 голи у компенсований час, не зумівши втримати нульову нічию проти «пентакампеонів».

Вже після невдалого другого мундіалю Єльцин повернувся на Батьківщину – до «Ередіано», з котрого він приїхав на свій третій чемпіонат світу в Катар. Саме на цьому мундіалі сталося те, чого Техеда так давно прагнув – його дебютний гол за збірну Коста-Рики. Сталося це в матчі 3 туру проти Німеччини, коли після голів того таки Техеди та Кемпбелла певний час саме «Лос Тікос» вели в рахунку й мали шанси навіть знову вийти з групи смерті. Та цього разу чималий середній вік команди, майже незмінної з пам‘ятного 2014 року, дався взнаки, тож Єльцин Техеда разом зі своєю командою програв німцям та поїхав додому після групового етапу. Зате зараз він став справді незамінним гравцем збірної Коста-Рики, адже всі три матчі провів майже без замін, за винятком матчу проти тих-таки німців, коли пішов з поля на 93 хвилині.

Шкода, що європейська кар‘єра Техеди вийшла такою короткою й невдалою – після успіху на бразильському мундіалі він заслуговував на більше. Проте він точно ввійде в історію завдяки своєму дивному імені, як його тезки бразильський паралімпієць Єльцин Жак, колумбійський футболіст Єльцин Каро та гватемальський футболіст Єльцин Альварес. Та хіба хтось щось чув про когось із них? Отож саме Техеда може по праву називати себе найкращим з Єльцинів – включно із тим самим, оригінальним кадром. І для Коста-Рики він залишиться легендою, незважаючи на своє дивне ім‘я та невдалу клубну кар‘єру. Хто зна, може, років за 25 на мундіалі ми побачимо якогось Зеленського Раміреса з Панами.

Чи слідкували ви за кар‘єрою костариканських зірок після їх успіху на ЧС-2014? Залишайте свої коментарі та підписуйтеся на мій блог у Telegram!

Фото: Deportivo Saprissa, FIFA, Reuters, Evian Thonon Gaillard, особистий Instagram Єльцина Техеди

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости