Знайомимось з головними зірками драфт класу НФЛ 2022 року

Від редакції: ви знаходитеся в блозі «Hail Mary». Його автор тримає нас в курсі всіх подій НФЛ і став топ-блогером нашого сайту за підсумками 2021 року. Підтримайте його плюсами, коментарями і підпискою!

***

До чергового драфту НФЛ залишився тиждень, тож саме час познайомитись з найяскравішими проспектами цього року. Драфт-2022 є дещо особливим, бо головні зірки в ньому – не квотербеки. В першому раунді навряд чи оберуть більше ніж двох пасувальників, і малоймовірно, що хтось з них опиниться у ТОП-10.

Драфт-2022 – це драфт на якому домінують великі лайнмени нападу, талановиті пас-рашери і ресивери. Клас останніх потенційно виглядає дуже потужним і можливо зрівняється з класом-2020. Хоч фанати вважають цьогорічний драфт не таким насиченим на таланти, як попередні, але цікаві персоналії на ньому є. І командам є до кого придивитися. До головних талантів, на думку експертів, придивимось і ми.

Кенні Пікетт (квотербек, Піттсбург)

Один з двох квотербеків, від яких очікують успішного переходу з університетського футболу до НФЛ. Пікетт провів чотири роки в Університеті Піттсбургу і поставив масну крапку минулого року. Він переписав майже всі значимі статистичні рекорди університету та заробив репутацію потенційного франчайз-квотербека.

Пікетт не був одразу топ-талантом і додавав з кожним роком. Постійна робота над собою дозволила йому вийти на зовсім новий рівень гри. Це і є одна з його найголовніших позитивних рис – працелюбність та жага до самовдосконалення.

Якщо говорити про стиль гри Пікетта, то це мобільний квотербек з непоганою антропометрією (191 см, 100 кг) та здібностями справжнього лідера, готового вести за собою всю команду. Кенні комфортно відчуває себе у вертикальній схемі, яка вимагає здатності точно кидати паси на довгі дистанції, та не боїться імпровізувати, якщо розіграш пішов не за сценарієм. Цьому сприяє і здатність зберігати спокій, якщо захист навколо нього розсипається і доводиться оперувати в хаотичному просторі.

Стосовно мінусів Пікетта, то багато з експертів кажуть про малий розмір рук, недостатню точність дальніх пасів та схильність до надмірного ризику. Хоча жоден з них не є критичним. Експерти говорили і про маленькі руки Джо Барроу, що не завадило йому дійти до Супербоулу на другий рік у лізі. А над точністю та прийняттям рішень можна попрацювати.

Пікетт навряд чи потрапить до ТОП-10 драфту, але точно має бути обраний в першому раунді. Він не суперзірка, проте має достатньо таланту та бажання, щоб успішно закріпитися в лізі.

Малік Вілліс (квотербек, Ліберті)

Другий квотербек, який точно має бути обраний в першому раунді. Вілліс схожий на Пікетта, але має дві більш яскраво виражені риси. Якщо Кенні просто мобільний квотербек, то Малік чітко виражений квотербек подвійної загрози. Він жорсткий, швидкий, вміє швидко змінювати напрямок руху і не боїться приймати текли від захисників.

Друга особливість Вілліса – сила кидка. Експерти вважають Маліка елітним атлетом у цьому компоненті. Візуально навіть не напружуючись, Вілліс здатен кидати м’яч на 60+ ярдів. На додаток до сили кидка Вілліс ще й має відмінну техніку, тож він здатен роздавати паси на бігу.

Слабкі сторони Вілліса такі, як майже і в кожного новачка-квотербека – точність пасів та прийняття рішень. Знаючи про свою силу кидка, Малік часто намагається впхнути занадто складний пас на ресивера, який навіть близько не відкритий. Занадто велика схильність до ризику накладається на недостатні навички читання поля, тож зона прийняття рішень є пріоритетною, над якою треба працювати молодому квотербеку. І також йому варто бути трохи менш героїчним у спробах робити виноси самостійно. В університеті, коли захист навколо нього розсипався, він до останнього намагався зберегти м’яч і набрати якісь ярди ногами. В НФЛ за таке можна дорого заплатити. Віллісу треба повчитися приймати прості рішення, навіть якщо вони не приносять занадто багато ефективності.

Метт Коррал (квотербек, Оле Місс)

Метт знаходиться десь на межі потрапляння до першого раунду драфту, тож про нього також варто згадати. Коррал має яскраво виражені сильні сторони і так само сильно помітні недоліки. Тож він приблизно з однаковими шансами може стати і квотербеком №1, і безнадійним джорніменом.

Головний плюс Коррала – точність пасів. Особливо це стосується короткої та середньої дистанції. Він здатен кинути точний пас на ресивера під дуже щільною опікою, незалежно від його позиції на полі. В останні роки Метт значно покращив своє розуміння гри і приймає набагато кращі рішення на полі. Це дозволяє йому і набагато швидше позбавлятися м’яча. Якщо квотербека витискають з карману, він виграє максимум часу постійними змінами напрямку руху і весь час відслідковує ситуацію вглибині поля, щоб запустити дальній пас.

Суттєвим мінусом Коррала є сила кидку. Він не здатен кидати точні паси на дальні дистанції. Окрім цього, він не може пристосовувати свої паси під ресиверів, щоб ті змогли прийняти м’яч в такій точці, яка дозволить їм набрати ярди після прийому. І якщо Коррал йде в прорив сам, то він занадто полюбляє йти на контакт із захисниками. В НФЛ це може призвести до цілої зливи травм. Метту доведеться змінити свій стиль гри, якщо він отримає місце на полі в лізі.

Ейдан Хатчінсон (діфенсів-енд, Мічіган)

Хатчінсон збирався вийти на драфт минулого року, але йому завадила травма. Тож Ейдан ще на рік залишився в університеті. За цей рік він здійснив значний стрибок у розвитку і пройшов шлях від проспекта 3-4 раунду до потенційного першого піка.

Головний плюс Хатчінсона – надзвичайний атлетизм. При вазі у 120 кг він демонструє неймовірну швидкість та спритність. Ейдан вміє тримати рівновагу та нівелювати блоки від лайнменів, закриваючи таким чином можливості для виносів. Також він використовує свої довгі руки, щоб швидко дотягнутися до квотербека і максимально перекрити йому потенційні шпарини для кидків. На додачу до цього Хатчінсон має непогану стартову швидкість, яка дозволяє йому швидко виходити на оперативний простір та добігати до квотербека.

Головним мінусом Хатчінсона є його техніка. Він занадто прямолінійний і зазвичай намагається банально продавити лайнмена суперника. Він не може швидко змінювати напрямок руху. Часто занадто витягується в повний зріст, через що не може вивести з рівноваги лайнмена та скинути його з себе. І йому варто працювати над технікою застосування рук. Сили в нього вдосталь, але з акуратністю застосування цієї сили є проблеми. В НФЛ через це він може нахапатися непотрібних флагів.

Тревон Вокер (діфенсів-енд, Джорджия)

Вокер також пройшов шлях від проспекту другого дня драфту до потенційного вибору у ТОП-5. Хоча багато хто вважає, що обирати Тревона так високо може бути значною помилкою.

Вокер потужний та надзвичайно сильний лайнмен, який є більш ефективним у схемі з трьома лінійними. Він використовує свою силу, щоб продавлювати лінію суперника та добиратися до квотербека. Також він ефективно закриває всі шпарини для раннінгбеків суперника та є майже ідеальним у грі проти виносів. І в цьому як раз і полягає його головна проблема.

Багато експертів вважає, що Вокер занадто заточений саме під гру проти виносу. Він не може бути ефективним пас-рашером, бо йому не вистачає для цього вмінь та техніки. Він може дібратися до квотербека лише за рахунок грубої сили, а в НФЛ це не дуже ефективна тактика. Якщо команда обирає діфенсів-енда у ТОП-5 драфту, то вона очікує отримати когось з братів Боса чи Майлза Гарретта. Вокер просто не здатний дати такий рівень. Принаймні зараз. Він може розвинутися в елітного атлета, але для цього йому потрібно багато працювати над своєю технікою.

Кейвон Тібодо (діфенсів-енд, Орегон)

Тібодо довгий час вважався беззаперечним фаворитом на вибір під першим номером, але згодом трохи просів у списках експертів. Проте він все одно залишається в ТОП-10 і має доволі швидко почути своє прізвище зі сцени драфту.

Кейвон є всебічно розвиненим атлетом з вражаючим арсеналом навичок. Його найголовніша чеснота – вибухова стартова швидкість. Тібодо здатний зірватися з місця з будь-якої позиції настільки швидко, що лайнмени не встигають його блокувати. Здатен він і швидко змінювати напрямок руху. Також Кейвон знає як правильно перетворювати свою швидкість в силу штовхання і як максимально ефективно використовувати свої довгі руки.

Тібодо виглядає майже ідеальним ді-ендом, хоча звісно в нього є слабкі сторони, над якими варто попрацювати. Перш за все, йому варто урізноманітнити свій технічний арсенал. Тібодо занадто часто покладається на свою швидкість. Варто пропрацювати сценарії, коли лайнмена не вдасться обійти за рахунок вибухового прискорення. І також Кейвону варто покращити свою здатність тримати рівновагу. Були випадки, коли він неправильно ставив ноги та ледь не завалювався на газон у боротьбі з лайнменами.

Еван Ніл (офенсів текл, Алабама)

Ніл майже одностайно вважається найкращим офенсів теклом цьогорічного драфту. Справжній гігант (2,01 м зросту та 159 кг ваги) здатен однаково успішно як захищати квотербека, так і відкривати дірки для виносної гри. Окрім цього він є універсалом і за свою кар’єру в університеті встиг пограти на трьох позиціях в лінії нападу.

Плюси Евана очевидні, зважаючи на його антропометрію. Він сильний, має довгі руки та добре знається на техніці гри. Його важко продавити, він вміє використовувати свої руки, щоб тримати пас-рашерів на відстані і не давати зблизитися з ним і він має напрочуд непогану швидкість як для своїх розмірів. Ніл може бути використаний і як захисник для квотербека, і як головний блокуючий для раннінгбека. Еван гарно працює ногами, тож здатен швидко адаптуватися під ривки захисників або вчасно звільняти простір для свого гравця з м’ячем.

Слабких сторін в Ніла не так багато, але звісно є над чим працювати. Еван занадто полюбляє швидко стартувати та кидатися на захисників. Для цього він переносить багато ваги на пальці ніг і через це може швидко втрачати рівновагу. Особливо, якщо ді-енд зорієнтується і потягне Ніла на себе. Також він часто намагається задавити пас-рашера вагою, що також може призвести до втрати рівноваги та позиції. Якщо Ніл відточить свою техніку та стане менше ризикувати в своїй грі, він стане елітним теклом, який буде мати довгу та успішну кар’єру в НФЛ.

Ікем «Ікі» Еквону (офенсів текл, Північна Кароліна)

Ще один топовий проспект для лінії нападу. Дехто ставить його навіть вище за Ніла, хоча більшість визнає, що Еквону все таки більш обмежений в своєму арсеналі і не може запропонувати ту варіативність у грі, яка є у Евана.

Еквону наразі виглядає як лайнмен чітко заточений під виносну гру. Ікем грає з шаленою агресією та силою. На полі він перетворюється на гарматне ядро, яке стартує з максимальною швидкістю та несеться вперед, змітаючи все на своєму шляху. Еквону здатен не просто відкинути першого захисника та відкрити шлях для раннінгбека. Він здатен протягнути захисника по полю і зробити ще один блок, а то й два, допомагаючи набрати виносом більше ярдів. Це дуже цінна навичка для червоної зони та третіх даунів з малою кількістю ярдів. Проте у відкритому полі Ікем вже не такий ефективний у блокуванні – не вистачає швидкості.

Слабкою стороною Еквону є захист квотербека. Ні, він звісно вміє це робити, але він занадто покладається на свої габарити та силу. Ікем намагається першим ударом збити захисника з траєкторії руху, або взагалі з ніг. В університетському футболі це працювало. В НФЛ навряд чи буде достатньо лише цього. Тим паче що швидкості в професіоналах куди більші ніж в студентах. Через це адаптація Еквону в новій лізі може трохи затягнутися. Але загалом це дуже талановитий лайнмен, який гарантовано має бути обраний в ТОП-10 драфту.

Чарльз Кросс (офенсів текл, Міссіссіпі Стейт)

Якщо Еквону заточений під виносну гру, то Кросс – під пасову. Це найкращий друг будь-якого квотербека і готовий гравець основи для команди, яка тяжіє до пасової гри.

Головний актив Кросса – його швидкі ноги. Він здатен віддзеркалити рух пас-рашера та не дати йому можливості зайняти правильну позицію для прориву. Також він здатен швидко змінювати позицію та відтискати захисників вглиб поля, щоб дати більше простору для квотербека. Окрім цього, він дуже розумний лайнмен і здатен прораховувати ігрові ситуації, щоб обрати найкращу позицію та тактику поведінки.

Серед мінусів Кросса варто відзначити його техніку роботи руками та здатність блокувати під час виносної гри. Він занадто широко ставить руки на захисників, через що йому часто доводиться тримати суперників і нариватися на флаги за затримку. А його техніку блокування описують як «ракета з теплонаведенням». Чарльз просто опускає голову і кидається на захисників. Виглядає це лячно, але в НФЛ такий блок легко можуть обійти. Над цим можна попрацювати, але загалом для всіх очевидно, що Кросс буде ідеальним саме для пасових схем. Тож брати його потрібно саме під них.

Ахмад «Соус» Гарднер (корнербек, Цинциннати)

За оцінками багатьох експертів – найкращий корнербек цього драфту. Гарднер обдарований фізично, має вибухову швидкість, вміє координувати свої рухи і легко змінює напрямок бігу. Наразі він виглядає повністю готовим до протистояння з ресиверами рівня НФЛ.

Базою всієї гри Ахмада є його швидкість. Він здатен тримати темп будь-якого ресивера та не відпускати його ані на коротких дистанціях до 10 ярдів, ані на довгих спринтах вглиб поля. Окрім цього він правильно працює стопами та стегнами, за рахунок чого швидко та скоординовано розвертається з положення спиною вперед до звичайного бігу поряд з ресивером. Цей розворот проходить без втрати швидкості, що є надважливим в сучасній НФЛ.

Ще однією сильною стороною Гарднера є його довгі руки. За рахунок них він здатен легко перекривати траєкторії польоту м’яча та не давати ресиверу прийняти пас. Також Ахмад є жорстким та агресивним гравцем, коли мова заходить про текли. Він жорстко атакує гравця з м’ячем та не дає ресиверам набирати ярди після прийому.

Слабких сторін в Гарднера майже немає, хоча експерти відмічають, що йому варто попрацювати над грою на лінії скріміджу. Ахмад інколи затримується там занадто довго перш ніж почати рух вглибину поля. За рахунок цього ресивер може виграти додатковий крок і встигнути відкритися під пас. Але загалом Ахмад Гарднер є готовим стартовим корнером, на якого можна покластися.

До речі про його прізвисько. Воно ніяк не пов’язано з любов’ю до соусів та приправ. В англійському слензі термін «sauce» використовують для людини, яка має харизму, стиль та впевненість в собі. Гарднеру це прізвисько дав його шкільний тренер і з того часу Ахмад з ним не розлучається. А щодо впевненості в собі, то Гарднеру її не займати. Він вважає себе найкращим талантом цьогорічного драфту.

Дерек Стінглі (корнербек, Луїзіана)

Довгий час саме Стінглі вважався найкращим корнером драфту-2022, але його котирування знизила травма, отримана в останньому університетському сезоні. Проте Дерек все одно залишається топ-проспектом, який точно буде обраний в першому раунді.

Стінглі має всі необхідні риси успішного корнера. Він швидкий, має довгі руки, ідеально працює ногами та швидко змінює напрямок руху. Дерек вміє читати рухи своїх суперників та на основі цього аналізувати, який розіграш буде розіграно. Окрім цього він спрямований на гру проти м’яча і завжди намагається зробити перехоплення. Цьому допомагають чудові навички аналізу траєкторії м’яча, які дозволяють зайняти правильну позицію на полі. І на завершення – Стінглі є універсалом. Він здатен грати і на фланзі, і як слот-корнер, і навіть як сейфті.

Мінуси у грі Стінглі знайти важко, але можливо. Найбільше питань викликають його здібності у проведенні теклів. Йому не вистачає жорсткості, щоб одразу валити гравця з м’ячем на газон. І його здоров’я також є приводом для хвилювань. В останніх сезонах Стінглі постійно пропускав певний час через травми. Через це Дерек і впав у котируваннях багатьох команд. Але його талант є безсумнівним, тож ризикнути варто.

Кайл Хемілтон (сейфті, Нотр-Дам)

Хемілтону прогнозують вибір у ТОП-10 драфту і він може стати першим сейфті з 2017 року, якого обирають так високо. Підстави для таких прогнозів дають унікальний мікс фізичних даних, таланту, універсальності та характеру.

По-перше, за стандартами сейфті Хемілтон справжній гігант. 193 см зросту, 100 кг ваги та довжелезні руки роблять Кайла майже непереборною силою в секондері. З такими даними він легко може збивати паси та перекривати всі потенційні траєкторії польоту м’яча.

По-друге, Хемілтон досконало вміє читати гру та відслідковувати м’яч. Він аналізує поведінку квотербека, виявляє потенційні маршрути ресиверів і обирає позицію на полі, з якої він принесе максимум користі.

І по-третє, Кайл справжній універсал, який грає по всій довжині поля. Він може прикривати ресиверів, може висуватися на допомогу лайнбекерам або може йти в блітц. Він чудово проводить текли, тож є ефективним проти виносної гри. Важко знайти щось таке, чого не може робити Кайл.

Експерти майже не виділяють у Хемілтона слабких сторін. Якщо докопуватись, то можна пред’явити певні претензії до його швидкості та агресивного ігрового стилю, через який він втрачає позицію під час обманних розіграшів. Проте це навряд чи хоч якось вплине на репутацію Кайла. Він має бути обраний у ТОП-10.

Джеймесон Вілльямс (ресивер, Алабама)

Вілльямс був безнадійним резервістом в Огайо Стейт, але минулого року перейшов до Алабами та здійснив найбільш вражаючий прорив в університетському футболі. Багато хто вважає Джеймесона найкращим ресивером цього драфту та потенційною суперзіркою ліги.

Вілльямс поєднує в собі дві найголовніші якості ресивера – швидкість та здатність бігти ефективні маршрути. Джеймесон швидко прискорюється, може виявляти слабкі ділянки в зонному захисті, легко відривається від корнерів суперника та зберігає рівновагу, щоб набрати ярди після прийому. Вілльямс здатен ефективно діяти на будь-якій дистанції – від коротких пасів на 5-7 ярдів до 70-ярдових забігів для тачдауну. В Алабамі він встановив рекорд університету, набравши за сезон чотири тачдауни з 70+ ярдів, а також був лідером університетського футболу по кількості тачдаунів з 30+ ярдів.

Занепокоєння стосовно кандидатури Вілльямса можуть викликати два факти. Перший – йому варто попрацювати над прийомом під щільною опікою, бо в таких умовах він часто впускає м’яч. Другий – у фіналі університетського футболу цього року він отримав травму хрестоподібних зв’язок коліна. До старту сезону в НФЛ він встигне відновитись, але завжди такі серйозні травми є певним червоним прапорцем для скаутів та генменеджерів команд.

Гарретт Вілсон (ресивер, Огайо Стейт)

Огайо Стейт цього року виставляє на драфт потужний тандем ресиверів, який гарантовано буде обраний в першому раунді. Вілсон – перша частина цього тандему.

Вілсон обдарований технічно і майже бездоганно діє під час кожної фази гри. Гарретт легко змінює напрямок руху, здатен різко гальмувати та так само різко прискорюватись знову. Він може контролювати верхню та нижню частину тіла окремо, що дає йому додаткові варіанти для обманних рухів, за рахунок яких він відривається від захисників. Він здатен високо вистрибувати, щоб прийняти важкі паси і при цьому має ефективну техніку прийому м’яча, яка дозволяє йому приймати так звані паси 50 на 50. Після прийому він покладається на свою спритність, яка дозволяє уникати контакту з захисниками та набирати додаткові ярди.

Значних мінусів у Вілсона немає. Експерти вважають, що йому ще варто попрацювати над технікою маршрутів, бо інколи він робить занадто багато зайвих рухів, і трохи підтягнути навички блокування. Проте це все незначні моменти, які жодним чином не впливають на сприйняття Вілсона як топ-таланту. Якщо не Вілльямс, то саме Вілсон стане першим обраним ресивером на цьогорічному драфті.

Кріс Олаве (ресивер, Огайо Стейт)

Друга частина зіркового тандему з Огайо Стейт. Олаве котується трохи нижче за Вілсона, але це аж ніяк не означає, що він гірший ресивер. Тим паче, що в університеті Олаве був універсалом, якого використовували абсолютно в усіх можливих схемах та маршрутах.

Головною чеснотою Кріса є вміння керувати своєю швидкістю. Він легко може зупинятися та прискорюватися, завдяки чому може ефективно пробігти майже будь-який маршрут. Він підлаштовує свою швидкість таким чином, щоб прийняти пас в максимально комфортній позиції, з якої можна продовжити рух полем. І він має надійні руки, здатні прийняти майже будь-який пас.

Над чим Олаве варто попрацювати, так це над своєю силою. Він швидкий та спритний, але в протистоянні з великими корнерами його просто задавлять масою. Це ж стосується і ярдів після прийому. Він не зможе розбити текл потужних захисників НФЛ. Тож в качалочку Крісу варто походити додатково.

Дрейк Лондон (ресивер, Університет Південної Каліфорнії)

Лондон є ще одним топ-талантом у насиченому класі ресиверів. Дехто ставить його на друге місце після Гарретта Вілсона, дехто навпаки вважає, що його оберуть останнім з топ-проспектів, але ніхто не сумнівається, що Дрейк піде в першому раунді.

Щоб здогадатись про сильні сторони Лондона достатньо поглянути на його зріст, а це 193 см. Дрейк раніше грав в баскетбол, тож його стрибучість не викликає сумнівів. І до всього цього він має надзвичайно довгі руки, якими може виловлювати паси навіть не відриваючись від землі. Лондон – справжня знахідка для прийомів м’яча під тиском. Бо йому вистачає даних, щоб виривати паси під пресингом будь-якого корнера. Звісно це робить його і надійною зброєю у відкритому полі, бо звалити теклом цього хлопа не так вже й легко.

Лондон здатен приймати паси не лише за рахунок свого зросту. Він має чудовий ігровий інтелект, завдяки якому визначає оптимальні траєкторії маршрутів. І незважаючи на габарити, він доволі вправно вміє різко змінювати напрямок руху, щоб створити собі оперативний простір.

Мінус Лондона також очевидний через його антропометрію – йому не вистачає дистанційної швидкості. Це точно не той ресивер, якого ви будете кидати в 50+ ярдовий забіг. Ще одним приводом для хвилювань є його здоров’я. Дрейк досі заліковує травму через яку він пропустив і Драфт Комбайн, і відкрите тренування рідного університету. Через це його котирування на драфті можуть суттєво знизитися.

Трейлон Беркс (ресивер, Арканзас)

Беркс має не таке яскраве резюме, як попередні ресивери, але його не варто скидати з рахунків. Він має свої чесноти, які дозволяють йому сподіватися на вибір у першому раунді.

Трейлон – великий та сильний ресивер, здатний продавити майже будь-якого захисника. У відкритиму полі його майже неможливо звалити. Він має великі руки, до яких м’яч буквально прилипає. В університеті його використовували по всій довжині поля. За необхідності Беркс може бути гібридним ресивером та робити виноси. Такий собі Дібо Семуел на мінімалках. Трейлон також може виловити майже будь-який пас, який кинули в його зону. І очевидно, що він виграє в захисників більшість пасів 50 на 50.

Для успішного переходу в НФЛ Берксу варто працювати над своїми маршрутами і трохи підтягнути психологію, бо в універі він інколи сачкував на полі під час розіграшів, де він не був першим вибором для пасу. Якщо Трейлон підтягне ці аспекти та потрапить до рук креативного координатора нападу, він може стати дуже ефективною зброєю на полях НФЛ.

Драфт відбудеться 28-30 квітня у Лас-Вегасі.

Фото: NFL