Почеттіно в Челсі. Які є переваги у нового тренера лондонців
На днях було оголошено про те, що Маурісіо Почеттіно стане наступним головним тренером Челсі. Це підписання було десь у повітрі, але, враховуючи бекграунд, здавалося що вибір буде ледь не між усіма вільними тренерами світу. Після річної перерви Почеттіно повертається в АПЛ, де його сватали ще й у Тоттенхем, але то були лише чутки, тому нас чекає щось нове.
Говорити про персоналії зараз дуже важко. В такій ситуації опиняється будь-який тренер нової для себе команди, але нинішній Челсі - просто збірна солянка всіх кого можно. З іншого боку, Почеттіно нібито хотів більше важелів впливу. А коли ти знаєш, що управління командою у твоїх руках - така робота навіть стає доволі приємним головним болем. Проблема лише в тому, що треба буде продати чи віддати в аренду всіх непотрібних. Але то вже не справа тренера.
Говорити про тактику чи схему також сенсу немає. Поки у наявності не будуть всі ті, хто потрібен Почу для побудови його гри, будь-який аналіз, навіть ретроспективний - є лише здогадками. Так само як і текст про Лемпарда та Мудрика.
Тож якщо і говорити про щось, то тільки про те, які плюси дасть цьому Челсі Почеттіно і чому він є чудовим вибором в глобальному плані.
Досвід гри в АПЛ
Насправді, цей пункт, можливо, був одним із головних, адже на прикладі єврокубків ми бачимо, що АПЛ в плані гри - доволі специфічна ліга, і конкуренція тут ні на що не подібна в принципі. Ті самі Енріке і Нагельсманн, по суті, не мали конкуренції в своїх командах. Навіть Лейпциг був одним з 4-5 топ-клубів, і лишається таким зараз. Звісно це не вирішальний аргумент, але доволі суттєвий. Тен Хаг сказав на початку сезону, що прийшов перервати гегемонію Клоппа і Гвардіоли, але купа травм і щільний графік поки що перемагають самого Еріка. Почеттіно чудово знає, що таке непотрібні кубки, боксінг дей, виїзд на Олд Трафорд чи Енфілд, жорстке суддівство тощо. Тому не треба буде сезону на звикання чи розкачку.
Результат топ-рівня
Ну добре, з досвідом в АПЛ є десятки тренерів, але ж результатів рівня, який би відповідав такому клубу як Челсі - мало в кого є. І так, Почеттіно не завоював жодного трофею з Тоттенхемом. Але, цього не зробив ні Конте, ні Моуріньо. Які до цього і після цього вигравали трофеї. Тому справа не в тренері. Натомість, саме команда Почеттіно була одним з тих камінців, які збили Сіті зі шляху до ЛЧ. Саме команда Почеттіно вибила той самий легендарний Аякс. По міркам АПЛ, навіть потрапляння в топ-4 - вже великий успіх, навіть для топів. А нинішній Челсі мріяв би хоч про топ-6. Тому, не говорячи про якісь перемоги одразу, хоча б зробити команду стабільним претендентом на них - вже буде дуже круто. Ну а там вже все будуть вирішувати деталі.
Варто також додати, що при Почеттіно Тоттенхем набирав за сезон найбільше очок в середньому за матч, і цей показник не зміг перебити ні Жозе, ні Конте.
Побудова команди
Ну добре, результат в АПЛ давав і Моурінью з МЮ, але чи була там команда? Швидше набір персоналій. А от Тоттенхем того часу - інша справа. Дуже вибагливих там явно не було, проте всі грали разом, як єдиний механізм, на полі і поза ним. Якщо говорити про склад, то було 25 гравців у заявці, з яких 19 зіграло більше 1000 хвилин. Показник, можливо, не дуже яскравий, але дійсно ротація була доволі частою, окрім деяких позицій. При чому основний склад майже завжди був чітким, а не так як зараз у Челсі.
З точки зору саме менеджера - Почеттіно це чудовий варіант, саме те що потрібно клубу, який має довгострокові амбіції. Саме це й було однією з причин того, що Поч пішов з Тоттенхему, адже там важко самому керувати процесом, коли тобі не допомагають, ще й заважають. В принципі те саме було й у ПСЖ, тому це не можна вважати провалом.
Будувати команду навколо гравців, і будувати команду навколо окремих гравців - різні речі, це вам скажуть Емері, Тухель і Гальтьє. Почеттіно не є імпульсивним тренером, але може приймати доволі жорсткі рішення, тож і про дисципліну в команді можно буде не переживати. При цьому він також і не є тренером авторитарного типу, тому всі конфлікти, якщо вони і будуть, вирішаться не так, як з Роналду.
Можно згадати ще Еспаньйол і Саутгемптон, в яких також Почеттіно провів непогану роботу, чим в принципі і довів свою різноплановість. Тому є надія, що і в Челсі, як мінімум, настане стабільність, а в роздягальні буде вистачати місця і для гравців, і для натхненних промов.
І до речі, знову тренер, останнє місце роботи якого - ПСЖ, очолює Челсі після Лемпарда.
Робота з гравцями
Ну добре, у Тоттенхема не було зірок, але ж у Челсі вони є, причому за них віддали велику суму. Чи не повториться історія ПСЖ? Насправді, коли Почеттіно зміг замінити Мессі, це викликало подив і повагу, але проблема в тому, що коли ти не подобаєшся улюбленцю хазяїна - тебе виганяють. Власне для деяких персоналій там майже не існує авторитетних тренерів. І можливо хтось скаже, що Мессі дійсно заслужив до себе особливе ставлення, залишимо це дискусійне питання, але що ми маємо в Челсі?
Величезна переплата за більшість складу, але майже кожен гравець дав дуже багато приводів для того, щоб сидіти на банці мінімум одну-дві гри. Ті, хто вигравав трофеї, або не відігравали ключову роль одноосібного лідера, або ж вже перестали прогресувати. Навіть Енцо Фернандес, який демонструє більш-менш непогану гру, не є суперзіркою, яку можно поставити вище за всю команду.
Плюс варто також зазначати роль в цьому процесі президентів. Боелі та Егбалі набрали багато крутих активів, але навряд чи вони самі зможуть перерахувати всіх цих людей за іменами. Тому у випадку конфліктів позиція президента має бути однозначно на боці тренера. Чудовий приклад - Брайтон, який продав Троссара після скандалу, а з Кайседо зміг домовитися.
Але це що стосується поваги. Якщо ж говорити про розвиток футболістів, то знову ж таки, беручи до уваги Тоттенхем, у Почеттіно на початку його кампанії був такий самий молодий склад, як зараз у Челсі - 24,6 років. І в більшості своїй склад команди був майже незмінний, проте навіть у 2019-му році середній вік складав лише 26,7. Це говорить про те, що Почеттіно майже завжди працював з відносно молодими гравцями.
І основа того Тоттенхема якраз і пройшла всі етапи розвитку разом з тренером.
Саме тут стали топовими футболістами Кейн, Сон, Еріксен, Деле Аллі( що було потім - інша історія). Непогано себе проявляли Девіс та Дайєр, Моура, Орьє.
Також є ще ті, хто зараз грає у різних інших командах, але теж доволі якісно: Хуан Фойт, Ерік Ламела, Тріпьєр. Почеттіно зміг вміло збалансувати склад, щоб досвідчені та молоді гравці разом показували результат.
Показовим є приклад Деле Аллі, людини, яка здавалася доволі адекватною і перспективною саме під керівництвом аргентинця. Після цього пішли постійні скандали, непотрапляння у склад і у підсумку - Бешикташ у 27 років. Це також багато говорить і про характер тренера.
Плюс Почеттіно також доволі непоганий тактик, і в цьому аспекті може підтягнути багатьох, в тому числі і Мудрика. Бо психологія це добре, але знати, де і коли тобі треба опинитися в різних ситуаціях - теж було б непогано.
Характер
Ну добре, але ж Почеттіно все ж за характером доволі м’який, стільки років терпів знущання Леві, а тут не менш дивний поки що президент, ще й треба робити перебудову, без жорстких рішень ніяк. Насправді, те, що аргентинець не є авторитарним тренером - плюс, адже ситуативно він може прийняти складне непопулярне рішення, а от для постійного гарного мікроклімату краще саме такий спеціаліст.
Почеттіно в цьому плані можно порівняти з Анчелотті. Обидва підходять до тренувального процесу і гравців індивідуально. Коли є особистий контакт - це набагато краще, ніж коли тебе ігнорують. Щось таке намагався робити Поттер, але 30 чи 40 чоловік дуже важко фізично опитати і окремо вислухати. Від Почеттіно ви не почуєте жорсткої критики на адресу когось персонально чи керівництва, проте це не означає, що робота над помилками не буде проведена. Зрештою, Боелі звісно більш щедрий, ніж Леві, але теж доволі ексцентричний, тому хтось типу Нагельсманна не був би тут органічним.
Системність
Так, ми бачили лише одну системну кампанію Поча, але ж з таким керівництвом працювати дуже довго доволі складно. У Челсі зараз є гроші, є футболісти, нібито налагоджені певні функціонерські зв’язки, але їм треба хтось, хто дійсно має стратегію і вміння бути провідною ланкою та стрижнем всього процесу. Враховуючи те, що контракт погоджено, прав у аргентинця буде доволі багато. А отже, все буде залежати лише від результату. Звісно не виключаємо примхи керівництва, але тоді цей клуб серйозно будуть сприймати лише якісь заробітчани типу Конте.
Звісно, ці всі плюси можуть впертися в багато різних контраргументів: тренер однієї команди, фізрук, був у вдалому місці у вдалий час тощо, але цей пост - лише один з багатьох поглядів на призначення Маурісіо. І хотілося б вірити, що це дійсно спрацює.
