Чому Довбик вже зараз може коштувати 50+ мільйонів євро
5 факторів та +1 у перспективі.
Ще зовсім недавно доводилося аналізувати опції для Артема Довбика в АПЛ на тлі підвищення інтересу до нього на ринку – і зокрема приходити до висновку, що клуби рівня «Фулгема», «Брентфорда» та «Вест Гема» (де в українця мало б бути стабільне місце в основі) фінансово потягнуть трансфер.
Втім, форвард доволі швидко робить такі тексти неактуальним – стабільно запалює у Ла Лізі, тим самим щотижня підіймаючи вартість та збільшуючи інтерес з боку провідних команд. Неділя 21 січня не стала винятком – Довбик оформив хет-трик у ворота «Севільї», вийшов у лідери чемпіонату за результативними діями та викликав хвилю захоплення в Європі.
Це наштовхнуло на думку, що Артем за пару місяців насправді багато чого зробив для того, аби «Жирона» зірвала куш. Іспанці вже зараз можуть сміливо виставляти цінник у 50+ мільйонів євро, а до літа, коли перехід стане можливим за правилами ФІФА, навіть більше. Наводимо фактори на користь цього твердження.
В Європі залишилось мало форвардів профайлу Довбика – фактично дефіцит
Почнімо, напевно, з найголовнішого – з унікальності профайлу Довбика. Габаритний та потужний, але при цьому не надто повільний нападник з голами на будь-який смак – головою, на випередження, потужним дальнім ударом, з пенальті, зі штрафного, у порожні, опинившись у потрібному місці у потрібний час. Українець круто діє не лише у завершальній стадії, а й у підіграші. Поставити корпус, скинути на партнера, відтягнути на себе увагу суперника, виграти боротьбу після виносу для розвитку атаки/збереження м‘яча – все це також його сильні сторони.
І якщо задуматись, то чи багато доступних на ринку форвардів сьогодні володіють таким набором якостей? Важлива ремарка – серед тих, хто довів свою ефективність на найвищому рівні. Як Артем, перенісши результативність з УПЛ в Іспанію.
Якби подібних варіантів дійсно було багато, то «Челсі» з «Арсеналом» зараз би не трусились за 100-мільйонними Айвеном Тоуні та Віктором Осімхеном. Схоже, це наслідки тренду на початку 10-х, коли від типових дев’яток потроху відмовлялись. Однак виявилося, що вони все ж потрібні. Тому нападники типу Ерлінґа Голанда, Роберта Левандовського та Гаррі Кейна сьогодні на вагу золота. Настільки, що за останнього «Баварія» у пошуках заміни для другого віддала 95 мільйонів попри наближення 30-річчя.
Звісно, в один ряд з ними Довбика ніхто не ставить – йому як мінімум бракує технічних скілів. Але й говоримо про вдвічі меншу від їхньої вартості суму, а в цьому діапазоні українець є одним з відверто небагатьох хороших кандидатів.
Довбик розігнав «медійку» – про нього активно пишуть на тлі хайпу «Жирони»
Бачили реакцію світову на матч з «Севільєю»?
Тепер трансферний ринок побудований так, що розкручення футболіста є доволі важливим фактором ціноутворення. Це далеко не щось нове – згадати хоча б зразок «Аякса» 2019 року, який завдяки шаленій кампанії у Лізі чемпіонів добряче пропіарив своїх гравців, продавши їх потім за оверпрайсом. І, як показує практика, поки ніхто на свою вартість не награв – ні Де Лігт у «Ювентусі» та «Баварії», ні Де Йонг у «Барселоні», ні тим паче ван де Бек в «МЮ».
«Жирона» йде схожим шляхом – привертає увагу сенсаційними результати, а індивідуальні виступи виокремлюють журналісти. Савіньйо сватають у «Манчестер Сіті», Мігеля Гуттьєреса – в «Арсенал» або «Реал», Алекса Гарсію – в «Барселону». У цій схемі важливо підкріплювати стабільність якоюсь яскравістю, щоб був подвійний ефект – хет-трик проти Серхіо Рамоса чудово підпадає під категорію.
Довбик – український Халк: святкує голи у стилі героя Marvel, «їсть як лев», має прізвисько «машина»
Сюди ж – лідерство Довбика за результативними діями у Ла Лізі, рівність з Джудом Беллінґемом за голами, несподівана боротьба команди за чемпіонство. Все це активно розносять багатомільйонні пабліки, відомі інсайдери та провідні видання. Те, що робили з Мудриком у групі попередньої ЛЧ, та те, чого трохи бракує Судакову.
Довбик розвіяв сумніви щодо травматичності – за півтора сезону пропустив лише 2 матчі
Момент, який вважався перешкодою у контексті трансферу Довбика. Перш за все, через операцію на «хрестах», яку українець переніс під час дебютного та невдалого вояжу в Європу у «Мідтюлланд».
Така травма – завжди серйозний ризик для клубу, який платить великі гроші за гравця. Для «Жирони» заплачені за Артема кошти дійсно були розкішшю, бо 7,5 млн євро за 70% прав на гравця – їхній рекорд.
Ознаки того, що травматичність Довбика залишилася в минулому, простежувалися у попередньому сезоні. Тоді форвард пропустив один єдиний матч «Дніпра-1» – у плей-оф Ліги конференцій. У кожному з інших 38 взяв участь зі стартового складу. А також вийшов у всіх 14 іграх збірної за той період.
Не виникло жодних проблем й з переїздом в Іспанію, де інтенсивніший темп та більші навантаження. Так, Артем не грає від «свистка до свистка», бо Мічел активно ротує його з легендою Крістіаном Стуані, але факт залишається фактом – через мікропошкодження він поки пропустив тільки один матч.
Півтора року без хоча б середньої важкості травм та всього дві пропущених зустрічі – маркер для медичних штабів клубів.
У Довбика вигідна для «Жирони» трансферна ситуація – і бажання виманити більшу суму через % «Мідтьюлланда»
В Артема, якби він захотів влаштувати бунт через інтерес топкоманди, немає ніяких важелів впливу на «Жирону». Клуб у виграшному положенні – довгостроковий контракт до 2028 року, що дозволяє спокійно відхиляти невигідні пропозиції. Окрім цього, за підтримки City Football Group відсутні будь-які фінансові проблеми – відповідно відсутня і необхідність продавати лідера, тим паче перед можливим дебютом у ЛЧ та Євро-2024, куди може пробитись наша збірна.
Але найцікавіше тут – структура угоди «Жирони» з «Дніпром-1» та «Мідтюлландом». Нагадаємо, що у дніпрян не залишилося відсотку на гравця – вони не претендують на частку з наступного перепродажу «Жирони», бо їхні права на Довбика іспанці викупили у повному обсязі. Натомість довелося окремо домовлятися з «Мідтюлланомд», а данці пішли іншим шляхом – повірили у прорив Артема, тож взяли не грошима чи орендами футболістів, а саме відсотком (30%).
Тобто каталонці також тримають у голові, що частину з виручених коштів доведеться віддати – і це черговий привід до останнього торгуватися з потенційними покупцями, намагаючись вийти у більший плюс.
Довбик – забивний. За таких гравців переплачують навіть у віці
Контраргументом щодо високої ціни на Довбика міг би бути його вік – у червні йому виповниться 27. Проте знову згадуємо про унікальність профайлу та, ключове, результативність Артема.
Річ у тому, що на ринку звикли переплачувати за забивних форвардів, навіть якщо вони не є молодими «хот-проспектами». Клуби часто йдуть на ризики, коли багато платять за футболіста, який теоретично лише пару років даватиме результат (і без можливості вигідного перепродажу через декілька сезонів).
Довбик дає результат третій рік поспіль – 15+7 у 24 матчах за «Жирону», 29+8 у 39 матчах за «Дніпро-1» у кампанії 2022/23, 14+5 – у 18 матчах розіграшу 2021/22.
Що стосується прикладів, то є цікава статистика. Якщо прибрати переходи в Саудівську Аравію чи Китай, то з 2003-го було 26 трансферів гравців віком 26+ за 50+ мільйонів євро. З них – 12 форвардів та Грізманн, якого частково теж можна сюди приписати. Тобто рівно половина, 50%.
5 (~19%) – вінгери, 4 (~15%) – центрхави 2 (~7%) – центральні захисники (Маґвайр та Ван Дейк). Інші двоє – фулбек Вокер та голкіпер Онана цього літа в «МЮ».
На жодній з позицій такої тенденції немає, а отже 26 для Артема – не привід для печалі.
***
І, звісно, фактор конкуренції між клубами, що завжди автоматично підіймає ціну, але станом на цю мить не виноситимемо це окремо. Зрозуміло, що попит є, але без конкретики, бо взимку трансфер Довбика неможливий, а до літа ще багато часу.
Передчасно ж домовлятися про перехід невигідно жодній зі сторін – такий підхід не відповідає ні інтересам клубу-покупця (який бере гравця з кількома місяцями виступів на хорошому рівні), ні інтересам «Жирони» (є ризик продешевити), ні інтересам самого футболіста (є ризик не дочекатися кращого варіанту для продовження кар‘єри).
Фото: Football Espana, Joaquin Corchero/Europa Press, «Жирона»
