Tribuna/Футбол/Блоги/DV Blog/Який з клубів АПЛ підійшов би Довбику – є одразу 5 варіантів

Який з клубів АПЛ підійшов би Довбику – є одразу 5 варіантів

З прицілом на літнє трансферне вікно.

Блог — DV Blog
21 січня, 22:40
42
Який з клубів АПЛ підійшов би Довбику – є одразу 5 варіантів

Інтерес до персони Артема Довбика в європейському футболі суттєво виріс – вистачило декількох топових у виконанні українця місяців у «Жироні», щоб стати об‘єктом для обговорення трансферу у топ-клуб.

Не взимку, звісно, що ми пояснювали раніше:

Якщо ж Довбик до літа продовжить забивати/асистувати та сяяти у Ла Лізі, з червня за ним може справді розпочатись погоня. Зокрема через відсутність великої кількості форвардів такого типу – габаритний та потужний, але не повільний та з розумінням гри, а найголовніше з дуже хорошою реалізацією. Про сильні сторони Артема – тут:

По-друге, зацікавленість зумовлена цінником на українця. Допоки інші схожі профайли коштують під 100 мільйонів, Довбик, який явно показує потенціал досягти подібного рівня, поки не настільки дорогий.

Щодо наявних чуток, то в авторитетних та не дуже джерелах були згадки про «Атлетіко», «Барселону» та, наприклад, «Інтер», можливий перехід куди ми теж вже писали:

Регулярно з’являється інформація й про АПЛ, нехай і без конкретики та підтверджень. Ми натомість вирішили проаналізувати, які з клубів Англії теоретично могли б підійти Артему, а які варто відсіяти.

Серед критеріїв:

👉 фінансова спроможність;

👉 потреба команди у новому форварді, конкуренція та чи буде місце у стартовому складі;

👉 стиль гри;

👉 проєкт та амбіції клубу.

Перехід у стан гранда – малоймовірний. Аутсайдери та клуби, де є «проєктні» форварди – теж мінус

Почнемо з відкидання опцій. Нехай АПЛ – грошовита ліга, але можна сміливо констатувати, що «Лутон» та «Шеффілд Юнайтед» не потягнуть трансфер. І амбіціям Довбика вони навряд відповідають (хіба що мріяв потрапити у чемпіоншип). Те саме стосується «Бернлі», де і так є 4 інших нападники (три з яких молоді, а два – літні новачки на загальну суму у 22 млн євро).

До категорії фінансово неспроможних віднесемо ще «Крістал Пелес». Востаннє 23+ млн євро за гравця вони платили аж у сезоні 2017/18 (28 за центрбека «Ліверпуля» Мамаду Сако). Останній дорогий трансфер в атаку – 30 млн мерсисайдцям за Крістіана Бентеке у 2016-му. За 2 попередніх роки – всього 85 млн витрат на новачків.

Щодо результатів та прогресу також величезні сумніви – з моменту повернення в АПЛ у 2013-му команда лише одного разу фінішувала у топ-10. Перша половина поточної кампанії на якусь зміну тенденцій не натякає. І форвардів там досхочу.

Наступна категорія, при всій повазі до рівня Артема – гранди та багачі.

«Ліверпулю» нових нападників точно не треба, як і «Манчестер Сіті». Кому взагалі спаде на думку конкурувати з Ерлінґом Голандом?

❌ У «Ньюкасла» схожа ситуація – багатомільйонний Александр Ісак, досвідчений Каллум Вілсон, на цій позиції пробували Ентоні Гордона. Плюс у «сорок» є кошти на зірковіші підписання.

Тепер до варіантів, з якими посперечаються оптимісти.

⛔️ Новий форвард знадобиться «Челсі», «Арсеналу» та «Манчестер Юнайтед». Але останнім – не під основу, а бути конкурентом для 20-річного Расмуса Гойлунда, на якого зробили ставку та заплатили 74 млн євро. Перспективи не найкращі.

⛔️ «Челсі» натомість потрібен досвідчений та готовий нападник – принаймні це логічно з огляду на ситуацію в команді, де проблема з перебором молодих та незрілих гравців є кричущою. Довбик зі своїм дебютним роком у рамках топ-ліг – не зовсім вирішення проблеми. Ну і не дуже хочеться, щоб Артем слідом за Михайлом Мудриком потрапляв у цей хаотичний (для вболівальників «синіх» скажемо «поки що хаотичний») проєкт.

⛔️ «Арсенал» веде куди статусніших виконавців – наприклад, того ж 100-мільйонного Айвена Тоуні з «Брентфорда», який давно круто зарекомендував себе в АПЛ. «Каноніри», скоріш за все, працюватимуть над питанням форварда саме взимку, а з Довбиком це нереальний сценарій, як вказано вище.

Остання категорія у цьому пункті – клуби, де є «проєктні» нападники. Тобто беззаперечні лідери або гравці, яким пророкують велике майбутнє. Або великий продаж, під який їх треба готувати.

🚫 На думку спадають дві команди – сенсаційна «Астон Вілла» та «Брайтон». У першої – фантастичний Оллі Воткінс (лідер сезону АПЛ на своїй позиції за кількістю ігрового часу) з контрактом до 2028 року. У Роберто Де Дзербі – 19-річний Еван Фергюсон. Поки ірландця не продадуть за бажані 100+ млн євро, то включати «чайок» у список не будемо. Ба більше, у них є інші форварди – легенда Денні Велбек та Жоау Педру, якого влітку купили у «Вотфорда» за 35 млн євро.

Навколотопи та середняки з амбіціями виглядають найкращими опціями – є 5 таких команд

Висновок: найкращий варіант слід шукати серед середняків, які демонструють бажання боротися за високі місця. Однак й серед них знайдуться ті, кого відкинемо. Причина – укомплектована позиція форварда, тобто відсутність необхідності витрачати гроші на її підсилення. Це:

❓ Багатий, але не надто розумний у використанні свого ресурсу (тривожний сигнал) «Ноттінгем Форест» – там Тайво Авонії, який до травми вражав своєю результативною серією, а ще Дівок Орігі та Кріс Вуд;

«Вулвергемптон» з шикарним цього сезону Хван Хі Чханом та Матеусом Куньєю, за якого влітку заплатили 50 млн євро. Бекап – Саша Калайджич.

«Евертон» має досвідченого Домініка Кальверта-Люїна, якому взяли двох конкурентів: Бету з «Удінезе» за 25 млн євро та перспективного 19-річного Юссефа Шерміті зі «Спортінга» за 12 млн.

У підсумку залишається 5 опцій, розглянемо їх у порядку зростання.

У «Вест Гемі» є умови для прогресу та шанс на стабільне місце в старті. З форвардів у команді:

▪️ 33-річний Мікаїл Антоніо, який вилетів через серйозну травму коліна;

▪️ 31-річний Денні Інгз – влітку були чутки про його продаж, а у сезоні АПЛ він відіграв 133 хвилини;

▪️ 19-річний Дівін Мубама – у нього 57 хвилин.

За відсутності Антоніо на вістрі грає номінальний вінгер Боуен, ще на цій позиції може вийти 43-мільйонний новачок Мохамед Кудус – але його спочатку бачили у ролі відтягнутого нападника, а зараз він тимчасово замінює Джаррода справа на фланзі.

Гроші у «Вест Гема» є, здатність боротися хоча б за єврокубки – є, як показує актуальна таблиця. Єдина, проте досить неприємна проблема – ігровий стиль головного тренера Девіда Моєса.

З одного боку, потужний та габаритний форвард а-ля Довбик спокійно впишеться в його бачення. Водночас є два контраргументи:

1. Артем показав, наскільки ефективним може бути в атакувальній команди, яка створює багато моментів. «Вест Гем» – майже протилежність «Жироні». «Молотобійці» здобувають результат, але іноді не цураються робити це з володінням у 30% та всього кількома підходами до чужих воріт за матч. Для форварда це не надто сприятливі умови.

2. Під таку гру потрібен сильний нападник з хорошою дистанційною швидкістю. Довбик – далеко не найповільніший, але тому ж Антоніо у спринтах, ймовірно, поступиться. Інші профайли останнім часом у клубі не приживаються: той же Інгз, Джанлука Скамакка, Себастьєн Аллер (10 голів у 48 матчах АПЛ).

«Борнмут», напевно, не слід сприймати як аутсайдера чи команду-ліфт. Про це свідчать дії керівництва, які нагадують початок побудови солідного проєкту.

Перша ознака – інвестування грошей. Що найголовніше – розумне, а не бездумне, як у «Челсі» чи «Ноттінгема». Клуб набрав молодих перспективних гравців, які потроху розкриваються. Зокрема наш Ілля Забарний.

Друга ознака – запрошення прогресивного тренера Андоні Іраоли, який творив чудеса в Ла Лізі з «Райо Вальєкано» в плані видовищності гри.

З нападниками у «Борнмуті» певні проблеми. Так, є крутий у поточному сезоні Домінік Соланке. Перше «але» – відсутність достойного конкурента, адже 31-річний Кіфер Мур не тягне АПЛ (спромігся забити один гол за рік), а нікого іншого банально немає.

Друге «але» – нестабільність Соланке. Хороша осіння частина є швидше оверперформансом. Бо 12 голів, які він забив за 19 турів – це більше, ніж сумарно у 96 матчах в АПЛ до цього (10). Третє «але» – Домініком цікавилися влітку, той же «Вест Гем» відправляв офіційну пропозицію у 40 млн фунтів.

У перспективі «Борнмут» – це цікава тренерська команда Іраоли зі щедрими інвестиціями власників, якій не завадить новий та головне стабільний форвард.

Нехай пробачать усі фанати «Тоттенгема», але «шпори» у цьому списку визначені як «навколо-топ», а не гранд АПЛ. По-іншому, на жаль, бути не може – лондонці в останніх 5 сезонах тільки двічі потрапляли у топ-4 та обидва рази були саме четвертими.

Клуб влітку не закрив питання нового форварда після продажу Гаррі Кейна. Ставка зроблена на Рішарлісона, у якого немає досвідченого профільного конкурента – за відсутності бразильця там тимчасово грав Сон Хин Мін.

Все йде до того, що взимку «шпори» націляться на підсилення інших ланок – пріоритетно головного тренера Енджа Постекоглу тривожить оборона. Тож можна розглядати сценарій, за яким «Тоттенгем» повернеться до пошуку нападника влітку, коли стане доступним Довбик.

Здається, це вигідна історія для обох сторін. Артем потрапить у таку ж сміливу команду, як «Жирона» – Постекоглу постійно наголошує, що бажає бачити відкриту гру, та підтверджує це діями. Згадайте хоча б матч з «Челсі» у меншості.

«Тоттенгему» ж профайл українця цілком підійде – хороший у єдиноборствах та завершенні моментів, але при цьому непоганий у підіграші, що довів за час перебування у «Жироні». І коштуватиме не всі гроші світу.

Якщо говорити про «здоровий проєкт», то одразу слід дивитися у сторону «Брентфорда». Попри поточну кризу результатів, яка з великою долею ймовірності закінчиться найближчим часом.

У команди є хороший тренер Томас Франк, який давно став затребуваним на ринку, але досі вірний клубу. У тексті про прогрес Єгора Ярмолюка ми згадували, що «Брентфорд» пропагує прямолінійний стиль футбол. Проте його не можна порівнювати з «Вест Гемом», бо прямолінійність Франка заключається у швидкому доставленні м‘яча вперед та миттєвому піднятті ліній для агресивного пресингу на випадок втрат.

Форварди за такого стилю не залишаються «голодними» – результативність Айвена Тоуні та Бріана Мбемо у попередніх сезонах це доводять.

До речі, про Тоуні та Мбемо. Бріан не просто так грає на вістрі, хоча не є номінальним форвардом – це вимушений хід через дискваліфікацію Айвена, яка ось-ось закінчиться. І далеко не факт, що повноцінно у гру він повернеться саме в «Брентфорді», бо на нього полюють гранди АПЛ, зокрема «Арсенал».

Місце для Довбика у складі тоді очевидно знайдеться. Враховуючи тісний зв‘язок «Брентфорда» з Данією, інформація про Артема у величезного за кількістю працівників скаутського відділу точно є ще з часів його виступів за «Мідтьюлланд».

«Фулгем» – одна з найнепердбачуваніших команд АПЛ, для якої, як і для «Жирони», авторитетів на полі немає.

Причина цьому – португальський тренер Марку Сілва, якого кличуть кудись на підвищення. Однак він ось уже третій рік поспіль продовжує будувати щось на Заході Лондона. Щоправда, у порівнянні з іспанцями «Фулгем» не має бажаної стабільності – може двічі поспіль перемогти по 5:0 проти «Вест Гема» та «Ноттінгема», здолати «Арсенал», але несподівано згоріти 0:2 «Бернлі».

Сезон 2022/23 клуб завершив 10-м в АПЛ. Цього року, скоріш за все, теж буде десь поблизу середини таблиці. Однак простір для прогресу та стрибку вверх помітний. Може допомогти, наприклад, придбання хорошого форварда.

Після трансферу Александра Митровича в Саудівську Аравію нападників залишилося аж троє, але між ними відбувається активна ротація, особливо останнім часом. Ще один маркер – те, що основним вважається 32-річний Рауль Хіменес, який минулого року після травми втратив місце у «Вулвергемптоні».

Довбик у випадку переходу отримав би схожий статус до того, який має у «Жироні» – вважався б місцевою зіркою та лідером атак. Як мінімум на початках, а потім все, звісно, залежало б від його перформансів.

«Фулгем» нехай не має чим похвалитись в плані дорогих трансферів, але гроші клуб витрачає немалі – просто вкладається у багато дешевших придбань. За останні 2 сезони витрачено близько 150 мільйонів євро (вдвічі більше, ніж «Пелес», якого відсіяли через це), тож за бажанням кошти на Артема знайдуться. А бажання буде, якщо будуть амбіції – і вони, схоже, є, враховуючи вірність коуча Сілви.

✅ Бонус: «Лестер», 60%

У контексті розмов про літнє трансферне вікно не забуваємо про тих, хто підійметься в АПЛ з чемпіоншипу. Уже в січні є клуб, повернення якого в еліту ніхто не ставить під сумнів – «Лестер» впевнено лідирує з відривом у 10 очок від другого місця.

Це також цікавий варіант. Гроші у них будуть – після продажу лідерів після вильоту їхній трансферний баланс склав +60 мільйонів євро, а у сезоні 2022/23 він становив +30 мільйонів. Сюди ж відносимо непогані призові у чемпіоншипі.

Інший фактор – тренерський. Влітку «Лестер» запросив Енцо Мареску, колишнього помічника Хосепа Гвардіоли у «Манчестер Сіті». Тож про умовне «бий-біжи» не йдеться.

Ну а щодо конкуренції, то Джеймі Варді, звісно, крутий, проте розраховувати на цього 36-річного форварда в АПЛ надто обнадійливо. Інші ж нападники не вражають:

– Том Кеннон та Патсон Дака на двох зіграли 600 хвилин у сезоні;

– Келечі Іхеаначо має в чемпіоншипі 5 голів у 19 матчах у складі явного фаворита, а за 2 попередні кампанії АПЛ відзначився лише 10 разів у 54 іграх.

***

А який з варіантів ви вважаєте найкращим?

Фото: Pau Barrena/AFP, Mike Egerton/PA Images, Darren Walsh/Chelsea FC, Tony McArdle/Everton FC, Robin Jones/AFC Bournemouth, Peter Byrne/PA Images

Інші пости блогу

Всі пости