«Інтер» хоче Довбика: вони створені один для одного, але й конкуренція серйозна
Розбираємо потенціал та обмеження можливого трансферу.
Артем Довбик провів свої перші пів року в «Жироні» краще за будь-які навіть найсміливіші очікування. Ледве хтось міг подумати, що до новорічних свят колишній форвард «Дніпра-1» підійде у статусі не тільки одного з найкращих бомбардирів чемпіонату, а і Європи.
Такий перфоманс не міг не спровокувати трансферні чутки, які пов’язували Довбика із більш іменитими клубами. І їх навіть було на диво небагато, як для такого контексту. Та навіть в цій кількості можна виділити один колектив, про який говорять найбільше – це міланський «Інтер».
Із ситуацією в одному із найкращих клубів Італії з точки зору можливого трансферу Довбика і спробуємо розібратись.
Про інтерес «Інтера» до Довбика говорили і в Україні, і за кордоном
Головним джерелом інформації стосовно інтересу «Інтера» до Довбика є український журналіст Віктор Вацко. Саме він в листопаді видав про це детальний інсайд, де зазначив, що міланський гранд цікавиться Артемом вже давно та розглядав його підписання ще влітку. На заваді стало бажання міланців зекономити, що дозволило зробити безкоштовні трансфери Маркуса Тюрама та Марко Арнаутовича. Втім, ідею підписання українця не полишили та, тепер вже запевнившись у його рівні, роздумують, щоб зробити це наступного літа.
Місяць потому цю інформацію підтвердило не надто авторитетне іспанське видання ElGolDigital. Але вже менш конкретно, зазначивши, що серед італійських клубів на Довбика претендують ще й «Ювентус» з «Ромою». Перші нібито не до кінця задоволені Душаном Влаховичем, а другі – прагнуть знайти заміну Ромелу Лукаку, який залишить клуб наступного літа зі спливанням орендної угоди.
Наразі можна констатувати, що якщо Довбик буде підтримувати свою результативність на тому ж рівні, то «Жирона» точно не стримуватиме себе у запитах стосовно компенсації за українця. Контракт нападника діє аж до 2028 року, через що, враховуючи вік Артема, 28 млн євро, які йому малює Transfermarkt, видаються досить скромною сумою.
Стилістично Довбик та «Інтер» створені один для одного
Габаритні атлетичні форварди стали важливою складовою гри «Інтера» з приходом Антоніо Конте у 2020 році, який зробив тоді з Лукаку одного з найкращих на позиції у світі. Ідею орієнтованості на великого нападника, як на центральну фігуру побудови атак, зберіг і його наступник Сімоне Індзагі, нехай і з певними обмовками стосовно ролі та рівня виконавців. Гравця, який би настільки сильно впливав на гру команди, як праймовий Лукаку часів Конте, в Індзагі на дистанції не було навіть після повернення самого Лукаку.
Навряд можна сказати, що Довбик має потенціал, щоб стати новим бельгійцем для «Інтера». Все-таки Ромелу поєднує в собі унікальний набір природних даних разом із технікою, а тоді ще й наклався тренер, який ідеально знав, що із цим усім робити та як тримати нападника в рейках. При цьому стверджувати, що українець та міланський клуб підходять один одному в плані стилістичної сумісності, точно доречно.
Не дивно, що «Інтер» цікавився Довбиком ще влітку, коли проблема габаритного форварда під Лаутаро Мартінеса для них була гострою, адже за набором якостей Артем підходив ідеально. Протягом поточного сезону усі просто змогли переконатися, що ці якості він здатен демонструвати й на найвищому рівні.
В Ла Лізі Артем так само класно працює спиною до воріт під тиском захисників та добре застосовує корпус в динаміці, коли йому потрібно боротися за позицію або тягнути м’яч на дриблінгу. Українець довів, що в нього порядок із верховими єдиноборствами (в чому були невеликі сумніви), виграючи їх з відсотком ефективності під 50. В Довбика також вже є кілька результативних дій головою, включаючи власне дебютний гол за «Жирону».
Все це із чудовою результативністю (11+4 в іспанському чемпіонаті), з якою прямо зараз Артем змагається за звання найкращого бомбардира турніру. І окремо цінним є те, що голами Довбик постійно демонструє свою різноплановість як нападника.
Тут можна бачити його фірмову гру спиною до воріт у поєднанні із вмінням віддати тонкий пас та класним завершенням:
Тут майстерну роботу зі знаходження позиції для удару та знову чудову реалізацію:
А тут разом із реалізацією – класні дриблінг та контроль м’яча:
Тобто сумнівів в тому, що він має стати корисним гравцем для «Інтера», майже немає. Але певні застереження все одно залишаються.
Побоювання викликає конкуренція. Одноліток Довбика Тюрам проводить чудовий перший сезон
Вище було зазначено, що Індзагі не отримував гравця рівня праймового Лукаку, і це дійсно так, якщо говорити про загальний індивідуальний рівень. Втім, із підписанням Тюрама видається, що Сімоне отримав гравця, який дав йому змогу витиснути якнайбільше саме з пари форвардів.
Маркуса за функціоналом можна назвати гібридом із Лукаку та Едіна Джеко, де від першого є фізика й атлетизм, а від другого – навички в підігруванні. При цьому, на відміну від своїх зіркових попередників, француз ніколи не проявляв себе як сильний бомбардир, маючи максимум 13 голів за сезон.
Таке поєднання якостей робить Тюрама ідеальним другим пілотом, що в цьому сезоні чудово відчув Лаутаро. Аргентинець вже має 15 голів у 16 матчах Серії А, забиваючи більше голу на 90 хвилин, що трапляється із ним вперше в кар’єрі. Маркус при цьому з шістьма гольовими передачами є найкращим асистентом команди та має 13 балів за гол+пас в тих же 16 поєдинках.
Якщо зануритись в цифри глибше, то можна побачити лідерство в команді за діями, що призвели до голу (12), виграними повітряними дуелями (34 при 60%) та друге місце після Генріха Мхітаряна за кількістю успішних просувань м’яча на дриблінгу (34).
Цікаво, що за моментами, створеними для партнерів, у Тюрама та Довбика схожа ситуація. З одного боку, приблизного по одному пасу під удар в середньому за гру та по півтора очікуваних гольових паси, що взагалі не є видатними показниками навіть на рівні їхніх команд. З іншого – більш ніж пристойна кількість асистів, які аж ніяк не можна назвати сміттєвими.
Тюрам, наприклад викладав такі цукерки Мартінесу:
А ось на вбивчі ударні позиції виводив своїх партнерів Довбик:
Це може говорити лише про те, що в обох форвардів повний порядок з пасом, просто це не головний їх обв’язок, тому якість не конвертується у великі об’єми. Якщо ж треба вирішити окремо взятий епізод, то проблем зазвичай не виникає.
Паси під удар також є вдалим показником для проведення паралелей між Тюрамом і Лукаку з точки зору їхнього стилю та впливу на команду. У двох сезонах при Конте бельгієць ставав найкращим за цим показником у команді, вибиваючи 50+ таких передач (перший – Ромелу фантастичним чином завершив лише з двома асистами).
Тобто видно, наскільки важливою фігурою був Лукаку для команди Конте та наскільки іноді на ньому одному замикалась гра, що робило відсутність Ромелу ледь не фатальною.
Тюрам в цьому плані набагато більш різносторонній. Він ніби й не може бути такою машиною для вбивства, як Лукаку, який в найкращий день міг знищити суперника буквально самотужки. Зате він куди більш працелюбний, різкий, гнучкий та здатний підлаштовуватись під партнерів, покращуючи їм умови.
І з таким набором якостей Довбику буде конкурувати аж ніяк не просто. А бачити Артема в ролі Арнаутовича цього сезону навряд захоче хоч один український вболівальник, як і сам нападник.
Хоча ймовірніше, що керівництво «Інтера» й саме не надто задоволене грою австрійця і хоче, щоб в команді було 3 повноцінних сильних форварди. Минулий сезон продемонстрував, що із такою ротацією команда може бути максимально конкурентоспроможною в усіх турнірах.
Довбик – український Халк: святкує голи у стилі героя Marvel, «їсть як лев», має прізвисько «машина»
Фото: Fran Santiago/Getty Images, LARS BARON/POOL/AFP Marco Luzzani/Getty Images
