Місто єдинорога, екскурорт Австро-Угорщини, президент з США: обласний футбол – щось особливе 😍
Побували на матчі в наймальовничішому краю Тернопільщини.
«Дністер» Заліщики – одна з найцікавіших команд в аматорському футболі, якщо не України, то Тернопільської області так точно. Заліщани позиціонують себе, як клуб з наймальовничішого краю Тернопілля. У міста Заліщики справді дуже цікава історія, неймовірна природа і репутація фешенебельного курорту ще з часів Австро-Угорської імперії.
З Тернополя до Заліщиків 120 км і майже три години маршруткою. Це десь рівнозначна відстань, як з Тернополя до Львова. Перше, що бачиш на місцевому автовокзалі – як зелені пагорби оточили місто, яке розкинулося в затишній долині, і кладовище через дорогу.
Заліщики красиво називають містом в обіймах Дністра. Унікальний розворот річки на 180° створює ілюзію, що місто розташоване на окремому острові серед річки. Розкішний панорамний вид на місто відкривається з оглядового майданчика в сусідньому селі Хрещатик. Ідеальне місце для інстаграмних фото.
Завдяки розташуванню весна настає тут на два тижні раніше. Місто відоме вирощуванням помідорів. Заліщики навіть називають помідорною столицею України, хоч це виглядає трохи перебільшенням.
В таких крихітних містах навіть не потрібно вмикати свій Google maps – і так легко розібратися. Плюс є туристичні вказівники. Напис Тінистий пляж так і вабить піти в цей напрям.
Ще за часів Австро-Угорської імперії Заліщики були відомі, як курортне місто з залізничним сполученням та розвинутою інфраструктурою. Перша світова війна поставила туризм на паузу. В складі Речі Посполитої Заліщики знову стають популярним місцем відпочинку. Його називають Подільською Рив’єрою. З Варшави сюди їде прямий потяг класу люкс – інтерсіті ХХ ст.
Гостей з усієї Польщі приймають затишні пансіонати та розкішні вілли. Для послуг туристів яхт-клуби, тенісні корти, секції гірського туризму, мисливства та рибальства. Головна атракція – пляжі Сонячний, Тінистий та Дикий. Останній – перший на території сучасної України нудистський пляж. За іншими джерелами, він був взагалі першим у Східній Європі. Планували навіть висадити пальми на березі Дністра.
В наш час у тренді цвітіння сакур в Ужгорожі. А в міжвоєнний період туристи приїжджали милуватися, як квітнуть абрикоси. В Заліщиках відпочивала оперна діва Соломія Крушельницька, письменники Юрій Федькович та Василь Стефаник, маршал Польщі Юзеф Пілсудський.
Колись цими пляжами гуляли панянки у модних тоді купальниках-футлярах, а зараз тут фактично дика природа, кілька дерев'яних лавок і стенд з історичною довідкою. Природа так само красива, але від колись популярного курорту тільки спогади і старі фотографії.
Повені та радянська влада перетворили його на привида. А за часів незалежності місто так і не відновили. Тільки гляньте на атмосферне відео Заліщиків та околиць міста за 1937 рік.
Елегантний колись палац Бруницьких стоїть пусткою і заростає травою. Колись тут гостював імператор Австрії Франц ІІ. Згодом тут жила відважна баронеса Стелла фон Турнау. За участь у боях Першої світової війни отримала прізвисько Жанна д'Арк. Радянська влада перетворила палац на пансіонат, а потім на лікарню. Зараз він повільно занепадає.
В центрі міста, де колись була площа Ринок та красива ратуша, пусто. Лише голуби і собаки ліниво лежать на розпеченому асфальті. Недалеко від костелу Святого Станіслава знайшла маленьку кав'ярню, де можна взяти холодної кави з собою. Вже час йти на стадіон.
***
Це перший домашній матч для «Дністра» зі старту чемпіонату області. Грають з командою «Галич» зі Збаража. На День матері гравці «Галича» вийшли на поле зі своїми мамами. Бачите, скільки в обласному футболі може бути цікавого.
Спортивний директор «Дністра» Андрій Тихий, який перейшов в аматорський клуб з першолігової «Ниви» Тернопіль, зустрічає програмкою до матчу.
І питає: «А ти бачила, які в нас кутові прапорці»? Вже встигла зацінити, що вони в кольорах клубу і з емблемою «Дністра». Помітили єдинорога? Це символ Заліщиків. Знаходиться на гербі міста над ратушею і символізує мужність та військову звитягу. Хвильки – це данина річці Дністер, на лівому березі якого і знаходиться місто.
В Дністрі взагалі люблять увагу до деталей – програмку до матчу надрукували, лавки запасних забрендували, сидіння (піддупники в народі) з логотипом клубу зробили і в ящик для вболівальників поставили. Після матчу глядачі акуратно поскладали їх назад. Краса!
«А ось йде наш молодий і красивий президент» (цитата не дослівна, але суть точна) – диктор матчу відійшов від строгих правил і весь матч додавав креативу у свою роботу. То похвалить футболіста команди за дубль, то оголосить результати матчів УПЛ та наших легіонерів в АПЛ та Ла Лізі.
Американський прапор на стадіоні в Заліщиках не просто так. Президент «Дністра» Юрій Куц народився у місті, але молодим поїхав в США і зміг там побудувати свій бізнес. Зараз в нього амбіційні плани щодо клубу. Ми записали велике і дуже цікаве інтерв'ю з паном Юрієм після матчу. Але поки обійдемося без спойлерів.
Перед стартом матчу капітани команд підняли прапор України. Гімн разом з головним тренером «Дністра» слухав дуже милий місцевий песик.
У колись відомому курорті зараз не так багато розваг. І футбол – одна з них. На стадіоні є одна трибуна – по обидва боки від тренерських лавок. Вільних місць там не було.
Зате як атмосферно виглядали інші глядачі. Ось ця компанія добре підготувалася – столик, парасолька від сонця, стільці і, здається, соняшникове насіння.
Цим любителям футболу зручно під кронами дерева.
Мій фаворит – дядечко, який заліз на колоди дерев за стадіоном.
Декого вже буквально з колиски привчають до футболу. На матчі були дві найбільші категорії глядачів – діти і молодь та дідусі.
«Бодя, там вже 2:0 рахунок. Ти будеш йти на футбол чи говорити по телефону?» – сварив один дідусь свого друга телефоном.
Перший тайм вийшов справді дуже багатим на події. Два швидких голи від господарів, спроба камбеку «Галича» і вилучення воротаря гостей буквально за 5 хвилин після голу. Так і пішли на перерву з рахунком 2:1.
А вилучений Загурський з винуватим виразом обличчя ще до свистка підійшов до своєї лавки запасних і вибачався за те, що залишив команду у меншості. Тренер і персонал заспокоїли, що він в тому епізоді не винен.
Другий тайм – це гра в одні ворота. І це були ворота «Галича». Головачук зробив дубль, Тракало реалізував пенальті – розгромна домашня перемога для «Дністра» на радість його вболівальників – 5:1. І зараз заліщани – лідери чемпіонату області після трьох зіграних турів.
Ще одна цікавинка матчу. Зверніть увагу на вухо лайнсмена. Перед грою арбітри перевіряли готовність поля до матчу і тестували гарнітуру. «Ти мене добре чуєш?» – питав суддя свого асистента. «Так, нормально», – чути було в навушнику.
Не так давно П'єрлуїджі Колліна запровадив такі технології на рівні УПЛ. А тепер арбітри почали працювати з гарнітурою на матчах чемпіонату Тернопільської області. Може і до ВАР дійде черга.
«У матчі «Дністер» та «Галич» арбітр Ігор Садковський вилучив голкіпера збаразької команди саме після оперативного повідомлення асистента про те, що воротар зіграв руками за межами штрафного майданчика», – прозвітував про новинку та її ефективність сайт Асоціації футболу Тернопільщини.
Хоча навряд воротар «Галича» в цьому випадку був радий новітнім технологіям у цьому матчі.
Андрій Тихий у флеш-зоні дає післяматчевий коментар. Я вже писала раніше, що аматорський і обласний футбол дуже навіть організовані.
В цьому матчі теж була пряма трансляція з коментатором – правда, його змогли підключити лише на другий тайм через якісь технічні нюанси.
Чим мені так подобається обласний футбол – так це його атмосферою та простотою. Знімай і фотографуй, де хочеш – тільки на газон під час матчу можна не можна виходити, бо буде штраф для команди.
У мене не було варіантів, як їхати назад в Тернопіль, то арбітри погодилися взяти з собою. А в підсумку поїхала з президентом «Дністра».
«Ось це зразки продукції для фан-шопу», – Юрій Куц показує білу футболку з емблемою клубу і синє худі. Виглядає топово. Єдинорог взагалі має великий потенціал для маркетингу. Також президент «Дністра» показує на телефоні проєкт того, що хоче тут зробити, але це вже тема наступного тексту.
І, здається, в пана Юрія все вийде. Сьогодні він запостив фото з президентом УАФ Андрієм Шевченком і таким оптимістичним підписом.
«Це фото – маленький спойлер до крутих подій і проєктів 💪🏻 Сподіваюсь, незабаром з «Дністром» поділимось новинами, всьому свій час 🤫
Андрію Миколайовичу 🤝»
Фото: Ірина Козюпа/Tribuna.com, сторінка Юрія Куца у фейсбук, «Локальна історія», «Дністер»
