Чому «Металіст» виграє УПЛ вже цього сезону
Дмитро Клименко знайшов аргументи.
Літні зміни у харківському клубі налякали вболівальників «Металіста» та порадували хейтерів жовто-синіх. Легіонери розбіглися, Красніков та Кучер поїхали до Дніпра, захопивши з собою ще й кількох лідерів-українців серед гравців. Багато хто поспішив записати «Металіст» у стовідсоткові аутсайдери, але в самому клубі, зважаючи на все, поставили зовсім інші завдання. 4 очки у двох стартових турах проти міцних суперників – лише підтверджують це.
Є ціла низка причин вважати, що саме на шиях гравців «Металіста» висітимуть золоті медалі за підсумками сезону 2022/23.
Ми взагалі не знаємо, на що здатна ця команда. Клуби УПЛ готувалися до іншого складу харків'ян
У будь-якої медалі завжди дві сторони. Відхід легіонерів, трансферами яких захоплювався Харків і лякалася вся решта футбольної України, це серйозна втрата. Але завжди і в усьому треба намагатися шукати плюси (особливо якщо ви юрист Setanta Sports).
Надивившись на домінування харків'ян у Першій лізі та Кубку, Кривцов і Забарний готувалися боротися в повітрі проти Пейшото, Різник і Трубін залишалися після тренувань, намагаючись розгадати секрет відбиття штрафних Балулі, а всі футболісти УПЛ, які грають на лівому фланзі, вигадували відмовки, щоб не виходити на поле проти Маілтона. І раптом все це виявилося марним.
«Хто такий, чорт забирай, цей Прядун?» – читалося в очах кіпера «Руха» Паньківа після пропущеного у першому турі. «Рибка все ще грає?!» – напевно подумав півзахисник «Інгульця» Ковальов після чергового сейву воротаря-ветерана. Цей «Металіст» – велика загадка для всіх, можливо, включаючи навіть тренерський штаб харківського клубу. Новачок ліги, у складі якого купа новачків – що може бути складнішою головоломкою для суперників?
Чідомере, Романюк, Багачанський – можливо, ви вперше читаєте ці прізвища, але цілком імовірно, що через рік-півтора вам прийде пуш про новину, що «Тоттенгем» чи «Ювентус» цікавляться кимось із них. В останні роки українські футболісти дуже різко і яскраво вриваються на топ-рівень – згадайте історію зовсім юного Забарного чи Бущана, який розкрився у 26 років. Незнання суперниками здібностей гравців – один із головних козирів цього «Металіста».
У складі, тренерському штабі та керівництві є люди, які знають, як перемагати в УПЛ
Але не можна сказати, що «Металіст» це збіговисько (поки що) ноунеймів. Команда значно оновилася, але там все ж є люди з досвідом гри на найвищому рівні. Деякі у списку досягнень мають навіть золоті медалі УПЛ. В'ячеслав Танковський став чемпіоном України з «Шахтарем» у сезоні 2016/17, а Олександр Рибка чотири рази (!) брав титул одразу з двома грандами нашого футболу.
Не забуваємо, що у Фоміна, який повісив бутси на цвях і з цього сезону приєднався до тренерського штабу, і Кобіна також є перемоги в чемпіонаті (дві і шість відповідно). Якщо підсумовувати, то вийде, що прямо зараз у «Металісті» аж 13 золотих медалей.
Сюди можна додати і Суперкубок України, який здобув захисник харків'ян Федорів 2007-го, а також перемогу на юнацькому Євро-2009 від Коркішка.
Тепер справа за малим – передати цей дух та характер переможців решті членів команди. З цим точно не повинно виникнути проблем.
Розумне нове керівництво, що вже показало свою винахідливість
І ще один плюс, який я знайшов у факті великих змін у клубі. Відхід Краснікова, Гує та інших спричинив зміни у структурі клубу. Одна з найважливіших перестановок – на посаді генерального директора.
Ним став Валерій Грига, який замінив Олександра Ворошилова. Документ про це призначення підписував ще Красніков, він точно знав, що залишає клуб у добрих руках. Грига перебуває у «Металісті» з 2005 року, раніше він очолював медіадепартамент клубу, потім працював у селекційному відділі. На жаль, це поки що все, що відомо про бекграунд Валерія.
Проте ми вже побачили його кмітливість не на словах, а на ділі. Матч проти «Інгульця» погрожував стати черговою сторінкою в історії з телепульною війною. Але він став окремою книгою, яка називається «Як грамотно вирішувати конфлікти».
Поки «Динамо», «Зоря» та «Рух» (чекаємо у цьому списку на «Дніпро-1» після їхнього найближчого домашнього матчу) влаштовували цирк, пускаючи на територію стадіону лише трансляторів телеканалу «2+2», керівництво харків'ян дало добро на трансляцію і «плюсам», і Setanta Sports.
Валерій Грига вже продемонстрував свою скромність, захищаючи Краснікова та Кучера після їхнього відходу. Мабуть, і це геніальне рішення – його рук справа. Але навряд чи він у цьому зізнається.
З майже усіх головних конкурентів зніматимуть очки
Із попереднього пункту, до речі, випливає наступний. Одна з головних переваг «Металіста» над потенційними конкурентами – відсутність покарань для харків'ян протягом сезону.
«Динамо», «Дніпро-1» та «Зоря» точно можуть боротися за єврокубкові місця та чемпіонство, але їхнє керівництво не пускатиме на домашні поєдинки трансляторів Setanta Sports. А що це значить? Спочатку будуть грошові штрафи, а потім зняття очок. Не треба бути випускником кафедри математичних дисциплін, щоб зрозуміти – ці команди втратять щонайменше близько половини набраних балів.
І хто від цього виграє? «Металіст», а не бабусі та дідусі.
Головне – розбудити почуття в Олександрі Ярославському
Ви знаєте, все вищенаписане можна було б і не писати. Лише одного цього аргументу було б достатньо: «Металіст» боротиметься за Ярославського. Вигризати м'яч у кожному підкаті, бігти в атаку з останніх сил, забивати якнайбільше в кожній грі. Щоб рано чи пізно після одного з таких забитих голів подивитися на ВІП-ложу та побачити знайомий силует лисого та усміхненого чолов'яги, що підняв над головою клубний шарф.
«Металіст» на цю мить відійшов на другий план для Ярославського – і це можна зрозуміти. Зараз взагалі для всіх українців гра у м’яч не може стояти у пріоритеті.
Харківський бізнесмен, який за останні кілька років вкладав у відродження клубу величезні гроші, в один момент втратив дуже багато. Це не могло не вдарити по його мотивації та настрою. Уявіть, що ви будуєте будинок, а якийсь скажений розвалив його. Вікна розбиті, стіни проламані, дах весь у дірках. Але фундамент цілий.
Нинішній «Металіст» – це той фундамент, який має дати надію, що все ще можна відбудувати. Нехай поки що за допомогою вітчизняних будматеріалів, з обмеженим бюджетом і не найкрасивішим інтер'єром, але важливо показати кінцевий результат – відродження можливе.
Ярославський вже багато разів вкладався в «Металіст», тепер настав час «Металіста» викласти всі сили, щоби повернути зацікавленість президента. Це стосується не лише гравців, а й уболівальників. Завжди встигнете покритикувати, зараз потрібна єдність. І я впевнений, що для гравців це буде найпотужнішим стимулом здобути чемпіонство.
До речі, подібну мотивацію міг би використати і «Шахтар» стосовно Ахметова. Але, схоже, там взагалі без шансів на відродження інтересу до проекту, якщо олігарх вирішив навіть телеканали не рятувати. От і не лишилося у «Металіста» конкурентів.
***
«Лестер», «Вольфсбург», «Монпельє» – що спільного у цих клубів? Не тільки літера «Л» у назві. Ніхто не вірив у їхній успіх на початку сезонів, у яких вони ставали чемпіонами. Так само ви зараз, прочитавши цю статтю, напевно записали мене до списку божевільних чи продажних журналістів. Не вірите у «Металіст»? Ваше право. Але тоді не дивуйтеся, побачивши підсумкову таблицю після 30 туру УПЛ-2022/23.
