Карр в «Нью-Орлеані», Ремзі в «Маямі», Гаропполо в «Лас-Вегасі». Головні трансфери НФЛ першого тижня міжсезоння
13 березня в НФЛ відкрилось трансферне вікно. Саме в цей день команди отримали право вести перемовини із вільними агентами. Цим правом вони почали користуватись моментально – за перший тиждень оголосили про багато гучних переходів. Були не лише підписання вільних агентів, а і цікаві обміни. Про найголовніші трансфери НФЛ на даний момент – в цьому пості.
Джален Ремзі (з «Лос-Анджелес Ремс» в «Маямі»)
«Маямі» суттєво посили свій захист майже за безцінь. «Лос-Анджелес Ремс» були змушені обміняти Джалена Ремзі, щоб вкластися в зарплатний ліміт. «Долфінс» скористались ситуацією і урвали собі одного з найкращих корнербеків в лізі всього за пік третього раунду та резервного тайт-енда Лонга.
В «Маямі» Ремзі одразу отримав покращений контракт, за яким він додатково заробить 25 млн доларів. Цим «Долфінс» чітко показали, що на Ремзі вони покладають великі сподівання. Зважаючи що на протилежному фланзі в захисті у «дельфнів» гратиме Ксавьен Ховард, секондері команди з Флориди виглядає доволі вражаюче.
Прибуття Ремзі звісно не може гарантувати, що «Маямі» одразу перейдуть в розряд контендерів, але він відчутно посилить захист «Долфінс» і наблизить їх ще ближче до боротьби за чемпіонство дивізіону.
Дерек Карр (з «Лас-Вегаса» в «Нью-Орлеан»)
Ще наприкінці минулого сезону було зрозуміло, що час Карра в «Лас-Вегасі» вийшов. Квотербека посадили в запас і менеджмент «Рейдерс» прозоро натякав, що готовий вислухати пропозиції за квотербека. Втім, пропозицій не було. Квотербек зміг добитися від команди, щоб його відрахували зі складу, чим суттєво полегшив собі пошук нового місця роботи. За Дерека одразу схопились дві команди – «Нью-Орлеан» та «Нью-Йорк Джетс». Більш наполегливими виявились перші.
Після виходу на пенсію Дрю Бріза «Сейнтс» ніяк не можуть знайти собі нового квотербека. Джейміс Вінстон не виправдав сподівань, Енді Далтон від самого початку був гравцем на сезон, Тайсому Хіллу не дали навіть шансу, зробивши з нього тайт-енда, а новачок Йен Бук з тріском провалився. В особі Карра «святі» сподіваються знайти хоча б тимчасову відповідь.
«Нью-Орлеан» не хоче йти в перебудову і вважає, що його ростеру цілком достатньо для боротьби за плей-офф. Не вистачало лише квотербека. Після підписання Карра «Сейнтс» стали очевидним фаворитом Півдня НФК. Але навряд чи Дерек зможе дати луїзіанцям щось більше, ніж просто участь в плей-офф. Хоча, може на новому місці квотербек отримає новий заряд мотивації і здивує світ НФЛ.
Джиммі Гаропполо (з «Сан-Франциско» в «Лас-Вегас»)
Після обміну Карра «Лас-Вегас» очевидно потребував нового квотербека. В «Рейдерс» є сьомий загальний пік цьогорічного драфту. Його має вистачити на нового квотербека. Тож в «рейдерів» було два варіанти – взяти молодого квотербека з драфту чи досвідченого ветерана з вільних агентів. Схоже, що «Лас-Вегас» обрали обидва варіанти.
Джиммі Гаропполо виглядає для «Лас-Вегаса» ідеальним транзитним квотербеком. В нього достатньо досвіду, щоб тримати команду на певному рівні і не дати скотитись їй в прірву. І він цілком може бути непоганим ментором для молодого квотербека. Франчайза з Гаропполо не вийде. Це очевидно після його виступів в «Сан-Франциско». Але й повним лайном його вважати не можна. Тож це прийнятна кандидатура для «Лас-Вегаса» на найближчі 2-3 роки, після чого справи до рук має взяти молодий квотербек (яким напевно буде Вілл Льюїс, але про це поговоримо в окремому пості про цьогорічних проспектів).
Сем Дарнольд (з «Кароліни» в «Сан-Франциско»)
«Сан-Франциско» не сиділи склавши руки і швиденько взяли заміну Гаропполо. Новим членом «Найнерс» став Сем Дарнольд. Очевидно, що його взяли на роль бек-апа. І це доволі якісний бек-ап. Хоча якщо взяти до уваги, з якою частотою травмуються квотербеки в «Сан-Франциско», то Дарнольд в один прекрасний момент може отримати і місце в старті.
Історія Дарнольда в чомусь схожа на Гаропполо. Всім вже очевидно, що франчайза з Сема не вийде. Проте в нього є певний рівень, завдяки якому його все ще можна вважати бажаним квотербеком. Перехід в «Найнерс» виглядає ідеальним для обох сторін. «Сан-Франциско» отримали непоганого гравця, який має підстрахувати молодих та перспективних Ленса та Пердью. До того ж, обидва ще й відновлюються після травм, тож їх форма на старті сезону може бути під питанням. А Дарнольд отримав місце в команді, яка може претендувати на боротьбу за Супербоул. І він цілком може отримати ще один шанс проявити себе (дивись вище про травми) і підняти свої акції на ринку. Може після «Сан-Франциско» хтось знову запропонує Сему місце в старті.
Бейкер Мейфілд (з «Лос-Анджелес Ремс» в «Тампа-Бей»)
Шанс, про який поки лише мріє Дарнольд, отримав його колишній колега по «Кароліні». Минулого сезону Бейкер Мейфілд вдало замінив в «Ремс» травмованого Стаффорда і показав, що він все ще на щось здатен. З поправкою на те, що це був кінець сезону, який «Ремс» вже просрали, але Мейфілд дійсно місцями виглядав доволі непогано. «Баранці» були не проти залишити квотербека в себе ще на сезон в якості бек-апа, але Бейкер отримав більш спокусливу пропозицію.
Після того, як Том Бреді пішов на пенсію, «Тампа-Бей» залишилась з одним квотербеком – Кайлом Траском. За 2 роки в його активі аж 9 спроб пасу, точними з яких були лише 3. Входити в новий сезон з таким квотербеком було б самогубством, тому «Бакканірс» швиденько запропонували однорічний контракт для Мейфілда. Це варіант, який влаштовує обидві сторони.
«Бакс» особливо нічого не втрачають, бо в новому сезоні вони і так ні на що не претендували б. Якщо Мейфілд розкриється – вони будуть у виграші і домовитись про довгострокову співпрацю навряд чи буде проблемою. Якщо провалиться – Бейкеру просто вкажуть на двері. А для Мейфілда це майже гарантоване місце в основі на весь сезон і ще один шанс довести, що він все таки може бути стартером. Якщо він ним не скористається, то звинувачувати в цьому зможе лише себе.
ДіДжей Мур (з «Кароліни» в «Чикаго»)
«Чикаго» провернули гучний обмін із «Кароліною», в якому віддали перший загальний пік цьогорічного драфту. За нього «Беарс» отримали два піки першого раунду, два піки другого раунду і ДіДжей Мура. На кого витратять отримані піки «ведмеді» – поки що загадка. А от щодо Мура жодних загадок немає. Він має стати ресивером №1 в новому нападі «Чикаго».
Мур показав здатність генерувати ярди в будь-яких умовах. Він набрав 1000+ ярдів в 3 з 5 сезонів в НФЛ. І це при тому, що в «Кароліні» в цих сезонах навіть натяку не було на стабільність на позиції квотербека. Ньютон, Аллен, Бріджвотер, Дарнольд, Мейфілд – ДіДжею було покласти на те, хто кидав йому м’яч. Він просто робив свою справу. В «Чикаго» очікують, що він продовжить це робити і стане головною зброєю для Джастіна Філдза.
Д’Онта Форман (з «Кароліни» в «Чикаго»)
Ще одна частина нового нападу «Чикаго». Форман провів найкращий сезон в кар’єрі в «Кароліні», набравши майже стільки ярдів, скільки за 4 роки до цього. Також він видав 5 матчів на 100+ ярдів, серед яких був феноменальний матч проти «Детройта» зі 165 ярдами. У Формана вже достатньо досвіду, але ще є й потенціал для росту. Разом з Філдзом він має зробити виносну гру «ведмедів» надзвичайно ефективною.
Роберт Тоньян (з «Грін-Бей» в «Чикаго»)
І ще одна частина нового нападу «Чикаго». Три роки тому Тоньян був одним з кращих тайт-ендів в лізі та улюбленою ціллю для Аарона Роджерса. Але в 2021-му Роберт порвав «хрести» і з того часу його продуктивність впала. Минулого року він майже повернувся на свій рівень в категорії набраних ярдів, але був дуже далеким в категорії тачдаунів.
Зважаючи на наявність в ростері «ведмедів» Коула Кмета, для них тепер розблоковуються варіанти розіграшів із двома тайт-ендами. Тоньян стане чудовим доповненням до Кмета і хоч Роберту навряд чи світить місце в старті, він має зробити свій внесок в прогрес «Чикаго».
ДжуДжу Сміт-Шустер (з «Канзас-Сіті» в «Нью-Інгленд»)
Рік в «Канзас-Сіті» пішов на користь Сміт-Шустеру. Не лише тому що він став переможцем Супербоулу, а й тому, що він знову більше схожий на футбольного гравця, ніж на крінжового тік-ток довбограя. Трансформацію помітили і врешті команд ліги, результатом чого став 3-річний контракт від «Нью-Інгленда».
Переход в «Петріотс» є шансом та викликом для ДжуДжу одночасно. Шанс – бо в нього майже немає конкурентів за позицію ресивера #1 і через нього буде йти більша частина пасової гри (щось на себе точно відтягнуть тайт-енди, але все ж таки). Виклик – бо паси йому кидатиме не Патрік Махоймс, а Мак Джонс. Або Бейлі Заппі. Це ніяк не змінює ситуацію. Якщо Сміт-Шустер покаже в «Нью-Інгленді» пристойну гру – він має увійти в когорту топ-ресиверів НФЛ. Якщо не покаже – поїде десь грати третього ресивера ротації.
Майк Гезікі (з «Маямі» в «Нью-Інгленд»)
В «Нью-Інгленді» останні сезони намагались робити ставку на схеми з двома тайт-ендами. Для цього «Петріотс» в одне трансферне вікно взяли собі Хантера Генрі та Джонну Сміта. Але якщо перший адаптувався та в цілому показав те, чого від нього очікували, другий відверто не дотягнув до необхідного рівня. Замість того, щоб відмовитись від схеми, «патріоти» вирішили відмовитись від Сміта. Джонну поїхав по обміну в «Атланту», а на його місце прийшов Майк Гезікі.
Гезікі – це очевидний апгрейд на позиції для «Нью-Інгленда». Минулий сезон був для нього не надто успішним, але важко розраховувати на паси в команді, яка має ресиверами Тайріка Хілла та Джалена Ваддла. Тож для Гезікі це новий старт і шанс повернути кар’єру на правильні рейки. Для «Нью-Інгленда» це також шанс покращити свій напад та зробити його більш ефективним. Обидві сторони вирішили не ризикувати, тому Майк отримав контракт лише на рік. Але якщо він адаптується в «Петріотс», то немає сумнівів, що наступної весни в нього на руках буде довготривала угода.
Аллен Лазар (з «Грін-Бей» в «Нью-Йорк Джетс»)
«Нью-Йорк Джетс» відчайдушно намагаються відхопити собі Аарона Роджерса. Тому почали створювати для нього «Грін-Бей» в мініатюрі. «Джетс» привезли до себе улюбленого ресивера квотербека з минулого сезону – Аллена Лазара.
Лазар майже ніколи не був першим вибором при пасовій грі в «Пекерс». І зважаючи на те, який минулий сезон був у Гаррета Вілсона, навряд чи Аллен буде №1 і в «Джетс». Проте від нього це і не вимагають. Він має створити якісну глибину на позиції і урізноманітнити напад «надзвукових». З цим він чудово впорається. Якщо Роджерс таки переїде до Нью-Йорку, то в нього буде вже знайомий ресивер, а Лазар матиме квотербека, з яким в нього є повне порозуміння. Від такої синергії виграють всі сторони, включно з «Джетс».
Орландо Браун (з «Канзас-Сіті» в «Цинциннаті»)
Якби не проблеми із зарплатним лімітом – «Чіфс» ні за що не відпустили б Брауна. Він є одним з найкращих лайнменів в НФЛ і був лідером лінії «вождів», яка була третьою кращою в лізі. Брауна із задоволенням забрала б практично кожна команда, але найспритнішими виявились «Цинциннаті».
Попри значні інвестиції в лінію нападу минулого сезону, «Бенгалс» все ще не отримали потрібний результат. Позитивний прогрес очевидний, бо кількість допущених секів «тиграми» впала з 55 до 44 за сезон, але в ключові моменти сезону Барроу все ще не вистачало захисту. Браун має вирішити цю проблему. Орландо закриє надважливу позицію лівого теклу, чим має убезпечити квотербека «Цинциннаті» та дозволити йому більше думати про варіанти пасу, ніж про збереження власного життя. Це важливе підсилення для «Бенгалс», яке має покращити їх шанси на потрапляння в Супербоул.
Патрік Пітерсон (з «Міннесоти» в «Піттсбург»)
Досвідчений ветеран переїхав з Півночі НФК на Північ АФК. «Міннесота», яка має відчутні проблеми з грошима, не могла дозволити собі залишити Пітерсона. Тож Патрік вийшов на ринок вільних агентів, з якого його дуже швидко забрав «Піттсбург».
Попри вік, Пітерсон не просто тримає стабільний рівень гри – він його покращує. Минулий сезон став одним з найкращих для корнербека в його кар’єрі. Він зробив 5 перехоплень, збив 15 пасів та провів 56 теклів. Кращі цифри в нього були лише в 2011-12 роках. «Стілерс» навряд чи будуть відходити від своєї ставки на захист, тож підписання Пітерсона має зробити оборону «сталеварів» ще надійнішою. Патрік додасть ветеранського досвіду і разом з Мінкою Фіцпатріком утворить надійну секондері, проти якої буде нелегко грати будь-якому квотербеку.
Метт Гей (з «Лос-Анджелес Ремс» в «Індіанаполіс»)
Зазвичай, переходи кікерів проходять поза увагою ЗМІ та фанатів. Але тут окрема історія. «Індіанаполіс» капітально вклався в Метта Гея. Екс-кікер «Ремс» отримав 4-річний контракт на 22,5 млн доларів. Це найбільша зарплатня в історії ліги, яку отримував кікер, що переходив кудись вільним агентом.
Гей минулого сезону не був ідеально точним, але був близьким до цього. Метт промазав 2 філдголи з 30-ти та один екстрапоінт з 32-х. Порівняно з Чейзом МакЛафліном, який був кікером «Кольтс» минулого сезону – це апгрейд. В МакЛафліна було одразу 6 промахів. Окрім цього, Гей забивав з більш дальної відстані, ніж МакЛафлін. Зважаючи на суму контракту, «Індіанаполіс» дуже сподівається, що він знайшов довготривалу відповідь на позицію кікера. Тепер і квотербеком зайнятись можна.
Джакобі Майерс (з «Нью-Інгленда» в «Лас-Вегас»)
Після підписання Джиммі Гаропполо «Лас-Вегас» вирішив, що було б непогано і корпус ресиверів підсилити. З цією метою на 3-річний контракт був підписаний екс-«патріот» Джакобі Майерс.
Майерс поступово розвивався в «Нью-Інгленді» і став беззаперечним №1 в «Петріотс». Хоч він жодного разу ще не набрав більше тисячі ярдів за сезон – це навряд чи варто вважати його провиною. Перехід в «Лас-Вегас» для Майерса є цікавим. Він зіштовхнеться з жорсткою конкуренцію. В «Рейдерс» Джакобі не буде ресивером #1 – фактично, він навіть ресивером #2 не буде, бо Хантер Ренфроу нікуди не подівся. Йому доведеться добряче попрацювати, щоб відвоювати паси для себе. Але для «Лас-Вегаса» таке підписання однозначно йде в плюс. Корпус ресиверів з Адамсом, Ренфроу та Майерсом виглядає цукерочкою. Важливо, щоб Гаропполо та МакДеніелс не перетворили її на лайно.
Ерік Кендрікс (з «Міннесоти» в «Лос-Анджелес Чарджерс»)
Ще одна болюча втрата для «Міннесоти» через брак грошей в зарплатному ліміті. Кендрікс був серцем та душею захисту «Вайкінгс». В нього залишався рік по контракту і «вікінги» вирішили прискорити неминуче, відрахувавши гравця зі складу. Лайнбекери рівня Еріка на дорозі не валяються, тож він швидко знайшов нове місце роботи, яким стали «Лос-Анджелес Чарджерс».
З переходом Кендрікса «Чарджерс» утворили справжню дрім-тім в захисті. В них є Джоуї Боса, Халіл Мак, Дервін Джеймс, ДжеСі Джексон, Асанте Семуел, а тепер ще й Ерік Кендрікс. На папері – ця оборона виглядає непробиваємою. Кендрікс зацементує гру проти виносу і допоможе покращити гру проти пасу при зонному захисті. З таким набором гравців «Чарджерс» гарантовано мають проходити в плей-офф і нарешті спробувати нав’язати «Канзас-Сіті» боротьбу за дивізіон.
Стефон Гілмор (з «Індіанаполіса» в «Даллас»)
Найкращий захисник сезону-2019 поступово перетворюється на джорнімена. «Даллас» стане для Гілмора третьою командою за три роки. Втім, Стефон все ще тримає доволі непоганий рівень. Що в «Кароліні», що в «Індіанаполісі» він доводив, що в нього ще залишилось паливо в баку. Напевно його вистачить і на сезон з «Ковбойс».
Гілмор минулого року провів не найкращий, але цілком непоганий сезон в «Кольтс». Стефон був одним з лідерів захисту «жеребчиків», який був не таким вже і поганим, попри очевидний провал команди. «Кольтс» пішли в режим перебудови, тож ветерана вирішили відправити за пік п’ятого раунду в «Даллас». «Ковбойс» не те щоб прям потребували термінового підсилення для секондері, але гравець рівня Гілмора за цілком помірну ціну ніколи не буде зайвим. Стефон додасть ветеранського досвіду та допоможе зміцнити секондері, де він стане відмінним доповненням до Тревона Діггза.
Даррен Воллер (з «Лас-Вегаса» в «Нью-Йорк Джаянтс»)
Минулого року менеджмент «Нью-Йорк Джаянтс» влучив в 10-ку із призначенням Браяна Деболла новим головним тренером. Деболл воскресив команду, а разом з нею і кар’єру Деніела Джонса. Квотербек провів солідний сезон, за підсумками якого отримав новий контракт і перспективу стати франчайзом. А ще він почав отримувати нову зброю. Таку, як Даррен Воллер.
Тайт-енд був беззаперечним лідером нападу «Лас-Вегаса», поки його життя не почали псувати травми. Після двох сезонів на 1000+ ярдів Воллер провів два посередні сезони, в яких пропустив частину матчів через пошкодження. Зверху наклались ще й не дуже гарні відносини з новим головним тренером, тож розрив Даррена з «Рейдерс» був передбачуваним. «Рейдери» отримали прийнятну компенсацію у вигляді піка третього раунду, а Воллер – шанс перезапустити кар’єру.
«Джаянтс» не мають вражаючого корпусу ресиверів, тож Воллер відіграватиме важливу роль в пасовій грі. Ментально він до цього готовий. Головне – бути готовим фізично. Якщо Даррен уникне травм, то «гіганти» отримають надійного ловця пасів та плеймейкера, здатного суттєво покращити атакувальний потенціал команди.
Джессі Бейтс (з «Цинциннаті» в «Атланту»)
Бейтс був лідером захисту «Цинциннаті», але його відхід з команди був прогнозованим. Сторони не могли домовитись стосовно нового контракту. Джессі грав минулий сезон під франчайз-тегом та обирав собі нову команду. А «Бенгалс» взяли на драфті сейфті Дакстона Хілла, який і мав стати заміною для Бейтса. На початку міжсезоння дива не сталось – новий контракт від «тигрів» Бейтс так і не отримав. Тож сейфті переїхав з півночі на південь.
«Атланта» задовільнила всі вимоги Джессі і вивела його в ТОП-5 найбільш високооплачуваних сейфті в НФЛ. Очікування від нього максимальні. Бейтс має стати лідером нового захисту «Фелконс» і диригувати всією секондері. Зоною відповідальності Джессі буде гра проти пасу, де він має допомогти в розвитку перспективному корнеру Ей Джей Терреллу. Одного Бейтса недостатньо, щоб одразу зробити з «соколів» претендентів на чемпіонство дивізіону, але це крок в правильному напрямку.
Майлз Сандерс (з «Філадельфії» в «Кароліну»)
Сандерс провів успішний сезон в «Філадельфії» і зробив значний внесок в те, що «Іглз» дістались Супербоулу. Хоч сам фінал він провалив, але це не ставить хрест на заслугах Майлза. Він вперше провів сезон із 1000+ ярдами та 10+ тачдаунами. Прогрес Сандерса одразу зробив його бажаним на ринку та підняв його акції. «Іглз» вирішили, що в них не вистачить грошей на нову угоду з Майлзом, і відпустили його. Після цього раннінбек отримав нічогенький контракт в «Кароліні».
Сандерса беруть на роль провідного раннінбека. Не секрет, що в ньому «Пантерс» бачать нового Крістіана МакКефрі. І хоч Майлз не може запропонувати тієї універсальності, яка є в СМС, він знає свою справу. Минулого сезону «пантери» мали раннінбека, який набрав більше 1000 ярдів, тож лінія нападу готова допомагати Сандерсу. Від нього вимагається лише зберегти свій рівень. І зняти тиск з молодого квотербека, якого «Кароліна» обере на драфті. Навряд чи ним буде такий активний бігунок, як Джален Хьортс, тож роботи в Сандерса має бути більше, ніж в «Іглз».
Хейден Хьорст (з «Цинциннаті» в «Кароліну»)
Ще одне підсилення для нового нападу «Кароліни». Позиція тайт-енду в «Пантерс» була проблемною, тож підписання Хьорста виглядає логічним. Він одразу має стати гравцем старту. Тим паче в Хейдена вже є досвід гри на Півдні НФК. Він грав за «Атланту».
Хьорст провів непоганий минулий сезон в «Цинциннаті», де якісно доповнював пасову гру «Бенгалс». Він не був на головних ролях, бо він і не мав там бути при Джа’Маррі Чейзі та Ті Хіггінсу в ростері. Проте свої паси Хейден отримував, вдало відкриваючись на коротких дистанціях. В «Кароліні» його роль значно зросте у порівнянні з «Бенгалс». В «пантер» не так вже і багато варіантів в пасовій грі. «Пантерс» знайшли собі нового ресивера #1, про що буде далі, але не закрили всі питання в нападі. Хьорст має стати ледь не повноцінним ресивером і активно приймати участь в пасовій грі команди.
Джамаал Вілльямс (з «Детройта» в «Нью-Орлеан»)
Минулий сезон став проривом для Вілльямса. Він вперше набрав більше тисячі ярдів на виносі і став лідером НФЛ за кількістю тачдаунів. Раннінбек за рік заніс більше тачдаунів, ніж за попередні 5 років своєї кар’єри (17 проти 13). Джамаал був важливою частиною нападу «Детройта», але команда не доклала достатньо зусиль, щоб зберегти гравця в себе. Варіант нового контракту від «левів» Вілльямс назвав неповагою. Чого він не сказав про варіант від «Нью-Орлеана». Раннінбека повністю влаштував 3-річний контракт на 12 млн доларів.
З прибуттям Вілльямса «Сейнтс» утворили в ростері багатофункціональний тандем раннінбеків. Елвін Камара як і раніше буде допомагати в пасовій грі і набирати ярди за рахунок свого фантастичного балансу та спритності. А Джамаал Вілльямс – це сила в чистому виді. «Нью-Орлеан» активно застосовуватиме його перед заліковою зоною суперника і в ситуаціях, коли треба набрати 2-3 ярди. Для «святих» це майже реінкарнація зв’язки Камара-Інгрем, де два раннінбеки доповнювали одне одного. Для Вілльямса це теж позитивний розвиток кар’єри. Він отримає достатньо ігрового часу і майже напевно зіграє в плей-офф.
Сі Джей Гарднер-Джонсон (з «Філадельфії» в «Детройт»)
Гарднер-Джонсон вважався одним з найкращих вільних агентів цього міжсезоння. Попри проблемний характер, його ефективність на полі не викликає жодних сумнівів. Сі Джей був важливою частиною захисту «Філадельфії», яка дійшла до Супербоулу, і зробив рекордні для себе 6 перехоплень. Схоже, що «Іглз» вирішили зекономити і не запропонували сейфті новий контракт. Тим паче саме завищені вимоги до нової угоди були причиною того, що Гарднер-Джонсона обміняв «Нью-Орлеан», який обрав його на драфті. Жирний контракт сейфті так і не запропонували, тож він вирішив почекати його в «Детройті».
Гарднер-Джонсон підписав з «Лайонс» 1-річний контракт. Це така собі тестова співпраця для обох сторін. «Леви» отримали якісного гравця, який вже встиг показати себе в НФЛ. Питання лише в правильній адаптації гравця до ігрових схем «Детройта». Гарднер-Джонсон отримав цілком прийнятну зарплатню у 8 млн доларів і можливість пограти в амбіційному проєкті під керівництвом тренера, з яким він вже перетинався в «Нью-Орлеані». В обох сторін свої цілі і навіть якщо це не стане початком довготривалої співпраці – вони можуть допомогти одне одному. Гарднер-Джонсон має посилити захист «Лайонс» та допомогти їм в боротьбі за плей-офф, а «Лайонс» мають стати ще однією строчкою в успішному резюме Сі Джея, яке має дозволити йому нарешті вибити бажаний контракт, як не в «Детройта», то десь в іншій команді ліги.
Адам Тілен (з «Міннесоти» в «Кароліну»)
Напад «Міннесоти» неможливо було уявити без Адама Тілена. Красива історія незадрафтованого новачка, який виріс в лідера команди, не залишала жодного фана байдужим. Але всі історії колись закінчуються. «Вайкінгс» довелось відрахувати ресивера зі складу з причини, яка в цьому пості називалась вже декілька разів – зарплатний ліміт.
Попри вік Тілен все ще може вважатися топ-ресивером. Він не мав довго залишатися без команди. Цього і не сталось. Адама оперативно забрала собі «Кароліна». Для Тілена це неоднозначний варіант. З одного боку – «Пантерс» почали перебудову і сподіватись на якісь високі результати навряд чи можуть. Плей-офф їм точно не світить. З іншого – Тілен приходить на місце беззаперечного ресивера #1. «Пантери» гостро потребували досвідченого ресивера, після того, як відправили ДіДжей Мура по обміну в «Чикаго». Тілен виглядає рівнозначною заміною Муру. Окрім цього, досвід Адама має допомогти адаптуватися в лізі квотербеку-новачку, якого «Кароліна» гарантовано обере на драфті під першим загальним піком. Тож Тілен пішов на пониження в розрізі класу команди, але точно отримав підвищення в розрізі власної ролі та важливості для ігрових схем.
Не забувайте підписуватись на телеграм-канал Hail Mary
