6 головних антигероїв «Челсі» у сезоні
Не тільки футболісти.
З часом все складніше стає придумувати якісь вступи, коли треба писати про проблеми «Челсі» – все повторюється, все циклічне. Криза продовжується, спади після одиноких сплесків продовжуються, ігрові проблеми – все ті ж, питання до менеджменту та стратегії – все ті ж, сумніви у рішеннях головного тренера – все ті ж.
Набір тем для дискусій настільки комплексний, що можна нескінченно вказувати як на очевидні речі, так і на дрібніші деталі, яка заважають клубу повернутися на свої старі позиції в Англії.
Цього разу трохи звузимо коло. По-перше, акцентуємо виключно на поточному сезоні. По-друге, розглянемо індивідуальні випадки, які найбільше виділяються на тлі цього хаосу лондонців – тобто визначимо головних антигероїв невдалих результатів.
Коли йдеться про результат, то перша згадка про те, що цей результат приносить – голи. Джексона можна захищати скільки завгодно: згадувати його непоганий останній матч проти «Астон Вілли», 7 голів в АПЛ у 20 матчах (три з яких – у фантомній зустрічі з «Тоттенгемом»), працездатність, епізодичний позитивний вплив на команду тощо.
Але якщо зробити критичний аналіз, то саме Ніколя частково став тригером багатьох проблем, особливо на початку сезону. Тоді, коли «Челсі» доволі регулярно непогано грав, але банально не міг забити. Це особисто стосується сенегальця, який змарнував стільки моментів, що іншим форвардам навіть не снилося.
Детально ми про це згадували в окремому матеріалі:
Хто знає, як пішли б справи у лондонців, якби краща реалізація допомогла б їм успішніше пройти старт кампанії та опинитися десь біля топ-6, а не у середині таблиці.
Розмови про відсутність досвідченого забивного форварда ходять не дарма, якими б якостями Ніколя не перекривав свої недоліки. Якщо не враховувати той хет-трик зі «шпорами», то 4 м‘ячі у 19 турах АПЛ при 16 ударах у площину та загальним xG 8.44 – відверто слабко як для амбіцій «Челсі».
Втім, перегляди матчів «синіх» були б нудними без його пафосних святкувань голів. Не тільки своїх:
Що вам дають 115 мільйонів євро у футболі у 2024 році? Гравця, який попри те, що адаптований до АПЛ, вже ось як пів року у складі «хаотичної» команди не може виправдати й частки витрачених на нього коштів.
22-річний еквадорець сходу отримав місце в старті, але центр поля «Челсі» досі нагадує прохідний двір. Так, можна заперечувати, мовляв, «а що ж роблять інші хавбеки?». Але камон, такі шалені гроші на Кайседо витрачались якраз для того, щоб він робив різницю та виправляв ситуацію. А не для того, щоб цю ситуацію погіршував, зливаючись із сірою масою та допускаючи велику кількість помилок (зокрема результативних).
На цьому етапі сезону Мойсес впевнено лідирує у рейтингу найгірших трансферів у топ-5 лігах. І навряд хтось у «Челсі» за шкалою вимірювання «очікування/реальність» розчаровує більше, ніж він. Ну, хіба що частина українських вболівальників назве Михайла Мудрика, але свою планку очікувань в Англії вінгер знизив ще навесні 2023-го.
До речі, Кайседо – останній з футболістів у цьому рейтингу. Навряд потрібно вважати антигероями тих, хто мало грав (як Мудрик, Лавіа та Бадьяшіль), або тих, хто свої провали іноді компенсує хорошими перформансами (як Стерлінг).
На деякі речі треба дивитись більш широко – особисті провали Джексона та Кайседо не є винятками. Взяти хоча б кейс еквадорця – він класно грав за «Брайтон», а за нього також боролися «Арсенал» та «Ліверпуль», які останніми роками рідко помиляються у своїх трансферах.
Тож очевидно, що корінь проблем слід шукати в іншому місці. Наприклад, чому у системі «Челсі» так мало гравців почуваються комфортно? Тут питання виникають до головного тренера. Якщо хтось готовий конкретно вказати, у яких компонентах у «Челсі» разом з Почеттіно відбувся суттєвий прогрес з моменту призначення аргентинця – було б дуже корисно, бо сходу нічого й не згадати.
Команда безідейна, команда регулярно провалюється у центрі та у захисті, команда здобуває перемоги переважно завдяки індивідуальним діям гравців, а не відпрацьованим механізмам. Чому Кайседо виглядає так погано? Чому жоден з вінгерів не виблискує стабільністю? Чому кожен з центрбеків регулярно помиляється? Чому уся центральна ланка не здатна стримати більшість своїх суперників? Це ж не збіги чи випадковості, а вже ціла тенденція.
Інший аспект – робота Маурісіо у публічній площині. Можливо, тут надто суб‘єктивна думка, але він щоразу закопує себе на пресконференціях, не визнаючи помилок та зводячи все до тем, які не стосуються суті питань і озвучених проблем. Підтвердження цьому можна знайти й у відгуках вболівальників «Челсі» у соцмережах.
Останнім часом репутація Почеттіно стрімко падає – навіть дійшло до інсайдів про тактично «обмежені» тренування, джерелом яких точно були хтось з людей всередині клубу.
2. Лоренс Стюарт та Пол Вінстенлі
У деяких зі своїх виправдань Почеттіно використовує тези про молодий та недосвідчений склад. Насправді це дійсно може бути причиною кількох проблем, бо складно заперечити відсутність лідерських якостей у цій відверто «необстріляній команді» – взяти на себе ініціативу здатен хіба що 39-річний Тіагу Сілва (і то дружина псує йому авторитет у роздягальні своєю активністю у соцмережах).
За трансферну політику з весни відповідають 2 людини – спортивні директори, чиї прізвища ви могли рідко чути. Це Лоренс Стюарт, якого призначили у листопаді 2022-го, та Пол Вінстенлі, який працює з лютого 2023-го. Ці кадрові рішення мали виправити ситуацію зі структурою менеджменту – просто нагадаємо, що до січня минулого року тимчасовим спортдиректором був сам власник клубу Боелі.
Тому виходить, що зимова та літня трансферні кампанії 2023-го – це зона відповідальності Лоренса, а суто літня – ще й Вінстенлі на пару.
Тож кому, як не їм, ставити наступні запитання:
1. Чому «Челсі» при таких шалених витратах досі не придбав досвідченого та забивного форварда?
2. Чому при шалених витратах на захисників в обороні досі все погано?
3. Чому, витративши 180 мільйонів євро на двох центрхавів, півзахист команди виглядає жахливо?
4. Чому новачки настільки травматичні?
5. Чому головний тренер скаржиться на надто молодий склад?
6. Чому стратегія на придбання юних талановитих гравців не виправдовує себе та чому відсутній баланс у цьому питанні?
7. Чому не зійшлись розрахунки, через які «Челсі» тепер думає над лімітами фінансового фейр-плею (про це як мінімум свідчить пасивність на зимовому трансферному ринку)?
1. Тодд Боелі
Завершуємо нашу піраміду. Гравці → головний тренер → менеджмент → ініціатор.
Ініціатор – Тодд Боелі, не інакше. Практично все, що робить клуб, відбувається з подачі/дозволу головного власника. Власне, з огляду на результати «Челсі» не дивно, що у пресу проходить інформація про розбіжності американця з іншим співвласником, Бехдадом Еґбалі.
Боелі ж почав ховатись від публічності та все рідше щось коментує щодо «Челсі», неначе соромиться крутого піке свого нового «проєкту».
Історія американського спорту в англійському футболі поки не працює. І не факт, що взагалі працюватиме.
Фото: David Klein/Sportimage Credit, Andrew Yates/Sportimage Credit, Paul Terry/Sportimage Credit, Craig Thomas/News Images/Sipa USA, Action Plus Sports
