Tribuna/Футбол/Блоги/Англія, Англія/Алехандро Гарначо – другий Роналду для «МЮ», якщо клуб його не погубить

Алехандро Гарначо – другий Роналду для «МЮ», якщо клуб його не погубить

Вже вражає не менше, ніж 19-річний Кріш.

4 квітня, 13:47
24
Алехандро Гарначо – другий Роналду для «МЮ», якщо клуб його не погубить

Сезон 2023/24 у виконанні «Манчестер Юнайтед» – якщо не турбулентний, то як мінімум не надто стабільний. У команди багато проблем на різних рівнях: кадрові втрати, внутрішні конфлікти, хитке становище головного тренера, зміна керівництва тощо.

На тлі хаосу легко виділити якісь позитивні моменти, бо вони є рідкісними та доволі помітними у потоці постійного негативу. Один з таких випадків – стрімкий прогрес 19-річного вінгера Алехандро Гарначо, який, напевно, є найстабільнішим гравцем та ледь не єдиною світлою плямою «червоних дияволів» (разом хіба що з іншим тінейджером Коббі Майну, який навіть отримав дебютний виклик у збірну Англії).

Розповідаємо, звідки взагалі взялася нова зірка «МЮ» та чому величезні аванси є виправданими.

Гарначо – ще один гравець, якого втратила Іспанія. Керівник академії «МЮ» жартує, що переходу з «Атлетіко» могли завадити його діти

Станом на цю мить Гарначо відіграв вже 4 матчі за збірну Аргентини, але народився в Іспанії та все дитинство провів у містечку на околиці Мадриду. Батько – іспанець, а мати – аргентинка, завдяки чому в Алехандро був вибір національної збірної. Вінгер виріс в Арройомоліносі – муніципалітеті у складі автономної спільноти Мадриду, що розташовується за годину їзди від центру міста. Там ходив у школу (журналісти британського The Telegraph нещодавно відвідали її для свого матеріалу та дізналися, що Гарначо був ледь не відмінником) та почав грати у футбол.

Першою професійною командою виявився «Хетафе», який базується теж недалеко від Мадриду. Наступний крок – академія «Атлетіко», де Гарначо по-справжньому засяяв: найкращий бомбардир різних першостей та дебют у 15-річному віці за команду U-19. Тож не дивно, що тоді Алехандро привернув увагу скаутів інших топклубів – на нього зокрема претендували «Реал» та «Боруссія» Дортмунд. Найбільш наполегливим виявився «Манчестер Юнайтед», який віддав майже пів мільйона євро різними виплатами, необхідними для трансферу гравця віком до 18 років.

Історія підписання Гарначо доволі незвична – її зовсім нещодавно в інтерв‘ю клубному сайту розповів директор академії «МЮ» Нік Кокс:

💬 «Ми шукали вінгера віком 16 років з певними якостями та певним типом темпераменту. Наша команда скаутингу склала профілі гравців цього віку по всій Європі, порівнюючи таланти та намагаючись визначити, хто найкраще підійде. Алехандро був на вершині цього списку.

Херардо Гусман, наш скаут в Іспанії, назвав його найкращим талантом країни. Тепер процес перемовин – тут стає весело. Моїм завданням було пояснити Гарначо, його агенту та родині, чому це буде чудова можливість і чому він повинен залишити справді хороший футбольний клуб, щоб приєднатися до нас. Але через Covid-19 мені довелося робити це зі своєї вільної спальні через відеодзвінок, використовуючи перекладач.

Моїм дітям на той час було 14 і 10 років, і я добре пам’ятаю, як вони сварилися один з одним, поки я намагався підписати Алехандро. Я все ще кажу їм, що якби ця суперечка тривала трохи довше, то, мабуть, він не перейшов би в «МЮ».

На юнацькому рівні усі структури в Іспанії вважали Гарначо «діамантом», але не допомогли «Атлетіко» втримати гравця та згодом навіть не намагалися боротися за те, аби вінгер представляв країну на міжнародному рівні (хоча у нього були виступи за колектив U-18). Схожа історія, як з Браїмом Діасом з «Реала», який з огляду на пасивність федерації зовсім нещодавно остаточно вирішив виступати за Марокко.

Тож у 2020-му у Манчестері розпочався повністю новий шлях Алехандро. Прогрес видався вкрай швидким:

➡️ У дебютній кампанії на рівні U-18 провів 17 матчів – 7 голів та 3 асисти;

➡️ Наступного року пішов на підвищення – і там 10+5 у 27 іграх;

➡️ Зокрема феєрія у тріумфальному Кубку ФА – 4+3 у чотирьох матчах та трофей;

➡️ У підсумку – звання найкращого молодого гравця року імені Джиммі Мерфі;

➡️ Того ж сезону (2021/22) – дебют за основну команду «МЮ» у квітні проти «Челсі»;

➡️ А до дебюту – потрапляння у розширений список збірної Аргентини у березні, коли місцева асоціація працювала над «перехопленням» 17-річного Алехандро в Іспанії.

Порівняння з Роналду не безпідставні. Гарначо вже має не менший вплив, ніж свого часу 19-річний Кріш

Давно не секрет, що Гарначо – палкий особистий фанат Кріштіану Роналду. При усіх «дано» просто неможливо уникнути їхніх порівнянь. І якщо раніше це були трохи абстрактні речі, то кампанія 2023/24 наштовхує на конкретні висновки.

Вони дійсно схожі. У когось може бути оманливе враження, згадуючи, чого досяг КріРо в «МЮ», але у 19 він був таким самим сирим футболістом, який лише розпочинав свій шлях.

Ролі Гарначо та Кріша зразка 2003-2004 майже ідентичні – яскраві вінгери, які не надто результативні, але демонструють неймовірний потенціал. Схожі за ігровим стилем, точніше за його перевагами:

✅ ставка на швидкість та дриблінг;

✅ впевненість попри юний вік, правильне налаштування на важливі матчі;

✅ гра на обох флангах (Гарначо нещодавно теж перевели на правий замість Антоні);

✅ головний козир – вміння тягнути м‘яч (Алехандро є одним з лідерів сезону АПЛ за просуванням веденнями);

✅ шоумени на полі.

Схожі за недоліками:

❌ не такі ефективні у зонах завершення та фінішінгу, як того хотілося б;

❌ егоїстичні, часто приймають неправильні рішення через бажання самотужки завершити епізод.

Що стосується перспектив, то, здається, Роналду мав кращі умови – у нього був Алекс Фергюсон, який трансформував молодого «нарциса» у потужну впевнену у собі «машину», даючи багато життєвих уроків (легендарні історії про прохання бити Кріштіану по ногах на тренуваннях, щоб не симулював).

У Гарначо, на жаль, цього немає, але він сам на поточному етапі усвідомлює багато речей. Наприклад, на відміну від юного Кріштіану, дає великий обсяг роботи. Як перший доказ – захисні показники (перехоплення, виноси, дуелі 1 в 1) у вибірці вінгерів АПЛ, де він у 25-30% найкращих.

Другий доказ – реакція вболівальників на нещодавній драматичний матч з «Ліверпулем» (4:3) у Кубку Англії, коли Алехандро 120 хвилин носився туди-сюди, а у результаті віддав переможний асист, протягнувши м‘яч зі своєї половини поля.

І, власне, реакції:

Обсяг роботи Гарначо просто нереальний. Справжній менталітет «Юнайтед». 120 хвилин чистих зусиль та також чудовий асист на Амада.

Гарначо – який же перформанс. Хлопець не припиняв бігати усі 120 хвилин.

Чи можемо поговорити про інтенсивність, з якою Гарначо щойно відіграв 120 хвилин?

Як Гарначо так бігає вперед і назад впродовж 120 хвилин? Божевілля.

Мушу похвалити «мотор» Гарначо. Він не зупинявся усі 120+ хвилин. Який же талант та у якого неймовірного гравця він перетворюється.

А це, напевно, найкращий опис сьогоднішньої форми Алехандро:

З м’ячем його поведінка як у Роналду, а без м’яча – як у Карлоса Тевеса.

Тобто у відправній точці своєї кар‘єри Гарначо знаходиться у кращій позиції, ніж Роналду на початку нульових. Питання подальшого прогресу – у збереженні динаміки.

Директор академії впевнений, що турбуватися за можливий спад не варто – мовляв, ще на молодіжному рівні вінгер виділявся сконцентрованістю та спокоєм:

💬 «Він був дуже скромним, тренувався з великою зосередженістю. Спокійно займався своєю роботою, нічого зайвого. За межами поля він не такий «яскравий» – навпаки врівноважений, ввічливий.

А у матчах: чим масштабніша подія, тим кращою є його гра. Чим більше вболівальників, чим більше тиску – тим більше у нього бажання розважити публіку. У позитивному сенсі».

У Гарначо правильний менталітет – важливо, щоб «МЮ» не загубив його, як інших талантів академії

Підтвердження словам директора академії знаходимо у стилі життя Гарначо. У 19 років Алехандро має дитину та є сімейною людиною – у жовтні 2023-го йому народила дівчина Єва Гарсія, з якою він разом з підліткових років.

Виходить, ризик походів у клуби, конфліктних побутових ситуацій та скандальних вечірок (привіт манчестерським депутатам та бразильцям) – не про нього.

Про інші аспекти розповідав той же Нік Кокс. За його словами, Гарначо швидко впорався з мовним бар‘єром після переїзду в Англію та вивчив мову, а також свого часу попросив клуб знайти фахівця, який допоможе покращити фізичну складову – набрати м‘язову масу, але водночас завдяки правильному підходу не втратити у мобільності та швидкості.

Враховуючи усі перераховані вище фактори, виникає питання – а чи заслуговує сьогоднішній «МЮ» мати у складі такого виняткового таланта? Тобто ситуація, коли з плином часу не Гарначо потрібно доводити, що він гідний представляти «червоних дияволів», а клубу потрібно покращуватись, щоб мати важелі впливу на Алехандро. З його-то амбіціями.

Невдалих прикладів роботи з талантами академії, на жаль, назбиралося немало. Великі аванси виписували багатьом гравцям, які у підсумки кудись пропали:

❌ Федеріко Македа;

❌ Аднан Янузай;

❌ Джеймс Вілсон;

❌ Равел Моріссон;

❌ Ангело Енрікес.

Не кажучи вже про тих, хто на найвищому рівні встиг пограти, але увесь свій потенціал явно не використав.

***

Тепер в аудиторії «Олд Траффорд» новий герой – на кожному домашньому матчі звучить «Viva Garnacho, running down the wing, hear United sing», нагадуючи часи молодого Роналду. Відверто хочеться, щоб Алехандро пішов стопами свого кумира, а не когось з вказаних попередників.

Поки ж довіру Еріка тен Гаґа він виправдовує – 26 поспіль виходів у старті, 6+5 за «гол+пас» у цій серії та купа корисних дій, як от два зароблених пенальті у грі з «Евертоном». «Іриски» – улюблений суперник, якраз їм він забив шедевральний гол «ножицями»:

Фото: інфографіка Tribuna.com, інстаграм Алехандро Гарначо та Єви Гарсії, PA Images

Найкраще у блогахБільше цікавих постів

Інші пости блогу

Всі пости