Ще не вмерла України... або як наша збірна побила іспанців. Навіть без Малиновського

Важлива перемога

Не більше і не менше - історична перемога. Збірна України обіграла збірну Іспанії з рахунком 1:0. І зробила це не завдяки "лівим" пенальті, не через помилки арбітрів, а справді по грі. Тобто заслужила цей результат.

Надіюся, що після цього матчу, іспанська преса навчиться писати без помилок прізвища українських футболістів. Правильно пишеться ось так, неуки - "ЦИ-ГАН-КОВ".

Ми виходили на цей матч пригніченими. Попали від Франції 7:1. Блідо виглядали у матчі з німцями і також програли 1:2. Здавалося, що ці результати та 4:0 місяць тому в Іспанії ставлять хрест на хоча б нічию в матчі.

Проте Шевченко "встряхнув" та "воскресив" збірну за декілька днів. Здається, Андрій Миколайович з того покоління тренерів, яке прислуховується до критики і вчиться на своїх помилках. Схоже, Шева зрозумів, як безглуздо грати проти "грандів" у відкритий футбол. Але з ними можна грати на своїх правилах - через контратаки, підстраховку і не прижимаючись до своїх воріт. Саме це і допомогло сьогодні здобути результат.

Що було в матчі

Коментатор матчу влучно охарактерезував настрій поєдинку як "морудливий". Іспанці більше володіли м'ячем - в середині першого тайму 74% на 26%. Вони були частіше на підступах до нашої штрафної - чого тільки вартують прориви Адама Траоре на нашому лівому фланзі. Бідний Соболь "кусався" як міг. Але цього було б замало, якби не підстраховка партнерів. 

Шевченко зробив так, щоб проти двох іспанських гравців грали троє українців. Створюючи більшість на невеликих ділянках, нам вдалося вигравати мікродуелі та відтіснити іспанців від своїх воріт.

Як цьому протидіяти, Луїс Енріке - тренер Іспанії - так і не придумав. Він робив ставку на індивідуальні якості гравців. Того ж Траоре на фланзі чи Ольмо, який вийшов на заміну на 74-й хвилині, але марно. В кінці матчу вже навіть Рамос грав на вістрі атаки! Але крутий захисник і моральний авторитет збірної не значить голеодор. Це вже було радше від безвиході тренера.

Гравці, гравці, гравці

Чи є доля везіння в нашій перемозі? Є крута робота професіоналів. Якби голкіпер Жора Бущан на 12-й, 15-й і 21-й хвилинах не здійснив суперсейви, то нам би і не снилася перемога. Взагалі, весь перший тайм ми грали суто від оборони - терпіли і відбивалися, відбивалися і терпіли.

Україна мала моменти, але це скоріше було виключенням з правил. Хоча Зубков показав класну техніку, проте пенальті на 35-ій хвилині таки не було. Яремчук при цьому продовжував пресингувати іспанців, змушуючи Де Хеа грати за межами штрафного майданчика.

Перші 10-ть хвилин другого тайму - почалася інша гра від збірної. Наші хлопці понеслися вперед і почали створювати справді небезпечні моменти біля воріт іспанців. Далі - спрацювала заміна від Шевченка. 65-та хвилина - Циганков змінює Зубкова. Минає 10 хвилин.

ГООООООЛ!!!!!

Бущан виносить м'яч на фланг. Невисокий Караваєв виграє повітря і скидає в центр. М'яч підхоплює усіма "списаний" Ярмоленко і віддає на хід Циганову. Той вривається через центр, виграє в боротьбі та швидкості та переграє Де Хеа. Ось так ми виграли матч. Все інше - лірика.

І ще два класниї моменти. Перший - гра Шапаренка. Те, як він вступав у відбір, відбираючи в підкатах м'яч і те, як контролював без паніки гру - справді дорогого коштує.

Другий момент - останні хвилини матчу. Вони завжди "валідольні" та найнервовіші. Проте цього разу все було інакше. Ми не гатили куди-небудь м'яч. Ми грамотно заробляли штрафні - отак би частіше.

Виявлсяється, що можемо грати і без Малиновського. І без Зінченка. І без Степаненка... Цей список, нажаль, зараз довгий. Але головне, що у нас є друга повноцінна збірна. Котра може вирішувати серйозні завдання. Це приємно усвідомлювати перед Євро-2021.

Як висновок

Що ж показали ці три матчі з грандами - Францією, Німеччиною та Іспанією?

Що ми зараз знаходимося ближче до топових суперників, ніж до різних там "Чехій" та "Польщ". Що нам ще не вистачає варіативності складу та адаптацій під конкретний матч, але вже зараз ми можемо грати подібним чином. Що ми не залежимо від лідерів - у нас "команда-зірка", а не "команда зірок".

Хоча кожний, хто сьогодні є в збірній України хай невелика, але зіронька. Це факт.