1 Міля/год. Як Мілевський повернувся в УПЛ

До чудернацьких речей типу "Луческу в Динамо" чи "Шахтар на 2-му місці в УПЛ після 1-го кола чемпіонату", додалась ще одна. Артем Мілевський в УПЛ в 2021-му році. До того ж, у клубі з нижньої частини таблиці - ужгородському Мінаї. 

Як маркетинговий хід - це рішення клубу поки що працює ідеально. Саме через Мілю я дивився матч "Мінай - ФК Львів", а не більш цікавіший "Зоря - Десна". Навіть псуючи собі зір через (черговий раз!) нечітку картинку трансляції. І хоча обидва матчі закінчилися з однаковим рахунком, без Артема в Мінаї я б точно обрав "поєдинок за ЛЄ" в Запоріжжі.

Артем Володимирович вийшов в стартовому складі і відіграв 58 хвилин. Звичайно, це далеко "не динамівський" Міля. Але цього і не варто було очікувати. В свої 36, Мілевський виконує роль "розміреного розпасовувача". Протягом відіграної години він прикривав м'яч корпусом, заробляв штрафні та намагався загострювати біля воріт ФК Львову.

Дивлячись на його гру, здавалося, що Артем себе трішки береже. Хоча це враження ділю на 2, тому що поле посеред лютого та зрілий вік футболіста дають про себе знати. Мілевський не вступав у жорсткі єдиноборства та більше рухався без м'яча. Був радше націлений на паси партнерам, ніж на ворота суперника. І ці два піжонських, але загострюючих паси п'яткою - те, за що ми любимо футболіста.

А ще у Мілі є одна якість, яку він не втратив через роки. Вміння мислити нестандартно. Це було добре видно під час епізоду, коли він розвернув атаку з флангу в центр, бачачи, що суперники зміщуються на фланг. Якраз подібних рішень команді Кобіна не вистачало протягом всього поєдинку.

Зрозуміло, що проти більш іменитих суперників, у Мілі банально не буде часу приймати нестандартні рішення. Але у матчі з середняками і аутсайдерами "трюки" нападника можуть працювати. І на це хоча б кілька разів, але варто дивитися. Навіть через "піксельну" картинку каналів Футбол.