Хаос - це початок кінця. УАФ=хаос

Ситуація з "Рухом" і стадіоном має стати квінтесенцією змін у нашому футболі.

Послідовність, системність і здоровий глузд - це ті постулати, на яких завжди трималися великі компанії, проекти, країни, фінансові системи світу, але, важливе уточнення - успішні проекти!

Так ось ці 3 важливі умови - є абсолютними антонімами для керівників нашого футболу.

Атестація клубів, вибір команд, які будуть грати в УПЛ, а які - ні, при цьому, абсолютно повністю нехтуючи регламентом. Вибір стадіонів, які будуть допущені до проведення матчів УПЛ/Першої/Другої ліг, моменти з розподілом грошей від УЕФА, скандал із заводом щодо створення штучних полів по всій країні і багато-багато інших "фак-апів

Так, деякі будуть казати те, що, наприклад, досягнення нашої збірної - це заслуга Павелко як і проведення фіналу ЛЧ в Києві, маркетинговий хід з картою України на футболках з нашим Кримом і Донбасом, від якого усі, особливо "деякі сусіди", були в шоці. Але зрозумійте мене правильно, ця стаття не несе місії "зрівняти з нулем" досягнення нашого керівництва футболу. Ні, ця стаття про те, що просто "фак-апів" у наших керівників більше, аніж досягнень. Це не я вигадав, і не тому що у мене якась прискіплива думка щодо деяких персон. Ні, це проста констатація факту, не більше.

Послідовність повинна бути завжди і усюди. Якщо Десна вже n-ну кількість років реконструює свій стадіон, і ніяк не може закінчити його ремонт - потрібна чітка реакція/дедлайн, а у випадку невиконання - санкції. Не може бути таке, що впродовж усього сезону більшість команд грають усі свої матчі у Києві(не беремо команди з тимчасово окупованих територій Донецької і Луганської областей). У нас начебто УПЛ, а не Чемпіонат Міста Києва(сюди ж моменти незрозумілі з реконструкією газону/стадіону у Маріуполі). Не можуть деякі клуби мати якісь преференції щодо перенесення матчів, а інші - повинні грати по 2 матчі за 3-4 дні наприкінці сезону.

Як можна переносити матчі за СКУ "тому що футболісти після Евро-2020 фізично неготові"? Ви десь таке чули у Європі? Переносили матчі за СКУ лише в тому разі, якщо, наприклад, матч проводився десь за кордоном як можливість зробити рекламу футболу своєї країні і для залучення додаткових переглядів матчів у різних куточках світу. У Європі грають іноді і по 2 матчі на тиждень(без урахування еврокубків), при тому, що рівень клубів/конкуренції у більшості чемпіонатів Європи вищий, аніж наш. А потім, після розгромних поразок будуть заяви Шевченка щодо "із слабким чемпіонатом наша збірна не зможе досягати великих перемог". Дійсно, велика кількість "ведмежих послуг" для деяких "обраних" краще наш чемпіонат точно не зробить.

Системне проведення матчів збірної України(товариських, не беремо підготовку до ЄВРО в цьому році) по всій країні, а не в трикутнику Київ-Львів-Харків. Дніпро, Одеса, Суми - це міста, де футбол переживає далеко не найкращі часи, там нема матчів рівня ЛЧ/ЛЕ.Але є інфраструктура високого рівня для проведення матчів такого гатунку. Чи є міста, у яких є переваги щодо "проведення матчів високого рівня"? Перенесення останнього СуперКубку України з Одеси - це вже тема особиста, як мешканця цього міста. Звісно, в Києві мало матчів рівна "топ", там ще потрібно і СКУ проводити. Чи це знову "прохання" наших топ-клубів, "аби нікуди взагалі з Києва не виїзжджати" і провести матч тут?

Мабуть, ніхто з тих, кто знається на історії світової політики, не поставить під сумнів велич такої персони як Маргарет Тетчер. Так ось, у неї є цитата, яку більшість зараз любить використовувати.

«У першу чергу, я керуюся здоровим глуздом, на відміну від вас…».

Скільки у нас віце-президентів в УАФ? Навіщо така іх кількість, і яку роль вони усі виконують? Скільки років ми вже ніяк не можемо домовитися щодо централизованої передачі-продажу ТВ-прав не силою, а спокійним, можливо, довгим, але впевненим діалогом з усіма сторонами як УАФ, так і УПЛ( організація, що створили самі клуби). Ситуації з Колліною/Лучі, мільйонні контракти, а на виході - нуль, лише одна Монзуль може вважатися арбітром топ-рівня, все. Ситуації з договірними матчами, навіть списки клубів були, які, начебто, брали участь у цих махінаціях. І що? Знайшли такого собі цапа-відбувайла у вигляді Олімпика.

-----------

Якщо хтось захоче зробити статтю щодо "досягнень Андрія Павелка і Ко", я буду тільки за. Тому що потрібно як на провалах акцентувати увагу, задля підтримки мотивації, так і досягення не забувати задля здорового глузду і нормальної, чіткої оцінки. Але тут краще за все скаже публікація, що була зроблема ще в лютому цього року щодо "60 жорстких запитань" для керівництва нашого футболу, на які, до речі, ніхто так і не відповів. А якщо нема відповідей, не існіє діалогу, то як може така людина керувати будь-чим, я, особисто, не дуже розумію.

Момент з "Рухом" і стадіоном "Україна" - це край. Ніхто не буде тут робити з пана Козловського "месію", але навіть, лише розбудовою своєї академії він вже заслуговує на повагу як людина, яка вкладає у футбол, тому що він ним живе. А не як керівництво бронзового призера УПЛ, який і не приховує, що футбол взагалі-то йому, не дуже і цікавий. З такими людьми(як Козловський) якщо навіть і є якісь конфліктні ситуації, потрібно вести складні, але потрібні перемовини, і вести спокійний діалог(звісно, аби вони не суперечиили здоровому глузду і українському футболу, вцілому.

Пане Андрію, у вас були і досягнення і провали, і моменти, які ніхто не розумів, і просто ситуації, які хотілося б зтерти з пам’‎яті (як от ситуація з кубком ЛЧ). Але настав час на зміни, бо так ми довго будемо жити у хаосі, який веде лише до одного - початку сумного кінця.