«Свято» футболу, або як всім байдуже на Шахтар

В голові все сплуталось. Початок серпня, середа. А по ТБ показують матч 1/8 Ліги Європи. А в п'ятницю та вихідні - через кілька днів - будуть ігри 1/8 Ліги Чемпіонів. Коронавірусна реальність змішала всі карти. 

Порожній "Олімпійський", на якому "Шахтар" приймав німецький "Вольфсбург". І ось команди виходять з підтрибунки, а відчуття "свята футбола" ніякого. Мало того, що незвично дивитися ЛЄ перед ЛЧ (а не навпаки), так ще й цей контраст.

В УПЛ поки що дозволили пускати частину вболівальників на стадіони, а в єврокубках - ні. І хай в Україні це далеко не аншлаги, але значно краще, ніж порожнеча. 

Загалом же було таке відчуття, що нікому немає діла, як там той "Шахтар" зіграє. Не знаю чи був сенс Oll.tv збільшувати потужності перед матчем. Добре, якщо так і трансляція зібрала "сотні тисяч глядачів". Тому що таке враження, ніби всім пофіг на престиж українських клубів та залікові бали в рейтингу УЄФА. Після цього, найбільше, хто радіє перемозі клубу - це його персонал.

Шахтар впевнено переміг Вольфсбург. Але зробив це за останні п'ять хвилин матчу, вколотивши три сухих м'ячі в ворота "вовків". Можливо, не вистачило запалу "12-го гравця", аби дотиснути німців ще в першому таймі. Ну знаєте, коли коли команда грає для своїх вболівальників, а не для невидимих очей телевізорів і моніторів.

Коли тебе вперед женуть хай нечисленні, але вболівальники, настрій команди зовсім інший. А так виходить як в тому мультику про барона Мюнхаузена - Шахтар сам себе витягував з "болота самомотивації".

І ось, здавалося б - 68-а хвилини і вилучення Хочалави. Зараз в грі вибухне іскра та почнуться справжні "гойдалки" Але ні. Через 2 хвилини арбітр зрівнює склади і гра починається наново.

При цьому до 85-ї хвилини все могло скластися проти підопічних Каштру. "Гірників" врятувала "топорність" Вольфсбурга і... П'ятов. Пробивати так безідейно штрафні, як це на 69-й хвилині зробили "вовки" ще треба вміти. Просто влупили по центру і на силу. Перевірили, чи уміє голкіпер вчасно виставляти руки перед собою. Виявилося, що так.

Ну а далі був Соломон (чи не час його уже називати "цар Соломон"?), котрий черговий раз показав, що таке роль джокера. "Свіжа кров" від Каштру знову дала результат. Ставки в турнірі зростають. Тому чи вистачить цього трюку з іншими суперниками по ЛЄ, дізнаємося уже 11 серпня.

"Шахтарю" варто пробитись до фіналу, аби футбольна Україна відкрила свої оченята і така: "Що? Та це ж наш клуб там! Пишаємося!". А до того - "свято футболу" на смак як вівсянка. Їсти можна, і це навіть корисно, але задоволення від цього мінімальне.