«Шахтар» переміг за тим же сценарієм, що і проти «Зорі» – допомогли Сікан, захист «Дніпра-1» та опіка Довбика
Швидкий розбір чемпіонського матчу від Дмитра Ватраса.
Другий поспіль чемпіонський матч пройшов у тому ж стилі, що й перший – «Шахтар» без особливих проблем розгромив «Дніпро-1» (3:0) та забезпечив чергове чемпіонство УПЛ.
Чи вірилося в протилежний розвиток подій? Та цілком – все залежало від того, що трапиться у стартові хвилини. Це важливий момент, адже обидві команди полюбляють діяти «по супернику», а не самим диктувати умови гри.
У комфортну позицію себе знову поставив «Шахтар» – розбираємо, що допомогло гірникам практично без шансів здолати прямого конкурента.
«Шахтар» створив собі ідеальний сценарій на старті гри – забив 12-й (!) гол з дальньої дистанції
Напевно, у багатьох вболівальників «Шахтаря» у стартові секунди з’явилися флешбеки з минулого сезону – центрбеки та Трубін стояли на м’ячі без жодного просування вперед, виманюючи «Дніпро-1» у пресинг.
Попри те, що володіння впродовж перших двох хвилин належало саме гірникам, вперше на чужу половину поля вони перейшли аж на 1.49 довгою діагоналлю Ракицького.
Можна бути впевненим, що це заготовлений момент, бо «Дніпро-1» не тримав компактність та залишав зони, якими було гріх не скористатися. Конкретні приклади:
Той самий пас Ракицького на другій хвилині
Передача Степаненка під кінець другого тайму
Але найбільш показовим варто вважати перший забитий гол – все почалося з закидання Коноплі, що спровокувало помилку Рибака та аут, з якого гірники й розвинули результативну атаку:
Цей епізод фактично став ключовим. «Шахтар» зайняв ту ж позицію вичікування, що й проти «Зорі». І знову спрацювала зброя, яка неодноразово виручала гірників у сезоні – індивідуальна майстерність та дальній удар. Постріл Бондаренка – 12-й точний (а у другому таймі й 13-й від Степаненка) для команди з-за меж карного, а це 20% від загальної кількості.
Все, що потрібно було робити «Шахтарю» після 10-ї хвилини – просто грубо не помилятися. І не тільки тому, що вони комфортно почували себе, а й тому, що максимально некомфортно було «Дніпру-1». Позиційна атака – не найсильніша сторона підопічних Олександра Кучера. За таких умов дніпряни покладаються буквально на декілька напрацювань, кожне з котрих передбачив Ігор Йовичевич, за що потрібно справді хвалити.
У «Дніпра-1» було бажання, але нічого не вийшло через метушню та ізоляцію Довбика
Хаос та метушня у білд-апі «Дніпра-1» – нічого нового. Переважно успішність у просуванні м’яча залежить від двох факторів – чи накриють Піхальонка та чи з тієї ноги стануть Рубчинський з Бланко. Валентина у старті не виявилося, а аргентинець був дуже відірваним від Олександра, щоб на двох розігрувати якісь продумані комбінації.
Важко уявити, як «Дніпро-1» сподівався виходити вперед, якщо регулярно були такі розриви за наявності м’яча у центрбека, коли Танковський сам в опорній зоні опиняється накритим на великій відстані до всіх партнерів:
Піхальонок намагався не повторити помилки «Зорі», коли Судаков персонально діяв по Бражку та виключив першого з двох плеймейкерів суперника (інший – Батагов, якого накрив Сікан). Олександр то переміщувався з флангу на фланг, то опускався настільки низько:
Так, від опікунів відклеїтися вдалося, але знаходити після цього партнерів – ні. Також треба згадати, наскільки інтенсивно «Шахтар» діяв у відборах – якщо гірники миттєво створювали тиск, то «Дніпро-1» давав опоненту значну більшу свободу, завдяки чому втратив ініціативу десь після 20-ї хвилини.
Ну і заключний пункт – фактор Довбика. Напевно, усі дуже добре пам’ятають, як Артем буквально знищив Матвієнка у першому колі, вигравши у нього ледь не всі ключові єдиноборства. Поодинокі епізоди з сьогоднішнього матчу довели, що Микола у цьому плані не прогресує – найкращий бомбардир сезону УПЛ дійсно без проблем відтискав захисника (який взагалі-то грав зліва, але все одно постійно перетинався з форвардом) та виходив на непогані позиції. Два приклади:
1.
2.
Інша річ, що ці два епізоди – єдині за всі 90 хвилин. «Шахтар» не намагався зробити з Матвієнка супермена та швидко навчити його робити те, що ще не вдалося восени, а просто надав Миколі додаткову допомогу. Причина ізоляції Довбика – такі ситуації, коли навкруги нього збиралося одразу декілька футболістів:
Тобто повторюється історія матчу із «Зорею» – Йовичевич й тут досконало вивчив суперника. А ще Ігор вкотре довірився Сікану – другій особі після самого хорвата, яку в останні декілька тижнів критикували найбільше.
Треба припинити хейт Сікана – він зіграв ключову роль у чемпіонських матчах
Сікан проти «Зорі» та «Дніпра-1» – прихований герой золота «Шахтаря», без перебільшень. Ну так вже сталося, що у складі лідера чемпіонату форвард потрібен для того, щоб заважати суперникам, а не для креативу та фінішінгу біля чужих воріт. Певною мірою це марка всієї УПЛ, але що маємо, те маємо.
Нехай Сікан дещо незграбно діє в завершальній стадії та не завжди відчуває ритм партнерів, але зі своєю чорновою роботою порається чудово. Принаймні в останніх двох іграх, де це було критично необхідно.
Проти «Зорі» Данило тиском кошмарив Батагова та Бражка, а проти «Дніпра-1» – усю захисну ланку дніпрян та Танковського. Ось лише вибірка частини його моментів у пресингу та єдиноборствах:
1. Тиск на Танковського в опорній зоні
2. До кінця доборовся і в падінні скинув на партнера в моменті з першим голом
3. Знову у складній ситуації скинув на Судакова та розвинув атаку
4. Пресинг Рибака
5. Пресинг Сарапія
6. Виграв боротьбу у двох захисників та продовжив атаку
Це такі моменти, які рідко впадають у вічі, однак у підсумку стають ключовими.
Все це завершилося доволі логічно – Сікан напрацював на гол. Зіграв на грані офсайду та холоднокровно обіграв Рибака. У цей момент боротьба за золото закінчилася.
Втім, якщо хвалити Сікана, то треба теж розуміти, чому в нього видався настільки крутий матч.
Рибак та рівень захисників – слабкі сторони «Дніпра-1», які знову далися взнаки
Ще під час оголошення стартового складу згадався мем про намальованого коня, враховуючи різницю у підборі виконавців «Дніпра-1» в захисті та в атаці. Якщо попереду лінія Пеглов-Піхальонок-Бланко-Гуцуляк-Довбик явно вирізняється на тлі УПЛ, то четвірка Пасіч-Адамюк-Сарапій-Каплієнко… Скажемо так, минулого сезону цим складно було б здивувати навіть середняка.
На прикладі того ж Сікана – проти нього дуже дивно грали зонально:
1.
2.
Що стосується Рибака, то, можливо, це більше суб’єктивщина, але в обох голах до нього можна виставити претензії. Ці удари Бондаренка та Степаненка не були такими, які нереально взяти. Кучер про голкіперську проблему говорив ще після матчу з «Рухом»: «Не можна, коли у кожній грі хтось з воротарів починає чудити».
***
Підбиваючи підсумки – дуже впевнена перемога «Шахтаря». Можливо, навіть «тренерська» – з довірою до Сікана та його пресингу, з кількісною опікою Довбика, з агресивним відбором та з вдалим планом на стартові хвилини.
Йовичевич переконливо виграв два лобові матчі та здобув титул – що тут ще додати?
Фото: «Дніпро-1», скриншоти трансляції Setanta
