«Манчестер Юнайтед» остаточно вбив віру в повернення колишньої величі клубу
Крик душі вболівальника «червоних дияволів».
Якщо футбол й досі приносить вам позитивні емоції, а не лише розчарування – ви не вболівальник «Манчестер Юнайтед». Якщо у вас немає звички накидати покривало на екран під час перегляду матчу – ви не вболівальник «МЮ». Якщо кожна розмова з друзями не закінчується насміханнями над вашою командою – ви не вболівальник «МЮ». Якщо ви не вболівальник «МЮ» – вітаю, вам дуже сильно пощастило.
Матч з «Брентфордом» став черговим претендентом на найгірший виступ «дияволів» на пам'яті фанів. Подібних перформансів цього року було вдосталь. Тільки от ігрові проблеми насправді виходять на другий план, якщо проаналізувати те, що відбувається всередині клубу. Попри критику футболістів та тренерського штабу, зло таїться в іншому місці. Не гравці винні в тому, що опинилися в команді, історичному рівню якої вони не відповідають.
Вся справа в корисливих власниках та менеджменті, які не вкладають свої гроші, але отримують прибуток навіть після провальних результатів. При цьому спокійно спостерігають, як борг клубу росте вже майже до 500 мільйонів фунтів на тлі найгіршої кампанії в АПЛ.
Де цим фахівцям точно вистачає професійних навичок, так це в розподілі фанатської бази на 2 табори. Перекладати проблеми на інших та вміло відвертати увагу від справжніх проблем – у цьому керівники «МЮ» завжди на першому місці. Чого лише вартий недавній вибух «сенсаційної» інформації в місцевій пресі.
В Англії ситуація зі заангажованими спортивними ЗМІ є досить глобальною. Навіть авторитетні видання часто відгукуються на прохання людей, яким щось потрібно для власної вигоди. Черговий приклад – поява великої кількості інсайдів про поганого Роналду одразу ж після ганебної поразки «Брентфорду». Дивує, з якою синхронністю розпочалася ця хвиля, хоча подібне прослідковується вже не вперше.
У цій ситуації шкода тен Гаґа. Нідерландець ледь не на кожній пресконференції наголошував, як старанно працює Роналду та як прагне якнайшвидше набрати форму, а тут виявляється, що він розмахує руками на тренуваннях та в повній самотності сидить у їдальні. Навіть якщо це правда, то, мабуть, тен Гаґ не виносив це на публіку, бо… Не хотів виносити це на публіку? Парадокс, але крайнім тепер стає Ерік. Невже він напряму брехав уболівальникам? Риторичне питання, звісно ні.
Випадок з Кріштіану – не єдиний. Так під потяг кидали багатьох. Цікаво, що Погба, Гендерсона та Лінгарда, яких раніше звинувачували у витоку інформації з роздягальні, в клубі вже немає. А хура й досі там.
Визнати наявність проблем та спробувати їх вирішити – ні, навіщо? Перекласти провину на інших людей – в самий раз. Поведінка Кріштіану заслуговує на критику, але, погодьтеся, тема трансферу чи контракту форварда – не те, що повинно активно обговорюватися після двох поспіль поразок на старті сезону.
Після зустрічі з «Брентфордом» створюється неймовірний тиск на керівництво клубу та сім’ю Глейзерів, а вже наступного дня вся увага переходить на Роналду. Збіг? Можливо. Але майже ніхто з уболівальників «МЮ» у ці збіги вже не вірить. Окей, Кріштіану є проблемою. Добре, Магвайр є проблемою. Але це дві проблеми з мінімум 50, які досі не розв’язані манкуніанцями.
Трансфери – чергова болюча тема. Простежимо хронологію подій:
1. Тимчасовий коуч під кінець важкого сезону наголошує на необхідності масштабної перебудови. Відверта промова Рангніка була доволі яскравою: «Вам навіть не потрібні окуляри, щоб побачити та проаналізувати, де знаходяться проблеми. Недостатньо зробити якісь незначні поправки, косметичні речі. У медицині ви б сказали, що це операція на відкритому серці. Я вважаю, що не потрібно двох-трьох сезонів, щоб змінити ці речі. Це може статися протягом одного року»;
2. Клуб змінює тренера, запрошуючи фахівця, який хоче придбати футболістів під свій стиль гри;
3. Команду влітку залишають Погба, Кавані, Лінгард, Мата, Теллес, Гендерсон, Матич та Андреас Перейра;
4. У підсумку тен Гаґ до початку нового розіграшу АПЛ, де «дияволам» потрібно в перших же турах набирати очки, отримує трьох нових виконавців – дублера Шоу (Маласія), трансфер вільного агента на позицію, де грає Бруну (Еріксен), підписання центрбека, який спочатку не був основним варіантом (Мартінес). Так, перехід Лісандро ініціював саме Ерік, але ж його першою та пріоритетною ціллю був Юррієн Тімбер, а не аргентинець.
5. З’являються чутки про розлюченість радників тен Гаґа, які вважають, що керівництво підвело тренера на трансферному ринку. Ласкаво просимо до Манчестеру, Ерік.
6. ЗМІ пишуть, що виконавчий директор Річард Арнольд та спортивний директор Джон Мерто звернулися за порадою до Еда Вудворда. До людини, яку ще пару місяців тому з «МЮ» виганяли мітлами. Завіса.
Критикувати тен Гаґа поки зарано. Невдачі «дияволів» – це не про індивідуальні осічки, невдачі «дияволів» – це про колективну відповідальність, з якою мало хто згоден миритися. Коли (якщо) піде Роналду, то головною жертвою стане саме Ерік, тому свою порцію бруду від локальних експертів він ще встигне отримати.
Акцентувати можна хіба на тому, що нідерландець вирішив не торкатися теми капітанства Магвайра. Є цікава статистика – в усіх семи матчах за останні 12 місяців, коли «МЮ» пропускав 4 та більше голів, з пов’язкою команду на поле виводив саме Гаррі: «Лестер» (2:4), «Брайтон» (0:4), «Ліверпуль» (0:4 та 0:5), «Манчестер Сіті» (1:4), «Вотфорд» (1:4), «Брентфорд» (0:4). Висновки робіть самі.
У сезоні, який повинен був стати революційним, буквально нічого не змінилося – труднощі зі ставленням гравців до справи, провальні виступи, виток інформації з роздягальні. Клуб намагаються перебудувати на чолі з тими людьми, які загнали його в сьогоднішнє становище. Засновник одного з найбільших фанатських ресурсів The United Stand, Марк Ґолдбрідж, доволі влучно описав цю ситуацію: «Якщо ви прикрасите чимось купу лайна, то вона все одно залишиться купою лайна».
«МЮ» вибив джекпот, тримаючи в структурі непрофесіоналів в абсолютно усіх ланках. Що стосується безпосередньо гравців, то кричущою проблемою є відсутність лідерів. Такими були хіба що Роналду, Де Хеа та Варан. Однак Кріштіану вже по горло ситий цим клубом, у якому навіть тренувальний комплекс до його приходу був застарілим, Давід почав допускати необов’язкові ляпи в матчах (але хоча б має мужність визнати це), а Рафаель постійно травмується. А хто ще? Бруну, який постійно виглядає на когось ображеним, чи Магвайр, обличчя якого після пропущених голів нагадує кота з мультфільму про Шрека? Тут знову повертаємося до істини – все це є провиною виключно селекціонерів та менеджменту.
Та й судячи з останніх новин, манкуніанці вирішили таки розпрощатися з Роналду. В «МЮ» нібито вважають, що відсутність португальця позитивно вплине на настрій інших футболістів. Вищезгаданий Ґолдбрідж знову видав базу: «Вони хочуть позбавитися форварда рівня Роналду, щоб хавбеки рівня Фреда та Мактомінея почували себе краще».
Мората, Арнаутович, Кунья, Варді, Ікарді, де Томас, Рабйо, Дест, Гідо Родрігес, Мусса Дембеле, Мойсес Кайседо – зараз це все панічні спроби придбати хоча б когось. Хто б не прийшов у команду до кінця трансферного вікна, інтегрувати його в склад тен Гаґу буде важко. Він не пропонував кандидатури цих гравців, коли підписував контракт. Початковий план провалився, а тепер скаути та директори в поспіхах переглядають усі варіанти. Якщо ви забували купити подарунок дівчині на День народження, то схожа ситуація є вам знайомою.
Завершити хотілося б фразою Жозе Моурінью, останнього тренера з трофеєм у «Манчестер Юнайтед», яка, здається, потрохи стає культовою: «Якщо я скажу вам, що вважаю одним із найкращих досягнень своєї кар‘єри друге місце з «МЮ» в АПЛ, ви відповісте: «Цей хлопець божевільний». Я продовжую повторювати це, тому що люди не знають, що відбувалося за лаштунками».
P.S. Сер Алекс, пробачте, ми все про…
Фото: Matthew Ashton – AMA/Getty Images, Ian Kington – AFP via Getty Images, Getty Images
